3.1.4. Основні напрями розвитку і розміщення мережі магазинів
Розвиток роздрібної торгової мережі має здійснюватися на основі дотримання співвідношення між чисельністю жителів, обсягом роздрібного товарообороту і кількістю підприємств, що забезпечують торгове обслуговування населення, з врахуванням принципів прибутковості і конкуренції.
Розвиток і розміщення підприємств роздрібної торгівлі в містах і сільській місцевості розглядається як невід'ємна складова частина планів розвитку міст і сільських поселень, носить комплексний характер і охоплює всі торгові підприємства незалежно від форм власності і їхньої відомчої підпорядкованості.
Координація діяльності з перспективного розвитку і розміщення підприємств торгівлі покладена на місцеві органи самоврядування. Вони здійснюють контроль за станом і розвитком сфери обслуговування, орієнтують її розвиток на максимальне задоволення запитів покупців. При цьому враховуються обсяги і темпи розвитку промислового і сільськогосподарського виробництва, транспорту, комунального господарства, грошові прибутки і купівельні фонди населення, інтенсивність розвитку приватного бізнесу, аналізуються чисельність населення, яке проживає на території місцевих Рад, й очікувані його зміни в перспективі і т.п.
У концепції розвитку внутрішньої торгівлі України одним із важливих напрямів реформування сфери роздрібної торгівлі є поєднання принципів вільного (ринкового) і регульованого державними структурами формування роздрібної торговельної мережі.
Враховуючи, що роздрібна торговельна мережа є елементом інфраструктури кожного міського і сільського поселення і виконує, крім економічної, значну соціальну функцію, ставиться завдання відновити на принципово новій основі систему розроблення та затвердження перспективних планів розвитку і розміщення роздрібної торговельної мережі як складової частини генеральних планів-схем розвитку міст, міських районів та сільських адміністративних територій. Основними принципами визначення кількісних і якісних показників розвитку роздрібної торговельної мережі повинні стати суто "ринкові" принципи "економічної доцільності" і "переваг для споживачів".
Потреба у торговельній мережі, яка складається з економічно ма-лопривабливих, але соціальне важливих об'єктів з реалізації товарів першої необхідності і масового попиту, повинна визначатися, виходячи з принципу "мінімальної допустимої достатності", а розміщення об'єктів цієї мережі повинно забезпечувати їх доступність.
Перспективні плани розвитку і розміщення підприємств роздрібної мережі повинні бути прерогативою місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і служити основною підставою для процесів приватизації, перепрофілювання, розширення торговельної мережі, відведення земельних ділянок під забудову нових торговельних об'єктів тощо.
Подальший розвиток роздрібної торгової мережі спрямовано на створення в регіоні (місто, адміністративний район) комплексної системи торгового обслуговування населення, що дозволяє придбати основну масу товарів у зоні проживання. Торгова мережа повинна бути пристосована до місцевих особливостей (сільського розселення) і враховувати специфіку окремих категорій покупців.
Істотні зміни в економіці України, які сталися за останні роки, позначилися і на стані, напрямах розвитку і розміщення роздрібної торгової мережі. Водночас, загальні вимоги до її побудови збереглися. До них відносяться:
максимальне наближення магазинів до населення;
прибуткова робота торгових підприємств;
оптимальна забезпеченість населення торговельною мережею;
раціональна типізація і спеціалізація магазинів.
Максимальне наближення магазинів до покупців викликано необхідністю скорочення витрат споживання, до яких відносяться витрати часу на придбання товарів. Зниження цих витрат передбачає будівництво торгових підприємств (особливо з торгівлі товарами повсякденного попиту) у безпосередній близькості від місць проживання або роботи покупців. Водночас це призводить до подрібнення магазинів і їх роззосередження по території. Тому будівництво, де це доцільно, крупних магазинів типу «Універсам», «Продукти», «Промтовари», які пропонують покупцям більш різноманітний асортимент товарів, також виправдано.
Інші загальні вимоги, які ставляться до побудови роздрібної торгової мережі оптимальна забезпеченість торговою мережею, рентабельність торгової діяльності, раціональна типізація і спеціалізація багато в чому залежать і від раціональності розміщення магазинів на території. При цьому необхідно враховувати чисельність і склад населення що обслуговується, його грошові прибутки і купівельні фонди, широту асортименту товарів, представлених у магазині, стан матеріально - технічної бази, наявність конкурентів і т.п. Структурна і територіальна організація роздрібної торговельної мережі має максимально адаптуватися до стереотипів і моделей поведінки споживачів та їх запитів. Тому розвиток і розміщення мережі магазинів має здійснюватися не тільки за рахунок типізації і спеціалізації підприємств торгівлі за товарно-асортиментною ознакою, але й за рахунок будівництва соціальне диференційованих типів торговельних об'єктів і створення на цій основі категорії так званих "престижних" і "доступних" магазинів з різним ціновим рівнем на однотипні товари та різним набором торговельних послуг.
Розміщення підприємств роздрібної торгівлі підпорядковано завданню мінімізації сукупних витрат часу населення на придбання товарів за умови при- буткової діяльності магазинів. Раціональне розміщення торгової мережі на території населеного пункту, району сприяє поліпшенню торговельного обслуговування покупців, збільшенню обсягів товарообороту, рентабельності торговельної діяльності і має важливе соціальне і економічне значення в розвитку регіонів.
Розміщення магазинів здійснюється на основі таких принципів: доступність для покупців при забезпеченні прибуткової роботи; рівномірність розміщення підприємств торгівлі; концентрація торговельної мережі; групове розміщення магазинів на території населеного пункту (рис. 3.І.8).
Доступність - це розміщення магазинів якомога ближче до покупців з метою полегшення придбання товарів. Це супроводжується скороченням радіусу дії, широти асортименту товарів і обсягів товарообороту магазинів, і, в свою чергу, зменшує прибутковість діяльності. Таким чином, за територіальним розміщенням магазинів за цим принципом необхідно врахувати як можливість максимального їх наближення до покупців, так і створення умов для розширення асортименту і підвищення прибутковості роботи підприємств торгівлі, що потребує збільшення радіусу їх дії.
Рівномірність - передбачає розміщення однотипних магазинів рівномірно на території населеного пункту відповідно до щільності населен-ня. Рівномірно розміщуються магазини, що торгують товарами простого асортименту і повсякденного попиту і обслуговують постійний контингент покупців.
Принцип концентрації (ступінчастості) полягає в тому, що магазини з більш широким асортиментом товарів мають такий радіус дії, який охоплює зони діяльності дрібніших і менш спеціалізованих магазинів.
Концентрація торгівлі товарами складного асортименту на крупних універсальних і спеціалізованих підприємствах роздрібної торгівлі забезпечує покупцям широкий вибір таких товарів, прибуткову роботу магазинів і створює умови для максимальної роззосередженості торгівлі товарами повсякденного попиту з метою наближення їх до покупців.
За концентричного розміщення утворюється декілька рівнів (ступенів) концентрації торговельної мережі: перший рівень утворюють магазини з торгівлі товарами простого асортименту і повсякденного попиту, які мають невеликий радіус дії; другий рівень - магазини з торгівлі товарами періодичного попиту, які обслуговують населення, що проживає в районі обслуговування магазинами першого рівня; магазини третього рівня торгують найширшим асортиментом товарів нечастого попиту, радіус дії їх охоплює весь населений пункт (район).
Принцип групування означає необхідність територіального наближення магазинів різного профілю, які здійснюють торгівлю товарами комплексного попиту. Найбільш характерним прикладом групового розміщення торговельної мережі є функціонування торгових центрів, створення груп магазинів з торгівлі хлібом, м'ясом, молоком, овочами і фруктами в місцях, де відсутній універсам, чи магазин з універсальним асортиментом продовольчих товарів тощо.
У практиці торгівлі використовують всі чотири принципи розміщення магазинів. При цьому характер населених пунктів, щільність населення, що проживає у них, та наявність конкурентів є визначальним для розміщення підприємств торгівлі.
Розміщення торгової мережі в містах і сільській місцевості має свою специфіку. В міській торгівлі система розміщення магазинів повинна враховувати сучасні містобудівні вимоги, планування міської території й організацію побуту населення. При цьому торгова мережа розглядається як загальноміська комплексна система, а розміщення магазинів повинно бути підпорядковано особливостям міської структури і вимогам окремих категорій покупців.
Функціональна система розміщення підприємств роздрібної торгівлі, яка склалася в містах, побудована на розподілі всієї мережі магазинів на підприємства місцевого і загальноміського призначення.
Магазини місцевого призначення забезпечують населення основними продовольчими і непродовольчими товарами повсякденного попиту і першої необхідності і розташовані в житловій зоні міста (житлові комплекси, мікрорайони). Вони обслуговують населення в межах пішохідної доступності (до зоом). Основним типом магазинів місцевого призначення є універсам, супермаркет.
До магазинів загальноміського призначення належать універмаги, універсальні продовольчі магазини типу "Гастроном", окремі спеціалізовані магазини, які здійснюють торгівлю продовольчими і непродовольчими товарами складного асортименту. Вони обслуговують населення всього міста. Зручним для населення міст є розміщення магазинів у складі торгових центрів.
Вірогідно, одним із нових підходів до розвитку і розміщення роздрібних торговельних підприємств в умовах ринкових перетворень стане створення "торговельних ланцюгів", до складу яких входять міні- і супермаркети, гіпермаркети, магазини-дискаунти, інші сучасні типи підприємств торгівлі.
Основою розвитку роздрібної торгової мережі на селі є створення на територіях адміністративного району комплексної системи торговельного обслуговування, яка дозволяла б на місці задовольняти попит населення на товари і послуги за рентабельної роботи підприємств торгівлі. Основною торговельною системою на селі залишається система споживчої кооперації. У великих населених пунктах і селищах міського типу розвивається мережа приватних торгових підприємств.
Розміщення торгової мережі в сільській місцевості багато в чому залежить від системи сільського розселення. Виходячи з виробничих, транспортних і обслуговуючих функцій, виконуваних населеними пунктами, всі поселення на території сільських адміністративних районів поділяються на 4 основні групи:
районні центри - міста, селища міського типу, великі населені пункти, які є адміністративними, економічними, культурно-побутовими і торговими центрами сільських районів;
кущові (місцеві) центри (бувають 2-х видів): міжгосподарські -порівняно великі сільські поселення, які мають самостійне значення (малі міста, селища міського типу, крупні села без адміністративних функцій) та внутрішньогосподарські - великі центральні села, де розміщені виконкоми сільських Рад народних депутатів, виробничі підприємства, правління КСП, керівництво радгоспів, школи, будинки культури і т п. До них тяжіють сусідні села;
рядові села - невеликі населені пункти, хутори, в яких розташовані виробничі підрозділи, ферми, фермерські господарства тощо. Вони мають підпорядковане значення і тяжіють до місцевих центрів.
Функціональна значущість кожного населеного пункту в загальній системі розселення, містобудівні й економічні умови, зміни, що намічаються в розвитку поселень, відіграють визначальну роль у вирішенні питань розвитку і розміщення сільської роздрібної торгової мережі на перспективу. Вона повинна формуватися як єдина функціональна система, що охоплює всі типи населених пунктів: рядові села, кущові, районні центри. Розміщення торгової мережі здійснюється з урахуванням наявних конкуруючих структур, прибутковості торгівлі, мінімізації сукупних витрат часу покупців на придбання товарів, необхідності комплексного підходу до організації торгового обслуговування населення.
Під час розміщення підприємств необхідно враховувати також асортиментний профіль магазину, чисельність населення, що обслуговується, його грошові прибутки, стан транспортних зв'язків і інші чинники.
Так, підприємства, що торгують товарами повсякденного попиту, можуть бути рентабельними і за невеликого радіусу дії. Масовість попиту, специфіка асортименту, щоденна потреба в цих товарах дозволяють отримувати прибуток за максимального наближення магазинів до покупців. З урахуванням цього магазини типу «Товари повсякденного попиту», що торгують основними продовольчими і непродовольчими товарами першої необхідності, знайшли широке поширення в дрібних населених пунктах (рядових селах) з невеликим числом мешканців. Торгове обслуговування таких сіл здійснюється через мережу стаціонарних підприємств - магазинів, магазинів сумісного типу (магазин - заготпункт, магазин - кафе, магазин-бар), дрібнороздрібної торгової мережі, розвізної торгівлі.
Магазини з торгівлі товарами нечастого і періодичного попиту можуть розміщатися в кущових і районних центрах, на значному віддаленні від покупців. Рентабельна робота їх досягається за рахунок широти асортименту і збільшення зони обслуговування. Як центри торгового обслуговування, такі магазини здійснюють продаж товарів не тільки населенню своїх сіл, але і поселень, що тяжіють до них.
Розміщення сільської роздрібної торгової мережі багато в чому залежить від чисельності населення і щільності його розселення на території. За значної щільності населення радіус дії магазинів може бути скорочений, за недостатньої щільності - збільшений. Визначальний вплив на радіус дії магазинів має рентабельна робота торгових підприємств.
З урахуванням цих чинників побудована і діє вся роздрібна торговельна мережа споживчої кооперації. Однак скорочення чисельності магазинів, зниження ролі споживчої кооперації в обслуговуванні мешканців села, поява приватної торгівлі вносять значні корективи в розміщення підприємств торгівлі. Це стосується, насамперед, відсутності чіткої спрямованості, єдиної політики у формуванні і розміщенні роздрібної торговельної мережі, економічної обґрунтованості і доцільності розміщення окремих торгових підприємств, що призводить до жорсткої конкуренції і зайвого числа магазинів в районних центрах і крупних населених пунктах і згортанню торгівлі в дрібних селах і хуторах. Змінити ситуацію можна шляхом розробки схем розвитку і розміщення мережі підприємств роздрібної торгівлі на території адміністративного району. Схеми повинні розроблятися місцевими радами народних депутатів і враховувати реальну потребу в роздрібній торговій мережі конкретних населених пунктів. Розробка схем вимагає визначення потреби в торгових площах, орієнтованої на нормативи торгової площі на юоо чоловік населення, що обслуговується. Під час розробки схем повинні враховуватися: можливості створення сприятливих умов для торгового обслуговування населення, усунення невиправдано великого числа типів торгових підприємств, раціональне використання діючої торгової мережі, відкриття сучасних, технічно оснащених магазинів, проведення переспеціалізації, рентабельна робота торгових підприємств.
Прийняття остаточного рішення щодо розміщення роздрібної мережі потребує розробки кожним суб'єктом ринку своєї стратегії діяльності. При цьому враховуються власні цілі та завдання щодо формування власної роздрібної мережі, які спираються на загальні стратегічні цілі підприємства. До них належать:
оптимізація власної роздрібної мережі на вже освоєному локальному ринку у зв'язку зі зниженням ефективності їх діяльності, оскільки оптимальне територіальне розміщення магазинів не постійне. Через певний проміжок часу внаслідок змін, що постійно відбуваються на ринку, може виникнути ситуація, коли існуюче розміщення магазинів не забезпечує їх ефективну діяльність.
Якщо заходи з підвищення їх ефективності (переспеціалізація, нова цінова політика, розширення асортименту товарів та ін.) не дають позитивного результату, постає питання про адаптацію роздрібної мережі до нових умов, що склалися на конкретному локальному ринку.
- Науково-теоретичні основи комерційної діяльності на ринку товарів та послуг
- Предмет, зміст і завдання дисципліни
- 1.1.1. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг як наукова дисципліна
- 1.1.2. Зміст і функції дисципліни
- Характеристика комерційної діяльності, принципи і чинники її розвитку
- Комерційна діяльність як категорія, процес, функція
- Структура комерційної діяльності
- Структура комерційної діяльності
- 1.2.3. Принципи комерційної діяльності
- 1.2.4. Чинники розвитку комерційної діяльності
- Оптимальна націнка для досягнення запланованого рівня рентабельності *
- 1.3. Торгівля як сфера комерційної діяльності
- 1.3.1. Функції торгівлі та параметри її ресурсного потенціалу
- 1.3.2. Функціональна структура торгівлі
- Функціональна структура торгівлі
- 1.3.3. Соціальна структура сфери торгівлі
- Динаміка розвитку соціальних форм торгівлі в Україні
- 1.3.4. Організаційна структура торгівлі
- 1.4. Суб'єкти комерційної діяльності
- 1.4.1. Види і класифікація суб'єктів комерційної діяльності
- 1.5. Об'єкти комерційної діяльності
- 1.5.1. Товар як об'єкт комерційної діяльності
- 1.5.2. Послуги і вимоги до них
- 1.5.3. Характеристика особливих видів об'єктів комерційної діяльності
- 1.5.4. Основні вимоги до об'єктів комерційної діяльності
- 2.1. Організаційна структура оптового ринку товарів і послуг
- 2.1.1. Оптове підприємство як основний суб'єкт оптового ринку та його комерційні функції
- 2.1.2. Оптово-посередницькі господарські формування
- 2.1.3. Інфраструктура оптового ринку
- 2.1.4. Комерційні служби суб'єктів оптового ринку
- 2.2. Система зв'язків на оптовому ринку та їх правове регулювання
- 2.2.1. Господарські зв'язки суб'єктів оптового ринку: значення, види та класифікація
- 2.2.2. Організаційно-правове регулювання взаємодії суб'єктів на оптовому ринку
- 2.2.3. Види господарських договорів
- 2.2.4. Зміст договору постачання товарів і обґрунтування його умов
- 2.3. Оптові закупівлі товарів та їх комерційне забезпечення
- 2.3.1. Суть, мета, принципи та зміст закупівельної роботи на оптовому ринку
- 2.3.2. Оперативне планування оптових закупівель товарів
- План надходження товарів на підприємство
- План оптових закупівель товарів підприємством
- 2.3.3. Обґрунтування вибору постачальників товарів
- Критерії попереднього відбору постачальників
- Критерії кінцевого вибору постачальника
- 2.4. Закупівлі товарів на основі прямих
- 2.4.1. Суть, переваги і умови організації закупівель товарів на основі прямих зв'язків
- 2.4.2. Оптові закупівлі товарів на основі товарообмінних операцій
- 2.4.3. Порядок укладання прямих договорів
- 2.5. Організація закупівель товарів на ярмарках і виставках
- 2.5.1. Поняття, види та завдання ярмарків та виставок
- 2.5.2. Порядок підготовки та проведення ярмарків в Україні і за кордоном
- 2.5.3. Технологія ярмарково-виставкової діяльності
- 2.6. Оптові закупівлі товарів на аукціонах і міжнародних торгах (тендерах)
- 2.6.1. Закупівля товарів на аукціонах
- 2.6.2. Поняття і значення міжнародних торгів (тендерів)
- 2.6.3. Процедура підготовки та проведення тендерів
- 2.7. Оптові закупівлі товарів на біржах і через брокерські контори
- 2.7.1. Біржова торгівля як форма організації оптового ринку
- 2.7.2. Товарна біржа, її роль та функції
- 2.7.3. Організація біржових торгів товарами і сировиною
- Структура укладених угод на вітчизняних біржах1
- 2.7.4. Види оборудок і операцій на товарних біржах
- 2.7.5. Організація закупівлі товарів через брокерські контори
- 2.8. Оптові закупівлі товарів у закордонних
- 2.8.1. Організація експортно-імпортних оптових закупівель товарів
- 2.8.2. Порядок регулювання оптових закупівель від інофірм
- 2.8.3. Види міжнародних оптових операцій та методи їх здійснення
- 2.8.4. Структура і зміст зовнішньоторговельних угод і контрактів
- 2.8.5. Організація підготовки і проведення гуртових операцій із закордонними контрагентами
- 2.9. Основи ведення комерційних переговорів
- 2.9.1. Загальні норми ведення комерційних переговорів
- 2.9.2. Підготовка до комерційних переговорів
- 2.9.3. Порядок ведення переговорів
- 2.9.4. Оформлення результатів комерційних переговорів
- 2.10. Оптимізація шляхів товаропросування
- 2.10.1. Поняття і суть процесу товаропросування
- 2.10.2. Форми і ланковість товаропросування
- 2.10.3. Принципи і методи онтимізації товаропросування
- 2.11. Формування асортименту товарів в підприємствах оптової торгівлі
- 2.11.1. Поняття про товарний асортимент
- 2.11.2. Порядок формування та регулювання асортименту товарів на оптових підприємствах
- 2.11.3. Управління товарними запасами в оптовій торгівлі
- 2.12. Організація оптового продажу товарів
- 2.12.1. Форми оптового продажу товарів
- 2.12.2. Організація та методи продажу товарів зі складів оптових баз
- 2.12.3. Дрібнооптова форма продажу товарів
- 2.13. Система товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- 2.13.1. Суть і завдання раціональної організації товаропостачання торговельної мережі
- 2.13.2. Вимоги до організації товаропостачання торговельної мережі
- 2.13.3. Ефективні форми і методи товаропостачання
- Замовлення
- Графік доставки
- 2.13.4. Управління товаропостачанням торговельної мережі
- 2.14. Облік і контроль якості постачання товарів
- 2.14.1. Оперативний облік і контроль оптових закупівель товарів
- Картка обліку виконання договору
- 2.14.2. Комерційні спори і порядок їх розв'язання
- 2.15. Види і форми послуг на оптовому ринку
- 2.15.1. Передумови формування ринку оптових послуг і їх класифікація
- 2.15.2. Організація і комерційне забезпечення торгівлі послугами на оптовому ринку
- 2.15.3. Соціально-економічна ефективність торгівлі оптовими послугами
- Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі
- Побудова і розміщення роздрібної торговельної мережі
- 3.1.1. Поняття роздрібної торговельної мережі і її соціально-економічне значення
- 3.1.2. Класифікація роздрібної торговельної мережі
- 3.1.3. Спеціалізація і типізація торговельної мережі
- 3.1.4. Основні напрями розвитку і розміщення мережі магазинів
- 3.1.5. Ефективність використання торговельної мережі
- Формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі
- Суть і зміст асортиментної політики в торгівлі
- 3.2.2. Вплив чинників на побудову асортименту товарів у торговельній мережі
- 3.2.3. Методологічні підходи до формування асортименту товарів у магазинах
- 3.2.4. Регулювання і контроль асортименту товарів у торговельній мережі
- Магазинні форми продажу товарів
- Класифікація форм і методів продажу товарів
- Методи продажу товарів і умови їх застосування
- Методи активізації продажу товарів
- Позамагазинні форми продажу товарів
- Організація дрібнороздрібної торгівлі
- Торгівля на ярмарках та базарах
- Посилкова торгівля
- Особливості та правила продажу окремих груп товарів
- Порядок заняття торговельною діяльністю. Правила торговельного обслуговування населення
- Правила продажу основних груп продовольчих товарів
- Терміни реалізації безалкогольних напоїв в роздрібній торговельній мережі
- Правила продажу основних груп непродовольчих товарів
- 3.5.4. Порядок обміну і повернення товарів
- Особливі форми продажу товарів
- 3.6.1. Комісійний продаж непродовольчих товарів
- 3.6.2. Продаж товарів у кредит
- 3.6.3. Продаж товарів на аукціонах
- 3.6.4. Особливості реалізації у цінених товарів
- 3.6.5. Торгівля ношеним одягом - "секонд-хенд"
- Організація торгівлі на ринках
- 3.7.1. Суть і значення торгівлі на ринках
- 3.7.2. Підприємство ринку і його складові елементи
- 3.7.3. Організація торгівлі на продовольчих ринках
- 3.7.4. Організація торгівлі на речових ринках
- Система послуг у роздрібній торгівлі
- 3.8.1. Асортимент послуг та його класифікація
- 3.8.2. Розширення сервісного обслуговування як ефективний засіб конкурентної боротьби за покупця
- 3.8.3. Організація сервісного обслуговування
- 3.8.4. Стандарти обслуговування
- 3.8.5. Створення сприятливих умов та стимулювання продажу послуг
- 3.8.6. Ризики покупців під час придбання послуг
- 3.9. Культура та якість торговельного обслуговування
- 3.9.1. Поняття і соціально-економічне значення культури торгівлі
- 3.9.2. Критерії і показники рівня культури торговельного обслуговування
- 3.10. Психологічні аспекти торговельного обслуговування. Професійна етика комерсанта
- 3.10.1. Психологічні фактори торговельного обслуговування
- 3.10.2. Психологічна характеристика особистості
- 3.10.3. Психологія спілкування в торгівлі
- 3.10.4. Психологічні етапи процесу продажу товарів
- 3.10.5. Професійна етика продавця
- 4. Ризик і ефективність комерційної діяльності
- 4.1. Ефективність комерційної діяльності
- 4.1.1. Суть, методи, критерій ефективності комерційної діяльності
- Ефективність комерційної діяльності
- Ефективність комерційної діяльності
- 4.1.2. Показники ефективності комерційної діяльності
- Система показників соціально-економічної ефективності
- 4.2. Комерційний ризик і шляхи його пом’якшення
- 4.2.1. Суть і зміст комерційного ризику
- 4.2.2. Аналіз і оцінка комерційного ризику
- Зони ризику
- Методи аналізу ризиків
- 4.2.3. Зниження ризиків
- Алфавітний словопокажчик
- Література