3.7.4. Організація торгівлі на речових ринках

Поряд із продовольчими і змішаними ринками, які переважають у загальному числі підприємств ринків, в ринковому господарстві широко

представлені непродовольчі або речові ринки. Цей вид ринкового підприємства у поєднанні з продовольчим і створює ринок змішаного ти­пу.

Підприємство непродовольчого ринку це другий основ­ний різновид підприємства ринку, яке функціонує на загальних засадах торгівлі на ринках і спеціалізується на створенні умов для реалізації всіма категоріями продавців промислових і кустарних непродовольчих товарів.

Непродовольчий ринок може організовуватися у спеціально збудованих

або пристосованих просторих приміщеннях з відповідними вимогам технічних умов і стандартів, вентиляцією, освітленням і опаленням; в легкоконструкційних павільйонах і на відкритих майданчиках.

На відміну від продовольчого ринку речовий ринок не ви­магає для його організації вкладення додаткових коштів на улаштування окремих зон, спеціальних приміщень і споруд, оскільки непродовольчі то­вари, що в ньому реалізуються, мають тривалі строки зберігання і реаліза­ції.

Аналогічно до продовольчих ринків речовий ринок створює тор­гові місця для ринкового торгу. За принципом улаштування і за основ­ними складовими параметрами торгове місце на непродовольчому ринку помітно відрізняється від такого ж на продовольчих ринках. Суттєвою відмінністю є те, що на речових ринках відповідно до внутрішніх власти­востей товару, який реалізується, застосовуються інші види немеханічного торговельного обладнання. Так, під час реалізації непродовольчих товарів практично не застосовуються столи-прилавки, натомість місце реалізації оснащується гірками, вітринами, стендами, вітражами, подіумами тощо. Відповідно, параметри ринкового торгового місця на речовому ринку змі­щуються від площини в бік корисного об'єму: площа викладення заміня­ється об'ємом експозиції; площа для розміщення ваговимірювального об­ладнання є неактуальною; площа для розміщення торговельного інвента­рю також перетворюється в об'єми вішаків, підставок, вітрин тощо. Таким чином, торгове місце на непродовольчому ринку недостатньо вимірювати в погонних або квадратних метрах, воно займає певний корисний об'єм.

Торговельні місця на речових ринках набирають вигляду яток-пеналів, бутиків, секцій, палаток, міні-магазинів, кіосків то­що. При цьому висувається вимога приведення різноформатних об'ємних конструкцій торгових місць для реалізації непродтоварів до єдиного тех­нологічно-планувального вирішення і забезпечення проходів для перемі­щення покупців.

Непродовольчі ринки звичайно мають спеціалізовані зони не за то­варними групами, а за споживчими комплексами: предмети гардеробу, все для дому, все для відпочинку, автозапчастини, технічні товари тощо.

У складі непродовольчих ринків з'явилися дрібнооптпоеі і гур­тові ринки, в яких відбувається реалізація середніх і крупних партій то­варів. За своєю організаційно-технологічною побудовою вони являють со­бою концентрацію на спільній території спеціалізованих і універсальних складів, гуртовень, дрібнооптових магазинів-складів.

Речові ринки також оснащені мережею роздрібних торговельних підприємств, підприємств громадського харчування і побутового обслуго­вування. На їх території в окремо відведених місцях може проводитися ре­алізація продовольчих товарів. Якщо на непродовольчому ринку улашто­вується майданчик (крита споруда, павільйон) для реалізації сільськогос­подарської продукції і продуктів харчування, такий ринок слід відносити до змішаних.

Право реалізації непродовольчих товарів на спеціалізованих і змішаних ринках належить громадянам України, іноземним громадянам, особам без громадянства, а також підприємствам і організаціям усіх форм власності.

На відміну від реалізації продовольства, продавці якого не оподат­ковуються, продавці непродовольчих товарів, що систематично (більше 4-х разів на рік) торгують на ринках, повинні мати торговий патент або бути зареєстрованими як приватні підприємці в адміністрації за місцем проживання, вести облік продажу і сплачувати податки.

На спеціалізованих непродовольчих ринках допускають­ся до реалізації (рис.З.7.5)^: предмети гардеробу, культурно-побутового призначення, господарського вжитку; іграшки; недорогоцінні ювелірні вироби; предмети санітарії і гігієни; косметично-парфумерні вироби; то­вари побутової хімії; газові плити; транспортні засоби; вживані речі та книги. В той же час, деякі товари і предмети, що несуть в собі потенційну загрозу життю та здоров'ю окремим особам і суспільству в цілому, а також ті, що можуть бути отримані незаконним шляхом, забороняються до реа­лізації на речових ринках.

Процес ринкового торгу на речових ринках є аналогічним до реалі­зації товарів в роздрібній торговельній мережі за методом обслуговування через прилавок. Найбільшою проблемою при цьому є відсутність у бага­тьох ринкових продавців спеціальних знань і практичного досвіду спілку­вання з різними категоріями покупців що в цілому негативно позначаєть­ся на загальній культурі обслуговування на ринках.

А ТЕПЕР ПОДУМАЄМО!

На підприємстві ринку «Центральний» з І97ФР- функціонує збу­дований за типовим проектом накритий ринок загальною площею 5000 кв. м, в якому улаштовано 650 торгових місць з реалізації сіль­ськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Поряд із накритим ринком для збільшення кількості торгових місць у 1985?. був обладнаний відкритий майданчик для ведення се­зонної торгівлі продовольством площею І8оо кв. м із загальною до­вжиною накритих столів-прилавків І020 пог. м і відкритих - 670 пог. м.

У І995Р- за рахунок перепланування загальної площі ринку без зміни параметрів діючих зон ринку додатково введено до ладу май­данчик для реалізації непродовольчих товарів на 250 торгових місць площею 720 кв. м .

До якого типу підприємств ринків можна віднести ринок «Центральний» - продовольчий? непродовольчий? Якими є показники потужності даного ринку після І995 року?

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ТЕПЕР?

1. Що складає суть торгівлі на ринках?

2. Які основні види розрізняють в торгівлі на ринках?

3. У чому полягає роль і значення торгівлі на ринках як особливої форми торгівлі?

4. Що складає сутність поняття ринкового господарства?

5. За якими ознаками проводиться класифікація ринків?

6. Що являє собою підприємство ринку як первинна ланка торгівлі на ринках?

7. Які складові структурні елементи включає в себе підприємство ринку?

8. Які показники потужності підприємства ринку?

9. Які основні види обладнання застосовуються в ринковому госпо­дарстві?

10. Якими є вимоги щодо організації продовольчих ринків?

11. На яких засадах проводиться організація торгу на продовольчих ринках?

12. Якими є вимоги щодо організації непродовольчих ринків?

13. На яких засадах проводиться організація торгу на непродовольчих ринках?