2.8.1. Організація експортно-імпортних оптових закупівель товарів
Національна економіка, що поступово реорганізується під впливом ринкових принципів і методів, неухильно інтегрується до світового економічного співтовариства, вагомою складовою частиною якого є система міжнародних комерційних зв'язків. У структурі міжнародних комерційних зв'язків чимале місце займають зовнішньоторговельні операції щодо купі-влі-продажу гуртових партій товарів, що становлять основу міжнародної оптової торгівлі.
Міжнародна торгівля матеріальними благами є об'єктивною необхідністю, що випливає із закономірностей розвитку товарного ринку, об меженості і нерівномірності розподілу ресурсів у світовому масштабі та обумовлюється порівняльною ефективністю затрат суспільно-корисної праці у різних регіонах світу.
Міжнародна торгівля включає в себе еквівалентний обмін як товарами, так і послугами. В інтернаціональній торгівлі товарами основний обсяг комерційних операцій за суттю і характером є оптовими торговими операціями, адже предметом купівлі-продажу є крупні партії сировини, матеріалів, предметів широкого вжитку або високі за вартістю поодинокі об'єкти (земельні ділянки, підприємства, засоби виробництва і транспортні засоби тощо).
Відмова від планово-регулятивних методів управління економікою створила передумови для широкої лібералізації зовнішньоекономічної діяльності. Демонополізація та лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, що відбулися в Україні, вивели на міжнародні ринки широке коло суб'єктів комерційної діяльності (виробників, комерсантів, посередників) різних за потенціалом, спеціалізацією, організаційно-правовою формою тощо. Відміна монопольного становища держави у міжнародній торгівлі дозволила перейти до економічно обгрунтованого ціноутворення у зовнішньоторговельній діяльності і скорочення застосування обмежувальних заходів (квотування, ліцензування) у зовнішньоекономічній політиці країни.
Сукупність суб'єктів і об'єктів міжнародного оптового ринку тісно пов'язана із внутрішніми інституціональними ринками окремих країн. Товари і послуги, що ввозяться (імпортуються) в країну, спрямовуються для реалізації на внутрішньому товарному ринку; вивезені (експортовані) матеріальні блага покидають внутрішній ринок країни-експортера, поповнюючи натомість ринок країни-імпортера.
Суб'єкти інтернаціонального оптового ринку одночасно виступають нерезидентами для закордонних партнерів і рівноправними учасниками внутрішнього оптового ринку своєї країни. Таким чином, міжнародний оптовий ринок глибоко проникає у внутрішні ринки окремих держав і виступає сполучною ланкою між ними, збагачуючи і розвиваючи асортимент внутрішніх ринків і насичуючи структуру комерційних зв'язків між суб'єктами оптової торгівлі різних частин світу.
Контингент учасників міжнародної торгівлі є доволі різноманітним. Він формується під впливом таких факторів як рівень економічного розвитку і суспільно-політичний устрій окремих держав, складені в країні торговельні звичаї і правила, ступінь лібералізації зовнішньоторговельної діяльності, рівень розвитку обслуговуючої інфраструктури тощо.
Залежно від характеру та цілей діяльності міжнародних суб'єктів оптового ринку поділяють на: комерційні фірми, союзи (спілки) підприємців, державні органи і відомства і міжнародні економічні організації під егідою ООН.
Під комерційною фірмою розуміють господарське підпри-ємство, що діє в галузях промисловості, торгівлі, будівництва, транспорту, сільського господарства з метою отримання прибутку.
Торговельні комерційні фірми залежно від основної спеціалізації, характеру та обсягів діяльності на міжнародних ринках поділяються на: торговельні доми, експортні, імпортні, гуртові, роздрібні, дистриб'ютерні і сток-фірми. Торговельні доми - це крупні торговельні підприємства, що скуповують товари всередині країни для подальшого експорту або імпортують товари для реалізації їх на внутрішньому ринку на власний ризик і за власний кошт. Експортні фірми поділяються на спеціалізовані та універсальні і займаються концентрацією вітчизняної продукції з метою її реалізації на експорт. Імпортні фірми найчастіше спеціалізуються на закупівлі специфічних і однорідних товарів або сировини з метою їх доведення, підсортування та реалізації всередині країни. На відміну від експортних та імпортних фірм оптові підприємства оперують широким асортиментом товарів з суто посередницькою метою. Вони, як і роздрібні підприємства, виходять на міжнародні ринки для забезпечення потреб споживчого ринку, розши-
рення та поглиблення асортименту споживчих товарів. Дистриб'юторі - це закордонні фірми-посередники, що реалізують товар експортера І окресленому регіоні (країні, групі країн). Схожою до дистриб'юторської І діяльність сток-фірм, які організовують продаж імпортного товару і: консигнаційного (митного) складу.
Союзи підприємців - це об'єднання окремих груп підприємців, ] т. ч. і комерційних фірм для захисту спільних інтересів як на внутрішньо му, так і на зовнішніх ринках. Державні органи, організації і відом ства беруть участь у міжнародній оптовій торгівлі зазвичай не з комер ційною метою, а для задоволення стратегічних і специфічних потреб своє держави (оборони, охорони здоров'я, сільського господарства тощо).
Міжнародні організації системи ООН ввійшли до числа най крупніших оптових покупців матеріальних благ для їх подальшого перерозподілу між країнами-учасницями системи розподілу технічної та гуманітарної допомоги.
Основу контингенту вітчизняних учасників міжнародної гуртової торгівлі становлять: виробничі підприємства і об'єднання, оптово-посередницькі підприємства і організації та інші господарські формування усіх форм власності. Крім основного, на міжнародному ринку діє також допоміжний контингент учасників, що забезпечують умови для ефективної діяльності основних суб'єктів.
Виробничі підприємства (об'єднання) виходять на міжнародний оптовий ринок для експорту власної продукції, імпорту сировини, матеріалів та комплектуючих для виробничих потреб, а також для придбання устаткування і обміну технологіями, виробничими або інтелектуальними послугами.
Участь на міжнародному оптовому ринку зовнішньоторговельних і посередницьких трейдерів обумовлюється їх прагненням здійснити еквівалентний обмін матеріальними благами (товарами і послугами) з фірмами-нерезидентами. При цьому оптово-посередницькі формування ставлять за мету реалізувати товари (послуги), що є в достатньому кількісному асортименті на внутрішньому ринку країни, або придбати нові чи більш якісні блага для збагачення асортименту внутрішнього ринку.
Суб'єкти інфраструктури міжнародного товарного ринку (біржі, аукціони, ярмарки, виставки тощо) зосереджують свою діяльність на організації процесу товаропросування, повному і своєчасному виконані умов міжнародних контрактів контрагентами, звільняючи їх від організаційно-тенологічних і технічних операцій.
Чинне вітчизняне законодавство не обмежує контингент учасників зовнішньоекономічної діяльності з огляду на їх форму власності або організаційно-правову форму. Поряд із державними зовнішньоторговельними фірмами, об'єднаннями на міжнародний гуртовий ринок мають право виходити колективні, кооперативні, приватні господарські формування. Ці суб'єкти господарювання - резиденти можуть набирати довільних організаційних форм: акціонерних товариств відкритого і закритого типів, товариств з обмеженою відповідальністю, приватних підприємств тощо. Вони можуть бути і представленими фізичними особами, приватними підприємцями. Єдиною вимогою до вітчизняних суб'єктів міжнародної оптової торгівлі є їх реєстрація відповідно до чинного законодавства як учасників зовнішньоекономічної діяльності у статистичному, податковому і митному органі.
Об'єктами комерційної діяльності на міжнародному оптовому ринку є товари і послуги (матеріальні блага), що прямо або опосередковано пов'язані із міжнародним товарооборотом.
Матеріальну основу міжнародного гуртового товарообороту становлять товари - продукція виробничо-технічного призначення і предмети широкого вжитку. Специфічними нематеріальними об'єктами міжнародної оптової торгівлі є такі особливі види товарів як ліцензії, патенти, технології (ноу-хау) або різноманітні види послуг -інжинірингові, лізингові, інформаційні, туристично-рекреаційні тощо.
У практиці міжнародної оптової торгівлі широко застосовується Гармонізована система опису і кодування товарів (ГС). За своїм змістом ГС являє собою багатоцільовий класифікатор товарів міжнародного товарообороту. Вона дозволяє уніфікувати збір, обробку та передавання інформації про товари; спрощувати укладення митних тарифів, декларування вантажів і відправлення митних процедур, оскільки одночасно виконує роль класифікатора і кодифікатора товарів міжнародної номенклатури. Класифікують товари в ГС за декількома ознаками: за походженням, за призначенням, за ступенем обробки. За цими ознаками товарна номенклатура в Гармонізованій системі поділяється на 21 розділ, 96 груп, 33 підгрупи, 1241 товарні позиції, 3553 підпозиції і 5019 субпозиції.
В цілому коло об'єктів міжнародної оптової торгівлі несуттєво відрізняється від структури і асортименту товарів і послуг, що є предметами еквівалентного обміну на внутрішніх товарних ринках окремих країн. Вони мають однакову природу створення і характеризуються ідентичними кількісними і якісними параметрами.
Міжнародний оптовий оборот включає в себе загальну сукупність актів обміну матеріальних благ - товарів і послуг у формах різноманітнії* еквівалентних операцій за участю контрагентів, що розташовані і діють в різних країнах.
Важливими умовами віднесення гуртової торговельної операції до розряду міжнародної є її комерційний характер, наявність фірми-нерезидента як контрагента і перетин товаром державного (митного) кордону країни розташування іншого учасника цієї операції - фірми-нерезидента4.
3 Під фірмою-нерезидентом розуміють закордонного стосовно до фірми-експортера або фірми-імпортера суб'єкта комерційної діяльності; такого, що підлягає під дію законодавства іншої країни.
4 Фірма-резидент - це суб'єкт права країни, стосовно до якої здійснюється експорт чи імпорт.
Згідно з усталеною міжнародною практикою зовнішньоторговельні оборудки можуть здійснюватися тільки між фірмою-резидентом і іноземним контрагентом. При цьому до міжнародного обороту відносяться: постачання товарів матірними компаніями своїм, структурним підрозділам, (дочірнім, компаніям, філіям) на території інших країн; операції між фірмами однієї країни, якщо вони розміщені у різних державах. Міжнародними не вважаються оборудки між комерційними підприємствами різних країн, якщо вони розташовані на території однієї держави. До міждержавного оптового обороту не відносять постачання товарів на некомерційній чи безоплатній основі (допомоги, подарунки тощо), тобто відносять тільки ті комерційні операції, що здійснюються згідно з попередньо укладеними договорами і контрактами на еквівалентній (компенсаційній) основі.
Моментом здійснення міжнародної гуртової операції вважається перетин товарною партією державного (митного) кордону країни-імпортера і надходження товару в митний простір даної країни для проходження митних формальностей і процедур. Митний простір - це простір, у якому контроль за експортно-імпортними поставками здійснює єдиний митний орган країни (групи країн). Зазвичай митний простір співпадає із державними кордонами країни, хоча є і винятки.
Міжнародний оптовий оборот країни складається із двох основних частин: реалізації за межі країни (експорту) і ввезення до країни товарів і послуг (імпорту).
Експорт матеріальних благ передбачає вивезення їх за межі країни-продавця з метою реалізації і передачі у власність закордонним контрагентам. До об'єктів експорту відносять товари (послуги), виготовлені, вирощені і добуті в країні походження; раніше ввезені товари з-за кордону; товари, раніше ввезені і перероблені (давальницька сировина). Різновидом експорту є реекспорт - вивезення із країни товарів (сировини), раніше в неї завезених з-за кордону.
Імпортні операції передбачають закупівлю вітчизняними суб'єктами комерційної діяльності матеріальних благ за кордоном, з подальшим ввезенням, їх в країну для особистого або колективного споживання, переробки або наступного вивезення з країни. Ввезення до країни товарів або сировини вітчизняного походження, що раніше були експортованими і не реалізованими (за-браковані), але не піддавалися переробці, носить назву реімпорту.
До міжнародного оптового обороту, крім ввезення і вивезення товарів і послуг, включають також: вартість комплектного обладнання і матеріалів; ліцензійні відрахування; вартість товарів, реалізованих під час виставково-ярмаркових експозицій; вартість орендованих товарів.
Організація міжнародної оптової торгівлі - це складний та багатоплановий процес еквівалентного обміну крупними партіями ма- теріольнил: благ між комерційними суб'єктами, зареєстрованими як суб'єкти господарювання у різних країнах.
Міжнародна гуртова торгівля розпочинається вивченням попиту і пропозиції на інтернаціональних товарних ринках із встановленням кола суб'єктів і об'єктів, що взаємодіють на цих ринках. У підсумку проведених маркетологічних обстежень потенційний учасник міжнародної торгівлі обирає певний цільовий ринок, свою нішу чи сегмент на ньому, визначається із власною товарною спеціалізацією або профілем.
Комерційні зв'язки у міжнародній, як і у внутрішній, оптовій торгівлі характеризуються простою або складною структурою. За простої структури комерційні зв'язки встановлюються безпосередньо між продавцем і покупцем, а за складної - за участю посередників різних видів.
Налагодження комерційних зв'язків між суб'єктами інтернаціональної гуртової торгівлі завершується укладенням, міжнародних господарських документів - зовнішньоторговельних договорів, контрактів і угод. У цих документах юридично закріплюються попередньо обумовлені права та обов'язки контрагентів щодо еквівалентного обміну матеріальних благ.
Завершальним етапом організації міжнародної торгівлі є виконання укладених угод та контроль за виконанням сторонами своїх зобов'язань щодо поставки товарів або надання послуг. Він проводиться за допомогою заходів, аналогічних тим, що застосовуються у вітчизняній комерційній практиці, а також спеціальних режимів, методів і прийомів, які широко практикуються у міжнародному бізнесі.
- Науково-теоретичні основи комерційної діяльності на ринку товарів та послуг
- Предмет, зміст і завдання дисципліни
- 1.1.1. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг як наукова дисципліна
- 1.1.2. Зміст і функції дисципліни
- Характеристика комерційної діяльності, принципи і чинники її розвитку
- Комерційна діяльність як категорія, процес, функція
- Структура комерційної діяльності
- Структура комерційної діяльності
- 1.2.3. Принципи комерційної діяльності
- 1.2.4. Чинники розвитку комерційної діяльності
- Оптимальна націнка для досягнення запланованого рівня рентабельності *
- 1.3. Торгівля як сфера комерційної діяльності
- 1.3.1. Функції торгівлі та параметри її ресурсного потенціалу
- 1.3.2. Функціональна структура торгівлі
- Функціональна структура торгівлі
- 1.3.3. Соціальна структура сфери торгівлі
- Динаміка розвитку соціальних форм торгівлі в Україні
- 1.3.4. Організаційна структура торгівлі
- 1.4. Суб'єкти комерційної діяльності
- 1.4.1. Види і класифікація суб'єктів комерційної діяльності
- 1.5. Об'єкти комерційної діяльності
- 1.5.1. Товар як об'єкт комерційної діяльності
- 1.5.2. Послуги і вимоги до них
- 1.5.3. Характеристика особливих видів об'єктів комерційної діяльності
- 1.5.4. Основні вимоги до об'єктів комерційної діяльності
- 2.1. Організаційна структура оптового ринку товарів і послуг
- 2.1.1. Оптове підприємство як основний суб'єкт оптового ринку та його комерційні функції
- 2.1.2. Оптово-посередницькі господарські формування
- 2.1.3. Інфраструктура оптового ринку
- 2.1.4. Комерційні служби суб'єктів оптового ринку
- 2.2. Система зв'язків на оптовому ринку та їх правове регулювання
- 2.2.1. Господарські зв'язки суб'єктів оптового ринку: значення, види та класифікація
- 2.2.2. Організаційно-правове регулювання взаємодії суб'єктів на оптовому ринку
- 2.2.3. Види господарських договорів
- 2.2.4. Зміст договору постачання товарів і обґрунтування його умов
- 2.3. Оптові закупівлі товарів та їх комерційне забезпечення
- 2.3.1. Суть, мета, принципи та зміст закупівельної роботи на оптовому ринку
- 2.3.2. Оперативне планування оптових закупівель товарів
- План надходження товарів на підприємство
- План оптових закупівель товарів підприємством
- 2.3.3. Обґрунтування вибору постачальників товарів
- Критерії попереднього відбору постачальників
- Критерії кінцевого вибору постачальника
- 2.4. Закупівлі товарів на основі прямих
- 2.4.1. Суть, переваги і умови організації закупівель товарів на основі прямих зв'язків
- 2.4.2. Оптові закупівлі товарів на основі товарообмінних операцій
- 2.4.3. Порядок укладання прямих договорів
- 2.5. Організація закупівель товарів на ярмарках і виставках
- 2.5.1. Поняття, види та завдання ярмарків та виставок
- 2.5.2. Порядок підготовки та проведення ярмарків в Україні і за кордоном
- 2.5.3. Технологія ярмарково-виставкової діяльності
- 2.6. Оптові закупівлі товарів на аукціонах і міжнародних торгах (тендерах)
- 2.6.1. Закупівля товарів на аукціонах
- 2.6.2. Поняття і значення міжнародних торгів (тендерів)
- 2.6.3. Процедура підготовки та проведення тендерів
- 2.7. Оптові закупівлі товарів на біржах і через брокерські контори
- 2.7.1. Біржова торгівля як форма організації оптового ринку
- 2.7.2. Товарна біржа, її роль та функції
- 2.7.3. Організація біржових торгів товарами і сировиною
- Структура укладених угод на вітчизняних біржах1
- 2.7.4. Види оборудок і операцій на товарних біржах
- 2.7.5. Організація закупівлі товарів через брокерські контори
- 2.8. Оптові закупівлі товарів у закордонних
- 2.8.1. Організація експортно-імпортних оптових закупівель товарів
- 2.8.2. Порядок регулювання оптових закупівель від інофірм
- 2.8.3. Види міжнародних оптових операцій та методи їх здійснення
- 2.8.4. Структура і зміст зовнішньоторговельних угод і контрактів
- 2.8.5. Організація підготовки і проведення гуртових операцій із закордонними контрагентами
- 2.9. Основи ведення комерційних переговорів
- 2.9.1. Загальні норми ведення комерційних переговорів
- 2.9.2. Підготовка до комерційних переговорів
- 2.9.3. Порядок ведення переговорів
- 2.9.4. Оформлення результатів комерційних переговорів
- 2.10. Оптимізація шляхів товаропросування
- 2.10.1. Поняття і суть процесу товаропросування
- 2.10.2. Форми і ланковість товаропросування
- 2.10.3. Принципи і методи онтимізації товаропросування
- 2.11. Формування асортименту товарів в підприємствах оптової торгівлі
- 2.11.1. Поняття про товарний асортимент
- 2.11.2. Порядок формування та регулювання асортименту товарів на оптових підприємствах
- 2.11.3. Управління товарними запасами в оптовій торгівлі
- 2.12. Організація оптового продажу товарів
- 2.12.1. Форми оптового продажу товарів
- 2.12.2. Організація та методи продажу товарів зі складів оптових баз
- 2.12.3. Дрібнооптова форма продажу товарів
- 2.13. Система товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- 2.13.1. Суть і завдання раціональної організації товаропостачання торговельної мережі
- 2.13.2. Вимоги до організації товаропостачання торговельної мережі
- 2.13.3. Ефективні форми і методи товаропостачання
- Замовлення
- Графік доставки
- 2.13.4. Управління товаропостачанням торговельної мережі
- 2.14. Облік і контроль якості постачання товарів
- 2.14.1. Оперативний облік і контроль оптових закупівель товарів
- Картка обліку виконання договору
- 2.14.2. Комерційні спори і порядок їх розв'язання
- 2.15. Види і форми послуг на оптовому ринку
- 2.15.1. Передумови формування ринку оптових послуг і їх класифікація
- 2.15.2. Організація і комерційне забезпечення торгівлі послугами на оптовому ринку
- 2.15.3. Соціально-економічна ефективність торгівлі оптовими послугами
- Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі
- Побудова і розміщення роздрібної торговельної мережі
- 3.1.1. Поняття роздрібної торговельної мережі і її соціально-економічне значення
- 3.1.2. Класифікація роздрібної торговельної мережі
- 3.1.3. Спеціалізація і типізація торговельної мережі
- 3.1.4. Основні напрями розвитку і розміщення мережі магазинів
- 3.1.5. Ефективність використання торговельної мережі
- Формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі
- Суть і зміст асортиментної політики в торгівлі
- 3.2.2. Вплив чинників на побудову асортименту товарів у торговельній мережі
- 3.2.3. Методологічні підходи до формування асортименту товарів у магазинах
- 3.2.4. Регулювання і контроль асортименту товарів у торговельній мережі
- Магазинні форми продажу товарів
- Класифікація форм і методів продажу товарів
- Методи продажу товарів і умови їх застосування
- Методи активізації продажу товарів
- Позамагазинні форми продажу товарів
- Організація дрібнороздрібної торгівлі
- Торгівля на ярмарках та базарах
- Посилкова торгівля
- Особливості та правила продажу окремих груп товарів
- Порядок заняття торговельною діяльністю. Правила торговельного обслуговування населення
- Правила продажу основних груп продовольчих товарів
- Терміни реалізації безалкогольних напоїв в роздрібній торговельній мережі
- Правила продажу основних груп непродовольчих товарів
- 3.5.4. Порядок обміну і повернення товарів
- Особливі форми продажу товарів
- 3.6.1. Комісійний продаж непродовольчих товарів
- 3.6.2. Продаж товарів у кредит
- 3.6.3. Продаж товарів на аукціонах
- 3.6.4. Особливості реалізації у цінених товарів
- 3.6.5. Торгівля ношеним одягом - "секонд-хенд"
- Організація торгівлі на ринках
- 3.7.1. Суть і значення торгівлі на ринках
- 3.7.2. Підприємство ринку і його складові елементи
- 3.7.3. Організація торгівлі на продовольчих ринках
- 3.7.4. Організація торгівлі на речових ринках
- Система послуг у роздрібній торгівлі
- 3.8.1. Асортимент послуг та його класифікація
- 3.8.2. Розширення сервісного обслуговування як ефективний засіб конкурентної боротьби за покупця
- 3.8.3. Організація сервісного обслуговування
- 3.8.4. Стандарти обслуговування
- 3.8.5. Створення сприятливих умов та стимулювання продажу послуг
- 3.8.6. Ризики покупців під час придбання послуг
- 3.9. Культура та якість торговельного обслуговування
- 3.9.1. Поняття і соціально-економічне значення культури торгівлі
- 3.9.2. Критерії і показники рівня культури торговельного обслуговування
- 3.10. Психологічні аспекти торговельного обслуговування. Професійна етика комерсанта
- 3.10.1. Психологічні фактори торговельного обслуговування
- 3.10.2. Психологічна характеристика особистості
- 3.10.3. Психологія спілкування в торгівлі
- 3.10.4. Психологічні етапи процесу продажу товарів
- 3.10.5. Професійна етика продавця
- 4. Ризик і ефективність комерційної діяльності
- 4.1. Ефективність комерційної діяльності
- 4.1.1. Суть, методи, критерій ефективності комерційної діяльності
- Ефективність комерційної діяльності
- Ефективність комерційної діяльності
- 4.1.2. Показники ефективності комерційної діяльності
- Система показників соціально-економічної ефективності
- 4.2. Комерційний ризик і шляхи його пом’якшення
- 4.2.1. Суть і зміст комерційного ризику
- 4.2.2. Аналіз і оцінка комерційного ризику
- Зони ризику
- Методи аналізу ризиків
- 4.2.3. Зниження ризиків
- Алфавітний словопокажчик
- Література