2.8.3. Види міжнародних оптових операцій та методи їх здійснення
В межах міжнародної торгівлі здійснюються різні за характером, змістом та методами проведення операції еквівалентного обміну матеріальними благами (товарами і послугами). Міжнародний обмін (реалізація) гуртових партій товарів у натурально-речовій формі здійснюється у формі:
операцій купівлі-продажу за вільноконвертовану валюту - експортно-імпортних операцій;
зустрічних (товарообмінних) операцій на міжнародному товарному ринку;
операцій за участю міжнародних посередників - торговельно-посередницьких операцій;
операцій за участю елементів інфраструктури міжнародного товарного ринку - допоміжних операцій, які забезпечують міжнародний товарообмін.
Обмін іншим видом, матеріальних благ — послугами прийнято проводити на міжнародному рівні за допомогою таких різновидів комерційних операцій:
операцій з обміну досягненнями науково-технічного прогресу;
операцій з обміну інженерно-технічними послугами;
орендних (лізингових) операцій;
операцій з надання туристичних та інших послуг.
Гуртові операції купівлі-продажу товарів між вітчизняними учасниками зовнішньо- торговельної діяльності та їх закордонними контрагентами незначно відрізняються від аналогічних операцій на внутрішньому товарному ринку.
В обох випадках спільним є те, що зміст цих комерційних операцій полягає в реалізації або придбанні вітчизняними суб'єктами інституціона-льного ринку крупних партій товарів чи сировини з метою отримання прибутку.
Основними відмінностями міжнародних від аналогічних вітчизняних оптових операцій купівлі-продажу є:
наявність у вітчизняного гуртового оператора в межах укладених ним міжнародних договорів (контрактів) закордонних контрагентів;
укладення оборудки (договору, контракту) в іноземній вільно-конвертованій валюті -твердій грошовій одиниці за взаємним вибором сторін;
почергове відправлення сторонами митних формальностей (якщо інше не передбачено базисними умовами постачання) в зв'язку із обов'язковим перетином товаром державних кордонів і перебуванням в митному просторі щонайменше двох країн.
На міжнародному оптовому ринку широкого застосування набули зустрічні оборудки і операції. Суть цього виду комерційних операцій полягає у взаемообумовлені сторонами міжнародного контракту зустрічних постачання товарів чи послуг на компенсаційній основі.
Під час проведення зустрічних гуртових операцій партнери по договору беруть на себе зустрічні зобов'язання: експортер - купити, а імпортер - продати взаємообумовлені матеріальні блага, пов'язані або не пов'язані із основним предметом даного договору.
У практиці міжнародної гуртової торгівлі розрізняють чимало видів зустрічних операцій і оборудок, до яких відносять: товарообмінні компенсаційні операції бартерного типу; компенсаційні операції суто комерційного типу та компенсаційні операції в межах виробничого співробітництва.
Товарообмінні компенсаційні операції бартерного типу - це операції взаємного постачання товарів міжнародними контрагентами на безвалютній основі. При цьому експорт товару або кількох його різновидів заміщується імпортом обумовленої номенклатури зустрічних товарів еквівалентної вартості і валютні розрахунки не проводяться.
Відповідно до термінів виконання виділяють одноразові і довготермінові безвалютні бартерні операції. Серед одноразових операцій розрізняють бартерні оборудки — ті, в яких контрагенти взаємно погоджують кількості товару або суму, які (на яку) вони зобов'язуються обміняти в безвалютному порядку, і прямі компенсаційні угоди - такі безвалютні оборудки, за яких контрагенти вибирають необхідні товари із попередньо погоджених списку-заявки і списку-пропозиції із вказанням кількостей і цін товарів, що обмінюються.
Довготермінові оптові операції на безвалютній основі в міжнародній практиці отримали назву глобальних угод. Вони укладаються, як правило, між крупними товаровиробниками і державними організаціями, міністерствами та відомствами в частині закупівлі сировини, матеріалів стратегічного призначення і товарів критичного імпорту. Глобальні угоди укладаються на тривалу перспективу у вигляді: базової угоди, листа-зобов'язання або протоколу. Базові угоди укладаються материнською (головною) компанією, що має низку територіальне розосереджених структурних підрозділів (фірм, філіалів, спільних підприємств тощо) з єдиною організацією (державним органом) в країні імпортера для уникнення дублювання в організації міжнародних оптових закупівель. Угоди про товарообмін на основі листів-зобов'язань виконуються на підставі попередньо отриманих переліків експортних і імпортних товарів, що пропонуються до обміну. Довготермінові компенсаційні операції бартерного типу можуть здійснюватися також на підставі протоколів - документів, що регулярно підписуються сторонами для збалансування обсягів товарообміну протягом визначеного проміжку часу.
Компенсаційні операції суто комерційного типу як вид міжнародних зустрічних операцій мають своєю особливістю поєднання елементів операцій купівлі-продажу і зустрічних поставок. Вони передбачають виконання протягом встановленого періоду часу двох зустрічних контрактів купівлі-продажу або контракту купівлі-продажу і доданої до нього угоди про зустрічні (авансові) закупівлі. При цьому контрагенти виконують взаємні зобов'язання як щодо поставок товарів, так і щодо своїх фінансових зобов'язань у формі проведення валютних або клірингових розрахунків.
Міжнародні комерційні компенсаційні операції за термінами здійснення бувають коротко - і середньотерміновими та поділяються за особливостями проведення на короткотермінові операції, зустрічні закупівлі та дострокові авансові закупівлі. Короткотермінові компенсаційні комерційні операції практикуються як оборудки з частковою, оборудки з повною, оборудки з тристоронньою компенсацією. Оборудка з частковою компенсацією зобов'язує експортера до закупівлі у імпортера (в його країні) товарів на заздалегідь обумовлену частину вартості експортованого товару і доплати різниці валютними коштами. При проведенні оборудки з повною компенсацією експортер укладає зустрічну угоду на суму, що дорівнює або перевищує сумарну вартість експортного контракту. Тристороння короткотермінова комерційна компенсаційна оборудка
передбачає участь в ній третьої сторони, якій поставляється товар і посередника, який забезпечує проведення взаєморозрахунків.
Зустрічні закупівлі в міжнародній оптовій торгівлі - це складні комерційні операції, що полягають у послідовному виконанні низки окремих взаємопов'язаних між собою контрактів. На відміну від компенсаційних комерційних операцій між контрагентами зустрічних закупівель зобов'язання кожного з них щодо оплати вартості товарів підтверджується в кожному контракті. Існує декілька видів зустрічних закупівель: паралельні оборудки, джентльменські угоди і угоди із передаванням, фінансових зобов'язань. Паралельна оборудка включає в себе укладення двох окремих контрактів - контракту на експорт і контракту на зустрічну закупівлю товарів. Джентльменська угода - це усна, письмово не підтверджена (така що не є обов'язковою до виконання) згода експортера придбати товари певної номенклатури в країні імпортера. Угода із передаванням фінансових зобов'язань передбачає можливість передавання експортером власних зобов'язань щодо зустрічних закупівель зацікавленій третій стороні, якщо імпортовані товари не є об'єктом спеціалізації фірми-експортера.
До компенсаційних операцій комерційного типу відносять також авансові закупівлі, які часто носять назву попередньої компенсації. За своєю суттю авансові закупівлі є зворотними до паралельних зустрічних закупівель - експортер попередньо закуповує товари імпортера під зобов'язання останнього у подальшому придбати від експортера товарів на еквівалентну кількість (суму).
У галузі виробничого міжнародного співробітництва широко практикуються такі види компенсаційних операцій: довготермінові угоди із зворотною закупівлею товарів, операції "розділу продукції" і операції типу "розвиток-імпорт". Такі види зустрічного постачання обладнання, технологічних ліній, сировини здійснюються в межах міждержавної виробничої кооперації, не носять чітко вираженого торговельного характеру, а тому не розглядаються нами більш докладно в даній главі.
Торговельно-посередницькі операції у міжнародній оптовій торгівлі- це операції, щО виконуються з дозволу і за дорученням експортера абсолютно незалежними від нього оптовому торговельними посередниками на підставі додатково укладеної між ними угоди про
посередництво або договору-доручення.
На міжнародному оптовому ринку зустрічаються декілька видів торговельно-посередницьких операцій (рис.2.8.1.). До них відносяться: операції з перепродажу, комісійні, агентські та брокерські операції.
Операції з перепродажу на міжнародному інституціональному ринку бувають двох різновидів: придбання товарів у вигляді традиційної оптової закупівлі за договором (контрактом) купівлі-продажу для подальшої самостійної реалізації або у вигляді торгівлі за договором. Якщо традиційні оптові закупівлі є повністю ідентичними операціям купівлі-продажу на внутрішньому товарному ринку і відносяться до міжнародних тільки завдяки участі закордонного контрагента, то операції торгівлі за договором передбачають участь в них особливого виду посередника -- торговельного оператора (торгівця) за договором, який крім контракту купівлі-продажу укладає з експортером договір про право на продаж. Згідно з цим договором, продавцем-експортером торговельному оператору надається право реалізації законтрактованого товару протягом визначеного проміжку часу на чітко окресленій території. Оператори за договором можуть носити різні назви залежно від характеру і обсягів гуртової діяльності; від традицій даної країни або спеціалізації такого оператора: дистриб'ютор, оператор, дилер, принципал, торговець за власний рахунок, концесіонер тощо.
Комісійні операції, що полягають в організації міжнародних оптових оборудок стороною-комісіонером від свого імені, але за дорученням іноземної сторони-комітента набувають двох різновидів: комісійних і консигнаційних операцій. Комісійні оптові оборудки виконуються комісіонером на підставі договору комісії і полягають в реалізації оптових товарних партій іноземним продавцем-комісіонером за кордоном без попереднього придбання права власності на цей товар у комітента. При цьому комісіонер не обтяжує себе ризиком випадкової втрати чи ушкодження товару, встановленням ціни та гарантіями обов'язкової реалізації товару перед комітентом. Відповідно до цього розмір прибутків комісіонера обмежується звичайно обсягом комісійної винагороди у вигляді відсотка до ціни або різниці між закупівельною і реалізаційною цінами. Комісійна операція щодо закупівлі товарів за кордоном отримала назву інденту. Індент це доручення іноземному комісіонеру на закупівлю визначеного (закритий) або приблизно окресленого (відкритий) товару. Таке доручення виконується комісіонером, за рахунок розміщення отриманих замовлень серед вітчизняних фірм-товаровиробників з подальшим постачанням виготовлених товарів інде-нту. Інший різновид кол*ісгшшд: операцій -- консигнація здійснюється відповідно до договору консигнації. Такий договір передбачає реалізацію консигнатором (продавцем) товарів консигнанта (власника) із спеціально улаштованого складу в країні консигнатора від власного імені, однак за кошт консигнанта протягом визначеного проміжку часу за обумовлену винагороду. Консигнаційна оптова реалізація є широко розповсюдженим видом торговельно-посередницьких операцій на слабо вивчених зовнішніх ринках та під час реалізації нових товарів. Вона є особливо зручною для консигнанта, адже товар залишається в його власності до моменту продажу третім фірмам; до моменту реалізації не справляються митні формальності та не сплачується мито.
Наступним видом міжнародних торговельно-посередницьких операцій є агентські операції. Вони здійснюються агентом (виконавцем) відповідно до агентської угоди, в якій сформульовані доручення іноземного принципала (замовника) щодо купівлі або продажу конкретного товару на обумовленій території від імені та за кошт принципала. На відміну від інших видів міжнародних оптових посередників агент в жодному випадку не бере участі в комерційних оборудках як самостійна сторона угоди, а виступає лише як представник принципала в межах виділених йому повноважень. Міжнародні агенти-посередники поділяються на торговельних і представницьких. В свою чергу, торговельні посередники включають в себе: експортних, імпортних і закордонних збутових агентів. Зміст їх діяльності полягає в самостійному виконанні експортно-імпортних доручень принципала, пов'язаних із оптовим продажем і його інфраструктурним забезпеченням. Представницькі агенти займаються тільки пошуком потрібних суб'єктів закордонних товарних ринків, але не беруть участі в підготовці та укладенні комерційних договорів та контрактів. У той же час агенти-представники не є службовцями або структурними підрозділами фірми-принципала, отримуючи комісійну винагороду щоразу після виконання конкретного доручення.
Активну участь у здійснені торговельно-посередницьких операцій на міжнародних ринках беруть посередники-брокери. Посередницькі брокерські операції за своєю суттю дуже близькі до агентських, оскільки брокер не виступає самостійною стороною в угоді, а лише виконує окремі доручення експортера або імпортера, отримуючи винагороду -брокерідж, куртаж, провізію. Оскільки брокер не може одночасно виконувати доручення іншої сторони, то посередницькі брокерські операції поділяються на операції закупівлі і операції продажу товарів. Об'єктом спеціалізації міжнародних брокерських посередників зазвичай є обмежена кількість видів біржових або аукціонних товарів, а місце діяльності обмежується біржовими і аукціонними торгами.
Значна частина міжнародних комерційних операцій відбувається в межах та за безпосередньої участі таких елементів інфраструктури міжнародного
товарного ринку як: біржі, аукціони, торги, оптові виставки і ярмарки. Ці інституціональні елементи ринку носять переважно ринку допоміжний характер, однак акумулюють помітну частку міжнародного оптового обороту.
Міжнародні товарні біржі — це спеціалізовані установи, що зайлшються організацією біржових торгів — особливої форми оптової торгівлі крупними партіями товарів продовольчого або сировинного призначення, які характеризуються якісно однорідним і взаємозамінним (біржовим) асортиментом.
На міжнародних товарних біржах виконуються усі види біржових операцій: з реальним товаром, ф'ючерсні, спекулятивні, хеджувальні.
Оптовий продаж товарів здійснюється також за участю таких елементів інфраструктури як товарні аукціони. Міжнародні товарні аукціони — це особливим, чином, організовані комерційні заходи, що відбуваються періодично у заздалегідь визначених місцях за методом публічного торгу.
Міжнародні торги оптовими партіями товарів -- це метод укладення договорів купівлі-продажу або розміщення підряду на виконання послуг, за якого покупець (замовник) оголошує конкурс для продавців (виконавців) на конкретну партію товарів або певний обсяг послуг із чітко заданими техніко-економічними характеристиками. За результатами проведеного конкурсу укладається контракт із тим продавцем (виконавцем), що запропонував найвигідніші для організатора торгів (покупця, замовника) умови.
Гуртові операції на міжнародному ринку здійснюються також на оптових ярмарках і виставках (показах, салонах, презентаціях). За своєю суттю такі елементи інфраструктури товарного ринку є особливими періодичними короткотерміновими або постійно діючими комерційними заходами, що мають на меті експонування (показ) товарів і послуг для їх подальшої реалізації.
На міжнародному товарному ринку здійснюється не тільки закупівля гуртових партій товарів, але й еквівалентний обмін різномані- тнилш послугами, що є особливим об'єктом експортно-імпортних операцій.
Суб'єкти комерційної діяльності різних країн і постійно здійснюють купівлю-продаж науково-технічних знань, інжинірингових, орендних (клірингових), туристично-рекреаційних послуг - специфічних видів товару, які часто не мають матеріальної, речової форми та змісту.
Операції з торгівлі науково-технічними знаннями -- це купівля-продаж (еквівалентний обмін) адаптованими для виробничого і технологічного застосування результатами наукових досліджень у вигляді патентів, товарних знаків, технології ноу-хау. Об'єктом таких операції є продукти інтелектуальної власності, що реалізуються у вигляді: патентів і ліцензій; технічних послуг.
Інжинірингові послуги включають в себе створення для замовника комплексу інженерно-технічних послуг на етапах будівництва, проектування або функціонування будь-якого господарського суб'єкта. Залежно від функціональної спрямованості розрізняють консультативний, технологічний і загальний інжиніринг.
На міжнародному ринку широко практикуються також орендні або лізингові операції, їх зміст полягає в передаванні орендо-надавачем майна (товару, обладнання, машин, устаткування тощо) нерезиденту за кордон на визначений термін за обумовлену плату.
Неухильно зростає на міжнародному ринку обсяг операцій з надання послуг туристично-рекреаційного характеру. До них відносять послуги, пов'язані з туризмом, відпочинком та оздоровленням, реалізацією товарів даного споживчого комплексу. Ця група операцій є багаточисельною та різноманітною і поділяється за цілями, термінами, сезоном, віково-статевою ознакою тощо.
- Науково-теоретичні основи комерційної діяльності на ринку товарів та послуг
- Предмет, зміст і завдання дисципліни
- 1.1.1. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг як наукова дисципліна
- 1.1.2. Зміст і функції дисципліни
- Характеристика комерційної діяльності, принципи і чинники її розвитку
- Комерційна діяльність як категорія, процес, функція
- Структура комерційної діяльності
- Структура комерційної діяльності
- 1.2.3. Принципи комерційної діяльності
- 1.2.4. Чинники розвитку комерційної діяльності
- Оптимальна націнка для досягнення запланованого рівня рентабельності *
- 1.3. Торгівля як сфера комерційної діяльності
- 1.3.1. Функції торгівлі та параметри її ресурсного потенціалу
- 1.3.2. Функціональна структура торгівлі
- Функціональна структура торгівлі
- 1.3.3. Соціальна структура сфери торгівлі
- Динаміка розвитку соціальних форм торгівлі в Україні
- 1.3.4. Організаційна структура торгівлі
- 1.4. Суб'єкти комерційної діяльності
- 1.4.1. Види і класифікація суб'єктів комерційної діяльності
- 1.5. Об'єкти комерційної діяльності
- 1.5.1. Товар як об'єкт комерційної діяльності
- 1.5.2. Послуги і вимоги до них
- 1.5.3. Характеристика особливих видів об'єктів комерційної діяльності
- 1.5.4. Основні вимоги до об'єктів комерційної діяльності
- 2.1. Організаційна структура оптового ринку товарів і послуг
- 2.1.1. Оптове підприємство як основний суб'єкт оптового ринку та його комерційні функції
- 2.1.2. Оптово-посередницькі господарські формування
- 2.1.3. Інфраструктура оптового ринку
- 2.1.4. Комерційні служби суб'єктів оптового ринку
- 2.2. Система зв'язків на оптовому ринку та їх правове регулювання
- 2.2.1. Господарські зв'язки суб'єктів оптового ринку: значення, види та класифікація
- 2.2.2. Організаційно-правове регулювання взаємодії суб'єктів на оптовому ринку
- 2.2.3. Види господарських договорів
- 2.2.4. Зміст договору постачання товарів і обґрунтування його умов
- 2.3. Оптові закупівлі товарів та їх комерційне забезпечення
- 2.3.1. Суть, мета, принципи та зміст закупівельної роботи на оптовому ринку
- 2.3.2. Оперативне планування оптових закупівель товарів
- План надходження товарів на підприємство
- План оптових закупівель товарів підприємством
- 2.3.3. Обґрунтування вибору постачальників товарів
- Критерії попереднього відбору постачальників
- Критерії кінцевого вибору постачальника
- 2.4. Закупівлі товарів на основі прямих
- 2.4.1. Суть, переваги і умови організації закупівель товарів на основі прямих зв'язків
- 2.4.2. Оптові закупівлі товарів на основі товарообмінних операцій
- 2.4.3. Порядок укладання прямих договорів
- 2.5. Організація закупівель товарів на ярмарках і виставках
- 2.5.1. Поняття, види та завдання ярмарків та виставок
- 2.5.2. Порядок підготовки та проведення ярмарків в Україні і за кордоном
- 2.5.3. Технологія ярмарково-виставкової діяльності
- 2.6. Оптові закупівлі товарів на аукціонах і міжнародних торгах (тендерах)
- 2.6.1. Закупівля товарів на аукціонах
- 2.6.2. Поняття і значення міжнародних торгів (тендерів)
- 2.6.3. Процедура підготовки та проведення тендерів
- 2.7. Оптові закупівлі товарів на біржах і через брокерські контори
- 2.7.1. Біржова торгівля як форма організації оптового ринку
- 2.7.2. Товарна біржа, її роль та функції
- 2.7.3. Організація біржових торгів товарами і сировиною
- Структура укладених угод на вітчизняних біржах1
- 2.7.4. Види оборудок і операцій на товарних біржах
- 2.7.5. Організація закупівлі товарів через брокерські контори
- 2.8. Оптові закупівлі товарів у закордонних
- 2.8.1. Організація експортно-імпортних оптових закупівель товарів
- 2.8.2. Порядок регулювання оптових закупівель від інофірм
- 2.8.3. Види міжнародних оптових операцій та методи їх здійснення
- 2.8.4. Структура і зміст зовнішньоторговельних угод і контрактів
- 2.8.5. Організація підготовки і проведення гуртових операцій із закордонними контрагентами
- 2.9. Основи ведення комерційних переговорів
- 2.9.1. Загальні норми ведення комерційних переговорів
- 2.9.2. Підготовка до комерційних переговорів
- 2.9.3. Порядок ведення переговорів
- 2.9.4. Оформлення результатів комерційних переговорів
- 2.10. Оптимізація шляхів товаропросування
- 2.10.1. Поняття і суть процесу товаропросування
- 2.10.2. Форми і ланковість товаропросування
- 2.10.3. Принципи і методи онтимізації товаропросування
- 2.11. Формування асортименту товарів в підприємствах оптової торгівлі
- 2.11.1. Поняття про товарний асортимент
- 2.11.2. Порядок формування та регулювання асортименту товарів на оптових підприємствах
- 2.11.3. Управління товарними запасами в оптовій торгівлі
- 2.12. Організація оптового продажу товарів
- 2.12.1. Форми оптового продажу товарів
- 2.12.2. Організація та методи продажу товарів зі складів оптових баз
- 2.12.3. Дрібнооптова форма продажу товарів
- 2.13. Система товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- 2.13.1. Суть і завдання раціональної організації товаропостачання торговельної мережі
- 2.13.2. Вимоги до організації товаропостачання торговельної мережі
- 2.13.3. Ефективні форми і методи товаропостачання
- Замовлення
- Графік доставки
- 2.13.4. Управління товаропостачанням торговельної мережі
- 2.14. Облік і контроль якості постачання товарів
- 2.14.1. Оперативний облік і контроль оптових закупівель товарів
- Картка обліку виконання договору
- 2.14.2. Комерційні спори і порядок їх розв'язання
- 2.15. Види і форми послуг на оптовому ринку
- 2.15.1. Передумови формування ринку оптових послуг і їх класифікація
- 2.15.2. Організація і комерційне забезпечення торгівлі послугами на оптовому ринку
- 2.15.3. Соціально-економічна ефективність торгівлі оптовими послугами
- Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі
- Побудова і розміщення роздрібної торговельної мережі
- 3.1.1. Поняття роздрібної торговельної мережі і її соціально-економічне значення
- 3.1.2. Класифікація роздрібної торговельної мережі
- 3.1.3. Спеціалізація і типізація торговельної мережі
- 3.1.4. Основні напрями розвитку і розміщення мережі магазинів
- 3.1.5. Ефективність використання торговельної мережі
- Формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі
- Суть і зміст асортиментної політики в торгівлі
- 3.2.2. Вплив чинників на побудову асортименту товарів у торговельній мережі
- 3.2.3. Методологічні підходи до формування асортименту товарів у магазинах
- 3.2.4. Регулювання і контроль асортименту товарів у торговельній мережі
- Магазинні форми продажу товарів
- Класифікація форм і методів продажу товарів
- Методи продажу товарів і умови їх застосування
- Методи активізації продажу товарів
- Позамагазинні форми продажу товарів
- Організація дрібнороздрібної торгівлі
- Торгівля на ярмарках та базарах
- Посилкова торгівля
- Особливості та правила продажу окремих груп товарів
- Порядок заняття торговельною діяльністю. Правила торговельного обслуговування населення
- Правила продажу основних груп продовольчих товарів
- Терміни реалізації безалкогольних напоїв в роздрібній торговельній мережі
- Правила продажу основних груп непродовольчих товарів
- 3.5.4. Порядок обміну і повернення товарів
- Особливі форми продажу товарів
- 3.6.1. Комісійний продаж непродовольчих товарів
- 3.6.2. Продаж товарів у кредит
- 3.6.3. Продаж товарів на аукціонах
- 3.6.4. Особливості реалізації у цінених товарів
- 3.6.5. Торгівля ношеним одягом - "секонд-хенд"
- Організація торгівлі на ринках
- 3.7.1. Суть і значення торгівлі на ринках
- 3.7.2. Підприємство ринку і його складові елементи
- 3.7.3. Організація торгівлі на продовольчих ринках
- 3.7.4. Організація торгівлі на речових ринках
- Система послуг у роздрібній торгівлі
- 3.8.1. Асортимент послуг та його класифікація
- 3.8.2. Розширення сервісного обслуговування як ефективний засіб конкурентної боротьби за покупця
- 3.8.3. Організація сервісного обслуговування
- 3.8.4. Стандарти обслуговування
- 3.8.5. Створення сприятливих умов та стимулювання продажу послуг
- 3.8.6. Ризики покупців під час придбання послуг
- 3.9. Культура та якість торговельного обслуговування
- 3.9.1. Поняття і соціально-економічне значення культури торгівлі
- 3.9.2. Критерії і показники рівня культури торговельного обслуговування
- 3.10. Психологічні аспекти торговельного обслуговування. Професійна етика комерсанта
- 3.10.1. Психологічні фактори торговельного обслуговування
- 3.10.2. Психологічна характеристика особистості
- 3.10.3. Психологія спілкування в торгівлі
- 3.10.4. Психологічні етапи процесу продажу товарів
- 3.10.5. Професійна етика продавця
- 4. Ризик і ефективність комерційної діяльності
- 4.1. Ефективність комерційної діяльності
- 4.1.1. Суть, методи, критерій ефективності комерційної діяльності
- Ефективність комерційної діяльності
- Ефективність комерційної діяльності
- 4.1.2. Показники ефективності комерційної діяльності
- Система показників соціально-економічної ефективності
- 4.2. Комерційний ризик і шляхи його пом’якшення
- 4.2.1. Суть і зміст комерційного ризику
- 4.2.2. Аналіз і оцінка комерційного ризику
- Зони ризику
- Методи аналізу ризиків
- 4.2.3. Зниження ризиків
- Алфавітний словопокажчик
- Література