4.1.2. Показники ефективності комерційної діяльності

Під час формування системи показників ефективності комерційної діяльності бажано дотримуватися єдиних принципів, які повинні використовуватися в кількісному вимірюванні ефективності народного господарства в цілому та інших видів діяльності. До них можна віднести:

• забезпечення взаємозв'язку критерію і системи конкретних показників ефективності;

• відображення ефективності використання всіх видів застосову­ваних ресурсів та витрат;

• можливість застосування показників ефективності в управлінні підприємством, прийнятті рішень та виконанні різних операцій;

• використання системи показників для виявлення резервів під­вищення результативності всіх видів діяльності.

Систему показників ефективності комерційної діяльності фірми, що побудована на вищезгаданих принципах, можна подати так:

Інтегральний показник ефективності комерційної діяльності - це такий показник, який дає загальну оцінку результативності суб'єкта комерційної діяльності за певний період (сукупних ресурсів);

изагольнюючі показники вимірюють ефективність виконання окремих видів діяльності: функціональної (суто торговельної), господар­ської та соціальної;

специфічні показники використовуються для всебічної оцінки рівня і динаміки ефективності окремих комерційних операцій, витрат, по­тужностей, устаткування, видів матеріальних ресурсів. Ці показники є та­кож результативними, оскільки визначаються співвідношенням ефекту до витрат чи ресурсів, що його забезпечують.

Вищезгадані показники, доповнюють техніко-економічні, за допо­могою яких можна більш детально кількісно оцінити ефективність комер­ційної діяльності. Такі показники за своєю суттю не є результативними, але дають кількісне уявлення про діяльність комерційної фірми, напри­клад, розмір товарообігу, площу торговельного залу тощо.

Використання інтегрального показника ефективності комерційної діяльності дозволяє порівнювати результативність роботи окремих комер­ційних фірм. До його виміру застосовуються різні підходи.

Теоретично його значення буде найбільш повним, якщо вимірюва­ти його відношенням загального ефекту (економічного і соціального) до сукупних ресурсів, що використовувалися в процесі комерційної діяльнос­ті. Проблема практичної реалізації такого показника, з одного боку, поля­гає в тому, що не кожний із видів ефективності ресурсів підлягає кількіс­ному виміру, а з іншого боку не завжди вартісні значення складових ефек­тів і ресурсів є зіставними між собою, тобто виникає проблема з визначен­ням загального ефекту чи сукупних ресурсів. Однак тільки таке визначен­ня інтегрального показника за своїм змістом було б найбільш адекватним суті критерію ефективності комерційної діяльності. Тому на практиці за­стосовується визначення інтегрального показника комерційної діяльності як похідної від значення узагальнюючих показників. Шляхом визначення узагальнюючих показників дається кількісна оцінка ефективності здійс­нення окремих видів діяльності комерційної фірми: функціональної, гос­подарської і соціальної.

Узагальнюючий показник функціональної діяльності (Еф) визнача­ється за формулою:

_

Е_ф=

О_с +О_б +Ф_з

де Т_ф - річний обсяг роздрібного товарообороту;

О_с - середньорічна вартість основних фондів;

О_б - середньорічна вартість оборотних коштів;

Ф₃ - фонд заробітної плати торговельних працівників за рік.

У даній формулі як вартісне вираження затрат живої праці в торгі­влі прийнято витрати на заробітну плату. Разом з тим слід мати на увазі, що заробітна плата тільки частково виражає вартість трудових ресурсів фірми і не враховує частку вартості затрат трудових ресурсів на створення додаткового продукту, який працівники фірми одержують у формі вина­городи через суспільні фонди споживання. Було б доцільно вартісну оцін­ку трудових ресурсів дати як величину новоствореної вартості на фірмі. Проте визначення такого показника утруднюється у зв'язку з відсутністю відповідної інформації. Тому затрати трудових ресурсів у вартісній формі слід виражати через витрати на заробітну плату.

Узагальнюючий показник ефективності господарської дія­льності (Е_г) визначається для комерційної фірми співвідношенням:

_

Е_г=

В_о +Е’ х К

де П - річний прибуток;

В₀ - витрати обігу за рік;

Е'- нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

К - сума капітальних вкладень за рік.

Показники Еф і Е_г дають кількісне уявлення про економічну роботу підприємства. Отже, економічна ефективність (Е_е) може визначатися од­ним показником:

Е_е= Еф х Е_г

Специфічні показники ефективності вимірюють результативність використання окремих видів ресурсів чи витрат.

Ефективність використання трудових ресурсів (Е_Т._Р.), що застосову­вались в діяльності комерційних фірм визначається відношенням розміру товарообігу, або іншого показника, що виражає ефект комерційної діяль­ності до величини трудових ресурсів. Вартість трудових ресурсів прирів­нюється до витрат на оплату праці.

_

Е_г.р.=

В_т.р.

де Т_ф - розмір товарообігу за певний проміжок часу, грн.;

В_т.р. - витрати на оплату праці працівників фірми, грн.

Як ефект при розрахунку цього показника можна використовувати також розмір доданої вартості, створеної підприємством , а в якості ресур­сів - кількість працівників.

Ефективність використання матеріальних ресурсів (Е_М._Р.) вимі­рюється фондовіддачею.

_

Е_м.р.=

В_о.ф.

де В_0.ф. - вартість основних фондів.

Показник ефективності використання фінансових ресурсів (Еф._р.) вираховується відношенням товарообігу до вартості оборотних коштів.

_

Е_ф.р.=

В_о.к.

де В_о.к. - вартість оборотних коштів, грн.

Таблиця 4.1.1.