Класифікація видів маркетингової інформації

Однак, не вся отримана інформація є корисною. Для того, аби визначити корисність і відповідність отриманої інформації застосовують різноманітні показники. Зокрема – теорему Баеса.

Теорема Баеса спирається на розрахунки ймовірності досяг­нення певного результату. Цінність інформації визначається на основі методів теорії імовірності взагалі і баесовського методу зокрема. Загалом метод подано за допомогою формул 2.1 та 2.2.

Якщо фірма хоче прийняти рішення щодо виведення на ринок нової марки продукту, то проводиться експертним шляхом оцінка ймовірності успіху (р1) та провалу нової марки (р2). Крім того, визначаються додаткові прибутки, які може отримати фірма в разі успіху (П1) і в разі провалу – збитки (-П2). Далі визначається інтегральний показник І, що виражає середньозважену величину прибутку з вагою, яка дорівнює оцінці ймовірності:

І_І=(р_І х П₁) + (р₂ х (-П₂)), де р₁+р₂=1 (2.1)

Щоб прийняти рішення стосовно того, проводити чи ні маркетингові до­слідження, керівництво вважає, що в разі негативного результату дослідження фірма виводити товар на ринок не буде. А в разі успіху інтегральний показник (І₂), враховуючи співвідношення ймовірності успіху і провалу як р₁ до р₂, визна­чатиметься як:

І₂=(р_ІхП₁) + (р₂х0) (2.2)

Отже, цінність достовірної інформації визначатиметься як різниця І₂ — І₁ Цей метод може бути основою для оцінки максимального розміру витрат на маркетингові дослідження.