2.10.3. Принципи і методи онтимізації товаропросування

Однією з основних функцій комерційних служб торговельних під­приємств є раціоналізація і оптимізація процесу товаропросування мате­ріальних благ. Досягти і зафіксувати найоптимальнішу побудову товаро­просування як один раз дану і незмінну в умовах динамічної зміни ринко­вих факторів є завданням нереальним, цього можна добиватися шляхом постійного використання системи комерційно-організаційних і технологі­чних заходів, розроблених на принципах і методах оптимізації товаропро­сування матеріальних благ.

Побудова високоефективного і раціонального процесу товаропросування можлива за умови дотримання низки перевірених практикою ко_МЄрцщної діяльності принципів. Ці принципи (рис.2.10.2) побудовані на засадах наукового обґрунтування, економічної ефективності, оптимальності і включають в себе:

спрощення транспортно-експедиційних схем товаропросування; ефективного транспортного забезпечення товаропросування; оптимізації ланковості товаропросування; впровадження прогресивних схем товаропостачання; раціоналізації структури господарських зв'язків; застосування логістичних концепцій товаропросування.

Принцип спрощення транспортно-експедиційних схем то-варопросування спонукає комерсантів, зайнятих організацією товаро-просування, до пошуку найпростіших схем руху товарів від виро­бничих до торговельних підприємств. Цей принцип може бути повноцінно втіленим тільки за умови використання під час експедування товарів найкоротших транспортних шляхів сполучення. Дотримання цього принципу оптимізації товаропросування дозволяє прискорити і здешевити процес доведення товарів до кінцевого споживача в цілому і вимагає постійного аналізу складеної схеми вантажопотоків в масштабах регіону, країни, а при виході на зовнішні ринки - ступеня завантаженості основних світових транспортних шляхів.

Оптимізація товаропросування неможлива без дотримання принципу ефективного транспортного забезпечення товаропро­сування. Відповідно до нього ставиться завдання економіко-організаційного обґрунтування вибору доцільного і ефективного виду транспорту для просування товару. Вид транспорту, що застосо­вується для просування товарів, повинен максимально відповідати інтере­сам і можливостям як виробника (постачальника), так і одержувача (посе­редника або покупця) і відповідати притаманним цим товарам фізико-хімічним і споживчим властивостям. Всередині окремих видів транспорту необхідно правильно добирати транспортні засоби, які найбільш точно відповідають характеру товару, його транспортному і споживчому пакуванню, умовам транспортування та перевантаження. Використання принципу ефективного транспортного забезпечення дозволяє піднести рівень оптимальності товаропросування через усунення непроду­ктивних втрат товарних ресурсів, забезпечення їх збереження під час транспортування до пунктів кінцевої реалізації.

Оптимізація ланковості товаропросування, як принцип його побудови, спонукає комерційних працівників до раціонального обмежен­ня числа ланок, задіяних у процесі просування товарів. Він вимагає акти­візації комерційної роботи в роздрібній торговельній мережі у встанов­ленні прямих зв'язків із товаровиробниками, погодження схем централізованого завезення товарів з використанням спільних ма­теріальних і фінансових засобів виробничих і торговельних підприємств. Потреба скорочення ланковості у товаропросуванні не означає, однак, не­обхідності перейняття роздрібними торговельними підприємствами фун­кцій щодо організації просування товарів, притаманних гуртовим підпри­ємствам. Зайве завантаження крамниць не властивими їм функціями сут­тєво знижує ефективність і рентабельність їх роботи.

Принцип впровадження прогресивних схем товаропоста-чання свідчить про тісне поєднання з організацією процесу товаропросу­вання системи товаропостачання роздрібної торговельної мережі. Прогресивні схеми товаропостачання дозволяють уніфі­кувати, механізувати і здешевити низку виробничо-технологічних опера­цій переміщення товарів, які повторюються на виробничих, посередниць­ких і торговельних підприємствах. В сучасних умовах відбувається посту­повий перехід до індустріального типу товаропостачання, за яким єдиний ланцюжок постачання магазинів товарами включає в себе багатооборотну тару-обладнання і засоби механізації ван-тажно-розеантажувальних операцій в торговельних підприємствах. Нові схеми товаропостачання з використанням передових досягнень НТП дозволяють знизити питому частку найбільш трудомістких і низько ефек­тивних робіт під час просування товарів - внутрішньоскладського і внут-рішньомагазинного перевалювання знову отриманих партій товарів.

Оптимізація процесу товаропросування проводиться також з до­триманням принципу раціоналізації структури господарських зв'язків між виробничими, посередницькими і торговельними підприєм­ствами. Реалізувати даний принцип можна шляхом спрощення існую­чої структури господарських зв'язків, передусім, роздрібних тор­говельних підприємств і шляхом збільшення частки прямих зв'язків в їх загальній структурі. Раціоналізація структури господарських зв'язків є важливим чинником постійного вдосконалення процесу товаро­просування, посилення інтересів товаровиробників і роздрібної торгове­льної ланки.

Принцип застосування логістичних концепцій товаропро­сування базується на використанні з метою оптимізації руху товарів та мінімізації товарних запасів у всіх учасників товарного ринку -- від вироб­ничих підприємств до роздрібної торговельної мережі сучасних логістич­них концепцій, успішно впроваджених у сфері виробництва. Логістика обґрунтовує можливості постачання сировини, матеріальних ресурсів, то­варів і послуг у замовленій кількості та асортименті підготовлених до колек­тивного чи індивідуального споживання до вказаного споживачем місця і протягом вказаного проміжку часу за заданих (мінімальних) затрат.

На товарному ринку у збутово-реалізаційних і торговельно-посе­редницьких системах широкого розповсюдження набули логістичні си­стеми двох основних типів: "ті, що тягнуть" (риіі зузіетз) і "ті, що штовхають" (ризН зузіетз).

До логістичних систем, що тягнуть відносяться системи "точно в строк" Загаль­ною характеристикою цих систем є синхронізація початку локальних фаз процесу товаропросування з вичерпанням наявного запасу в одній із ла­нок товаропровідного ланцюга.

Система "точно в строк" передбачає поставку постачальником (продавцем) замовнику (покупцеві) попередньо узгоджених партій товару у необхідній кількості до місця, вказаного замовником у строго визначе­ний час. За чіткого налагодження цієї системи у всіх ланках товаропровід­ної мережі виключаються затрати на зберігання товарних запасів і на роз­порошення обігових коштів щодо закупівлі додаткових - страхових і гара­нтійних запасів товарів. Система "точно в строк" на мікрорівні рівні окремого підприємства або замкненої обслуговуючої мережі трансформу­ється в логістичну систему Канбан, в ході застосування якої викорис­товуються пластикові картки, зчитування інформації з яких дозволяє мак­симально повно реалізувати принцип "точно в строк" шляхом "втягування" товарних найменувань до пунктів обслуговування у випадку незадово­лення потреби в товарах даного асортименту.

Логістичні системи, що штовхають, представлені системами "планування потреби в ресурсах" (таіегіаіз гедиігетепіз ріаппіпд, МЕР) і "планування розподілу ресурсів" (аізїгіЬиііоп гедиігетепіз ріаппіпд, ВКР). На відміну систем, що тягнуть, системи, що штовхають - МИР і ПКР засновані на принципі без­апеляційного "автоматичного виштовхування" товару, який переповнив критичну межу запасу, з даної ланки товаропровідного ланцюга в пода­льші ланки, не орієнтуючись на існуючі в них запаси і реальні потреби. Такий підхід несе в собі потенційну здатність до збоїв в системі товаропро-сування і вимагає створення малоефективних буферних запасів това­рів.

Системи, що штовхають, в цілому є більш придатними для багаторівневих систем із складним виробничим циклом. Для системи то-варопросування вони є менш ефективними порівняно із системами, що тягнуть, оскільки потребують значних зусиль щодо обробки інфо­рмації, вищих затрат на загальну організацію і підтримання буферних за­пасів на випадок збоїв всередині системи.

Методом оптимізації товаропросування вважають процедуру визначення

найдоцільнішого варіанта переміщення товарів від виробництва до споживачів; варіанта, за якого шлях і час переміщення товарів із регіонів (місць) виробництва до регіо­нів (місць) споживання були б найкоротшими, а затрати на таке пере­міщення - мінімальними. Тим самим відбирається відносно оптимальний варіант, здатний врахувати одночасну дію чисельних чинників впливу на виробництво, транспорт, посередницьку сферу і торгівлю, які задіяні в ор­ганізації і проведенні товаропросування.

З метою оптимізації процесу товаропостачання застосовують низ­ку методів, здатних раціоналізувати побудову цього процесу, врахувати су­купні затрати і оптимізувати обробку товарних потоків. Ці методи ґрунту­ються на економіко-математичному моделюванні і пов'язані із вирішен­ням транспортної задачі, зміст якої зводиться до пошуку такої схеми това­ропостачання (вибору постачальника) ідентичного або аналогічного това­ру, за якої сукупні транспортні видатки і час руху товару до покупця були би мінімізовані.

До основних методів оптимізації процесу товаропросуван­ня відносять: графоаналітичний метод; метод співставлення різниці відстаней; метод транспортної задачі із застосуван­ням, лінійного програмування. Один з цих методів вибирають для конкретної схеми товаропросування залежно від потенційно можливої кі­лькості гуртових постачальників і одержувачів. На основі даних про осно­вний контингент учасників цільового ринку утворюється певна аналітична модель, складність якої зростає залежно від того, чим більше елементів (продавців-покупців) в неї включено. Відповідно до ступеня складності вихідної моделі обирається один із методів оптимізації процесу товаро-просування.

У схемах товаропросування з порівняно невеликим числом задія-них елементів - потенційних постачальників і одержувачів - практикуєть­ся використання порівняно простіших методів оптимізації: співставленая різниці відстаней і графоаналітичного.

Графоаналітичний метод передбачає використання для розрахун­ків оптимального проекту системи товаропросування схем основних транспортних шляхів сполучення (атласів залізничних колій, автомобіль­них доріг, повітряних маршрутів) і таблиць відстаней між окремими транс­портними вузлами. На транспортних схемах графічно позначаються пунк­ти розташування як постачальників, так і одержувачів і за допомогою таб­лиць відстаней розраховуються найкоротші маршрути товаропросування для даної моделі. Окрім цього, постачальники і одержувачі об'єднуються між собою таким чином, щоб уникнути нераціональних перевезень у єди­ному технологічному ланцюгу товаропостачання.

Нераціональні переміщення товарів - зустрічні, зайве віддале­ні і повторні перевезення товарів визначаються цим методом з ме­тою їх подальшого усунення для підвищення загальної ефективності про­цесу товаропросування.

Зустрічними перевезеннями вважаються переміщення аналогічних вантажів (товарів) по одному і тому ж транс­портному маршруту в протилежних напрямках» Таке перемі­щення товарів в окремих випадках є виправданим, якщо воно відповідає збутовій концепції фірми-виробника товару із специфічними, неповтор­ними внутрішніми властивостями (наприклад, транспортування пива Львівського пивзаводу "Колос" до м. Києва і зустрічне перевезення пива Київської фірми "Оболонь"), чого не можна сказати про зустрічні переве­зення товарів з уніфікованими характеристиками - цукру, хлібопродуктів, овочів, бензину, сировини і матеріалів тощо.

Зайве віддаленими перевезеннями у товаропросуванні є довіз ідентичних товарів із віддалених регіонів за наявності тих же товарів в пунктах, що розташовані на ближчій від­стані до покупця. Алогічним і неефективним є завезення товарів масо­вого попиту з інших регіонів за наявності налагодженого місцевого їх ви­робництва (наприклад, цукру - на Хмельниччину чи Вінниччину). Винят­ки в ринкових умовах мають місце під впливом таких факторів, як: підви­щена якість, потреба розширення асортименту, зустрічний товарообмін (бартер), цінова привабливість та ін.

Повторними перевезеннями вважаються перевезення товарів до місць масового (серійного) виготовлення того ж товару, який в подальшому вивозиться в інші регіони. Така ор­ганізація товаропросування є економічно беззмістовною і не повинна практикуватися в комерційній діяльності.

Максимальне виключення нераціональних перевезень партій това­рів в ході доведення їх до споживачів є однією з основних передумов оп-

тимізації процесу товаропросування в цілому і локальних схем просування товарів, зокрема.

Метод співставлення різниці відстаней застосовується, якщо за графоаналітичного аналізу діючої схеми товаропросування складно од­нозначно встановити найоптимальніший варіант забезпечення певного числа одержувачів товару одним із двох альтернативних постачальників (місць відвантаження). Для вирішення цього завдання складається порів­няльна таблиця, в яку напроти кожного із двох постачальників заносять знаки різниці відстаней від одержувача до можливих постачальників. На­проти першого можливого постачальника проставляється знак "+", якщо одержувач розташований ближче до нього, ніж до другого постачальника. Тут же проставляється знак "-", якщо відстань від одержувача до другого із можливих постачальників є ближчою, аніж до першого. Відповідно, на­проти другого постачальника проставляється така ж різниця відстаней із протилежним знаком. На основі отриманих значень проводиться розподіл одержувачів стосовно наявних постачальників: до першого відносять оде­ржувачів з найбільшою додатною і, в разі необхідності (якщо ресурсів дру­гого постачальника недостатньо для задоволення замовлень наближених до нього одержувачів), з найменшою від'ємною різницею; аналогічно про­водиться прив'язка до другого постачальника з урахуванням потенціалу обох постачальників і потреб всіх одержувачів.

Для оптимізації схем товаропросування з великою кількістю задія-них постачальників і одержувачів широко застосовується метод вирі­шення транспортної задачі. Вона вирішується за допомогою лінійного програмування, яке чітко окреслює постановку задачі і методи її вирішен­ня.

Економічна суть транспортної задачі полягає у виявленні найкра­щого плану переміщення товаропотоків від т-го постачальника до п-го одержувача за умови мінімізації обсягів перевезень і пов'язаних з ними транспортних витрат.

За заданого потенціалу (обсяги виробництва продукції, наявні то­варні запаси) кожного із можливих постачальників (АІ, А₂, ..., А_т) і зага­льних потреб (прогноз реалізації, план товарообороту) кожного товаро-одержувача (ВІ, В₂, ..., В_п) відстань транспортування або вартість переве­зення вантажу від і-го постачальника до j-го одержувача приймається за Сij і розраховується прогноз обсягу перевезень - Хij.

В загальному вигляді транспортна задача набирає такого вигляду:

Ця задача містить mn перемінних і m + n обмежень, з числа яких т обмежень пов'язано із загальними запасами товарів у постачальників і п обмежень - із заявками одержувачів. Якщо припустити, що потенціал по­стачальників і потреби одержувачів є рівними, то транспортна задача на­буває виду закритої моделі.

Транспортна задача, як і інші економіко-математичні моделі, їх мо­дифікації, успішно вирішуються за допомогою прикладних програм, роз­роблених для користувачів персональних комп'ютерів і можуть широко застосовуватися у практиці комерційної діяльності з метою оптимізації товаропросування і розв'язання багатьох інших комерційних ситуацій.

А ТЕПЕР ПОДУМАЄМО!

Комбінат хлібопродуктів має на території області два млини із загальним обсягом випуску - 1500 тонн борошна в місяць, в т.ч. млин №І - 900 т ; млин №2 - боо т . Обидва млини мають завдання першо­чергового забезпечення власної фірмової роздрібної мережі 5~^ти розташованих по території області магазинів. Фірмові магазини ком­бінату хлібопродуктів характеризуються такою віддаленістю від мли­нів: маг.№І - зо км від млина №І і 55 ^{км В}ІД млина №2; маг.№2 - І2О і юо км; маг.№з - 15 і 5 км; маг.№4 - 5° і 55 км; маг.№5 - ?о і 25 км, відповідно.

На наступний календарний місяць магазини подали замовлення на отримання наступних обсягів борошна різних гатунків: маг.№І -5О т; маг.№2 - 400 т; маг.№з - 2ОО т; маг.№4 - 15° т; маг.№5 - 4ОО т .

Використовуючи метод співставлення різниць відстаней, здійсніть розподіл фірмових магазинів стосовно млинів комбінату хлібопродуктів для постачання борошна.

Чи зміниться схема товаропросування, якщо: а) млин №І у насту­пному місяці у зв'язку з реконструкцією зменшить випуск борошна на З00 т? б) за незмінного обсягу виробництва млином №І млин №2 збі­льшить випуск борошна до 1000 т?

Який із трьох розглянутих варіантів Ви вважаєте найоптимальні-шим?

ЧИ ЗНАЄТЕ ТЕПЕР ВИ?

1. У чому полягає суть процесу товаропросування на товарному рин­ку?

2. Які основні поняття включає в себе товаропросування?

3. Що розуміють під єдиним технологічним ланцюгом товаропросу­вання?

4. Які фактори безпосередньо впливають на процес товаропросуван­ня?

5. Якими бувають форми товаропросування?

6. Що таке транзитна форма товаропросування?

7. Що таке складська форма товаропросування?

8. Що розуміють під ланковістю товаропросування?

9. Чи існує різниця між торговельно-організаційною і складською ланковістю?

І0. Чи має ланковість вплив на ефективність процесу товаропросуван­ня?

11. У чому полягає проблема скорочення ланковості товаропросуван­ня?

12. За якими принципами здійснюється оптимізація просування мате­ріальних благ?