Вимоги до звт під час перевірки
Інспектуючи дотримання правил застосування засобів вимірювання маси (ваги, гирі, вимірювальні інформаційні системи тощо), слід пам'ятати таке. Для здійснення торговельних операцій застосовують ЗВТ, які пройшли:
- державні випробування згідно з ДСТУ 3400-96 "Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляд результатів" та занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні;
- державну метрологічну атестацію згідно з ДСТУ 3215-95 "Метрологія. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення";
- державну повірку згідно з ДСТУ 2708-94 "Метрологія. Повірка засобів вимірювань. Організація і порядок проведення".
До користування в торговельній діяльності допускаються ЗВТ, які мають нормовані метрологічні характеристики згідно з технічними умовами та експлуатаційною документацією підприємств-виробників. Забороняється застосування для торговельних операцій засобів вимірювальної техніки побутового призначення.
Для продажу товарів застосовуються ваги з двома відліковими пристроями (один — з боку продавця, другий — з боку покупця). Покази вагів з обох боків не повинні відрізнятись більш як на 0,25 ціни поділки. У вагах, призначених для самообслуговування покупця та фасування товарів, наявність другого відлікового пристрою не обов'язкова.
Для приймання в переробку та закупівлі дорогоцінних металів і ювелірних виробів із них застосовуються лабораторні ваги в межах допустимої похибки не більше ±0,01 грама.
Маса товару, що визначається на вагах, повинна бути в межах, обмежених найменшим та найбільшим значеннями діапазону зважування, зазначених на циферблаті, передній панелі або коромислі вагів конкретного типу.
Забороняється виконувати зважування на настільних циферблатних вагах, установлюючи одночасно гирі на обидві площадки вагів, і визначати масу товару відніманням маси гир. Під час зважування необхідно користуватися найменшою кількістю гир.
Зважування на настільних циферблатних вагах товару, маса якого не більша від найбільшого діапазону зважування по шкалі, виконується безпосередньо за показами стрілки по шкалі без застосування гир. Зважування товару, маса якого більша за покази по шкалі, виконується із застосуванням гир: для вагів з найбільшим значенням діапазону зважування 10кг — 1, 2 та 5 кг; для вагів з найбільшим значенням діапазону зважування 2 кг — 200 г, 500 г та 1 кг.
Після зважування забороняється залишати гирі на площадці ваги. Під час зважування не дозволяється користуватись гирями, типи яких не зазначені в експлуатаційній документації підприємства-виробника вагів.
Товар та гирі необхідно встановлювати на відповідних площадках вагів плавно, без ударів та поштовхів. Фіксувати масу товару на всіх вагах, незалежно від їх типу, необхідно тільки після встановлення показань навантажених вагів.
Під час зважування товару, який відпускається тільки в тару покупця, необхідно попередньо визначити масу тари (в електронних вагах — установити тару на площадку і обнулити ваги), назвати її масу покупцеві та дати можливість покупцеві побачити покази вагів з порожньою тарою.
Забороняється з настільно-циферблатними вагами використовувати зйомні чашки, тара яких не введена у тару вагів. На гирьовий та вантажоприймальний майданчики встановлюється пакувальний матеріал того самого формату, при цьому стрілка вагів повинна бути на нульовій позначці шкали. Після кожного зважування пакувальний матеріал необхідно знімати з вагів, після чого покази вагів також повинні залишатись на нулі.
Нарізання, пакування або розкривання вантажу на площадці (лотку, чашці або платформі) вагів усіх без винятку типів забороняється. Під час зважування товар повинен розташовуватись посередині площадки (чашки, лотка або платформи).
Зважування золота, платини, срібла, металів платинової групи та їх сплавів (у вигляді зливків, стрічки, дроту, виробів, монет, порошків та солей, а також у вигляді лому), дорогоцінних каменів дозволяється тільки на лабораторних електронних вагах 3-го класу точності з виносним електронним відліковим пристроєм (дисплеєм), установленим перед покупцем.
Забороняється застосування лабораторних вагів для прямого продажу дорогоцінних металів без наявності на вагах двох відлікових пристроїв.
Гирі, що застосовуються з вагами, повинні бути очищені від бруду і не мати пошкоджень поверхні та повірочного тавра. Забороняється навішувати або наклеювати на гирі сторонні предмети та наносити написи.
Вимірювання кількості та відпуск рідин, що підлягають продажу, виконуються в одиницях вимірювання об'єму або одиницях вимірювання маси, встановлених міждержавними, державними стандартами або технічними умовами на ці рідини. Вимірювання об'єму рідини із застосуванням мір місткості виконується: > розливного молока, гасу (під час відпуску в тару покупця) — металевими кухлями з номінальною місткістю 250, 500, та 1000 мілілітрів з наповненням рідиною в рівень з краями міри (кухля);
- горілки, горілчаних виробів, коньяку, лікерів, виноградних та плодово-ягідних вин — мензурками для відпуску спиртних напоїв із номінальною місткістю 100 мілілітрів, що мають поділки 50 та 100 мілілітрів, та мензурками з номінальною місткістю 200 мілілітрів, що мають поділки 150 та 200 мілілітрів. Мензурка наповнюється до відмітки відповідного об'єму по нижньому меніску;
- пива, квасу, морсу — скляними мірними кухлями номінальної місткістю 250 та 500 мілілітрів. Рідина наливається у мірний посуд з таким розрахунком, щоб після Осідання піни рівень рідини по нижньому меніску був проти позначки місткості;
- шампанських вин — спеціальними мірними фужерами, що мають визначену місткість та тавро державної повірки;
- соків, коктейлів, газованих напоїв на основі концентратів та фруктових соків (кока-кола, пепсі-кола, фанта, оранж і т. ін.), мінеральної та не мінералізованої питної води — мірними стаканами з номінальною місткістю 200 мілілітрів.
Рідина наливається у мірний стакан з таким розрахунком, щоб після осідання піни рівень рідини по нижньому меніску був проти позначки номінальної місткості.
Вимірювання та відпуск рідини, кількість якої за відповідними нормативними документами вимірюється в одиницях маси (рослинна олія, мед, сметана тощо), дозволяється тільки після її зважування в установленому порядку. Продаж таких продуктів із застосуванням засобів вимірювань об'єму забороняється.
Вимірювання об'єму харчової рідини із застосуванням дозаторів та автоматів здійснюється згідно з вимогами експлуатаційної документації підприємства-виробника.
Під час роботи щодня необхідно перевіряти:
- наявність рідин (сиропу) у резервуарі та наявність вуглекислого газу в балоні;
- герметричність, санітарний стан автомата або дозатора та чистоту їх фільтрів;
- наявність та цілісність пломб з відбитками тавра державної повірки.
Вимірювання кількості рідини із застосуванням паливно- та мастилороздавальних колонок виконується згідно з вимогами експлуатаційної документації підприємства-виробника конкретного типу колонки.
Під час вимірювання палива в ручному режимі та режимі з дистанційним керуванням колонка повинна автоматично встановлювати показання лічильника разової дози у нульове положення. Покази лічильника разової дози повинні залишатись до зняття роздавального крана з кронштейна колонки наступним покупцем. Показання лічильника разової дози та лічильника сумарного обліку повинні бути однаковими.
Після видачі дози оператор зобов'язаний видати покупцеві чек касового апарата із зазначеною кількістю, ціною та вартістю виданого палива.
Вимірювання довжини, площі або об'єму товарів (тканини, листові будівельні матеріали, пиломатеріали) виконується: тканини, ватин — із застосуванням брускового дерев'яного метра; листові будівельні, пиломатеріали — із застосуванням брускового дерев'яного метра або металевої лінійки довжиною 1 метр.
У разі виявлення причин, що роблять ЗВТ непридатними до застосування, необхідно негайно припинити торговельні операції до усунення причин непридатності та проведення державної повірки.
25.4. Опломбування виробничих, складських, торгових приміщень і вимірювальних приладів Мета опломбування приміщень і несправних ЗВТ Опломбування приміщень і несправних засобів вимірювання здійснюється з метою недопущення дальшого порушення суб'єктом господарювання прав споживачів та забезпечення належного контролю за усуненням ним виявлених перевіркою недоліків, а також для запобігання несанкціонованому їх використанню під час перевірки чи після неї. Службові особи державних органів у справах захисту прав споживачів повинні керуватись Інструкцією про порядок опломбування виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, а також неправильних, несправних і таких, що не мають відповідного клейма, чи з порушеними термінами повірки вимірювальних приладів, затвердженою наказом Держспоживзахисту від 13.02.96 №5 і зареєстрованою в Мін'юсті України 27.03.96 за № 145/1170. Вимоги Інструкції поширюються на підприємства (їх об'єднання), установи, організації незалежно від форм власності, громадян-підприємців, на іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг. Підстави опломбування приміщень і несправних ЗВТ Підставою для опломбування є: - припис державного органу в справах захисту прав споживачів про тимчасове припинення діяльності суб'єкта господарювання в цілому або роботи його окремих структурних підрозділів, в якому передбачено здійснення заходів до опломбування приміщень, акт перевірки або специфіка завдання на перевірку — стосовно приміщень (у разі необхідності); - акт перевірки суб'єкта господарювання — стосовно несправних засобів вимірювання. Службова особа державного органу в справах захисту прав споживачів, яка на підставі акта перевірки прийняла рішення про опломбування приміщень суб'єкта господарювання, зобов'язана негайно, а у разі неможливості — на другий день після опломбування приміщень, доповісти про це в оперативному порядку керівництву державного органу в справах захисту прав споживачів з дальшим поданням акта опломбування (опечатування) виробничих та інших приміщень для розгляду та прийняття відповідного рішення. Термін опломбування приміщень, яке проведено згідно зі специфікою завдання на перевірку, не повинен перевищувати терміну перевірки зазначеного суб'єкта господарювання. Розпломбування приміщень, в яких зберігаються товари, що мають термін придатності, повинно бути проведено стосовно товарів, що швидко псуються, — до початку другої половини терміну їх придатності, стосовно інших товарів — до початку останньої третини їх придатності. Розрахунок ч&су, на який опломбовується приміщення, здійснюється виходячи з найменшого залишку терміну придатності одного з товарів. Суб'єкт господарювання з дозволу службової особи державного органу в справах захисту прав споживачів повинен, за можливості, вжити заходів до звільнення приміщень, що підлягають опломбуванню, від доброякісних товарів, що мають термін придатності. Забороняється опломбовувати приміщення, якщо: - це позбавить суб'єкта господарювання можливості усунути недоліки, що виявлені перевіркою; - це викличе фактичне припинення діяльності суб'єкта господарювання, який надає соціально необхідні послуги і є єдиним у населеному пункті (в районі міста з територіальним поділом), крім випадків, коли його дальша діяльність створює небезпеку для життя, здоров'я споживачів чи може заподіяти шкоду їх майну або навколишньому природному середовищу. Опломбування приміщень та несправних засобів вимірювання проводиться шляхом надійного прикріплення на них пломб за допомогою нитки (дроту) або опечатаної паперової стрічки (нитки, дроту) з таким розрахунком, щоб усунути можливість їх несанкціонованого використання та самочинного розпломбування чи розпечатування без пошкоджень матеріалів, застосованих для опломбування чи опечатування. Опломбування проводиться службовою особою державного органу в справах захисту прав споживачів у присутності матеріально відповідальної особи та, за можливості, представника суб'єкта господарювання, який перевіряється, і оформлюється відповідним актом. У разі виявлення під час перевірки несправних засобів вимірювання, що не мають індивідуального номера чи іншої індивідуальної позначки та підлягають вилученню в суб'єкта господарювання, а також у випадках імовірного виникнення спірних ситуацій щодо таких засобів вимірювання, їх опломбування здійснюється, за можливості, двома пломбірами — службової особи державного органу в справах захисту прав споживачів та відповідальної особи суб'єкта господарювання, про що зазначається у відповідному акті. Акт опломбування (опечатування) виробничих, складських, торговельних та інших приміщень складається у двох примірниках, акт опломбування (опечатування) несправних засобів вимірювання — у трьох примірниках і підписується службовою особою державного органу в справах захисту прав споживачів, яка проводила опломбування, а також матеріально відповідальною особою і представником суб'єкта господарювання в разі його присутності під час опломбування. Перший примірник залишається у службової особи та додається до акта перевірки, другий — вручається матеріально відповідальній особі чи представнику суб'єкта господарювання третій (акта опломбування (опечатування) вимірювальних приладів) — надсилається в обов'язковому порядку територіальному органові Держспоживстандарту для дальшого розпломбування засобів вимірювання та проведення повірочних робіт. Розпломбування приміщень суб'єкта господарювання здійснюється з письмового дозволу державного органу в справах захисту прав споживачів. Розгляд питання про розпломбування приміщень суб'єкта господарювання здійснюється не пізніш як на другий робочий день після отримання письмового повідомлення про усунення виявлених недоліків. Витрати, пов'язані з проведенням повторної перевірки для вирішення питання щодо розпломбування приміщень суб'єкта господарювання, відносяться на рахунок цього суб'єкта. У разі самочинного розпломбування приміщень і несправних засобів вимірювання винні особи суб'єкта господарювання притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. |
- Розділ 1 організація торгівлі як галузь знань
- 1.1. Поняття організації торгівлі Поняття організації
- Організація торгівлі
- 1.2. Організація торгівлі як навчальна дисципліна та її еволюція Етапи дисципліни
- Необхідність вивчення дисципліни
- 1.3. Функції і завдання дисципліни "Організація торгівлі" Функції, завдання дисципліни
- 1.4. Зв'язок з іншими дисциплінами Зв'язок з іншими дисциплінами
- 1.3. Функції і завдання дисципліни "Організація торгівлі" Функції, завдання дисципліни
- 1.4. Зв'язок з іншими дисциплінами Зв'язок з іншими дисциплінами
- 2.2. Зміст організації торгівлі
- 2.3. Синергетика та організація торгівлі
- Синергічний ефект
- Умови і механізми синергізму
- 2.4. Закони організації
- 2.5. Основні принципи організації в торгівлі
- Загальносистемні принципи
- Принципи організаційної побудови
- Принципи організації процесів
- Розділ 3 організаційні моделі в системі торгівлі
- 3.1. Загальна характеристика торгівлі як системи
- Функції торгівлі
- Ресурси системи
- Елементи системи
- Інтегративність системи
- 3.2. Види суб'єктів торговельної діяльності Види суб'єктів
- Суб'єкти системи
- Розділ 4 структурна перебудова торгівлі
- 4.1. Перебудова соціальної структури торгівлі
- Державна форма торгівлі
- Колективна форма власності
- Приватна форма торгівлі
- 4.2. Перебудова функціональної структури Функціональна структура торгівлі
- 4.3. Перебудова територіальної структури торгівлі
- Розділ 5 організація оптової торгівлі
- 5.1. Поняття оптового ринку як місця і сфери здійснення оптової торговельної діяльності
- Суть оптового ринку матеріальних благ
- Оптовий ринок як сукупність його об'єктів і суб'єктів
- Об'єкти оптового ринку
- Основний контингент суб'єктів оптового ринку
- Характеристика сучасного оптового ринку
- 5.2. Суть і завдання оптової торгівлі — основного складового елементу оптового ринку
- Сутність оптової торгівлі
- Види оптової торгівлі
- Допоміжні функції оптової торгівлі
- Фактори, що впливають на оптову торгівлю
- Роль оптової торгівлі
- Значення оптової торгівлі
- 5.3. Структура та інфраструктура оптової торгівлі
- Структура оптової торгівлі
- Інфраструктура оптової торгівлі
- 5.4. Види оптових підприємств та їх класифікація Поняття оптового торговельного підприємства
- Класифікація оптових підприємств
- Функції оптових торговельних підприємств
- 5.5. Структура і побудова апарату оптового підприємства Структурна побудова оптового торговельного підприємства
- 5.6. Складське господарство оптового підприємства
- 5.6.1. Суть, роль, завдання організації складського господарства Поняття складського господарства
- Завдання розвитку складського господарства
- 5.6.2. Класифікація товарних складів Ознаки класифікації товарних складів
- 5.6.3. Вимоги до будови та влаштування складів Основні ознаки класифікації складських будівель
- Переваги одноповерхових складів
- Вимоги до будови складів
- 5.6.4. Будова і технологічне планування загально-товарних складів Основні групи складських приміщень
- Конструктивні елементи складських споруд
- 5.6.5. Будова і технологічне планування спеціальних складів Види спеціальних складів
- Оперативно-складські приміщення холодильника
- 5.6.6. Розрахунок потреби в складській площі і місткості Елементи загальної площі складу
- Розрахунок потреби в складах за показником "місткість складів у кубічних метрах"
- 5.6.7. Техніко-економічні показники використання складів Техніко-економічні показники роботи складів
- Розмір вантажообігу складу
- Пропускна спроможність складу
- Раціональне використання загальної площі складу
- Коефіцієнт використання об'єму складу
- Собівартість переробки 1 т вантажу в грн.
- Продуктивність праці працівників складу
- Рівень механізації складських робіт
- 5.7. Розміщення та оптимальні розміри оптових підприємств Розміщення оптових підприємств
- Оптимальні розміри оптових підприємств
- Розділ 6 організація оптових закупівель товарів та їх документальне оформлення
- 6.1. Господарські зв'язки як основа організації оптових закупівель товарів Поняття господарських зв'язків
- Класифікація господарських зв'язків
- 6.2. Суть оптових закупівель, їх види. Планування закупівельної роботи Суть оптових закупівель
- Організація оптових закупівель
- 6.3. Маркетингове забезпечення оптових закупівель товарів Завдання і структура маркетингового дослідження ринку
- Вибір постачальників товарів
- План оптових закупівель
- 6.4. Форми і методи закупівель товарів у вітчизняного виробництва Закупівлі товарів за прямими зв'язками
- Закупівлі товарів на ярмарках
- Закупівлі товарів на біржах
- 6.5. Порядок укладання договорів Етапи укладення договору
- Укладання договорів способом електронного обміну даними
- Правила укладення договору
- 6.6. Зміст договору поставки товарів і обґрунтування його умов Суть і структура договору поставки
- Зміст умов договору
- 6.7. Закупівля товарів за державні кошти Форми закупівель
- Організація відкритих торгів
- Тендерна документація
- Тендерна пропозиція
- Розгляд пропозицій
- Торги з обмеженою участю
- Двоступеневі торги
- Запит цінових пропозицій
- Закупівлі товарів у одного постачальника
- Права і обов'язки сторін
- 6.8. Особливості закупівель товарів у іноземних фірм Організація закупівель товарів у інофірм
- Підготовка до укладення контракту
- Укладення зовнішньоторговельного контракту
- Зміст зовнішньоторговельного контракту
- Організація виконання контракту
- 14. Яке значення мають господарські зв'язки торгівлі з промисловістю для економіки держави? розділ 7 організація торгово-технологічного процесу на підприємствах оптової торгівлі
- 7.1. Зміст, принципи організації торгово-технологічного процесу і складу та фактори, які впливають на його побудову Зміст торгово-технологічного процесу складу і принципи його раціональної організації
- 7.2. Технологія розвантажування і внутрішньо-складського переміщування товарів Загальні засади організації розвантажування транспортних засобів
- Особливості організацій і технології розвантажування транспортних засобів
- 7.3. Організація і технологія приймання товарів на складі Загальні засади приймання товарів за кількістю та якістю
- Організація приймання товарів за кількістю
- Організація приймання товарів за якістю
- Особливості приймання товарів за участі експертів тпп
- 7.4. Організація і технологія розміщування та зберігання товарів на складах Загальні основи організації зберігання товарів
- Організація розміщування товарів на складі
- Технологія укладання товарів на зберігання
- Заходи зі збереження товарів на складах
- 7.5. Організація і технологія відбору та відпуску товарів зі складу Загальні основи організації відбору та відпуску товарів
- Організація і технологія відпуску товарів зі складу
- 7.6. Механізація й автоматизація технологічного процесу на підприємствах оптової торгівлі Поняття механізації технологічного процесу
- Комплексна механізація
- Автоматизація складських процесів
- Проблеми механізації в опті
- Поняття системи машин
- 7.7. Управління торгово-технологічним процесом і наукова організація праці на складі Завдання управління торгово-технологічними процесами на складах
- Організація управління операціями торгово-технологічного на складі
- Організація праці на складі
- 7.8. Організація оперативного обліку і контролю за рухом товарів на складі Загальні засади організації обліку руху товарів на складах
- Розділ 8 організація оптового продажу товарів
- 8.1. Форми оптового продажу і види оптового обороту Суть оптового продажу
- Види оптового обігу
- 8.2. Організація продажу товарів зі складу Методи Оптового продажу
- Продаж з особистим відбиранням
- Продаж за телефонними замовленнями
- Метод стандартного постачання
- 8.3. Організація транзитної поставки товарів Види транзитного обігу
- Організація транзитного обігу
- 8.4. Особливості дрібнооптового продажу товарів Організація дрібнооптового продажу товарів у магазинах-складах
- Дрібнооптовий продаж на оптових ринках
- Дрібнооптова посилкова торгівля
- 8.5. Активізація і стимулювання оптового продажу товарів Активізація оптового продажу
- Стимулювання оптового продажу
- Розділ 9 організація товаропостачання і доставки товарів оптовим покупцям
- 9.1. Суть товаропостачання, зміст і основні вимоги до його організації Суть товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- Вимоги і принципи організації товаропостачання
- 9.2. Джерела товаропостачання та їх вибір Джерела товаропостачання
- Методи товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- 9.3. Визначення потреби в товарах, точки замовлення і порядок оформлення замовлення Визначення потреби в товарах
- Визначення точки замовлення
- Оформлення замовлення на завезення товарів
- 9.4. Організація централізованого завезення товарів Суть і зміст централізованого методу товаропостачання
- Оптимізація маршрутів завезення товарів
- 9.5. Технологічні аспекти організації процесу товаропостачання Завдання і напрями проектування технології товаропостачання
- Індустріальні технології товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- Управління товаропостачанням роздрібної торговельної мережі
- Розділ 10 транспортне, тарне та технічне забезпечення технологічних процесів у оптовій торгівлі
- 10.1. Транспортні засоби та їх вибір для забезпечення транспортно-експедиційних операцій в оптовій торгівлі Види і роль транспорту у сфері торгівлі
- Основні види транспортних засобів для перевезень вантажів
- Організація перевезень вантажів залізничним транспортом
- Організація перевезень вантажів автомобільним транспортом
- 10.2. Роль тари та упаковки в організації торгово-технологічних процесів, основні вимоги, види, якість тари Роль і функції тари та упаковки
- Основи класифікації тари
- Вимоги та якість тари
- 10.3. Організація тарних операцій у торговельних підприємствах Порядок організації обігу тари в торгівлі
- Технологія операцій з тарою на підприємствах торгівлі
- 10.4. Обладнання для пакетування і зберігання товарів на оптових підприємствах
- Поняття пакетування вантажів
- Види обладнання для зберігання товарів
- Стелажі
- Роботосистеми
- Підтоварники
- Піддони
- 10.5. Підйомно-транспортне обладнання складів та його використання для механізації складських операцій
- 10.5.1. Класифікація підйомно-транспортного обладнання Призначення підйомно-транспортного обладнання
- 10.5.2. Технічні характеристики та будова основних видів підйомно-транспортного обладнання Види вантажопідйомних машин
- Транспортувальні машини і механізми
- 10.5.3. Вибір підйомно-транспортного обладнання для механізації складських робіт і визначення потреби в ньому
- Добір підйомно-транспортного обладнання
- Продуктивність обладнання
- 10.5.4. Експлуатація підйомно-транспортного обладнання Експлуатація обладнання
- 10.6. Обладнання для фасування та пакування товарів
- Ознаки класифікації обладнання
- Розділ 11 поняття, склад і структура суб'єктів системи роздрібної торгівлі
- 11.1. Види роздрібних торговців та їх характеристика
- Поняття роздрібного торговця
- 11.2. Фази і порядок створення роздрібного торговельного підприємства
- Розроблення комерційної стратеги торговельного підприємства
- Реєстрація суб'єктів роздрібної торгівлі
- 11.3. Організаційна побудова роздрібних торговців
- Характеристика основних організаційно-правових форм роздрібних торговців
- Організаційна структура роздрібних торговців
- Розділ 12 організаційна побудова і розвиток роздрібної торговельної мережі
- 12.1. Суть, принципи і завдання організації роздрібної мережі
- Поняття роздрібної торговельної мережі
- Соціально-економічно значення роздрібної торговельної мережі
- Принципи та вимоги до організації мережі роздрібних торговців
- 12.2. Характеристика основних видів, типів і форматів роздрібних торговців Види роздрібних торговців
- Типи роздрібних торговців
- Поняття формату роздрібного торговця
- Перспективні типи і формати роздрібних торговців
- 12.3. Концентрація і спеціалізація роздрібної мережі
- Концентрація торговельної мережі
- Спеціалізація роздрібних торговців
- 12.4. Територіальне розміщення роздрібної мережі
- Розміщення роздрібних торговельних підприємств
- Перспективні принципи розташування роздрібних торговельних підприємств
- Вибір місця розташування роздрібного торговця
- Фактори, що впливають на регіон і область діяльності торговельного підприємства
- 12.5. Ефективність функціонування роздрібної мережі
- Визначення точки беззбитковості мінімальної рентабельності
- Оптимізація розмірів підприємств
- Загальні показники ефективності функціонування торговельної мережі
- Розділ 13 будова, улаштування і проектування роздрібних торговельних підприємств
- 13.1. Будова і технологічне планування магазинів Приміщення магазину
- Розміщення приміщень магазину
- 13.2. Улаштування і планування торговельних приміщень Вимоги до планувань торговельних залів
- Зона входу-виходу
- Зона викладки товарів
- Вузол розрахунку
- Улаштування кафетеріїв
- Відділи замовлень
- 13.3. Улаштування і планування неторговельних приміщень
- Зона приймання товарів
- Зона зберігання і підготовки товарів до продажу
- Допоміжні приміщення
- 13.4. Дизайн та імідж магазину
- Дизайн магазину
- Зовнішнє оформлення магазину
- Інтер'єр магазину
- Розділ 14 організація торгово-технологічного процесу в магазині
- 14.1. Зміст торгово-технологічного процесу в магазині Суть і принципи організації торгово-технологічного процесу магазину
- 14.2. Технологія приймання і зберігання товарів у магазинах Розвантаження і внутрішньо-магазинне переміщування товарів
- Організація приймання товарів у магазині за кількістю та якістю
- Організація і технологія зберігання товарів у магазинах
- Особливості зберігання окремих товарів
- Підготовка товарів до продажу
- 14.3. Розміщування і викладання товарів Суть і принципи організації розміщування товарів у торговому залі
- Суть і принципи організації викладання товарів
- 14.4. Ефективність використання торгових площ магазинів Суть та система показників ефективності в торгівлі
- Показники ефективності використання торгової площі магазину
- Вимоги до торгових меблів
- 15.1.2. Типізація, уніфікація і стандартизація немеханічного обладнання Значення типізації, уніфікації та стандартизації обладнання
- 15.1.3. Обладнання торгових залів магазинів Види немеханічного обладнання
- 15.1.4. Добір торговельного немеханічного обладнання для оснащення магазинів Визначення потреби в торгових меблях
- 15.2. Реєстратори розрахункових операцій і правила їх експлуатації
- 15.2.1. Необхідність використання реєстраторів розрахункових операцій
- Види рро
- 15.2.2. Вимоги до електронних контрольно-касових апаратів Державний реєстр рро
- 15.2.3. Принципи будови екка
- Основні вузли екка
- 15.2.4. Порядок реєстрації екка
- Реєстрація екка
- 15.2.5. Правила експлуатації екка
- Визначення результату роботи
- 15.3. Характеристика і правила експлуатації вимірювального обладнання
- 15.3.1. Класифікація ваговимірювального обладнання та вимоги до нього
- Ознаки класифікації вагів
- Вимоги до вагів
- 15.3.2. Загальні принципи будови і характеристика основних видів вагів
- 15.3.3. Гирі: класифікація і вимоги до них Класи гир
- 15.3.4. Добір і правила експлуатації ваговимірювального обладнання
- Правила користування звт
- 15.3.5. Міри довжини та об'єму, характеристика та правила експлуатації
- 15.4. Холодильне обладнання
- 15.4.1. Значення холоду в торгівлі та оснащення її холодильним обладнанням
- Сутність охолодження
- 15.4.2. Основи машинного охолодження Сутність машинного охолодження
- Основні вузли компресійної холодильної машини
- 15.4.3. Класифікація та характеристика торговельного холодильного обладнання Класифікація торговельного холодильного обладнання
- 15.4.4. Розрахунок потреби, принципи добору і правила експлуатації холодильного обладнання Вибір холодильного обладнання
- Нормальний режим роботи холодильної машини
- 15.5. Інвентар роздрібного торгового підприємства
- Види торгового інвентарю
- Розділ 16 формування асортименту та управління ним у магазині
- 16.1. Завдання і методи вивчення попиту населення на роздрібних підприємствах Завдання вивчення попиту
- Методи вивчення попиту
- 16.2. Спеціалізація підприємств і планування товарного асортименту
- Стратегії формування асортименту
- Межі спеціалізації магазинів
- 16.3. Формування асортименту товарів у магазинах Принципи формування асортименту
- Етапи формування асортименту
- Формування асортименту у продовольчих магазинах
- Формування асортименту в непродовольчих магазинах
- Асортиментні переліки для магазинів
- Оцінка асортименту товарів
- Розділ 17 організація продажу товарів у магазинах
- 17.1. Класифікація форм і методів роздрібного продажу товарів Суть форм і методів продажу
- Магазинна форма продажу
- Позамагазинні форми продажу
- Особливі форми продажу
- 17.2. Магазинні методи продажу товарів: зміст, організація, ефективність
- Продаж товарів через прилавок обслуговування
- Інші методи продажу товарів у магазинах
- 17.3. Психологічні аспекти процесу продажу товарів Суть психології торгівлі
- Етапи продажу
- Зустріч покупця
- Виявлення потреби
- Мотиви купівель
- Вислуховування покупця
- Аргументація товару
- Демонстрування товару
- Відповідь на заперечення
- Укладення угоди
- 17.4. Дослідження поведінки покупців Основи дослідження
- Типи темпераменту
- Причини конфліктів
- Запобігання конфлікту
- Розвиток конфлікту
- Подолання конфлікту
- 17.5. Методи активізації продажу товарів Суть активних методів продажу
- Виставки-продажі
- Сезонний розпродаж товарів
- Продаж товарів зі знижкою ціни
- Продаж з використанням бізнес-лотереї
- Послідовний продаж товарів
- Продаж товарів з дегустацією
- Продаж через пошту чи за телефоном
- Розділ 18 мерчендайзинг
- 18.1. Зміст та завдання мерчандайзингу Визначення терміну
- Актуальність мерчендайзингу
- 8.2. Комплекс мерчендайзингу як загальний процес управління продажем товарів
- 18.3. Методологічні основи впровадження технологій мерчендайзингу Прибутковість товару як основа рішень
- Формування асортименту товарів
- Організацій внутрішнього простору магазину
- Методи управління потоками покупців
- Візуальна презентація товарів
- Ефективність використання площі та обладнання
- 18.4. Рекламно-інформаційна робота в магазині як елемент мерчендайзингу Просування товарів у роздрібній торгівлі
- Атмосфера та імідж магазину
- 18.5. Управління комплексом мерчендайзингу Контроль комплексу мерчендайзингу
- Проблеми застосування мерчендайзингу
- Суть, зміст і порядок розробки Стандартів мерчендайзингу
- Розділ 19 позамагазинні форми продажу товарів
- 19.1. Організація продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі Характеристика підприємств дрібнороздрібної торгівлі
- Організація роботи підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі
- Організація продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі
- Особливості продажу товарів через торговельні автомати
- 19.2. Організація пересувної торгівлі Характеристика засобів пересувної торгівлі
- Організація роботи автомагазинів
- Загальні засади організації продажу товарів за замовленнями та вдома у покупців
- Порядок продажу товарів на замовлення покупців
- Порядок продажу товарів удома в покупців
- 19.3. Ярмарково-базарна торгівля Поняття та види ярмарків, основи їх організації
- Поняття, види базарів, основи їх організації
- 19.4. Нові форми позамагазинного продажу товарів
- Розділ 20 особливі форми продажу товарів
- 20.1. Комісійний продаж непродовольчих товарів Суть договору комісії
- Приймання товарів на комісію
- Організація продажу і повернення товарів
- 20.2. Продаж товарів у розстрочку Суть продажу товарів у розстрочку
- Правила продажу товарів у розстрочку
- 20.3. Роздрібні аукціони Суть і види аукціонів
- Етапи проведення аукціону
- 20.4. Продаж товарів поштою Види торгівлі поштою
- Організація виконання замовлень
- Розділ 21 електронна торгівля
- 21.1. Сутність і зміст електронної торгівлі Поняття електронної торгівлі
- Особливості електронної торгівлі
- 21.2. Системи і форми електронної торгівлі Системи електронної торгівлі
- Форми електронної торгівлі
- 21.3. Організація Інтернет-магазину
- 21.4. Функціонування Інтернет-магазину
- Розділ 22 організація торгівлі на ринках
- 22.1. Торгівля на ринках як особлива форма торговельно-сервісного обслуговування Сутність торгівлі на ринках
- Роль і значення торгівлі на ринках
- 22.2. Характеристика ринкового господарства і його структурних елементів Поняття ринкового господарства
- Класифікація підприємств ринків
- Організаційно-економічний статус підприємств ринків
- Структурні елементи підприємства ринків
- 22.3. Організація системи послуг у торгівлі на ринках Система послуг у торгівлі на ринках
- 22.4. Особливості організації роботи продовольчих і непродовольчих ринків Загальні вимоги до організації роботи підприємств ринків
- Особливості організації роботи продовольчих ринків
- Особливості організації роботи непродовольчих ринків
- Особливості організації роботи непродовольчих ринків
- Основні види послуг у торгівлі
- 23.2. Стратегія створення і надання системи послуг у підприємствах торгівлі
- Система послуг у галузі торгівлі
- Стратегія суб'єктів торгівлі у створенні системи послуг
- 23.3. Організація надання окремих видів послуг
- Установлення переліку послуг, що можуть надаватися торговельними підприємствами
- Поняття якості послуг
- Організація окремих видів торговельних послуг
- Розділ 24 формування системи торговельного обслуговування на ринку товарів та послуг
- 24.1. Система торговельного обслуговування: суть, зміст, принципи організації
- Особливості організації системи торговельного обслуговування
- Напрями вдосконалення системи торговельного обслуговування
- 24.2. Характеристика складових системи торговельного обслуговування
- Поняття роздрібного торговця
- 24.3. Культура торгівлі та показники її рівня
- Поняття культури торгівлі
- Складові елементи культури торгівлі
- Культура обслуговування покупців
- 24.4. Якість обслуговування та її оцінка
- Поняття якості торговельного обслуговування
- Принципи державного регулювання сфери торгівлі
- Права споживачів
- 25.1.2. Органи захисту прав споживачів
- Основні права Держспоживстандарту України
- Місцеві органи Держспоживстандарту України
- Органи державної податкової служби України
- Державна служба боротьби з економічними злочинами
- Міністерство охорони здоров'я України
- Держцінінспекція
- Органи місцевого самоврядування
- Громадські організації споживачів
- 25.1.3. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів
- 25.2. Контрольні перевірки додержання правил торговельного обслуговування
- 25.2.1. Проведення відбору зразків товарів для перевірки їхньої якості Мета відбору зразків товарів
- Зміст акта відбору зразків товарів
- 25.2.2. Контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами
- Основні вимоги до контрольної перевірки правильності розрахунку зі споживачами
- Послідовність контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами
- Особливості перевірки фактичної кількості, міри, маси й обсягу товарів
- 25.2.3. Перевірка суб'єктів підприємництва працівниками Держцінінспекції Зміст посвідчення, виданого на перевірку цін
- Зміст акта, складеного за результатами перевірки цін
- 25.2.4. Перевірка ведення Книги відгуків і пропозицій Книга відгуків і пропозицій
- 25.3. Контроль за додержання правил користування засобами вимірювальної техніки
- Вимоги до звт під час перевірки
- 25.5. Тимчасове припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг Мета тимчасового припинення діяльності підприємств сфери торгівлі
- Підстава для рішення про тимчасове припинення діяльності суб'єкта господарювання
- 25.6. Упровадження Журналу реєстрації перевірок Мета впровадження Журналу реєстрації перевірок
- Література