2.5.2. Порядок підготовки та проведення ярмарків в Україні і за кордоном
Порядок підготовки та проведення ярмарків (виставок) в Україні регулюється "Положенням про порядок проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків" (затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.95 Р. №693). Згідно з цим Положенням ініціаторами проведення ярмарків можуть бути:
міністерства та відомства;
місцеві органи державної виконавчої влади, міськкоми Рад; господарські товариства, об'єднання підприємств, інші організації та підприємства, діяльність яких пов'язана з насиченням ринку товарами.
Ініціатори проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків подають Міністерству економіки України до 15 березня кожного року пропозиції про час , місце проведення ярмарків, їх товарну спрямованість, склад дирекцій та їх учасників.
Міністерство економіки узагальнює ці пропозиції, уточнює склад дирекцій, учасників, час і місце проведення ярмарків, розробляє графік їх проведення і подає Міжвідомчому комітетові з організації та проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків на затвердження.
Після встановлення часу та місця проведення ярмарку його організатори повинні визначити джерела надходження коштів, за рахунок яких буде проводитися ярмарок; вирішити інші питання, пов'язані з проведенням ярмарку та інформувати про це учасників, інших зацікавлених юридичних та фізичних осіб у формі запрошень, рекламних повідомлень у засобах масової інформації тощо.
Запрошення потенційним учасникам ярмарку його організатори надсилають не пізніше ніж за зо днів до початку роботи. У разі зміни дати проведення ярмарку про це повідомляються учасники не пізніше ніж за ю днів до встановленого раніше строку.
У запрошенні зазначаються: місце та час проведення, вид (регіональний, міжнародний, міжрегіональний), товарна спрямованість ярмарку, сума коштів за участь у ярмарку із зазначенням вартості кожного виду послуг, що надаватимуться; порядок розподілу експозиційної площі та допуску експонатів до участі в ярмарку, рекламування товарів та інші умови. Крім цього, повідомлення про проведення ярмарків та виставок подаються в засобах масової інформації, каталогах тощо.
Суб'єкти підприємницької діяльності, які передбачають взяти участь у ярмарку, надсилають його комітету письмову заявку не пізніше ніж за 15 днів до початку ярмарку.
Учасники ярмарку мають право:
рекламувати свою продукцію, в тому числі і ті товари, що готуються до виробництва;
укладати договори купівлі-продажу (поставок) товарів;
представляти інтереси та укладати договори від імені інших юридичних осіб;
вимагати від організаторів ярмарку дотримання умов його проведення.
Суб'єкти комерційної діяльності, що беруть участь в ярмарку, зобов'язані: зареєструватися на ярмарку; представляти (для продавців) зразки товарів відповідно до вимог чинних стандартів, каталоги, проспекти, інші матеріали, що характеризують товари; подавати повну інформацію про товар, що реалізується; мати відповідні повноваження для укладання
угод
Координацію робіт з організації та проведення ярмарків здійснює міжобласний комітет з організації та проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків при Міністерстві економіки. Він є постійно діючим органом і формується з представників і відомств, діяльність яких пов'язана з питаннями споживчого ринку та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Комітет за поданням Мінекономіки затверджує графіки проведення ярмарків, їх вид та товарну спрямованість, склад дирекції та учасників; сприяє діяльності товаровиробників - учасників ярмарків щодо реалізації товарів вітчизняного виробництва, розширення їх асортименту та поліпшення якості з урахуванням попиту населення, підбиває підсумки ярмарків; інформує Кабінет Міністрів про результати купівлі-продажу товарів на виставках, ярмарках, стан задоволення попиту покупців. Його рішення оформляються протоколом, приймаються більшістю голосів та є обов'язковими для дирекції, інших органів ярмарку та для учасників.
Засідання міжвідомчого Комітету проводяться за потребою, але не рідше одного разу в рік. Загальне керівництво роботою ярмарку здійснює дирекція. Вона проводить реєстрацію та розміщення учасників, складає кошторис витрат на проведення ярмарку, визначає розмір коштів, які вносяться учасниками , про що їх інформує ; визначає порядок та режим роботи ярмарку, графіки зустрічей продавців і покупців з урахуванням черговості укладення договорів; укладає договори на оренду ярмаркових приміщень, вирішує питання матеріально-технічного забезпечення діяльності ярмарку та його учасників; організовує роботу, пов'язану із забезпеченням учасників необхідними послугами; вирішує питання охорони та страхування матеріальних цінностей та майна ярмарку, а також експонатів, представлених учасниками; організовує роботу з надання правової консультативної допомоги учасникам ярмарку.
До складу дирекції ярмарку включаються представники учасників. Дирекція ярмарку використовує за домовленістю між його учасниками банківський рахунок, бланки та печатку одного із учасників, а очолює її керівник підприємства, організації, установи, банківський рахунок, бланки та печатка якого використовуються.
Оплата членів дирекції ярмарку, обслуговуючого персоналу та інші витрати здійснюється за рахунок коштів на проведення ярмарку.
Дирекція ярмарку не пізніше 15 днів після закінчення ярмарку узагальнює його результати і надає інформацію - аналітичну довідку міжвідомчому комітетові.
За рубежем порядок проведення ярмарків є більш ліберальним. Координацію їх роботи здійснюють асоціативні органи, яким делеговані ярмарками, фірмами, що входять в такі об'єднання.
В Німеччині, наприклад, таку функцію виконує Комісія з питань ярмарків і виставок (АУМА). Цей орган підготовляє довідники з питань проведення ярмарків, графіки їх проведення з групуванням за спеціалізацією і за країнами, узагальнює їх роботу і проводить навчання, просвітницьку роботу, організовує зв'язки з аналогічними організаціями інших країн.
Місця на багатьох європейських виставках і ярмарках займаються дуже швидко. Приймання заявок на участь у них завершуються за 6-І8 місяців до початку. До реєстрації фірма-учасник отримує від організатора ярмарку такі документи та інформацію: плани території; плани павільйонів; документи для реєстрації; документи про послуги; місця для стендів, що пропонуються; умови проведення виставки; інструкції.
Така інформація є дуже необхідною для прийняття рішення про участь в ярмарку, виборі місця розташування стенду.
В заяві фірма-учасник вказує: розміри, тип та вид стенду, дані про товари, що будуть виставлятися тощо.
В документі про умови участі у виставці, який висилається потенційному учаснику, зазначаються такі пункти договору, як допуск на ярмарок, орендна плата за стенд, умови оплати, можливості розірвання договору, порядок реєстрації субекспонентів та додаткових фірм.
Виставково-ярмаркова діяльність за рубежем - це ціла індустрія, яка дає можливість вирішити, крім числа комерційних справ, питання дотримання техніки безпеки, страхування, надання сервісних послуг, транспортування та зберігання, інформаційного обслуговування, захисту навколишнього середовища тощо.
- Науково-теоретичні основи комерційної діяльності на ринку товарів та послуг
- Предмет, зміст і завдання дисципліни
- 1.1.1. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг як наукова дисципліна
- 1.1.2. Зміст і функції дисципліни
- Характеристика комерційної діяльності, принципи і чинники її розвитку
- Комерційна діяльність як категорія, процес, функція
- Структура комерційної діяльності
- Структура комерційної діяльності
- 1.2.3. Принципи комерційної діяльності
- 1.2.4. Чинники розвитку комерційної діяльності
- Оптимальна націнка для досягнення запланованого рівня рентабельності *
- 1.3. Торгівля як сфера комерційної діяльності
- 1.3.1. Функції торгівлі та параметри її ресурсного потенціалу
- 1.3.2. Функціональна структура торгівлі
- Функціональна структура торгівлі
- 1.3.3. Соціальна структура сфери торгівлі
- Динаміка розвитку соціальних форм торгівлі в Україні
- 1.3.4. Організаційна структура торгівлі
- 1.4. Суб'єкти комерційної діяльності
- 1.4.1. Види і класифікація суб'єктів комерційної діяльності
- 1.5. Об'єкти комерційної діяльності
- 1.5.1. Товар як об'єкт комерційної діяльності
- 1.5.2. Послуги і вимоги до них
- 1.5.3. Характеристика особливих видів об'єктів комерційної діяльності
- 1.5.4. Основні вимоги до об'єктів комерційної діяльності
- 2.1. Організаційна структура оптового ринку товарів і послуг
- 2.1.1. Оптове підприємство як основний суб'єкт оптового ринку та його комерційні функції
- 2.1.2. Оптово-посередницькі господарські формування
- 2.1.3. Інфраструктура оптового ринку
- 2.1.4. Комерційні служби суб'єктів оптового ринку
- 2.2. Система зв'язків на оптовому ринку та їх правове регулювання
- 2.2.1. Господарські зв'язки суб'єктів оптового ринку: значення, види та класифікація
- 2.2.2. Організаційно-правове регулювання взаємодії суб'єктів на оптовому ринку
- 2.2.3. Види господарських договорів
- 2.2.4. Зміст договору постачання товарів і обґрунтування його умов
- 2.3. Оптові закупівлі товарів та їх комерційне забезпечення
- 2.3.1. Суть, мета, принципи та зміст закупівельної роботи на оптовому ринку
- 2.3.2. Оперативне планування оптових закупівель товарів
- План надходження товарів на підприємство
- План оптових закупівель товарів підприємством
- 2.3.3. Обґрунтування вибору постачальників товарів
- Критерії попереднього відбору постачальників
- Критерії кінцевого вибору постачальника
- 2.4. Закупівлі товарів на основі прямих
- 2.4.1. Суть, переваги і умови організації закупівель товарів на основі прямих зв'язків
- 2.4.2. Оптові закупівлі товарів на основі товарообмінних операцій
- 2.4.3. Порядок укладання прямих договорів
- 2.5. Організація закупівель товарів на ярмарках і виставках
- 2.5.1. Поняття, види та завдання ярмарків та виставок
- 2.5.2. Порядок підготовки та проведення ярмарків в Україні і за кордоном
- 2.5.3. Технологія ярмарково-виставкової діяльності
- 2.6. Оптові закупівлі товарів на аукціонах і міжнародних торгах (тендерах)
- 2.6.1. Закупівля товарів на аукціонах
- 2.6.2. Поняття і значення міжнародних торгів (тендерів)
- 2.6.3. Процедура підготовки та проведення тендерів
- 2.7. Оптові закупівлі товарів на біржах і через брокерські контори
- 2.7.1. Біржова торгівля як форма організації оптового ринку
- 2.7.2. Товарна біржа, її роль та функції
- 2.7.3. Організація біржових торгів товарами і сировиною
- Структура укладених угод на вітчизняних біржах1
- 2.7.4. Види оборудок і операцій на товарних біржах
- 2.7.5. Організація закупівлі товарів через брокерські контори
- 2.8. Оптові закупівлі товарів у закордонних
- 2.8.1. Організація експортно-імпортних оптових закупівель товарів
- 2.8.2. Порядок регулювання оптових закупівель від інофірм
- 2.8.3. Види міжнародних оптових операцій та методи їх здійснення
- 2.8.4. Структура і зміст зовнішньоторговельних угод і контрактів
- 2.8.5. Організація підготовки і проведення гуртових операцій із закордонними контрагентами
- 2.9. Основи ведення комерційних переговорів
- 2.9.1. Загальні норми ведення комерційних переговорів
- 2.9.2. Підготовка до комерційних переговорів
- 2.9.3. Порядок ведення переговорів
- 2.9.4. Оформлення результатів комерційних переговорів
- 2.10. Оптимізація шляхів товаропросування
- 2.10.1. Поняття і суть процесу товаропросування
- 2.10.2. Форми і ланковість товаропросування
- 2.10.3. Принципи і методи онтимізації товаропросування
- 2.11. Формування асортименту товарів в підприємствах оптової торгівлі
- 2.11.1. Поняття про товарний асортимент
- 2.11.2. Порядок формування та регулювання асортименту товарів на оптових підприємствах
- 2.11.3. Управління товарними запасами в оптовій торгівлі
- 2.12. Організація оптового продажу товарів
- 2.12.1. Форми оптового продажу товарів
- 2.12.2. Організація та методи продажу товарів зі складів оптових баз
- 2.12.3. Дрібнооптова форма продажу товарів
- 2.13. Система товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- 2.13.1. Суть і завдання раціональної організації товаропостачання торговельної мережі
- 2.13.2. Вимоги до організації товаропостачання торговельної мережі
- 2.13.3. Ефективні форми і методи товаропостачання
- Замовлення
- Графік доставки
- 2.13.4. Управління товаропостачанням торговельної мережі
- 2.14. Облік і контроль якості постачання товарів
- 2.14.1. Оперативний облік і контроль оптових закупівель товарів
- Картка обліку виконання договору
- 2.14.2. Комерційні спори і порядок їх розв'язання
- 2.15. Види і форми послуг на оптовому ринку
- 2.15.1. Передумови формування ринку оптових послуг і їх класифікація
- 2.15.2. Організація і комерційне забезпечення торгівлі послугами на оптовому ринку
- 2.15.3. Соціально-економічна ефективність торгівлі оптовими послугами
- Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі
- Побудова і розміщення роздрібної торговельної мережі
- 3.1.1. Поняття роздрібної торговельної мережі і її соціально-економічне значення
- 3.1.2. Класифікація роздрібної торговельної мережі
- 3.1.3. Спеціалізація і типізація торговельної мережі
- 3.1.4. Основні напрями розвитку і розміщення мережі магазинів
- 3.1.5. Ефективність використання торговельної мережі
- Формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі
- Суть і зміст асортиментної політики в торгівлі
- 3.2.2. Вплив чинників на побудову асортименту товарів у торговельній мережі
- 3.2.3. Методологічні підходи до формування асортименту товарів у магазинах
- 3.2.4. Регулювання і контроль асортименту товарів у торговельній мережі
- Магазинні форми продажу товарів
- Класифікація форм і методів продажу товарів
- Методи продажу товарів і умови їх застосування
- Методи активізації продажу товарів
- Позамагазинні форми продажу товарів
- Організація дрібнороздрібної торгівлі
- Торгівля на ярмарках та базарах
- Посилкова торгівля
- Особливості та правила продажу окремих груп товарів
- Порядок заняття торговельною діяльністю. Правила торговельного обслуговування населення
- Правила продажу основних груп продовольчих товарів
- Терміни реалізації безалкогольних напоїв в роздрібній торговельній мережі
- Правила продажу основних груп непродовольчих товарів
- 3.5.4. Порядок обміну і повернення товарів
- Особливі форми продажу товарів
- 3.6.1. Комісійний продаж непродовольчих товарів
- 3.6.2. Продаж товарів у кредит
- 3.6.3. Продаж товарів на аукціонах
- 3.6.4. Особливості реалізації у цінених товарів
- 3.6.5. Торгівля ношеним одягом - "секонд-хенд"
- Організація торгівлі на ринках
- 3.7.1. Суть і значення торгівлі на ринках
- 3.7.2. Підприємство ринку і його складові елементи
- 3.7.3. Організація торгівлі на продовольчих ринках
- 3.7.4. Організація торгівлі на речових ринках
- Система послуг у роздрібній торгівлі
- 3.8.1. Асортимент послуг та його класифікація
- 3.8.2. Розширення сервісного обслуговування як ефективний засіб конкурентної боротьби за покупця
- 3.8.3. Організація сервісного обслуговування
- 3.8.4. Стандарти обслуговування
- 3.8.5. Створення сприятливих умов та стимулювання продажу послуг
- 3.8.6. Ризики покупців під час придбання послуг
- 3.9. Культура та якість торговельного обслуговування
- 3.9.1. Поняття і соціально-економічне значення культури торгівлі
- 3.9.2. Критерії і показники рівня культури торговельного обслуговування
- 3.10. Психологічні аспекти торговельного обслуговування. Професійна етика комерсанта
- 3.10.1. Психологічні фактори торговельного обслуговування
- 3.10.2. Психологічна характеристика особистості
- 3.10.3. Психологія спілкування в торгівлі
- 3.10.4. Психологічні етапи процесу продажу товарів
- 3.10.5. Професійна етика продавця
- 4. Ризик і ефективність комерційної діяльності
- 4.1. Ефективність комерційної діяльності
- 4.1.1. Суть, методи, критерій ефективності комерційної діяльності
- Ефективність комерційної діяльності
- Ефективність комерційної діяльності
- 4.1.2. Показники ефективності комерційної діяльності
- Система показників соціально-економічної ефективності
- 4.2. Комерційний ризик і шляхи його пом’якшення
- 4.2.1. Суть і зміст комерційного ризику
- 4.2.2. Аналіз і оцінка комерційного ризику
- Зони ризику
- Методи аналізу ризиків
- 4.2.3. Зниження ризиків
- Алфавітний словопокажчик
- Література