3.1.5. Ефективність використання торговельної мережі
Перспективи розвитку роздрібної торгової мережі визначаються її наявністю, якісним станом, рівнем спеціалізації, застосуванням сучасних типів торгових підприємств і багато в чому залежать від рівномірності розміщення на території регіону. Тому аналіз стану торгової мережі і виявлення резервів більш ефективного її використання є початковим етапом планування і визначення перспектив подальшого її розвитку. Аналіз передбачає розрахунок кількісних і якісних характеристик і дозволяє дати об'єктивну характеристику роздрібній торговій мережі.
У процесі аналізу розраховуються такі основні показники: ступінь забезпеченості населення торговою мережею, середній розмір магазинів різноманітних типів, торгова площа, що припадає на Іооо чоловік населення, яке обслуговується, коефіцієнт локалізації, рівень спеціалізації, середній радіус дії магазину, а також показники, що характеризують ефективність використання діючих підприємств.
Ступінь забезпеченості населення торговою мережею характеризують коефіцієнти щільності торгової мережі щодо населення і щодо території.
Коефіцієнт щільності населення (Кщн) розраховується на І000 мешканців, що обслуговуються магазинами, за формулою:
Кщн=
_n х 1000
ЧН
де n - кількість магазинів, од.;
ЧН - чисельність населення, яке обслуговується , чол.
Він показує, скільки магазинів в середньому припадає на Іооо чоловік населення регіону.
К Кщт=
Sтеп
де Sтеп. - площа території, що обслуговується магазинами, кв. км, і характеризує кількість магазинів, які здійснюють торговельну діяльність на території в І тис. кв. км. Порівнюючи ці показники, розраховані для різних регіонів, можна виявити їх забезпеченість підприємствами стаціонарної торгової мережі.
Для аналізу можуть використовувати і показники, зворотні до коефіцієнтів щільності:
к
КНМ =
ількість населення, яке обслуговується одним магазином (Кнм). Вона розраховується за формулою:
_ЧН __
n
і показує, скільки населення в середньому обслуговує один магазин.
Для прикладу: один середній магазин обслуговує:
в Сполучених Штатах Америки - І2О чол.; - в Японії - уо чол.;
у Великобританії - Ібо чол.;
у Німеччині - І8о чол.;
у країнах СНД - більше 500 чоловік.
площа території, яку обслуговує в середньому один магазин (Птм).
Вона розраховується за формулою:
S П ТМ =
n
і показує, яку територію обслуговує в середньому один магазин. Аналогічно можна розрахувати кількість населення, яка припадає на 1 кв. м торгової площі
м ( )
SМ
де SМ - загальна торговельна площа магазинів, кв.м.
Коефіцієнти щільності як і кількість населення та територія, що обслуговується одним магазином, застосовуються для аналізу стану торгової мережі великих регіонів: країни, області, району. Проте вони не враховують розмірів торгових підприємств, тому не повною мірою відображають забезпеченість населення торговою мережею.
Розрахунок потреби в торгових площах для системи споживчої кооперації грунтується на використанні нормативів торгової площі: так норматив на 2000 рік становить 285 кв. м., на 2005 рік - 310 кв. м. З урахуванням розходжень у рівні товарообороту на душу населення розробляються регіональні нормативи.
Ці нормативи, в свою чергу, диференціювалися для окремих поселень, центрів торгового обслуговування залежно від ролі в торговому обслуговуванні населення районних, внутрішньо- і міжгосподарських центрів, рядових сіл і кількості населення, що обслуговується. Так, коефіцієнт диференціації для районних центрів становив 2,15-1,01, для кущових центрів - 1,25-0,9, для рядових сіл - 2,0-0,75.
Розраховані таким чином диференційовані нормативи торгової мережі для окремих типів населених пунктів використовуються під час визначення потоварних нормативів торгової площі для кожної товарної групи. Наприклад: за нормативу торгової площі на юоо чоловік населення, що обслуговується, в 285 кв. м, на непродовольчі товари передбачається 170 кв. м, на продовольчі - ІІ5 кв. м. В тому числі на хліб і хлібобулочні вироби - 8,2 кв. м, молоко і молочні продукти - 4,1, вино-горілчані вироби - 14,1, бакалійні товари - І6,0 кв. м.
Більш об'єктивним є показник «Торгова площа на 1000 жителів». Він розраховується як відношення площі магазинів, що обслуговують конкретний регіон (село, місто, район, область, країну), до чисельності населення, що обслуговується :
S ТП =
ЧН
де ТП - торгова площа на 1000 жителів, кв. м,
SМ - торгова площа магазинів, кв. м.
Розрахований таким чином показник порівнюється з нормативом і використовується для планування роздрібної торгової мережі на перспективу.
Середній розмір магазину дозволяє під час проведення аналізу встановити залежність між торговою площею і товарооборотом на одне торгове підприємство і якісними показниками їхньої діяльності. Він розраховується на визначений період: рік, квартал, місяць. Середній розмір магазину за торговою площею (СРПЛ) розраховується за формулою:
S СРПЛ =
n
з СРт =
Тм
n
де Т м- товарооборот магазинів за період, що аналізується.
Рівень спеціалізації свідчить про ступінь поділу праці між торговими підприємствами і характеризує розміщення асортименту товарів в магазинах різних типів. Порядок розрахунку рівня спеціалізації наведений у цій главі вище.
Для поглиблення економічного аналізу стану роздрібної торговельної мережі розраховують також показники, які характеризують ефективність використання діючих магазинів. Це товарооборот, чисельність обслуговуваного населення і прибуток в розрахунку на І кв. м торговельної площі, пропускна спроможність магазину, термін окупності капітальних вкладень, коефіцієнти установчої і демонстраційної площ, змінності і безперервності роботи й інші.
Результати аналізу стану роздрібної торговельної мережі використовуються для визначення заходів щодо удосконалення її структури, раціонального розміщення на території, більш ефективного використання, підвищення рентабельності торгової діяльності.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ТЕПЕР?
Що таке роздрібна торгова мережа?
Чим відрізняється магазин від пункту продажу товарів?
Які функції виконують роздрібні торговельні підприємства?
Які види роздрібної торговельної мережі покладені в основу класифікації за особливостями обслуговування населення?
Чому дрібнороздрібна торговельна мережа відіграє допоміжну роль?
Які Ви знаєте види пересувної торговельної мережі?
У чому полягає специфіка посилкової торгівлі?
Чому необхідна спеціалізація магазинів?
Як поділяються магазини за асортиментними ознаками?
За якими ознаками створюються споживчі комплекси?
Для чого розраховують показники спеціалізації магазинів?
Чим визначається тип магазину?
Які основні і допоміжні типи магазинів функціонують в сільській і міській торгівлі?
Чим відрізняється "Універсам" від "Універмагу"?
Чому магазини ТПП наймасовіші в сільській торгівлі перехідного періоду?
І6. Які загальні вимоги до побудови торговельної мережі?
Чому система розміщення магазинів у сільській місцевості відрізняється від системи розміщення магазинів в містах?
Які основні принципи покладено в розміщення роздрібної торговельної мережі в містах і селах?
Чим відрізняється концентричне розміщення торгової мережі від рівномірного і групового?
Які основні показники характеризують ефективність використання роздрібної торговельної мережі?
- Науково-теоретичні основи комерційної діяльності на ринку товарів та послуг
- Предмет, зміст і завдання дисципліни
- 1.1.1. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг як наукова дисципліна
- 1.1.2. Зміст і функції дисципліни
- Характеристика комерційної діяльності, принципи і чинники її розвитку
- Комерційна діяльність як категорія, процес, функція
- Структура комерційної діяльності
- Структура комерційної діяльності
- 1.2.3. Принципи комерційної діяльності
- 1.2.4. Чинники розвитку комерційної діяльності
- Оптимальна націнка для досягнення запланованого рівня рентабельності *
- 1.3. Торгівля як сфера комерційної діяльності
- 1.3.1. Функції торгівлі та параметри її ресурсного потенціалу
- 1.3.2. Функціональна структура торгівлі
- Функціональна структура торгівлі
- 1.3.3. Соціальна структура сфери торгівлі
- Динаміка розвитку соціальних форм торгівлі в Україні
- 1.3.4. Організаційна структура торгівлі
- 1.4. Суб'єкти комерційної діяльності
- 1.4.1. Види і класифікація суб'єктів комерційної діяльності
- 1.5. Об'єкти комерційної діяльності
- 1.5.1. Товар як об'єкт комерційної діяльності
- 1.5.2. Послуги і вимоги до них
- 1.5.3. Характеристика особливих видів об'єктів комерційної діяльності
- 1.5.4. Основні вимоги до об'єктів комерційної діяльності
- 2.1. Організаційна структура оптового ринку товарів і послуг
- 2.1.1. Оптове підприємство як основний суб'єкт оптового ринку та його комерційні функції
- 2.1.2. Оптово-посередницькі господарські формування
- 2.1.3. Інфраструктура оптового ринку
- 2.1.4. Комерційні служби суб'єктів оптового ринку
- 2.2. Система зв'язків на оптовому ринку та їх правове регулювання
- 2.2.1. Господарські зв'язки суб'єктів оптового ринку: значення, види та класифікація
- 2.2.2. Організаційно-правове регулювання взаємодії суб'єктів на оптовому ринку
- 2.2.3. Види господарських договорів
- 2.2.4. Зміст договору постачання товарів і обґрунтування його умов
- 2.3. Оптові закупівлі товарів та їх комерційне забезпечення
- 2.3.1. Суть, мета, принципи та зміст закупівельної роботи на оптовому ринку
- 2.3.2. Оперативне планування оптових закупівель товарів
- План надходження товарів на підприємство
- План оптових закупівель товарів підприємством
- 2.3.3. Обґрунтування вибору постачальників товарів
- Критерії попереднього відбору постачальників
- Критерії кінцевого вибору постачальника
- 2.4. Закупівлі товарів на основі прямих
- 2.4.1. Суть, переваги і умови організації закупівель товарів на основі прямих зв'язків
- 2.4.2. Оптові закупівлі товарів на основі товарообмінних операцій
- 2.4.3. Порядок укладання прямих договорів
- 2.5. Організація закупівель товарів на ярмарках і виставках
- 2.5.1. Поняття, види та завдання ярмарків та виставок
- 2.5.2. Порядок підготовки та проведення ярмарків в Україні і за кордоном
- 2.5.3. Технологія ярмарково-виставкової діяльності
- 2.6. Оптові закупівлі товарів на аукціонах і міжнародних торгах (тендерах)
- 2.6.1. Закупівля товарів на аукціонах
- 2.6.2. Поняття і значення міжнародних торгів (тендерів)
- 2.6.3. Процедура підготовки та проведення тендерів
- 2.7. Оптові закупівлі товарів на біржах і через брокерські контори
- 2.7.1. Біржова торгівля як форма організації оптового ринку
- 2.7.2. Товарна біржа, її роль та функції
- 2.7.3. Організація біржових торгів товарами і сировиною
- Структура укладених угод на вітчизняних біржах1
- 2.7.4. Види оборудок і операцій на товарних біржах
- 2.7.5. Організація закупівлі товарів через брокерські контори
- 2.8. Оптові закупівлі товарів у закордонних
- 2.8.1. Організація експортно-імпортних оптових закупівель товарів
- 2.8.2. Порядок регулювання оптових закупівель від інофірм
- 2.8.3. Види міжнародних оптових операцій та методи їх здійснення
- 2.8.4. Структура і зміст зовнішньоторговельних угод і контрактів
- 2.8.5. Організація підготовки і проведення гуртових операцій із закордонними контрагентами
- 2.9. Основи ведення комерційних переговорів
- 2.9.1. Загальні норми ведення комерційних переговорів
- 2.9.2. Підготовка до комерційних переговорів
- 2.9.3. Порядок ведення переговорів
- 2.9.4. Оформлення результатів комерційних переговорів
- 2.10. Оптимізація шляхів товаропросування
- 2.10.1. Поняття і суть процесу товаропросування
- 2.10.2. Форми і ланковість товаропросування
- 2.10.3. Принципи і методи онтимізації товаропросування
- 2.11. Формування асортименту товарів в підприємствах оптової торгівлі
- 2.11.1. Поняття про товарний асортимент
- 2.11.2. Порядок формування та регулювання асортименту товарів на оптових підприємствах
- 2.11.3. Управління товарними запасами в оптовій торгівлі
- 2.12. Організація оптового продажу товарів
- 2.12.1. Форми оптового продажу товарів
- 2.12.2. Організація та методи продажу товарів зі складів оптових баз
- 2.12.3. Дрібнооптова форма продажу товарів
- 2.13. Система товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- 2.13.1. Суть і завдання раціональної організації товаропостачання торговельної мережі
- 2.13.2. Вимоги до організації товаропостачання торговельної мережі
- 2.13.3. Ефективні форми і методи товаропостачання
- Замовлення
- Графік доставки
- 2.13.4. Управління товаропостачанням торговельної мережі
- 2.14. Облік і контроль якості постачання товарів
- 2.14.1. Оперативний облік і контроль оптових закупівель товарів
- Картка обліку виконання договору
- 2.14.2. Комерційні спори і порядок їх розв'язання
- 2.15. Види і форми послуг на оптовому ринку
- 2.15.1. Передумови формування ринку оптових послуг і їх класифікація
- 2.15.2. Організація і комерційне забезпечення торгівлі послугами на оптовому ринку
- 2.15.3. Соціально-економічна ефективність торгівлі оптовими послугами
- Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі
- Побудова і розміщення роздрібної торговельної мережі
- 3.1.1. Поняття роздрібної торговельної мережі і її соціально-економічне значення
- 3.1.2. Класифікація роздрібної торговельної мережі
- 3.1.3. Спеціалізація і типізація торговельної мережі
- 3.1.4. Основні напрями розвитку і розміщення мережі магазинів
- 3.1.5. Ефективність використання торговельної мережі
- Формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі
- Суть і зміст асортиментної політики в торгівлі
- 3.2.2. Вплив чинників на побудову асортименту товарів у торговельній мережі
- 3.2.3. Методологічні підходи до формування асортименту товарів у магазинах
- 3.2.4. Регулювання і контроль асортименту товарів у торговельній мережі
- Магазинні форми продажу товарів
- Класифікація форм і методів продажу товарів
- Методи продажу товарів і умови їх застосування
- Методи активізації продажу товарів
- Позамагазинні форми продажу товарів
- Організація дрібнороздрібної торгівлі
- Торгівля на ярмарках та базарах
- Посилкова торгівля
- Особливості та правила продажу окремих груп товарів
- Порядок заняття торговельною діяльністю. Правила торговельного обслуговування населення
- Правила продажу основних груп продовольчих товарів
- Терміни реалізації безалкогольних напоїв в роздрібній торговельній мережі
- Правила продажу основних груп непродовольчих товарів
- 3.5.4. Порядок обміну і повернення товарів
- Особливі форми продажу товарів
- 3.6.1. Комісійний продаж непродовольчих товарів
- 3.6.2. Продаж товарів у кредит
- 3.6.3. Продаж товарів на аукціонах
- 3.6.4. Особливості реалізації у цінених товарів
- 3.6.5. Торгівля ношеним одягом - "секонд-хенд"
- Організація торгівлі на ринках
- 3.7.1. Суть і значення торгівлі на ринках
- 3.7.2. Підприємство ринку і його складові елементи
- 3.7.3. Організація торгівлі на продовольчих ринках
- 3.7.4. Організація торгівлі на речових ринках
- Система послуг у роздрібній торгівлі
- 3.8.1. Асортимент послуг та його класифікація
- 3.8.2. Розширення сервісного обслуговування як ефективний засіб конкурентної боротьби за покупця
- 3.8.3. Організація сервісного обслуговування
- 3.8.4. Стандарти обслуговування
- 3.8.5. Створення сприятливих умов та стимулювання продажу послуг
- 3.8.6. Ризики покупців під час придбання послуг
- 3.9. Культура та якість торговельного обслуговування
- 3.9.1. Поняття і соціально-економічне значення культури торгівлі
- 3.9.2. Критерії і показники рівня культури торговельного обслуговування
- 3.10. Психологічні аспекти торговельного обслуговування. Професійна етика комерсанта
- 3.10.1. Психологічні фактори торговельного обслуговування
- 3.10.2. Психологічна характеристика особистості
- 3.10.3. Психологія спілкування в торгівлі
- 3.10.4. Психологічні етапи процесу продажу товарів
- 3.10.5. Професійна етика продавця
- 4. Ризик і ефективність комерційної діяльності
- 4.1. Ефективність комерційної діяльності
- 4.1.1. Суть, методи, критерій ефективності комерційної діяльності
- Ефективність комерційної діяльності
- Ефективність комерційної діяльності
- 4.1.2. Показники ефективності комерційної діяльності
- Система показників соціально-економічної ефективності
- 4.2. Комерційний ризик і шляхи його пом’якшення
- 4.2.1. Суть і зміст комерційного ризику
- 4.2.2. Аналіз і оцінка комерційного ризику
- Зони ризику
- Методи аналізу ризиків
- 4.2.3. Зниження ризиків
- Алфавітний словопокажчик
- Література