2.7.2. Товарна біржа, її роль та функції
Основним місцем здійснення чисельної сукупності біржових операцій та оборудок із сировиною та матеріалами, товарами є мережа товарних бірж.
Товарні біржі в межах своєї діяльності організовують і зосереджують загальний обсяг комерційних оборудок, що в подальшому формують фізичні і вартісні показники товарного біржового обороту2.
Товарна біржа - це ринкова установа некомерційного типу, що функціонує як елемент інфраструктури інституціональ-ного ринку для обслуговування його потреб в забезпеченні обороту крупними партіями товарів (сировини) шляхом регулярного проведення особливим чином організованого торгу.
Загальна сукупність товарних бірж утворює матеріально-технічну базу біржової торгівлі - мережу товарних бірж. Ця мережа є місцем ведення біржового торгу, місцем створення і надання широкого кола організаційних, комерційних і інформаційних послуг учасникам оптового ринку.
Сукупний біржовий оборот включає в себе також іншу частину - оборот нетоварних активів (цінних паперів, грошей, грошових зобов'язань, золота тощо), суть якого не розглядається в даній главі.
Товарна біржа, як активний елемент комерційних зносин на оптовому товарному ринку, не є повноцінним суб'єктом комерційної діяльності, оскільки не має на меті першочергового створення прибутку. Доходи біржі утворюються не внаслідок операцій купівлі - продажу, а внаслідок створення комплексу послуг з організації, проведення та забезпечення біржового торгу.
Підкреслюючи вторинне, допоміжне значення товарної біржі у цілісному механізмові функціонування інституціонального ринку, слід охарактеризувати основні внутрішні ознаки діяльності біржі, що надають їй значення повноцінного елемента інфраструктури товарного ринку. До основних внутрішніх ознак, притаманних суто біржам, слід віднести:
регулярність відновлення біржового торгу у чітко встановленому місці протягом відомого періоду часу;
проведення біржової комерційної діяльності відповідно до заздалегідь встановлених єдиних правил і біржових звичаїв, що незначно відрізняються на окремих біржах;
стандартизація основних параметрів біржових контрактів на товари (сировину) та основних якісних характеристик біржового товару;
організація операцій купівлі-продажу на основі реального співвідношення попиту і пропозиції;
здійснення регулярних котувань біржової кон'юнктури на реальному, ф'ючерсному та опційному товарних ринках;
проведення фіктивних, безтоварних (спекулятивних) біржових оборудок;
забезпечення страхування (хеджування) цінового ризику на біржах за допомогою різноманітних методів;
проведення клірингу між учасниками біржових оборудок і контрактів -- контролю за своєчасністю та повнотою здійснення розрахунків між сторонами біржових угод;
створення потужного масиву інформації, яка широко застосовується усіма суб'єктами товарного ринку.
Таким чином, товарна біржа - це напрацьований світовим бізнесовим досвідом механізм ефективного втілення власних економічних інтересів для широкого кола суб'єктів ринку на засадах рівноправної конкурентної боротьби.
Тривала історія зародження та еволюції біржової торгівлі суттєво урізноманітнила число різновидів діючих товарних бірж, спричинила трансформацію біржі від елементарного гуртового ринку - місця ведення торгу крупними партіями товарів у складну організаційно-господарську структуру багатофункціонального типу.
Суттєве ускладнення контингенту біржових установ потребує упорядкування окремих їх видів за допомогою детальної класифікації. Провести класифікацію товарним бірж можна за допомогою низки суттєвих ознак.
Первинною ознакою поділу і систематизації сукупності біржових установ є основний вид об'єкта біржового торгу, на якому спеціалізується біржа. Беручи до уваги цю ознаку, розрізняють чотири основних типи біржових установ: товарні, фондові, валютні та змішані. Приведена нижче класифікація товарних бірж за більшістю ознак співпадає з класифікаціями інших типів (фондових, валютних, змішаних) бірж.
За формою власності розрізняють два основних види товарних бірж: державні (публічно-правового характеру) і приватні. Державні біржі широко розповсюджені у Західній Європі, до них належать ті біржові установи, що повністю контролюються державою. Доступ до діяльності на цих біржах мають усі легально зареєстровані підприємці та комерсанти, що побажали стати членами біржі, або придбати разові квитки для участі в торгах. Приватно-правові або приватні біржі є найбільш характерними для США, належать до власності відповідної біржової корпорації за умови її підзвітності державі. Виняткове право участі в торгах на приватній біржі мають лише члени біржової корпорації (асоціації брокерських контор) за спеціальним, дозволом, ради директорів місцевої біржової корпорації. Окремий статус має велика частина біржових установ країн СНД, для яких характерне змішання декількох форм, власності крім державної і приватної, в установчому капіталі бірж присутні також кошти, що належать колективам працівників. На біржах пострадянських країн спостерігається також поступове зростання частки приватного капіталу, яке свідчить про фактичне перетворення цих бірж з публічно-правоєих у приватні торговельні асоціації закритого типу.
Організаційно-правовий статус товарних бірж дозволяє виділяти біржові установи у вигляді акціонерних товариств (відкритого і закритого типу), товариств з обмеженою відповідальністю, асоціацій та інших.
Відповідно до регіону діяльності основного контингенту учасників (суб'єктів), що діють на даній біржі, загальну сукупність бірж поділяють на: світові, міжрегіональні і національні. Товарні біржі світового значення відкриті для виробників сировини та товарів стратегічного призначення, комерційних посередників та провідних оптових покупців, обсяги діяльності яких носять трансконтинентальний, світовий характер. Результати поточних котирувань цін внаслідок проведених операцій і прогнози ф'ючерсних котирувань на світових біржах лягають в основу світових цін на стратегічні види сировини та товарів. Переважна більшість світових бірж сконцентровані в США, Великобританії, Японії та Франції. Серед інших до них належать: Чиказька торговельна палата (СВОТ), Чиказька товарна біржа (СМЕ), Нью-Йоркська товарна біржа (NУМЕX), Токійська товарна біржа, Паризька біржа МАТІФ тощо. Міжрегіональні товарні біржі залучають переважно суб'єктів біржової діяльності декількох сусідніх країн світлового промислового регіону Західної Європи,
Південно-Східної Азії тощо. Національна товарна біржа зосереджує свою діяльність в межах товарного ринку окремої країни. Такі біржі функціонують як в країнах із слабо розвинутою економікою (Бразилія, Україна, Росія), так і в передових індустріальних державах (США, Австралія, Японія).
Масштаб впливу біржі дозволяє класифікувати їх на: центральні, регіональні і локальні. Товарні біржі, що розташовані у загальновизнаних центрах торгівлі на перетині транспортних шляхів, е центральними. При цьому місце виробництва біржового товару не має визначального характеру. Як приклад можна навести Нью-Йоркську, Лондонську чи Гамбурзьку біржі кави. Відомо, що кава у цих регіонах за їх природно-кліматичними умовами продукуватися не може, зате основні обсяги урожаю кави, вирощені в Латинській Америці, Африці та країнах Азії реалізуються саме в США, Великобританії та Німеччині. Регіональні товарні біржі впливають на характер господарських зв'язків між суб'єктами комерційної діяльності декількох крупних економічних районів. До них можна віднести, зокрема, такі найкрупніші вітчизняні біржі як Українська товарно-сировинна біржа, Українську аграрна біржа тощо. Локальні або місцеві біржі впливають на господарські процеси всередині невеликого за масштабами місцевого ринку із незначним числом учасників і, як правило, вузьким колом товарів.
За характером основного асортименту товарів, що реалізуються на біржі, розрізняють: вузькоспеціалізовані, спеціалізовані і універсальні товарні біржі. Вузькоспеціалізовані товарні біржі займають найменшу питому вагу в загальному числі бірж, адже біржові операції на них стосуються суто одного виду товару (алмази, кава, какао, нафта тощо). Спеціалізовані товарні біржі оперують товарами, що об'єднуються в однотипні групи (дорогоцінні метали, зернові продукти, худоба, лісоматеріали). Універсальні товарні біржі найширше представлені в складі товарних бірж і характеризуються розширеним асортиментом більшості або всіх біржових товарних груп.
За характером основних біржових операцій, що проводяться на даній біржі, усі товарні біржі класифікуються на: біржі реального товару, ф'ючерсні, опційні і комплексні. На біржах реального товару об'єктом біржового обороту є наявний товар, або такий, що планується виготовити (виростити) в найближчий проміжок часу. Ф'ючерсні біржі об'єктом операцій мають специфічний товар - контракти на поставку товарів у майбутніх (віддалених) періодах. Опційні біржі спеціалізуються на купівлі-продажу прав та зобов'язань щодо товарів та контрактів (реальних, ф'ючерсних і опційних) на біржові товари. Слід зазначити переважно фіктивний (безтоварний) характер ф'ючерсних та опційних операцій, які отримали у біржовій практиці назву біржових спекуляцій. Оскільки біржові спекуляції тісно пов'язані між собою, а також із фізичним біржовим ринком (ринком реального товару), то і біржі, на яких поєднуються три основним види операцій, носять ще назву комплексних.
Ступінь відкритості біржового торгу визначається організаційно-правовим статусом, біржі. За даною ознакою біржі поділяються на: відкриті (з публічним веденням біржового торгу) і закриті. Якщо на відкритих біржах контингент суб'єктів біржової діяльності включає членів біржі, їх представників (біржових посередників) і відвідувачів (разових і постійних), то контингент закритих бірж складається виключно із членів біржі і їх представників.
Динаміка розвитку вітчизняних бірж характеризується наступними даними (табл.2.7.1):
Таблиця 2.7.1 Кількість біржових установ в Україні*
(одиниць; на початок року)
Складено за даними Держкомстату України
Зокрема, загальна чисельність установ бірж в Україні має тенденцію до щорічного стрімкого зростання. Протягом 9О-х років загальне число вітчизняних бірж зросло більше аніж в п'ять разів, досягнувши 365 одиниць на початок 2000 р. проти 66 бірж, створених у 1991 Р. При цьому найбільшу питому вагу - 40 відсотків становлять товарні і товарно-сировинні біржі - 146 одиниць. Якщо врахувати, що товарно-сировинні ресурси обертаються також на багатьох універсальних, агропромислових і товарно-фондових біржах, стає зрозумілим, що реалізація товарів і сировини є основною спеціалізацією основного числа вітчизняних бірж.
Сучасні товарні біржі як складні організаційно-функціональні інституції товарного ринку характеризуються насиченою і багатофункціональною структурною побудовою.
Відмінності в контингенті учасників, масштабі впливу, організаційно-правовому статусі і спеціалізації більшості товарних бірж видозмінюють і модифікують організаційну структуру конкретної біржової установи.
У найбільш загальному вигляді організаційну побудову товарної біржі можна представити у вигляді поєднання органів управління і функціональних підрозділів, що є у складі різних за потенціалом і масштабами діяльності товарних бірж.
Вищим органом управління товарної біржі є загальні збори засновників та членів, що скликаються періодично відповідно до Статуту і вирішують кардинальні питання поточної діяльності і перспектив розвитку біржі. Саме загальні збори приймають установчі документи, правила роботи біржі та зміни до них; здійснюють прийом і виключення членів біржі; затверджують структуру і штати функціональних підрозділів біржі; здійснюють вибори членів біржового комітету.
Затверджений загальними зборами засновників і членів біржі біржовий комітет здійснює загальне керівництво роботою біржі протягом визначеного проміжку часу (рік та більше) в перерві між черговими загальними зборами членів біржі. Голова (президент), його заступники і члени біржового комітету (Ради біржі, Ради директорів) персонально затверджуються загальними зборами і у більшості випадків не є представниками членів біржі або її працівниками. До функцій біржового комітету входять: контроль за діяльністю виконавчої дирекції (правління) біржі; тимчасова зупинка членства і усунення порушників біржових правил від біржових торгів; прийом тимчасових членів; реалізація рішень і постанов загальних зборів; підготовка чергових загальних зборів.
Оперативне керівництво функціонуванням товарної біржі і її структурних підрозділів очолює Правління (виконавча дирекція) біржі. Правління виконує організаційно-господарські функції щодо організації біржової торгівлі: забезпечує поточне керівництво комісіями (комітетами, відділами) біржі; господарсько-фінансове, матеріальне, кадрове забезпечення біржової діяльності; ведення біржового торгу; рекламне, інформаційне, обслуговуюче забезпечення суб'єктів біржової торгівлі; координацію роботи щодо розширення і розвитку біржової діяльності.
Для забезпечення окремих напрямів багатофункціональної діяльності біржової установи біржовий комітет створює комісії, комітети, відділи. Число і структура функціональних підрозділів конкретної біржової установи залежить, передусім, від масштабів та спеціалізації цієї товарної біржі і можуть суттєво відрізнятися.
Основними функціональними структурними підрозділами товарних бірж можуть бути: комісія з прийому нових членів; арбітражна комісія; комісія з ділової етики; спостережний комітет; комісія з ділових операцій; ревізійна комісія; відділ біржових
товарів; ринговий комітет; котирувальний комітет; відділ реєстрації біржових оборудок; розрахункова (клірингова) палата або центр.
Для здійснення інших організаційно-розпорядницьких і адміністративно-господарських функцій на товарній біржі створюються також інші структурні підрозділи. Кількість та функціональне призначення структурних підрозділів товарної біржі не е величиною постійною і залежить, насамперед, від спеціалізації, масштабів діяльності і бізнесових звичаїв країни розміщення кож-ної конкретної установи біржі.
Товарні біржі на сучасному етапі відіграють ключову роль в організації гуртової торговельної діяльності.
Це проявляється одночасно у декількох напрямах. По-перше, біржі є унікальним мірилом співвідношення попиту і пропозиції на сировину і товари стратегічного значення для усього господарського механізму. Біржі, по-друге, максимально обмежують суб'єктивно-монопольні підходи до ціноутворення на стратегічну продукцію і виготовлені з неї товари. Реальні біржові ціни і ф'ючерсні котування лягають в основу калькуляцій виробничих цін і тарифів. По-третє, торгівля через біржі - це відносно менш ризикований вид оптової торгівлі, оскільки біржі володіють відпрацьованим механізмом страхування комерційного ризику.
Роль товарних бірж в розвитку гуртової торгівлі проявляється також в основних і допоміжних функціях, які вони виконують. До основних функцій товарних бірж можна віднести:
концентрацію попиту і пропозиції в єдиному широковідомому і загальнодоступному місці;
поєднання великого числа продавців і покупців у просторі і часі; створення максимально об'єктивного масштабу цін на стратегічні товари;
забезпечення висококваліфікованого сумлінного посередництва для клієнтів;
мінімізацію монопольних явищ у торговельній діяльності; усунення комерційного ризику для суб'єктів торгівлі.
Товарні біржі виконують також такі допоміжні функції:
здійснюють стандартизацію якісних параметрів товарів та змісту контрактів;
забезпечують арбітраж суперечок, пов'язаних із внутрішньобір-жовими контрактами і оборудками;
організовують і контролюють своєчасність і повноту проведення розрахунків між учасниками біржового торгу;
створюють і надають різноманітні послуги усім зацікавленим суб'єктам бізнесу.
- Науково-теоретичні основи комерційної діяльності на ринку товарів та послуг
- Предмет, зміст і завдання дисципліни
- 1.1.1. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг як наукова дисципліна
- 1.1.2. Зміст і функції дисципліни
- Характеристика комерційної діяльності, принципи і чинники її розвитку
- Комерційна діяльність як категорія, процес, функція
- Структура комерційної діяльності
- Структура комерційної діяльності
- 1.2.3. Принципи комерційної діяльності
- 1.2.4. Чинники розвитку комерційної діяльності
- Оптимальна націнка для досягнення запланованого рівня рентабельності *
- 1.3. Торгівля як сфера комерційної діяльності
- 1.3.1. Функції торгівлі та параметри її ресурсного потенціалу
- 1.3.2. Функціональна структура торгівлі
- Функціональна структура торгівлі
- 1.3.3. Соціальна структура сфери торгівлі
- Динаміка розвитку соціальних форм торгівлі в Україні
- 1.3.4. Організаційна структура торгівлі
- 1.4. Суб'єкти комерційної діяльності
- 1.4.1. Види і класифікація суб'єктів комерційної діяльності
- 1.5. Об'єкти комерційної діяльності
- 1.5.1. Товар як об'єкт комерційної діяльності
- 1.5.2. Послуги і вимоги до них
- 1.5.3. Характеристика особливих видів об'єктів комерційної діяльності
- 1.5.4. Основні вимоги до об'єктів комерційної діяльності
- 2.1. Організаційна структура оптового ринку товарів і послуг
- 2.1.1. Оптове підприємство як основний суб'єкт оптового ринку та його комерційні функції
- 2.1.2. Оптово-посередницькі господарські формування
- 2.1.3. Інфраструктура оптового ринку
- 2.1.4. Комерційні служби суб'єктів оптового ринку
- 2.2. Система зв'язків на оптовому ринку та їх правове регулювання
- 2.2.1. Господарські зв'язки суб'єктів оптового ринку: значення, види та класифікація
- 2.2.2. Організаційно-правове регулювання взаємодії суб'єктів на оптовому ринку
- 2.2.3. Види господарських договорів
- 2.2.4. Зміст договору постачання товарів і обґрунтування його умов
- 2.3. Оптові закупівлі товарів та їх комерційне забезпечення
- 2.3.1. Суть, мета, принципи та зміст закупівельної роботи на оптовому ринку
- 2.3.2. Оперативне планування оптових закупівель товарів
- План надходження товарів на підприємство
- План оптових закупівель товарів підприємством
- 2.3.3. Обґрунтування вибору постачальників товарів
- Критерії попереднього відбору постачальників
- Критерії кінцевого вибору постачальника
- 2.4. Закупівлі товарів на основі прямих
- 2.4.1. Суть, переваги і умови організації закупівель товарів на основі прямих зв'язків
- 2.4.2. Оптові закупівлі товарів на основі товарообмінних операцій
- 2.4.3. Порядок укладання прямих договорів
- 2.5. Організація закупівель товарів на ярмарках і виставках
- 2.5.1. Поняття, види та завдання ярмарків та виставок
- 2.5.2. Порядок підготовки та проведення ярмарків в Україні і за кордоном
- 2.5.3. Технологія ярмарково-виставкової діяльності
- 2.6. Оптові закупівлі товарів на аукціонах і міжнародних торгах (тендерах)
- 2.6.1. Закупівля товарів на аукціонах
- 2.6.2. Поняття і значення міжнародних торгів (тендерів)
- 2.6.3. Процедура підготовки та проведення тендерів
- 2.7. Оптові закупівлі товарів на біржах і через брокерські контори
- 2.7.1. Біржова торгівля як форма організації оптового ринку
- 2.7.2. Товарна біржа, її роль та функції
- 2.7.3. Організація біржових торгів товарами і сировиною
- Структура укладених угод на вітчизняних біржах1
- 2.7.4. Види оборудок і операцій на товарних біржах
- 2.7.5. Організація закупівлі товарів через брокерські контори
- 2.8. Оптові закупівлі товарів у закордонних
- 2.8.1. Організація експортно-імпортних оптових закупівель товарів
- 2.8.2. Порядок регулювання оптових закупівель від інофірм
- 2.8.3. Види міжнародних оптових операцій та методи їх здійснення
- 2.8.4. Структура і зміст зовнішньоторговельних угод і контрактів
- 2.8.5. Організація підготовки і проведення гуртових операцій із закордонними контрагентами
- 2.9. Основи ведення комерційних переговорів
- 2.9.1. Загальні норми ведення комерційних переговорів
- 2.9.2. Підготовка до комерційних переговорів
- 2.9.3. Порядок ведення переговорів
- 2.9.4. Оформлення результатів комерційних переговорів
- 2.10. Оптимізація шляхів товаропросування
- 2.10.1. Поняття і суть процесу товаропросування
- 2.10.2. Форми і ланковість товаропросування
- 2.10.3. Принципи і методи онтимізації товаропросування
- 2.11. Формування асортименту товарів в підприємствах оптової торгівлі
- 2.11.1. Поняття про товарний асортимент
- 2.11.2. Порядок формування та регулювання асортименту товарів на оптових підприємствах
- 2.11.3. Управління товарними запасами в оптовій торгівлі
- 2.12. Організація оптового продажу товарів
- 2.12.1. Форми оптового продажу товарів
- 2.12.2. Організація та методи продажу товарів зі складів оптових баз
- 2.12.3. Дрібнооптова форма продажу товарів
- 2.13. Система товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- 2.13.1. Суть і завдання раціональної організації товаропостачання торговельної мережі
- 2.13.2. Вимоги до організації товаропостачання торговельної мережі
- 2.13.3. Ефективні форми і методи товаропостачання
- Замовлення
- Графік доставки
- 2.13.4. Управління товаропостачанням торговельної мережі
- 2.14. Облік і контроль якості постачання товарів
- 2.14.1. Оперативний облік і контроль оптових закупівель товарів
- Картка обліку виконання договору
- 2.14.2. Комерційні спори і порядок їх розв'язання
- 2.15. Види і форми послуг на оптовому ринку
- 2.15.1. Передумови формування ринку оптових послуг і їх класифікація
- 2.15.2. Організація і комерційне забезпечення торгівлі послугами на оптовому ринку
- 2.15.3. Соціально-економічна ефективність торгівлі оптовими послугами
- Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі
- Побудова і розміщення роздрібної торговельної мережі
- 3.1.1. Поняття роздрібної торговельної мережі і її соціально-економічне значення
- 3.1.2. Класифікація роздрібної торговельної мережі
- 3.1.3. Спеціалізація і типізація торговельної мережі
- 3.1.4. Основні напрями розвитку і розміщення мережі магазинів
- 3.1.5. Ефективність використання торговельної мережі
- Формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі
- Суть і зміст асортиментної політики в торгівлі
- 3.2.2. Вплив чинників на побудову асортименту товарів у торговельній мережі
- 3.2.3. Методологічні підходи до формування асортименту товарів у магазинах
- 3.2.4. Регулювання і контроль асортименту товарів у торговельній мережі
- Магазинні форми продажу товарів
- Класифікація форм і методів продажу товарів
- Методи продажу товарів і умови їх застосування
- Методи активізації продажу товарів
- Позамагазинні форми продажу товарів
- Організація дрібнороздрібної торгівлі
- Торгівля на ярмарках та базарах
- Посилкова торгівля
- Особливості та правила продажу окремих груп товарів
- Порядок заняття торговельною діяльністю. Правила торговельного обслуговування населення
- Правила продажу основних груп продовольчих товарів
- Терміни реалізації безалкогольних напоїв в роздрібній торговельній мережі
- Правила продажу основних груп непродовольчих товарів
- 3.5.4. Порядок обміну і повернення товарів
- Особливі форми продажу товарів
- 3.6.1. Комісійний продаж непродовольчих товарів
- 3.6.2. Продаж товарів у кредит
- 3.6.3. Продаж товарів на аукціонах
- 3.6.4. Особливості реалізації у цінених товарів
- 3.6.5. Торгівля ношеним одягом - "секонд-хенд"
- Організація торгівлі на ринках
- 3.7.1. Суть і значення торгівлі на ринках
- 3.7.2. Підприємство ринку і його складові елементи
- 3.7.3. Організація торгівлі на продовольчих ринках
- 3.7.4. Організація торгівлі на речових ринках
- Система послуг у роздрібній торгівлі
- 3.8.1. Асортимент послуг та його класифікація
- 3.8.2. Розширення сервісного обслуговування як ефективний засіб конкурентної боротьби за покупця
- 3.8.3. Організація сервісного обслуговування
- 3.8.4. Стандарти обслуговування
- 3.8.5. Створення сприятливих умов та стимулювання продажу послуг
- 3.8.6. Ризики покупців під час придбання послуг
- 3.9. Культура та якість торговельного обслуговування
- 3.9.1. Поняття і соціально-економічне значення культури торгівлі
- 3.9.2. Критерії і показники рівня культури торговельного обслуговування
- 3.10. Психологічні аспекти торговельного обслуговування. Професійна етика комерсанта
- 3.10.1. Психологічні фактори торговельного обслуговування
- 3.10.2. Психологічна характеристика особистості
- 3.10.3. Психологія спілкування в торгівлі
- 3.10.4. Психологічні етапи процесу продажу товарів
- 3.10.5. Професійна етика продавця
- 4. Ризик і ефективність комерційної діяльності
- 4.1. Ефективність комерційної діяльності
- 4.1.1. Суть, методи, критерій ефективності комерційної діяльності
- Ефективність комерційної діяльності
- Ефективність комерційної діяльності
- 4.1.2. Показники ефективності комерційної діяльності
- Система показників соціально-економічної ефективності
- 4.2. Комерційний ризик і шляхи його пом’якшення
- 4.2.1. Суть і зміст комерційного ризику
- 4.2.2. Аналіз і оцінка комерційного ризику
- Зони ризику
- Методи аналізу ризиків
- 4.2.3. Зниження ризиків
- Алфавітний словопокажчик
- Література