Swot-аналіз

Більш детальний аналіз маркетингових можливостей підприємства проводиться з використанням методики SWOT-аналізу. Використовуються наступні оцінки:

• сильних (Strengths) і слабких (Weaknesses) сторін підприємства (переваг і недоліків);

• можливостей (Opportunіtіes) і небезпек (Threats) ринку.

Сильні й слабкі сторони належать до внутрішніх характеристик компанії, а можливості й загрози є зовнішніми факторами, які підприємство не може контролювати.

Аналіз сильних і слабких сторін у діяльності підприємства дозволяє оцінити внутрішній стан підприємства і його можливості щодо ринку, показує, які області діяльності й функції підприємства мають потребу в удосконаленні, оскільки стосовно ринку вони потребують покращення. У той же час, такий аналіз дозволяє визначити, які області й функції варто використати повніше, адже вони є сильними сторонами ринкової діяльності. Аналіз проводиться на основі вивчення минулого й поточного досвіду роботи підприємства.

Аналіз можливостей і небезпек дозволяє передбачати мінливі сприятливі й несприятливі умови ринку (зовнішнього середовища) з метою пристосування до них потенційних можливостей підприємства для задоволення потреб споживачів і одержання прибутку. Такий аналіз ґрунтується на вивченні ймовірних змін майбутніх тенденцій у порівнянні з минулими й дійсними тенденціями.

Під час проведення SWOT-аналізу можуть використовуватися різні методичні процедури, у тому числі:

• ситуаційний аналіз із використанням кабінетних і польових досліджень;

• розробка аналітичних карт на основі експертних оцінок („мозковий штурм”);

• побудова профілів сильних і слабких сторін підприємства в порівнянні з конкурентами;

• позиціонування шляхом проведення фокус-груп, анкетування та ін.

Класичним підходом до оцінки можливостей і небезпек ринку є запропонована І. Ансофом методика сприйняття підприємством сильних і слабких сигналів, що надходять із зовнішнього середовища. Сильні сигнали – це події, що мають несподівані джерела й швидко впливають на економічні показники розвитку підприємства. Слабкі сигнали – це ранні й неточні ознаки настання важливих подій, які в майбутньому можуть мати велике значення для підприємства. Наприклад, на вітчизняному ринку в 90-ті роки сильними сигналами для підприємств були процеси різкого зниження платоспроможності споживачів, зміни цін, інфляції та ін. Слабкі сигнали були пов’язані з наростанням конкуренції закордонних фірм, збільшенням числа безробітних, непідготовленістю інфраструктури ринку тощо.

GAP-аналіз

GAP-аналіз представляє собою аналіз стратегічного розриву („щілини”), що дозволяє визначити розбіжність між бажаним і реальним у діяльності підприємства.

Бажане в діяльності підприємства визначається баченням того, що воно хоче досягти у своєму розвитку, дозволяє встановлювати бажану „висоту планки” стратегічних домагань. Реальне – це те, чого фактично може домогтися підприємство, зберігаючи свою нинішню політику без змін. Таким чином, GAP-аналіз можна назвати „організованою атакою на розрив” між бажаною й реальною дійсністю підприємства.

Маркетингові можливості багато в чому визначаються рядом законодавчих актів, що регулюють зовнішнє середовище підприємства. Наприклад, Законами „Про конкуренцію й обмеження монополістичної діяльності на товарних ринках”, „Про захист прав споживачів” і багатьма іншими. Зазначеними законами регулюються антимонопольна політика, конкурентне середовище й форми конкуренції, визначення меж ринку, діяльність природних монополій тощо, визначаються права споживачів, що охороняються законом, встановлюється відповідальність за порушення цих прав.