2.8.2. Порядок регулювання оптових закупівель від інофірм
Зовнішньоторговельна діяльність, що здійснюється вітчизняними учасниками міжнародного оптового ринку, регулюється економічними і політичними засобами як нашою, так і іншими країнами. Метою такого регулювання є захист державою інтересів національної економіки через стимулювання експорту і обмеження некритичного імпорту матеріальних благ.
Здійснення міжнародних оптових операцій супроводжується системою регулятивних заходів, що вживаються як країною продавця, так і іншими країнами, суб єкти господарювання яких беруть участь в міжнародній оптовій торгівлі. Ця система включає в себе заходи адміністративного (політичного) і економічного характеру.
Регулювання міжнародної торговельної діяльності здійснюється на різних рівнях: міжнародному і національному. Міжнародне регулювання здійснюють міжпарламентські і міжурядові організації, що діють під егідою ООН або регіональних економічних союзів. На національному рівні регулювання міжнародної оптової торгівлі виконують законодавчі і виконавчі органи кожної окремої країни (парламент і уряди) та урядові виконавчі структури (митні, фінансові, податкові органи).
Система економіко-адміністративних форм і методів регулювання, проведення і контролю за здійсненням міжнародних комерційних операцій становить основу зовнішньоекономічної політики держави.
Державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності в нашій країні розпочинається на місцевому рівні в момент реєстрації господарського формування як учасника зовнішньоекономічної діяльності. Для цього господарюючий суб'єкт незалежно від організаційно-правової форми та форми власності подає до регіонального органу державної митниці реєстраційну картку, підтверджену відповідними документами місцевого відділення Національного банку України, статистичних, банківських і податкових органів. Після здачі реєстраційної картки, вітчизняний господарюючий суб'єкт потрапляє під адміністративне регулювання територіального відділення митниці.
Державна митниця — це сукупність регіональних і територіальних органів, що розміщуються у законодавча встановлених пунктах перетину державного кордону, а також по території країни і здійснюють регулювання і контроль за переміщенням із країни і в країну матеріальних цінностей. Регулюють міжнародні комерційні операцій товарно-вантажні відділи місцевих митних органів (управлінь, дільниць, постів).
Митні органи охоплюють увесь митний простір країни. За рішенням законодавчого органу або уряду із митного простору можуть бути виділені митні склади і спеціальні (вільні) зони. Митний склад — це спеціальним, чином, улаштовані площі і приміщення, віддані до нагляду і контролю конкретного територіального органу митниці. Доставлений на митний склад товар зберігається в ізольованому режимі і не вважається впущеним до чи випущеним, із митного простору країни. За участю працівників митниці на митному складі із товаром можуть здійснюватися операції сортування, перепакування, фасування (зміни товарного вигляду). Спеціальна зона (вільна економічна зона, зона вільної торгівлі) — це законодавча обмежена частина території країни, вилучена із загального митного простору. Ввезення в таку зону партій товарів не підлягає митному регулюванню на увесь час перебування або реалізації такого товару в цій зоні.
Товари, раніше завезені на митні склади і у спеціальні зони, можуть покидати їх з метою імпорту (ввезення в митний простір даної країни) або реекспорту. Імпорт підмитних товарів веде до їх розмитнення - сплати ввізного мита, зборів і податків, тоді як реекспорт проводиться без дотримання митних формальностей.
Адміністративний вплив на міжнародну торгівлю здійснюється також за допомогою нетарифних методів регулювання зовнішньоторговельної діяльності. До них належать ліцензування та квотування імпортно-експортних операцій.
Ліцензування - це метод державного адміністративного регулювання зовнішньо- торговельної діяльності шляхом, видачі уповповаженими державними органами дозволів на здійснення експортно-імпортних операцій. Система ліцензування зовнішньоторговельної діяльності включає в себе встановлення порядку отримання спеціального дозволу (ліцензії) на проведення комерційних операцій із визначеною номенклатурою товарів (послуг, робіт) протягом конкретного періоду часу.
Експортні і імпортні ліцензії бувають генеральними і індивідуальними (разовими). Генеральна ліцензія - це спеціальний дозвіл, виданий уповноваженим органом, або організацією суб'єктові міжнародної торгівлі на проведення експортно-імпортних операцій із визначеним, товаром, у довільній кількості або на довільну суму. Генеральна ліцензія може обмежуватися тільки конкретним періодом дії або регіоном, на який розповсюджується (країна, група країн).
Індивідуальна (разова) ліцензія являє собою одноразовий дозвіл на проведення конкретної комерційної операції щодо вказаної в ній кількості товару (на вказану суму). Індивідуальна ліцензія містить дані про термін її дії та контрагента-одержувача товару.
Ліцензійна система базується на квотуванні (контингентуванні) експорту і імпорту окремих найменувань товарів. Квота або контингент -- це кількісне обмеження на певний період фізичного обсягу чи вартісного виразу обмеженої номенклатури матеріальних благ, що ввозяться або вивозяться з країни.
Квоти і ліцензії є тимчасовими адміністративними важелями, що застосовуються у зовнішньоекономічній політиці держави. Із змінами у зовнішньоторговельному балансі, структурі експортно-імпортних операцій змінюється, а часто і скорочується перелік товарів, віднесених до ліцензованих. Ліцензійна система зовнішньоторговельної діяльності найчастіше застосовується слаборозвиненими країнами для захисту вітчизняного ринку від закордонних конкурентів, для регулювання валютного обігу, стимулювання власного експортного потенціалу.
Економічне регулювання міжнародної оптової торгівлі базується на системі митних тарифів, податків і зборів. Митний тариф — це систематизований на основі товарної номенклатури обсяг відрахувань в дохід держави, що справляються при перетині товаром державного кордону (митного простору) країни. Базовою для митного тарифу є Гармонізована система опису і кодування товарів, що визнається і широко застосовується митними органами всього світу. Митні тарифи можуть носити національний або міжнаціональний характер. Прикладом міжнаціонального митного тарифу є Єдиний митний тариф Європейського Союзу, що застосовується країнами-членами ЄС стосовно третіх країн. Мита, внесені до митного тарифу, відрізняються за методом розрахунку. Якщо адвалерне мито збирається у відсотках від ціни одиниці або вартості усієї партії товару, то специфічне мито вираховується у певній сумі від ваги, об'єму або одиниці товару, що перетинає кордон. Відносно рідко застосовується змішане мито, яке включає в себе адва-лерні і спеціальні відрахування. Важливим економічним регулятором міжнародної торгівлі є т. зв. антидемпінгові мита. Вони застосовуються, коли в країну ввозяться (імпортуються) товари за цінами, які є нижчими від нормальних цін. Антидемпінгове мито встановлюється на суму заниження ввізної ціни товару проти нормальної ціни - ціни, за якою товар реалізується на внутрішньому ринку імпортера або на ринках третіх країн.
Податки і збори, що застосовуються у міжнародній оптовій торгівлі, поділяються на прикордонні і внутрішні. Прикордонні податки - це непрямі податки, що носять зрівняльний характер (акциз, податок на додану вартість). Внутрішні податки регулюються чинним податковим законодавством країни.
До митних зборів відносять: збір на відправлення митних процедур, збір на переміщення територією країни, гербовий, фітосанітарний, портовий та інші місцеві збори.
Митним законодавством окремих країн передбачені також особливі види митних податків і зборів. Так, наприклад, подекуди транзитні переміщення товарів супроводжуються внесенням податкової застави, векселя або гарантії фінансово-страхової установи.
- Науково-теоретичні основи комерційної діяльності на ринку товарів та послуг
- Предмет, зміст і завдання дисципліни
- 1.1.1. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг як наукова дисципліна
- 1.1.2. Зміст і функції дисципліни
- Характеристика комерційної діяльності, принципи і чинники її розвитку
- Комерційна діяльність як категорія, процес, функція
- Структура комерційної діяльності
- Структура комерційної діяльності
- 1.2.3. Принципи комерційної діяльності
- 1.2.4. Чинники розвитку комерційної діяльності
- Оптимальна націнка для досягнення запланованого рівня рентабельності *
- 1.3. Торгівля як сфера комерційної діяльності
- 1.3.1. Функції торгівлі та параметри її ресурсного потенціалу
- 1.3.2. Функціональна структура торгівлі
- Функціональна структура торгівлі
- 1.3.3. Соціальна структура сфери торгівлі
- Динаміка розвитку соціальних форм торгівлі в Україні
- 1.3.4. Організаційна структура торгівлі
- 1.4. Суб'єкти комерційної діяльності
- 1.4.1. Види і класифікація суб'єктів комерційної діяльності
- 1.5. Об'єкти комерційної діяльності
- 1.5.1. Товар як об'єкт комерційної діяльності
- 1.5.2. Послуги і вимоги до них
- 1.5.3. Характеристика особливих видів об'єктів комерційної діяльності
- 1.5.4. Основні вимоги до об'єктів комерційної діяльності
- 2.1. Організаційна структура оптового ринку товарів і послуг
- 2.1.1. Оптове підприємство як основний суб'єкт оптового ринку та його комерційні функції
- 2.1.2. Оптово-посередницькі господарські формування
- 2.1.3. Інфраструктура оптового ринку
- 2.1.4. Комерційні служби суб'єктів оптового ринку
- 2.2. Система зв'язків на оптовому ринку та їх правове регулювання
- 2.2.1. Господарські зв'язки суб'єктів оптового ринку: значення, види та класифікація
- 2.2.2. Організаційно-правове регулювання взаємодії суб'єктів на оптовому ринку
- 2.2.3. Види господарських договорів
- 2.2.4. Зміст договору постачання товарів і обґрунтування його умов
- 2.3. Оптові закупівлі товарів та їх комерційне забезпечення
- 2.3.1. Суть, мета, принципи та зміст закупівельної роботи на оптовому ринку
- 2.3.2. Оперативне планування оптових закупівель товарів
- План надходження товарів на підприємство
- План оптових закупівель товарів підприємством
- 2.3.3. Обґрунтування вибору постачальників товарів
- Критерії попереднього відбору постачальників
- Критерії кінцевого вибору постачальника
- 2.4. Закупівлі товарів на основі прямих
- 2.4.1. Суть, переваги і умови організації закупівель товарів на основі прямих зв'язків
- 2.4.2. Оптові закупівлі товарів на основі товарообмінних операцій
- 2.4.3. Порядок укладання прямих договорів
- 2.5. Організація закупівель товарів на ярмарках і виставках
- 2.5.1. Поняття, види та завдання ярмарків та виставок
- 2.5.2. Порядок підготовки та проведення ярмарків в Україні і за кордоном
- 2.5.3. Технологія ярмарково-виставкової діяльності
- 2.6. Оптові закупівлі товарів на аукціонах і міжнародних торгах (тендерах)
- 2.6.1. Закупівля товарів на аукціонах
- 2.6.2. Поняття і значення міжнародних торгів (тендерів)
- 2.6.3. Процедура підготовки та проведення тендерів
- 2.7. Оптові закупівлі товарів на біржах і через брокерські контори
- 2.7.1. Біржова торгівля як форма організації оптового ринку
- 2.7.2. Товарна біржа, її роль та функції
- 2.7.3. Організація біржових торгів товарами і сировиною
- Структура укладених угод на вітчизняних біржах1
- 2.7.4. Види оборудок і операцій на товарних біржах
- 2.7.5. Організація закупівлі товарів через брокерські контори
- 2.8. Оптові закупівлі товарів у закордонних
- 2.8.1. Організація експортно-імпортних оптових закупівель товарів
- 2.8.2. Порядок регулювання оптових закупівель від інофірм
- 2.8.3. Види міжнародних оптових операцій та методи їх здійснення
- 2.8.4. Структура і зміст зовнішньоторговельних угод і контрактів
- 2.8.5. Організація підготовки і проведення гуртових операцій із закордонними контрагентами
- 2.9. Основи ведення комерційних переговорів
- 2.9.1. Загальні норми ведення комерційних переговорів
- 2.9.2. Підготовка до комерційних переговорів
- 2.9.3. Порядок ведення переговорів
- 2.9.4. Оформлення результатів комерційних переговорів
- 2.10. Оптимізація шляхів товаропросування
- 2.10.1. Поняття і суть процесу товаропросування
- 2.10.2. Форми і ланковість товаропросування
- 2.10.3. Принципи і методи онтимізації товаропросування
- 2.11. Формування асортименту товарів в підприємствах оптової торгівлі
- 2.11.1. Поняття про товарний асортимент
- 2.11.2. Порядок формування та регулювання асортименту товарів на оптових підприємствах
- 2.11.3. Управління товарними запасами в оптовій торгівлі
- 2.12. Організація оптового продажу товарів
- 2.12.1. Форми оптового продажу товарів
- 2.12.2. Організація та методи продажу товарів зі складів оптових баз
- 2.12.3. Дрібнооптова форма продажу товарів
- 2.13. Система товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- 2.13.1. Суть і завдання раціональної організації товаропостачання торговельної мережі
- 2.13.2. Вимоги до організації товаропостачання торговельної мережі
- 2.13.3. Ефективні форми і методи товаропостачання
- Замовлення
- Графік доставки
- 2.13.4. Управління товаропостачанням торговельної мережі
- 2.14. Облік і контроль якості постачання товарів
- 2.14.1. Оперативний облік і контроль оптових закупівель товарів
- Картка обліку виконання договору
- 2.14.2. Комерційні спори і порядок їх розв'язання
- 2.15. Види і форми послуг на оптовому ринку
- 2.15.1. Передумови формування ринку оптових послуг і їх класифікація
- 2.15.2. Організація і комерційне забезпечення торгівлі послугами на оптовому ринку
- 2.15.3. Соціально-економічна ефективність торгівлі оптовими послугами
- Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі
- Побудова і розміщення роздрібної торговельної мережі
- 3.1.1. Поняття роздрібної торговельної мережі і її соціально-економічне значення
- 3.1.2. Класифікація роздрібної торговельної мережі
- 3.1.3. Спеціалізація і типізація торговельної мережі
- 3.1.4. Основні напрями розвитку і розміщення мережі магазинів
- 3.1.5. Ефективність використання торговельної мережі
- Формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі
- Суть і зміст асортиментної політики в торгівлі
- 3.2.2. Вплив чинників на побудову асортименту товарів у торговельній мережі
- 3.2.3. Методологічні підходи до формування асортименту товарів у магазинах
- 3.2.4. Регулювання і контроль асортименту товарів у торговельній мережі
- Магазинні форми продажу товарів
- Класифікація форм і методів продажу товарів
- Методи продажу товарів і умови їх застосування
- Методи активізації продажу товарів
- Позамагазинні форми продажу товарів
- Організація дрібнороздрібної торгівлі
- Торгівля на ярмарках та базарах
- Посилкова торгівля
- Особливості та правила продажу окремих груп товарів
- Порядок заняття торговельною діяльністю. Правила торговельного обслуговування населення
- Правила продажу основних груп продовольчих товарів
- Терміни реалізації безалкогольних напоїв в роздрібній торговельній мережі
- Правила продажу основних груп непродовольчих товарів
- 3.5.4. Порядок обміну і повернення товарів
- Особливі форми продажу товарів
- 3.6.1. Комісійний продаж непродовольчих товарів
- 3.6.2. Продаж товарів у кредит
- 3.6.3. Продаж товарів на аукціонах
- 3.6.4. Особливості реалізації у цінених товарів
- 3.6.5. Торгівля ношеним одягом - "секонд-хенд"
- Організація торгівлі на ринках
- 3.7.1. Суть і значення торгівлі на ринках
- 3.7.2. Підприємство ринку і його складові елементи
- 3.7.3. Організація торгівлі на продовольчих ринках
- 3.7.4. Організація торгівлі на речових ринках
- Система послуг у роздрібній торгівлі
- 3.8.1. Асортимент послуг та його класифікація
- 3.8.2. Розширення сервісного обслуговування як ефективний засіб конкурентної боротьби за покупця
- 3.8.3. Організація сервісного обслуговування
- 3.8.4. Стандарти обслуговування
- 3.8.5. Створення сприятливих умов та стимулювання продажу послуг
- 3.8.6. Ризики покупців під час придбання послуг
- 3.9. Культура та якість торговельного обслуговування
- 3.9.1. Поняття і соціально-економічне значення культури торгівлі
- 3.9.2. Критерії і показники рівня культури торговельного обслуговування
- 3.10. Психологічні аспекти торговельного обслуговування. Професійна етика комерсанта
- 3.10.1. Психологічні фактори торговельного обслуговування
- 3.10.2. Психологічна характеристика особистості
- 3.10.3. Психологія спілкування в торгівлі
- 3.10.4. Психологічні етапи процесу продажу товарів
- 3.10.5. Професійна етика продавця
- 4. Ризик і ефективність комерційної діяльності
- 4.1. Ефективність комерційної діяльності
- 4.1.1. Суть, методи, критерій ефективності комерційної діяльності
- Ефективність комерційної діяльності
- Ефективність комерційної діяльності
- 4.1.2. Показники ефективності комерційної діяльності
- Система показників соціально-економічної ефективності
- 4.2. Комерційний ризик і шляхи його пом’якшення
- 4.2.1. Суть і зміст комерційного ризику
- 4.2.2. Аналіз і оцінка комерційного ризику
- Зони ризику
- Методи аналізу ризиків
- 4.2.3. Зниження ризиків
- Алфавітний словопокажчик
- Література