2.1. Поняття про маси.

Маса — це не проста сукупність особистостей, а нова психологічна єд-ність людей, яка формується й певним чином поводить себе під упливом масового настрою, що виникає у результаті конфлікту між прагненнями й досягненнями людей.

Формування маси через виникнення масових настроїв відбувається в ре-зультаті впливу якогось джерела зараження, прикладу для наслідування. Це може бути

“служитель релігійного культу, поширювач пліток і чуток, теле-візор або інший засіб масової інформації, насамкінець, політич-ний лідер. І всі вони, психологічно, виконують одну функцію — зрозуміло, кожен по-своєму. Однак у всіх цих випадках ми маємо справу з кимось або чимось, хто або що навіює, як треба роби-ти, проголошує істинні цінності, демонструє зразкову пове-дінку (виділення наше.— В. Р.)” (Ольшанский Д. В. Психология масс. СПб, 2001. С. 9—10).

Маса тисне на людину, активізує в ній отого масового черв’ячка, який живе у кожному з нас.

“Маса не тільки допомагає виживати — дуже часто маса при-гнічує людину і, звичайно ж, дуже змінює її поведінку. Настільки, що потім людина ніяк не може повірити в те, що вона робить у рядах маси. На людину, яка перебуває в масі, діють особливі пси-хологічні закони. Маса заражає людину, змушує її наслідувати собі, часто навіть навіює те, що у звичайному стані і в голову не прийшло б. У масі виникають особливі психологічні стани. Під впливом складних емоційних реакцій виникають неочікувані види масової поведінки. І тоді, здавалось би, нормальні люди здатні на масову агресію або ж масову паніку. Тоді виникають натовпи, здатні “бити і рятувати”, не даючи собі звіту в тому, для чого вони це роблять. Існують, звичайно, і більш спокійні різновиди мас — “публіка”, яка сидить перед телевізорами, збирається на мітинг або навіть засідає в парламенті. Однак і тут діють ті ж механізми масової поведінки: і така, здавалось би, пристойна публіка принагідно може перетворитися в оскаженілий і розв’яз-ний натовп” (Там само. С. 8—9).

Маса — це не десь там, а ось тут, де “я”. Безперечно, вона складається з конкретних людей, але в тім-то й річ, що кожна людина, ставши членом маси, масовою людиною, втрачає свою конкретність і перетворюється в час-точку єдиного соціально-психологічного організму — маси. Підставою для такого перетворення є те, що оте масове від природи живе у кожному з нас.

“Масова людина — наш прямий предок. Спочатку була масова свідомість, і тільки потім з неї почала виділятися свідомість ін-дивідуальна. До того ж цей процес відбувається до цього часу. Нам так і не вдалося поховати того печерного предка — він хо-вається десь всередині нас, у підсвідомості, і періодично вилізає назовні. Такі вже ми є, люди — з одного боку, дуже індивідуальні, а з іншого — значною мірою масові істоти” (Там само. С. 9).

З цих характеристик і зауважень російського дослідника мас Д. В. Оль-шанського формується уявлення про те, що ж таке маса. Але не поспішаймо з визначенням, а зробімо огляд тих дефініцій, які існують у нашій та зару-біжній науці.