logo
Самойленко

Концепція логістики базується на таких принципах

1. Розгляд руху матеріальних ресурсів від первинного джерела до кінцевого споживача як єдиного матеріального потоку. Елементи, що формують матеріальний потік підприємства, технологічно пов’язані, а витрати, обумовлені ними, – економічно залежні. Це означає, що зміни в одному із видів діяльності впливають на інші, а спроби зниження окремих витрат можуть призвести до більш високих сукупних витрат.

Недостатньо оперативні дії служб постачання можуть негативно відбитися на роботі виробничо-координаційного відділу, безвідповідальність якого, у свою чергу, дезорганізує діяльність служби збуту. Прагнення оптимізувати роботу виробничих підрозділів може призвести до перевантаження складів одним видом продукції і невчасного забезпечення іншим. Низькі витрати на транспортування можуть стати хорошою метою, якщо транспортна служба намагається її досягти, не приносячи в жертву швидкість і надійність доставки, якщо не буде потрібно збільшувати витрати на утримання запасів. Чим більший обсяг партії деталей, що запускаються у виробництво, тим менші витрати на переналагодження устаткування. Проте витрати на збереження незавершеного виробництва збільшуються. Навпаки, зі зменшенням обсягу партії витрати на збереження запасу знижуються, а витрати на переобладнання збільшуються. Розміщення виробничих потужностей, складів, пунктів технічного контролю впливає на транспортні витрати.

Основною характеристикою матеріального потоку підприємства є безперервність. Протягом усього технологічного циклу постачання продуктів кожен його учасник повинен забезпечувати споживачів за принципом „точно в строк”, але ці дії мають супроводжуватися мінімальними сукупними витратами, пов’язаними з рухом.

З огляду на зв'язок між стадіями, що формують матеріальний потік підприємства, його між функціональний характер і беручи до уваги цільову спрямованість, логістика передбачає використання організаційно-управлінських механізмів координації логістичних систем.

Організаційний механізм пов’язаний із досягненням достатнього рівня інтеграції за допомогою відповідних перетворень у структурі управління підприємством. Організаційна структура може бути різною і залежати від характеру продукції, що випускається, кількості її споживачів, матеріаломісткості, від розміру підприємства та ін..

Управлінський механізм пов’язаний із впровадженням спеціально розроблених управлінських процедур, основою яких є планування постачання, виробництва, збуту, збереження і транспортування як єдиного матеріального потоку.

2. Впровадження логістичних систем – організаційно-управлінських механізмів координації дій спеціалістів різноманітних служб, які управляють матеріальним потоком.

Поняття „логістична система” вживається щодо органів управління і характеризується двома ознаками. З одного боку, логістична система – це організована множина структурних елементів, що функціонують для досягнення єдиної цілі, з іншого – план, за допомогою якого суб’єкт управління прагне її досягти.

Логістична система – це організаційний механізм, що перетинає функціональні межі підрозділів підприємства (за допомогою гнучкої координації) і спрямовує їхні дії на досягнення мети логістики. Підрозділ відповідає за виконання всього набору видів діяльності, пов’язаних із матеріальним потоком і необхідних для задоволення попиту споживачів, – від вибору постачальників до надання послуг. На чолі підрозділу стоїть менеджер матеріального потоку, що формулює оперативні цілі, усуває конфлікти, відповідає за вдосконалення системи і кінцеві результати її функціонування. Як важливий елемент ієрархічної структури управління він підпорядковується першому керівнику підприємства.

Поряд із поняттям „управління матеріальним потоком” спеціалісти виділяють ще два терміни – „управління матеріалами” і „управління розподілом”. Перший стосується руху матеріалів у межах підприємства, другий – розподілу готової продукції серед споживачів.

У рамках підрозділу з управління розподілом об'єднуються пов'язані з рухом функції, що знаходяться в „економічному просторі№ між крайньою межею виробничого процесу, тобто відвантаженням готової продукції з розміщених на території підприємства складів збуту, і сферою споживання продукції, що постачається.

Таким чином, підрозділ з управління матеріалами – це організаційний механізм зниження витрат, які виникають, в основному, на етапах постачання і виробництва, а підрозділ з управління розподілом – аналогічний механізм зменшення витрат, але вже в сфері збуту. Обидва варіанти побудови інтегрованого підрозділу базуються на розчленуванні матеріального потоку і є окремими випадками загального управлінського рішення. Його доцільно рекомендувати підприємствам, які незалежно від виробничого профілю стикаються з проблемами, пов’язаними з координацією дій усіх підрозділів, через які проходить матеріальний потік.

Розглянуті організаційні форми успішно зарекомендували себе в промислових корпораціях США. Перехід до ринкової економіки й об'єктивні потреби виробництва зумовлюють можливість створення аналогічних інтегрованих підрозділів на вітчизняних підприємствах.

3. Використання агрегованого показника, який крім вартості самих матеріалів, враховує також витрати, пов’язані з їхнім рухом. На підставі співвідношення фактичних сукупних витрат із мінімальними при дотриманні одного обмеження – якісного обслуговування споживачів - роблять висновок про ефективність функціонування логістичних систем.

Витрати, пов’язані з рухом матеріальних ресурсів, по суті, є витратами на створення і збереження запасів і досить легко піддаються формалізації. Управління логістикою спрямоване на координацію планування і поточної діяльності в сфері матеріального забезпечення і розподілу в тісному зв'язку з технологічним процесом. Упровадження концепції логістики на підприємстві може дати такі реальні результати:

Побудова логістичних ланцюгів та систем, зважаючи на все вищевикладене стає для підприємства однією з необхідних для успішного функціонування вимог. А оскільки логістика допомагає підприємству не лише доставляти товар з власного складу до певної ланки збутової системи, але й допомагає укладати довготривалі контракти і збільшує вигоду фірми від власної діяльності.

Зрозуміло, що організаційна будова логістичних ланцюгів не може бути однаковою для всіх фірм, а тому нижче наведено ряд специфічних особливостей, зо впливають на це.

Організаційна будова логістичних ланцюгів може бути різною залежно від:

Крім того, на організаційну будову фірми впливають:

Основними інструментами управління логістикою є:

У розвинутих країнах до основних логістичних показників належать:

****************************

Два слова про все…

Ми стріляємо в кожного третього комівояжера, і другий вже приходив…

(напис на американському домі)

***

20% споживачів дають 80% обороту

(закон Паретто)

***

Лежачий товар не нагодує

(Вл. Даль „Поговорки русского народа”)

***

Хороший торговий агент здатен продати три пари рукавичок Венері Мілоській

(Роберт Орбен, американський сатирик 1927)

****************************

Питання для самоперевірки

    1. Сутність маркетингу в сфері розподілу.

    2. Етапи планування збутової політики.

    3. Основні завдання розподільчого маркетингу.

    4. Функції розподільчого маркетингу.

    5. Види каналів розподілу.

    6. Сутність управління каналами розподілу.

    7. Канали розподілу в оптовій торгівлі.

    8. Канали розподілу в роздрібній торгівлі.

    9. Сутність планування руху товарів.

    10. Методи управління каналами руху товарів.

    11. Визначення ефективності каналів руху товарів.

    12. Виникнення поняття логістика.

    13. Основні функції логістики.

    14. Принципи логістичної системи.

    15. Інструменти управління та фактори управління розміром логістичних ланцюгів.

****************************