logo
Самойленко

1.1. Визначення поняття „послуга”

Послуги як вид економічної діяльності існують давно. Так, в Англії домашні слуги були найчисленнішим класом населення до 1870 року. Однак дати визначення послузі виявилося нелегким завданням. Особливо жваві дискусії із цього приводу розгорнулися наприкінці 60-х – на початку 70-х років ХХ століття.

Дотепер в економічній літературі можна знайти різні визначення послуги; нижче наведені деякі з них, найтиповіші. Зіставлення їх з тими економічними благами, які на сьогодні вважаються послугами, дає цікавий матеріал для міркувань.

Послугами іноді називають діяльність, що не створює самостійного продукту, матеріального об’єкту або матеріальних цінностей. Воно буде неправильним у тому випадку, якщо послуга полягає в пошитті одягу або виготовленні взуття з матеріалів, наданих замовником.

Послуга – це будь-яка діяльність або благо, що одна сторона може запропонувати іншій. Послуга за своєю сутністю є невловимою й не призодить до передачі власності. Оренда готельного номеру, зберігання грошей у банку (депозит), перельоти літаком, візит до лікаря, стрижка в перукарні, відвідування спортивних змагань, перегляд кінофільму, ремонт автомобіля, консультація в адвоката – всі ці щоденні операції пов’язані з придбанням послуги. Однак необхідно відзначити, що поряд із виробництвом товарів багато промислових підприємств також надають цілий ряд послуг, серед яких: доставка товару, ремонт і технічне обслуговування устаткування, що навчають програми по його експлуатації, технічні консультації. Більше того, чимало постачальників послуг, поряд зі своїм основним видом діяльності, продають і фізичні товари. Наприклад, авіакомпанії пропонують різноманітний асортимент блюд, напоїв, газет, які є невід’ємною частиною основної послуги – авіаперевезення. Досить рідко можна знайти організацію, що надає товар або послугу в чистому виді. У спробі знайти розходження між товаром і послугою було б більш доцільно розглядати поняття континууму „товар-послуга” з безліччю варіантів комбінацій, починаючи від переваги товару й закінчуючи перевагою послуги. Згідно навчально-методичного посібника Н. Полипенко та Є. Татарського, цей зв’язок можна зобразити графічним чином, так як це показано на рисунку 8.1.

Фірми одержують перевагу, вибираючи найбільш підходяще положення на континуумі й змінюючи баланс відчутних і невловимих елементів у своїй пропозиції. Наприклад, виробник убудованих кухонь може якісно поліпшити свою пропозицію, надаючи покупцям послуги професійного дизайнера й консультанта.

Споживачем послуг за Законом „Про захист прав споживачів” є „громадянин, що має наміри замовити або придбати, або що замовляє, або здобуває, або використовує товари, роботи, послуги винятково для особистих, сімейних, домашніх й інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності”.