II. Концепція життєвого циклу товару

Зі створенням нового товару починається його життєвий цикл, що характеризується наступними стадіями:

1. Дослідження й розробка. На цьому етапі відбувається зародження товару, його ідеї. Збут товару поки ще нульовий, прибуток відсутній оскільки відсутній продаж.

2. Впровадження. На цьому етапі товар починає своє просування до споживача, відбувається активна рекламна кампанія, але під час росту збуту прибуток продовжує залишатися негативним.

3. Етап росту. Найбільш сприятливий етап для виробника. Підприємство отримує значний прибуток, збут товару продовжує рости.

4. Етап зрілості. Товар випускається великими партіями, збут росте вже не такими високими темпами, прибуток потроху знижується, тому що відчувається конкуренція.

5. Етап спаду. Збут різко падає, підприємство перестає випускати товар, прибуток дуже низький.

Маркетинг супроводжує товар на всьому шляху його життєвого циклу. Закон нових товарів можна розглянути з погляду життєвого циклу як: підприємство буде мати максимальний прибуток і ефективність тільки тоді, коли життєві цикли різних товарів перекривають один одного.

Товарна політика на підприємстві вирішує завдання створення нового товару, пов’язане зі сферою виробництва. Робота маркетологів в цій області допомагає підприємцеві уникнути багатьох помилок, що підстерігають його в цій стадії господарської діяльності. Тому можна чітко сказати, що маркетингова товарна політика допомагає підвищити ефективність фірми. Підсумовуючи все сказане, можна зробити наступні висновки:

1. Товар — складний, багатоаспектний, економічний об’єкт, що характеризується сукупністю властивостей, головними з яких є споживчі, тобто здатність товару задовольняти потреби того, хто ним володіє.

2. З позицій маркетингу залишається справедливим загальноприйняте визначення товару як продукту праці, створеного для подальшого продажу.

Однак у всіх посібниках і рекомендаціях з „Маркетингу” підкреслено не стільки роль товару в його обміні на гроші, скільки можливість його споживання. Споживча цінність товару розглядається як сукупність властивостей, пов’язаних безпосередньо як із самим товаром, так і з супутніми йому послугами.

3. Для розуміння можливостей продукту, як товару, вітчизняний виробник повинен розглядати товар як споживчу цінність і оцінювати його в трьох вимірах.

4. Товар необхідно проектувати з чіткою орієнтацією на заздалегідь виявлену цільову групу споживачів (сегмент ринку), а не на „середньостатистичного” покупця. Так, орієнтований на вітчизняного покупця товар, безперечно, може не задовольнити потреби іноземного покупця.

5. Продукт повинен бути доведений до певного ступеня комерціалізації. Це означає повне освоєння його в серійному виробництві, успішне завершення всіх необхідних випробувань, включаючи ринкові, одержання відповідних сертифікатів та інших нормативно-технічних документів, створення мережі обслуговування.

6. Умова стійкого комерційного успіху товару на конкурентному ринку — конкурентна перевага

7. Оскільки товари прийнято ділити на споживчі (особистого користування) і виробничі, та й характер їхнього споживання — різний. Покупка визначається різними потребами й мотивами. Варто виділити три групи товарів особистого користування:

• вироби тривалого користування (автомобілі, холодильники, одяг), що купуються порівняно рідко;

• вироби короткострокового використання (продукти харчування, косметика, миючі засоби);

• послуги — дія, результатом якої є або який-небудь виріб, або той чи інший корисний ефект (перевезення пасажирів, копіювання та ін.).