36. Рекламна комунікація. Її особливості.

.

Масова комунікація є середовищем для рекламної діяльності. Особливіс-тю працівників сфери реклами, на відміну від працівників мас-медіа, є чітка визначеність щодо цілей рекламних кампаній — забезпечити коло потенцій-них покупців рекламованого товару чи користувачів рекламованої послуги.

Питання ефективності рекламної продукції розглядається як першочерго-ве, оскільки за тим стоїть бізнес. Тому питання впливу реклами на аудито-рію, громадськість розглядається як питання номер один. Зовсім непрофе-сійним буде формулювання мети спілкування у рекламній сфері на зразок журналістських формулювань: забезпечити громадськість рекламою (?) або поширювати рекламу серед людей (?) Такі цілі можуть бути суто інформа-ційно-виробничими, а не комунікаційними.

Для рекламної комунікації суттєвим є використання суб’єктно-об’єктної форми спілкування, маніпулятивної форми, демонстративно-розважальної поряд з іншими формами масової комунікації. Власне, використовуються всі ті формати рекламної продукції, які забезпечують їй максимально високий рівень впливогенності.

Для забезпечення ефективності рекламної діяльності фахівці професійно підходять до вивчення реакцій аудиторії на рекламну продукцію. Рекламісти обирають суб’єктно-суб’єктний підхід до масової комунікації як науковий, професійний і технологічний спосіб підвищення якості продукції.

Масова комунікація у рекламній діяльності є обов’язковим її компонен-том, адже тільки завдяки їй рекламісти можуть забезпечити виконання ос-новного свого завдання — залучити максимальну кількість покупців до рек-ламованого продукту чи максимальну кількість користувачів рекламованої послуги.

На відміну від масмедійних комунікацій рекламна комунікація тримаєть-ся на серйозному вивченні психології людей, їхніх потреб з метою забезпе-чити ефективний вплив реклами на людей.

Ці технології спрямовані на просування товарів чи послуг на ринку. Будь-яка рекламна технологія включає визначення мети й завдання рекламної ак-ції/кампанії, розробку її концепції та плану. Серед різних видів рекламних технологій можна назвати технології брендингу, технології унікальних рек-ламних пропозицій та інші.

Важливим технологічним процесом у рекламі є медіапланування, тобто планування, пов’язане з розміщенням реклами в ЗМІ. При цьому використо-вуються різні показники медіпланування (рейтинг, доля аудиторії та інші).

Цікавими для вивчення є технології в політичній рекламі, об’єктом яких є такий «товар», як — політик.

Політична реклама побудована на ефекті заміщення менш привабливого більш привабливим без належного обгрунтування останнього.

Політичної реклами в ЗМІ використовується у вигляді іміджевої, стиму-лювальної та нагадувальної реклами.

Іміджева реклама стосується ознайомлення зацікавленої громадськості з «програмним продуктом», що виступає у вигляді ідеології, з основними на-прямками діяльності суб’єкта політики в соціальному житті та урядових колах, а також з тими перевагами, які отримує кожний, хто виступає за під-тримку кандидата політичної партії чи громадського об’єднання або ж від-дає за них голос на виборах. Основне призначення імідж-реклами — закрі-пити в свідомості широкого кола людей позитивний образ та позитивну спрямованість діяльності суб’єкта політики. Імідж-реклама діє здебільшого як реклама «про запас» Вона спрямована не тільки на тих, хто вже зацікав-лений підтримувати ту чи іншу політичну силу будь-яким способом, але і на широкі верстви населення, для того, щоб при проведенні політичних заходів вона вже викликала позитивні емоції у громадськості.

Найефективнішими для імідж-реклами вважаються політичні рекламні ролики та кліпи на телебаченні (бліц-ролики та розгорнуті ролики), рекламні щити, реклама на транспорті, реклама у популярних газетах та журналах, участь у благодійних акціях (з висвітленням такої участі у пресі, по радіо та на телебаченні).

Стимулювальна реклама використовується під час виборчих кампаній. У цій рекламі важливо наголосити на перевагах у порівнянні з конкурентами, які здебільшого виявляють ідентичну політичну пропозицію. Отже, для того, щоб продати політичний товар — кандидата, програму, політичну позицію чи опозицію, треба гранично індивідуалізувати ті переваги, які пропонують-ся.

Найефективнішою є стимулювальна реклама у вигляді «рекламних куби-ків» у популярній пресі, прямої поштової розсилки інформ-проспектів та буклетів, телевізійна реклама у вигляді інтерв`ю, ознайомлювальних пере-дач чи фільмів тощо.

Нагадувальна реклама використовується у спокійний період, в якому зацікавлена політична сила має постійно нагадувати про свою увагу до по-треб громадських груп. Це може здійснюватись у вигляді участі її представ-ників у загальнодержавних чи місцевих культурно-масових заходах (святку-вання річниць будь-чого, проведення виставок, патронаж концертів та інших розважальних заходів), реагуючого пабліситі — друкування у популярних республіканських та місцевих виданнях статей з проблемних питань, прямої поштової розсилки проспектів та політичних звітів про результати діяльно-сті протягом року і т. п. (для знайомства з рекламними технологіями викори-стано дослідження В. І. Набруска “Формування громадської думки в умовах легітимації політичної влади (масовокомунікативний вимір)”).

77