План ревізії маркетингу

Порядок ревізії, звичайно, є таким же, що й під час контролю результатів: встановлення стандарту, з’ясування реального стану, порівняння й аналіз (але порядок може бути іншим).

а) Ревізія інформаційної бази планування. Завданням цього напрямку контролю є виявлення й перевірка всіх припущень, що лежать в основі плану маркетингу.

б) Ревізія цілей і стратегій спрямована на своєчасне виявлення неточностей і слабких місць. Для цього ревізор повинен спочатку з’ясувати реальний стан, визначити, які цілі й стратегії були заплановані, а потім оцінити їх з погляду операціональності, видимості, повноти, актуальності й можливостей реалізації. Наприкінці ревізії виробляються рекомендації з усунення недоліків.

в) Ревізія заходів маркетингу. Завданням ревізії комплексу інструментів маркетингу є перевірка змісту маркетинг-міксу, розміру й розподілу бюджету маркетингу. Особлива увага приділяється перевірці структури маркетинг-міксу, оскільки на практиці вона має тенденцію до закріплення (що при зміні умов може бути несприятливим). Вихідний пункт контролю – з’ясування реального стану приблизно за тим же стандартом, що й під час ревізії цілей.

г) Метою контролю організаційних процесів і структур є перевірка організації маркетингу і його зв’язку з іншими сферами підприємства. Ціль контролю – виявлення слабких місць, недоцільних організаційних правил.

Організація контролю залежить від величини підприємства, кваліфікації персоналу, складності контрольних завдань та інших факторів. Рішення про проведення контролю власними силами або за допомогою сторонніх експертів можна прийняти лише з урахуванням ситуації.

До переваг контролю із залученням сторонніх організацій належать: об'єктивність, неупередженість, більші знання й досвід, подолання проблем із часом і персоналом.

До переваг власного контролю можна зарахувати знання виробничих проблем, збереження таємниці, простоту комунікації.

При організації контролю маркетингу необхідно визначити, хто повинен контролювати маркетинг: відділ маркетингу чи інша служба підприємства (наприклад, керівництво підприємства) і чи потрібне створення самостійної організаційної одиниці для виконання контрольних завдань.

З ростом підприємства й розширенням функцій маркетингу росте потреба в спеціалізації, і створення окремої одиниці з контролю маркетингу набуває великого сенсу. Питання про те, кому повинна підкорятися ця одиниця, службі маркетингу чи контрольній службі, не має однозначної відповіді. Деякі підприємства все-таки знаходять компроміс у подвійному підпорядкуванні: за професійною лінією – контрольна служба, за дисциплінарною – відділ маркетингу.

Таким чином, маркетинговий контроль є дійсним інструментом підвищення ефективності маркетингової й підприємницької діяльності фірми. Призначення маркетингового контролю – це одержання інформації про закономірності й особливості розвитку ринку, і відповідності діяльності компанії запитам споживачів. Він повинен поширюватися не лише на економіко-фінансові дані, але й на оцінку якісних показників роботи та її конкурентних позицій, на дані, що формуються поза самою фірмою, у її навколишньому середовищі.