2.1.2 Види мас.

Д. В. Ольшанський виділяє такі види мас:

1) великі і малі,

2) стійкі (постійно функціонують) і нестійкі (імпульсні),

3) згруповані і незгруповані, упорядковані і неупорядковані в просторі,

4) контактні і неконтактні (дисперсні, розсіяні),

5) спонтанні (стихійно виниклі) і спеціально організовані,

6) соціально однорідні і неоднорідні.

Цікавим фактом є поділ мас у радянські часи, зроблений В. І. Леніним:

1) прогресивні, революційні і консервативні, реакційні, або антиреволю-ційні, а також нейтральні, що не визначилися,

2) активні, діючі і пасивні, бездіяльні, “сонні”, що вичікують,

3) згуртовані, дисципліновані, самостійні і розпорошені, неорганізовані, анархічні,

4) рішучі, екстремістські і нерішучі, боязливі.

Але в цілому, з наукової точки зору, зауважує Д. В. Ольшанський, можна виділити три основні різновиди мас:

1) натовп,

2) зібрана публіка (від глядачів у театрі до учасників мітингів, що мають спільні установки, орієнтації під впливом одного й того самого пред-мета сприймання в один і той самий момент, готові до дії),

3) незібрана публіка (електоральні маси, аудиторія ЗМІ, прихильники ку-мирів культури, являє собою поляризовану масу, тобто більшість лю-дей, що мають спільне у мисленні, інтереси яких викликані однакови-ми стимулами, живуть не одне з одним, а одне біля одного).

Принциповим для розуміння явища “маси” є поділ їх на стихійні і штучні.