Організація приймання товарів за якістю
Приймання товарів за якістю є важливою операцією торгово-технологічного процесу складу, яка покликана забезпечити надходження на склад тільки товарів належної якості відповідно до умов договорів та нормативно-технічної документації.
Приймання товарів за якістю полягає в зіставленні якості товару, що надійшов, та його комплектності, а також тари, упаковки і маркування з вимогами стандартів, технічних умов (ТУ), умовами договорів і з даними супровідних документів постачальника, які засвідчують якість даних товарів (технічні паспорти, сертифікати,рахунки-фактури, специфікації та ін.); для окремих товарів встановлюється відповідність їх кресленням або зразкам (еталонам). Приймання товарів за якістю, як правило, проводиться на складі кінцевого покупця.
Приймання товару за якістю здійснюється в терміни, які визначаються умовами договору або встановлюються стандартами чи технічними умовами для окремих видів товарів.
У торговельній практиці найчастіше застосовуються такі терміни приймання товарів за якістю:
> при місцевому постачанні: для товарів, що швидко псуються, — 24 години; для всіх інших товарів (продовольчих та непродовольчих) — не пізніше від 10 днів після надходження товарів на склад одержувача;
> при іногородніх поставках: відповідно 24 години та 20 днів після видачі товарів органом транспорту або надходження їх на склад одержувача при доставці постачальником чи при вивезенні одержувачем. У цей строк матеріально відповідальна особа повинна відкрити тару та перевірити вміст. Приймання вважається вчасним, якщо перевірка якості та комплектності товару закінчена в установлені терміни.
На складах оптових торговельних підприємств товари в переважній більшості випадків не повинні прийматися за якістю, оскільки вони пере-відправляються покупцям у тарі чи упаковці виробника або початкового відправника. Водночас приймання товарів за якістю на складах оптового торговельного підприємства є обов'язковим тоді, коли це передбачено умовами договору, а також У разі отримання товарів у пошкодженій, відкритій або немаркованій тарі, у тарі з пошкодженою пломбою, за наявності ознак псування (витікання, бій склопосуду та ін.).
У разі приймання товарів від органів транспорту покупці — бази збутових, постачальницьких, заготівельних організацій, оптових і роздрібних торгових підприємств, котрі переправляють товари в тарі або упаковці початкового відправника (виробника), повинні проводити приймання товарів за кількістю, якістю і комплектністю всередині тарних місць лише у випадках, передбачених обов'язковими правилами чи договором, а також за невідповідності фактичної маси брутто масі брутто, вказаній у супровідних документах, або при отриманні товарів у пошкодженій, відкритій або немаркованій тарі, у тарі з пошкодженою пломбою чи за наявності псування або биття виробів. Ці покупці зобов'язані належним чином зберігати товари, які підлягають перевідправленню, і не звільняються від відповідальності за псування товарів. Приймання товарів за якістю та комплектністю може здійснюватися також і на складі постачальника, але тільки у випадках, прямо передбачених умовами договору.
Приймання товарів за якістю та комплектністю має проводитись у точній відповідності з вимогами стандартів, технічних умов, інших нормативних документів та умов договору.
У разі браку всіх або окремих документів, які засвідчують якість та комплектність товарів (технічний паспорт, сертифікат, свідоцтво про якість, рахунок-фактура, специфікація та ін.), приймання за якістю не припиняється, а за підсумками перевірки складається Акт про фактичну якість і комплектність товарів з вказанням документів, яких бракує.
Якість отриманих у партії товарів встановлюється: • способом зовнішнього огляду та перевіркою розмірів окремих одиниць (органолептична оцінка); • лабораторним аналізом відібраних зразків (лабораторна оцінка). При цьому зовнішньому оглядові може підлягати або вся партія товару (суцільна перевірка), або тільки її частина у вигляді зразків чи проб (вибіркова перевірка). Для більшості товарів застосовують метод суцільної перевірки. Вибіркова перевірка допускається у випадках, передбачених угодами, стандартами, технічними умовами, а результати її розповсюджуються на всю партію товару. Для визначення якості товару у випадках, передбачених стандартами, угодами та іншими нормативно-договірними актами, учасники приймання товарів за якістю здійснюють відбір зразків (проб) згідно з вимогами нормативних актів.
В акті про відбір зразків (проб) вказуються такі дані:
> час і місце складання акта, назва одержувача товарів, прізвища, імена, по-батькові і посади осіб, які відбирали зразки (проби);
> назва виробника (відправника), від котрого отримані товари;
> номер і дата рахунка-фактури і транспортної накладної, за котрими надійшли товари, дата надходження товарів на склад одержувача, а в разі доставки товарів постачальником чи при одержанні товарів зі складу постачальника — номер і дата накладної або рахунка-фактури, за котрими здані товари;
> кількість місць і маса товарів, а також кількість 1 номери місць, з яких відбиралися зразки (проби) товарів;
> зазначення того, що зразки (проби) товарів відбиралися в порядку, передбаченому стандартами, технічними умовами або договором, з посиланням на їх номер і дату;
> зазначення того, що відібрані зразки (проби) оснащені етикетками, на яких вказано дані, передбачені стандартами або технічними умовами;
> вказання того, що зразки (проби) опечатані або опломбовані, за чиїми печатками чи пломбами, яким є зміст відбитків пломб;
> інші дані, необхідні для детальнішої характеристики зразків (проб).
Під час приймання товарів за якістю перевіряють правильність маркування товарів і їх комплектність.
Маркування повинно містити: товарний знак підприємства (вензель, рисунок); найменування підприємства; найменування виробу; артикул; ширину, розмір, ріст, повноту, ростовку; вид обробки, фасон; дату випуску; сорт, номер стандарту чи ТУ тощо.
Перевірка комплектності товарів проводиться у випадку отримання технічно складних товарів (техніки, обладнання, механізмів тощо), для яких у договорі чи нормативно-технічній документації передбачена умова щодо комплектності виробу. Комплектність товарів, як правило, перевіряється способом встановлення наявності складових частин вантажу (комплектуючих виробів, вузлів та ін.), вказаних у договорі, стандартах, технічних умовах або іншій нормативно-технічній документації. Перевірка якості і комплектності товарів, які надійшли в тарі, повинна проводитися підчас розкривання тари, але не пізніше від установлених термінів, якщо інші терміни не передбачені у договорі в зв'язку а особливостями постачання комплектних вантажів. Машини, обладнання, прилади та інші види товарів, які надходять у тарі і мають гарантійні терміни роботи чи зберігання, повинні перевірятися за якістю та комплектністю під час розкривання тари, але не пізніше від встановлених гарантійних термінів.
При виявленні невідповідності якості товару, його комплектності, маркування, а також тари та упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, указаним у маркуванні та супровідних документах, ! які засвідчують якість товарів, одержувач повинен призупинити дальше приймання товару і скласти односторонній акт, в котрому потрібно вказати кількість перевіреного товару та характер виявлених під час приймання дефектів.
Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання товарів неналежної якості або некомплектних товарів в умовах, які б запобігали погіршанню їхньої якості га змішуванню з іншими однорідними товарами. Одночасно з цим викликається представник постачальника (виробника) для участі в остаточному прийманні товару.
У випадку постачання товарів від місцевого постачальника (виробника) товарів виклик представника і його прибуття для участі в прийманні товарів за якістю та складання двостороннього акта є обов'язковими; при іногородній поставці повідомлення постачальника (відправника) про виклик його представника є обов'язковим тоді, коли його участь у дальшому прийманні та складанні двостороннього акта передбачені договором.
Повідомлення про виклик представника постачальника (виробника) необхідно направити не пізніше від 24 годин після виявлення невідповідності отриманих товарів щодо їх якості, комплектності або маркування. Виклик представника місцевого постачальника здійснюється телефонограмою, іногороднього — телеграмою. У свою чергу, іногородній постачальник зобов'язаний не пізніше від наступного після отримання виклику дня повідомити телеграмою або телефонограмою, чи буде скерований його представник для участі у прийманні. У разі відсутності такого повідомлення отримувач має право розпочати приймання товарів до настання терміну, встановленого для прибуття представника. У повідомленні про виклик представника вказується:
— найменування продукції, її кількість, якість;
— дати і номери рахунка-фактури і транспортних документів (якщо до моменту виклику рахунок не отримано);
— основні виявлені недоліки;
— кількість товарів неналежної якості або некомплектних товарів;
— час, на який призначене приймання (в межах встановленого для приймання терміну), місце його проведення.
Представник місцевого постачальника (виробника) повинен з'явитися не пізніше ніж на наступний день після отримання виклику (для товарів, що швидко псуються, — протягом 4 годин після отримання виклику, якщо в ньому не вказаний інший термін прибуття); представник іногороднього постачальника (виробника) повинен прибути не пізніше ніж у 3-денний термін після отримання виклику, не враховуючи часу на проїзд, якщо інший термін не передбачено договором.
Представник постачальника (виробника) повинен мати належним чином оформлене посвідчення (довіреність) на право участі в прийманні даної партії товарів. За згодою постачальника (виробника) для участі в остаточному прийманні товарів за якістю як його представники можуть залучатися працівники підприємства аналогічного профілю, розташованого за місце знаходженням одержувача товарів. У разі неприбуття представника постачальника (виробника) в установлений термін або ж у випадках, коли виклик представника не є обов'язковим, для проведення перевірки якості товарів потрібно запросити експерта Торгово-промислової палати (ТТП) України, відділення якої розташовані в кожному обласному центрі. Якщо ТПП відмовилася призначити експерта, перевірка якості товарів може проводитися за участі компетентного представника іншого підприємства чи організації, за участі компетентного представника громадськості підприємства-одержувача товарів або односторонньо підприємством-одержувачем (якщо постачальник (виробник) дав згоду на одностороннє приймання товарів). Порядок призначення даних осіб для участі в прийманні товарів за якістю, обмеження щодо їх професій і посад, оформлення посвідчень на право участі в прийманні аналогічні порядку, обмеженням та оформленню посвідчень для осіб, які залучаються до участі в прийманні товарів за кількістю.
Особи, які здійснюють перевірку якості та комплектності товарів, зобов'язані суворо дотримуватися правил і процедури приймання товарів за якістю та комплектністю і засвідчувати своїми підписами лише ті факти, які були встановлені за їхньої участі.
Результати приймання товарів, якість, комплектність, маркування, упаковка або тара яких не відповідала вимогам, відображаються в акті про фактичну якість і комплектність товарів, який має бути оформлений у день закінчення приймання товарів.
В Акті про фактичну якість і комплектність товарів зазначаються:
> номер акта і дата його складання, місце приймання товарів, час початку і закінчення приймання товарів, причини і час затримок приймання, якщо такі мали місце;
> прізвища, ініціали учасників приймання товарів і складання акта, місця їх роботи, їхні посади, дані документів про повноваження на участь їх у прийманні товарів за якістю і комплектністю з вказанням компетентності перевіряльників;
> найменування й адреси одержувача, виробника (відправника) чи постачальника товарів;
> дати і номери телефонограми чи телеграми про виклик представника або відмітка про те, що виклик представника договором або обов'язковими правилами не передбачений;
> дати і номери договору, рахунка-фактури, транспортної накладної (коносамента), документа, що засвідчує якість товару, комерційного акта (якщо такий складався);
> дата прибуття товарів у пункт призначення, час видачі вантажу транспортною організацією, час розкривання вагона (контейнера), автофургона чи інших опломбованих транспортних засобів, час доставки товарів на склад одержувача;
> умови зберігання товарів на складі одержувача до складання акта;
> дані про зовнішнє маркування тари (для уточнення її належності виробнику чи відправнику), стан тари й упаковки, дата їх розкривання, інформація про вади маркування, тари, упаковки, а також кількість товару, котрого стосується кожна з зазначених вад;
> у разі проведення вибіркової перевірки — порядок відбору товарів для вибіркової перевірки з вказанням підстави для її проведення (стандарт, ТУ, інші обов'язкові правила або договір);
> дані про наявність пломб, їх справність, відбитки на них, кому вони належать (відправнику чи транспортній організації), про транспортне і відправницьке маркування місць, наявність або брак пакувальних ярликів, пломб на окремих місцях;
> повний перелік і найменування товарів, пред'явлених до огляду, фактично перевірених, а також забракованих (з детальним описом вад) і таких, що підлягають виправленню або повній чи частковій заміні виробником;
> причини і підстави (згідно з нормативними документами) переведення товарів у більш низький сорт, а також дані про кількість некомплектної продукції з переліком і вартістю деталей, котрих не вистачає;
> дані про стандарти, технічні умови, креслення і зразки, за якими перевіряють якість і комплектність продукції;
> додаткові дані, котрі підтверджують неякісність та некомплектність товарів, а також загальний висновок про характер і причини їх виникнення.
Акт про фактичну якість і комплектність товарів повинні підписати всі особи, які брали участь у прийманні товарів за якістю та комплектністю. У разі коли особа, яка брала участь у прийманні товару, не згодна зі змістом акта, вона зобов'язана підписати його з вказанням своїх зауважень.
Якщо між постачальником (виробником) товарів і їх одержувачем виникають розбіжності щодо оцінки характеру виявлених вад (дефектів) і причин їх виникнення, то для визначення якості товарів необхідно запросити експерта компетентної організації.
Акт про фактичну якість і комплектність товарів затверджується керівником підприємства-одержувача товарів або його заступником не пізніше від 3 днів після його складання і служить підставою для пред'явлення претензій постачальникам. У претензії потрібно вказати загальну суму і зміст претензійних вимог, що підтверджені посиланнями на документи і нормативні акти; до претензії додаються двосторонні акти та всі додані до них документи (або їх копії — у встановлених випадках). Терміни подання претензії одержувачем товарів, терміни її розгляду і відповіді на неї постачальником обумовлюються в договорі.
Якість товарів не завжди можна визначити безпосередньо під час приймання та оприбуткування на склад оптового торговельного підприємства; в окремих випадках вади товарів виявляються значно пізніше, оскільки вони належать до категорії так званих прихованих вад.
Прихованими визнаються такі вади, котрі не могли бути виявлені під час звичайної для даного виду товарів перевірки і які виявляються лише у процесі обробки, підготовки до монтажу, у процесі монтажу, випробування, використання або зберігання товару.
Акти на виробничі та приховані вади складаються одержувачем у порядку, передбаченому Інструкцією про приймання товарів за якістю. Так: 1) акт про приховані вади у виробах може складатися після закінчення загальних термінів приймання товарів при виявленні прихованих вад продукції протягом 5 днів після їх виявлення, але не пізніше від 4 місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, який виявив ці вади, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами; 2) акт про приховані вади, виявлені в продукції з гарантійними строками служби або зберігання повинен складатися в 5-денний термін після виявлення цих вад, але в межах встановленого гарантійного терміну. Прихованими визнаються такі недоліки, котрі не могли бути виявлені під час звичайної для даного виду товарів перевірки і які виявляються лише у процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання або зберігання товару. Якщо для участі в складанні акта викликається представник виробника (відправника), то до встановленого строку (5 днів) додається час, необхідний для його приїзду; 3) акт про приховані вади товарів, гарантійний термін на які вираховується з моменту їх роздрібного продажу, може бути складений також у період зберігання до продажу незалежно від часу отримання товарів. Це правило розповсюджується як на роздрібні, так і на оптові підприємства та організації.
- Розділ 1 організація торгівлі як галузь знань
- 1.1. Поняття організації торгівлі Поняття організації
- Організація торгівлі
- 1.2. Організація торгівлі як навчальна дисципліна та її еволюція Етапи дисципліни
- Необхідність вивчення дисципліни
- 1.3. Функції і завдання дисципліни "Організація торгівлі" Функції, завдання дисципліни
- 1.4. Зв'язок з іншими дисциплінами Зв'язок з іншими дисциплінами
- 1.3. Функції і завдання дисципліни "Організація торгівлі" Функції, завдання дисципліни
- 1.4. Зв'язок з іншими дисциплінами Зв'язок з іншими дисциплінами
- 2.2. Зміст організації торгівлі
- 2.3. Синергетика та організація торгівлі
- Синергічний ефект
- Умови і механізми синергізму
- 2.4. Закони організації
- 2.5. Основні принципи організації в торгівлі
- Загальносистемні принципи
- Принципи організаційної побудови
- Принципи організації процесів
- Розділ 3 організаційні моделі в системі торгівлі
- 3.1. Загальна характеристика торгівлі як системи
- Функції торгівлі
- Ресурси системи
- Елементи системи
- Інтегративність системи
- 3.2. Види суб'єктів торговельної діяльності Види суб'єктів
- Суб'єкти системи
- Розділ 4 структурна перебудова торгівлі
- 4.1. Перебудова соціальної структури торгівлі
- Державна форма торгівлі
- Колективна форма власності
- Приватна форма торгівлі
- 4.2. Перебудова функціональної структури Функціональна структура торгівлі
- 4.3. Перебудова територіальної структури торгівлі
- Розділ 5 організація оптової торгівлі
- 5.1. Поняття оптового ринку як місця і сфери здійснення оптової торговельної діяльності
- Суть оптового ринку матеріальних благ
- Оптовий ринок як сукупність його об'єктів і суб'єктів
- Об'єкти оптового ринку
- Основний контингент суб'єктів оптового ринку
- Характеристика сучасного оптового ринку
- 5.2. Суть і завдання оптової торгівлі — основного складового елементу оптового ринку
- Сутність оптової торгівлі
- Види оптової торгівлі
- Допоміжні функції оптової торгівлі
- Фактори, що впливають на оптову торгівлю
- Роль оптової торгівлі
- Значення оптової торгівлі
- 5.3. Структура та інфраструктура оптової торгівлі
- Структура оптової торгівлі
- Інфраструктура оптової торгівлі
- 5.4. Види оптових підприємств та їх класифікація Поняття оптового торговельного підприємства
- Класифікація оптових підприємств
- Функції оптових торговельних підприємств
- 5.5. Структура і побудова апарату оптового підприємства Структурна побудова оптового торговельного підприємства
- 5.6. Складське господарство оптового підприємства
- 5.6.1. Суть, роль, завдання організації складського господарства Поняття складського господарства
- Завдання розвитку складського господарства
- 5.6.2. Класифікація товарних складів Ознаки класифікації товарних складів
- 5.6.3. Вимоги до будови та влаштування складів Основні ознаки класифікації складських будівель
- Переваги одноповерхових складів
- Вимоги до будови складів
- 5.6.4. Будова і технологічне планування загально-товарних складів Основні групи складських приміщень
- Конструктивні елементи складських споруд
- 5.6.5. Будова і технологічне планування спеціальних складів Види спеціальних складів
- Оперативно-складські приміщення холодильника
- 5.6.6. Розрахунок потреби в складській площі і місткості Елементи загальної площі складу
- Розрахунок потреби в складах за показником "місткість складів у кубічних метрах"
- 5.6.7. Техніко-економічні показники використання складів Техніко-економічні показники роботи складів
- Розмір вантажообігу складу
- Пропускна спроможність складу
- Раціональне використання загальної площі складу
- Коефіцієнт використання об'єму складу
- Собівартість переробки 1 т вантажу в грн.
- Продуктивність праці працівників складу
- Рівень механізації складських робіт
- 5.7. Розміщення та оптимальні розміри оптових підприємств Розміщення оптових підприємств
- Оптимальні розміри оптових підприємств
- Розділ 6 організація оптових закупівель товарів та їх документальне оформлення
- 6.1. Господарські зв'язки як основа організації оптових закупівель товарів Поняття господарських зв'язків
- Класифікація господарських зв'язків
- 6.2. Суть оптових закупівель, їх види. Планування закупівельної роботи Суть оптових закупівель
- Організація оптових закупівель
- 6.3. Маркетингове забезпечення оптових закупівель товарів Завдання і структура маркетингового дослідження ринку
- Вибір постачальників товарів
- План оптових закупівель
- 6.4. Форми і методи закупівель товарів у вітчизняного виробництва Закупівлі товарів за прямими зв'язками
- Закупівлі товарів на ярмарках
- Закупівлі товарів на біржах
- 6.5. Порядок укладання договорів Етапи укладення договору
- Укладання договорів способом електронного обміну даними
- Правила укладення договору
- 6.6. Зміст договору поставки товарів і обґрунтування його умов Суть і структура договору поставки
- Зміст умов договору
- 6.7. Закупівля товарів за державні кошти Форми закупівель
- Організація відкритих торгів
- Тендерна документація
- Тендерна пропозиція
- Розгляд пропозицій
- Торги з обмеженою участю
- Двоступеневі торги
- Запит цінових пропозицій
- Закупівлі товарів у одного постачальника
- Права і обов'язки сторін
- 6.8. Особливості закупівель товарів у іноземних фірм Організація закупівель товарів у інофірм
- Підготовка до укладення контракту
- Укладення зовнішньоторговельного контракту
- Зміст зовнішньоторговельного контракту
- Організація виконання контракту
- 14. Яке значення мають господарські зв'язки торгівлі з промисловістю для економіки держави? розділ 7 організація торгово-технологічного процесу на підприємствах оптової торгівлі
- 7.1. Зміст, принципи організації торгово-технологічного процесу і складу та фактори, які впливають на його побудову Зміст торгово-технологічного процесу складу і принципи його раціональної організації
- 7.2. Технологія розвантажування і внутрішньо-складського переміщування товарів Загальні засади організації розвантажування транспортних засобів
- Особливості організацій і технології розвантажування транспортних засобів
- 7.3. Організація і технологія приймання товарів на складі Загальні засади приймання товарів за кількістю та якістю
- Організація приймання товарів за кількістю
- Організація приймання товарів за якістю
- Особливості приймання товарів за участі експертів тпп
- 7.4. Організація і технологія розміщування та зберігання товарів на складах Загальні основи організації зберігання товарів
- Організація розміщування товарів на складі
- Технологія укладання товарів на зберігання
- Заходи зі збереження товарів на складах
- 7.5. Організація і технологія відбору та відпуску товарів зі складу Загальні основи організації відбору та відпуску товарів
- Організація і технологія відпуску товарів зі складу
- 7.6. Механізація й автоматизація технологічного процесу на підприємствах оптової торгівлі Поняття механізації технологічного процесу
- Комплексна механізація
- Автоматизація складських процесів
- Проблеми механізації в опті
- Поняття системи машин
- 7.7. Управління торгово-технологічним процесом і наукова організація праці на складі Завдання управління торгово-технологічними процесами на складах
- Організація управління операціями торгово-технологічного на складі
- Організація праці на складі
- 7.8. Організація оперативного обліку і контролю за рухом товарів на складі Загальні засади організації обліку руху товарів на складах
- Розділ 8 організація оптового продажу товарів
- 8.1. Форми оптового продажу і види оптового обороту Суть оптового продажу
- Види оптового обігу
- 8.2. Організація продажу товарів зі складу Методи Оптового продажу
- Продаж з особистим відбиранням
- Продаж за телефонними замовленнями
- Метод стандартного постачання
- 8.3. Організація транзитної поставки товарів Види транзитного обігу
- Організація транзитного обігу
- 8.4. Особливості дрібнооптового продажу товарів Організація дрібнооптового продажу товарів у магазинах-складах
- Дрібнооптовий продаж на оптових ринках
- Дрібнооптова посилкова торгівля
- 8.5. Активізація і стимулювання оптового продажу товарів Активізація оптового продажу
- Стимулювання оптового продажу
- Розділ 9 організація товаропостачання і доставки товарів оптовим покупцям
- 9.1. Суть товаропостачання, зміст і основні вимоги до його організації Суть товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- Вимоги і принципи організації товаропостачання
- 9.2. Джерела товаропостачання та їх вибір Джерела товаропостачання
- Методи товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- 9.3. Визначення потреби в товарах, точки замовлення і порядок оформлення замовлення Визначення потреби в товарах
- Визначення точки замовлення
- Оформлення замовлення на завезення товарів
- 9.4. Організація централізованого завезення товарів Суть і зміст централізованого методу товаропостачання
- Оптимізація маршрутів завезення товарів
- 9.5. Технологічні аспекти організації процесу товаропостачання Завдання і напрями проектування технології товаропостачання
- Індустріальні технології товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- Управління товаропостачанням роздрібної торговельної мережі
- Розділ 10 транспортне, тарне та технічне забезпечення технологічних процесів у оптовій торгівлі
- 10.1. Транспортні засоби та їх вибір для забезпечення транспортно-експедиційних операцій в оптовій торгівлі Види і роль транспорту у сфері торгівлі
- Основні види транспортних засобів для перевезень вантажів
- Організація перевезень вантажів залізничним транспортом
- Організація перевезень вантажів автомобільним транспортом
- 10.2. Роль тари та упаковки в організації торгово-технологічних процесів, основні вимоги, види, якість тари Роль і функції тари та упаковки
- Основи класифікації тари
- Вимоги та якість тари
- 10.3. Організація тарних операцій у торговельних підприємствах Порядок організації обігу тари в торгівлі
- Технологія операцій з тарою на підприємствах торгівлі
- 10.4. Обладнання для пакетування і зберігання товарів на оптових підприємствах
- Поняття пакетування вантажів
- Види обладнання для зберігання товарів
- Стелажі
- Роботосистеми
- Підтоварники
- Піддони
- 10.5. Підйомно-транспортне обладнання складів та його використання для механізації складських операцій
- 10.5.1. Класифікація підйомно-транспортного обладнання Призначення підйомно-транспортного обладнання
- 10.5.2. Технічні характеристики та будова основних видів підйомно-транспортного обладнання Види вантажопідйомних машин
- Транспортувальні машини і механізми
- 10.5.3. Вибір підйомно-транспортного обладнання для механізації складських робіт і визначення потреби в ньому
- Добір підйомно-транспортного обладнання
- Продуктивність обладнання
- 10.5.4. Експлуатація підйомно-транспортного обладнання Експлуатація обладнання
- 10.6. Обладнання для фасування та пакування товарів
- Ознаки класифікації обладнання
- Розділ 11 поняття, склад і структура суб'єктів системи роздрібної торгівлі
- 11.1. Види роздрібних торговців та їх характеристика
- Поняття роздрібного торговця
- 11.2. Фази і порядок створення роздрібного торговельного підприємства
- Розроблення комерційної стратеги торговельного підприємства
- Реєстрація суб'єктів роздрібної торгівлі
- 11.3. Організаційна побудова роздрібних торговців
- Характеристика основних організаційно-правових форм роздрібних торговців
- Організаційна структура роздрібних торговців
- Розділ 12 організаційна побудова і розвиток роздрібної торговельної мережі
- 12.1. Суть, принципи і завдання організації роздрібної мережі
- Поняття роздрібної торговельної мережі
- Соціально-економічно значення роздрібної торговельної мережі
- Принципи та вимоги до організації мережі роздрібних торговців
- 12.2. Характеристика основних видів, типів і форматів роздрібних торговців Види роздрібних торговців
- Типи роздрібних торговців
- Поняття формату роздрібного торговця
- Перспективні типи і формати роздрібних торговців
- 12.3. Концентрація і спеціалізація роздрібної мережі
- Концентрація торговельної мережі
- Спеціалізація роздрібних торговців
- 12.4. Територіальне розміщення роздрібної мережі
- Розміщення роздрібних торговельних підприємств
- Перспективні принципи розташування роздрібних торговельних підприємств
- Вибір місця розташування роздрібного торговця
- Фактори, що впливають на регіон і область діяльності торговельного підприємства
- 12.5. Ефективність функціонування роздрібної мережі
- Визначення точки беззбитковості мінімальної рентабельності
- Оптимізація розмірів підприємств
- Загальні показники ефективності функціонування торговельної мережі
- Розділ 13 будова, улаштування і проектування роздрібних торговельних підприємств
- 13.1. Будова і технологічне планування магазинів Приміщення магазину
- Розміщення приміщень магазину
- 13.2. Улаштування і планування торговельних приміщень Вимоги до планувань торговельних залів
- Зона входу-виходу
- Зона викладки товарів
- Вузол розрахунку
- Улаштування кафетеріїв
- Відділи замовлень
- 13.3. Улаштування і планування неторговельних приміщень
- Зона приймання товарів
- Зона зберігання і підготовки товарів до продажу
- Допоміжні приміщення
- 13.4. Дизайн та імідж магазину
- Дизайн магазину
- Зовнішнє оформлення магазину
- Інтер'єр магазину
- Розділ 14 організація торгово-технологічного процесу в магазині
- 14.1. Зміст торгово-технологічного процесу в магазині Суть і принципи організації торгово-технологічного процесу магазину
- 14.2. Технологія приймання і зберігання товарів у магазинах Розвантаження і внутрішньо-магазинне переміщування товарів
- Організація приймання товарів у магазині за кількістю та якістю
- Організація і технологія зберігання товарів у магазинах
- Особливості зберігання окремих товарів
- Підготовка товарів до продажу
- 14.3. Розміщування і викладання товарів Суть і принципи організації розміщування товарів у торговому залі
- Суть і принципи організації викладання товарів
- 14.4. Ефективність використання торгових площ магазинів Суть та система показників ефективності в торгівлі
- Показники ефективності використання торгової площі магазину
- Вимоги до торгових меблів
- 15.1.2. Типізація, уніфікація і стандартизація немеханічного обладнання Значення типізації, уніфікації та стандартизації обладнання
- 15.1.3. Обладнання торгових залів магазинів Види немеханічного обладнання
- 15.1.4. Добір торговельного немеханічного обладнання для оснащення магазинів Визначення потреби в торгових меблях
- 15.2. Реєстратори розрахункових операцій і правила їх експлуатації
- 15.2.1. Необхідність використання реєстраторів розрахункових операцій
- Види рро
- 15.2.2. Вимоги до електронних контрольно-касових апаратів Державний реєстр рро
- 15.2.3. Принципи будови екка
- Основні вузли екка
- 15.2.4. Порядок реєстрації екка
- Реєстрація екка
- 15.2.5. Правила експлуатації екка
- Визначення результату роботи
- 15.3. Характеристика і правила експлуатації вимірювального обладнання
- 15.3.1. Класифікація ваговимірювального обладнання та вимоги до нього
- Ознаки класифікації вагів
- Вимоги до вагів
- 15.3.2. Загальні принципи будови і характеристика основних видів вагів
- 15.3.3. Гирі: класифікація і вимоги до них Класи гир
- 15.3.4. Добір і правила експлуатації ваговимірювального обладнання
- Правила користування звт
- 15.3.5. Міри довжини та об'єму, характеристика та правила експлуатації
- 15.4. Холодильне обладнання
- 15.4.1. Значення холоду в торгівлі та оснащення її холодильним обладнанням
- Сутність охолодження
- 15.4.2. Основи машинного охолодження Сутність машинного охолодження
- Основні вузли компресійної холодильної машини
- 15.4.3. Класифікація та характеристика торговельного холодильного обладнання Класифікація торговельного холодильного обладнання
- 15.4.4. Розрахунок потреби, принципи добору і правила експлуатації холодильного обладнання Вибір холодильного обладнання
- Нормальний режим роботи холодильної машини
- 15.5. Інвентар роздрібного торгового підприємства
- Види торгового інвентарю
- Розділ 16 формування асортименту та управління ним у магазині
- 16.1. Завдання і методи вивчення попиту населення на роздрібних підприємствах Завдання вивчення попиту
- Методи вивчення попиту
- 16.2. Спеціалізація підприємств і планування товарного асортименту
- Стратегії формування асортименту
- Межі спеціалізації магазинів
- 16.3. Формування асортименту товарів у магазинах Принципи формування асортименту
- Етапи формування асортименту
- Формування асортименту у продовольчих магазинах
- Формування асортименту в непродовольчих магазинах
- Асортиментні переліки для магазинів
- Оцінка асортименту товарів
- Розділ 17 організація продажу товарів у магазинах
- 17.1. Класифікація форм і методів роздрібного продажу товарів Суть форм і методів продажу
- Магазинна форма продажу
- Позамагазинні форми продажу
- Особливі форми продажу
- 17.2. Магазинні методи продажу товарів: зміст, організація, ефективність
- Продаж товарів через прилавок обслуговування
- Інші методи продажу товарів у магазинах
- 17.3. Психологічні аспекти процесу продажу товарів Суть психології торгівлі
- Етапи продажу
- Зустріч покупця
- Виявлення потреби
- Мотиви купівель
- Вислуховування покупця
- Аргументація товару
- Демонстрування товару
- Відповідь на заперечення
- Укладення угоди
- 17.4. Дослідження поведінки покупців Основи дослідження
- Типи темпераменту
- Причини конфліктів
- Запобігання конфлікту
- Розвиток конфлікту
- Подолання конфлікту
- 17.5. Методи активізації продажу товарів Суть активних методів продажу
- Виставки-продажі
- Сезонний розпродаж товарів
- Продаж товарів зі знижкою ціни
- Продаж з використанням бізнес-лотереї
- Послідовний продаж товарів
- Продаж товарів з дегустацією
- Продаж через пошту чи за телефоном
- Розділ 18 мерчендайзинг
- 18.1. Зміст та завдання мерчандайзингу Визначення терміну
- Актуальність мерчендайзингу
- 8.2. Комплекс мерчендайзингу як загальний процес управління продажем товарів
- 18.3. Методологічні основи впровадження технологій мерчендайзингу Прибутковість товару як основа рішень
- Формування асортименту товарів
- Організацій внутрішнього простору магазину
- Методи управління потоками покупців
- Візуальна презентація товарів
- Ефективність використання площі та обладнання
- 18.4. Рекламно-інформаційна робота в магазині як елемент мерчендайзингу Просування товарів у роздрібній торгівлі
- Атмосфера та імідж магазину
- 18.5. Управління комплексом мерчендайзингу Контроль комплексу мерчендайзингу
- Проблеми застосування мерчендайзингу
- Суть, зміст і порядок розробки Стандартів мерчендайзингу
- Розділ 19 позамагазинні форми продажу товарів
- 19.1. Організація продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі Характеристика підприємств дрібнороздрібної торгівлі
- Організація роботи підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі
- Організація продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі
- Особливості продажу товарів через торговельні автомати
- 19.2. Організація пересувної торгівлі Характеристика засобів пересувної торгівлі
- Організація роботи автомагазинів
- Загальні засади організації продажу товарів за замовленнями та вдома у покупців
- Порядок продажу товарів на замовлення покупців
- Порядок продажу товарів удома в покупців
- 19.3. Ярмарково-базарна торгівля Поняття та види ярмарків, основи їх організації
- Поняття, види базарів, основи їх організації
- 19.4. Нові форми позамагазинного продажу товарів
- Розділ 20 особливі форми продажу товарів
- 20.1. Комісійний продаж непродовольчих товарів Суть договору комісії
- Приймання товарів на комісію
- Організація продажу і повернення товарів
- 20.2. Продаж товарів у розстрочку Суть продажу товарів у розстрочку
- Правила продажу товарів у розстрочку
- 20.3. Роздрібні аукціони Суть і види аукціонів
- Етапи проведення аукціону
- 20.4. Продаж товарів поштою Види торгівлі поштою
- Організація виконання замовлень
- Розділ 21 електронна торгівля
- 21.1. Сутність і зміст електронної торгівлі Поняття електронної торгівлі
- Особливості електронної торгівлі
- 21.2. Системи і форми електронної торгівлі Системи електронної торгівлі
- Форми електронної торгівлі
- 21.3. Організація Інтернет-магазину
- 21.4. Функціонування Інтернет-магазину
- Розділ 22 організація торгівлі на ринках
- 22.1. Торгівля на ринках як особлива форма торговельно-сервісного обслуговування Сутність торгівлі на ринках
- Роль і значення торгівлі на ринках
- 22.2. Характеристика ринкового господарства і його структурних елементів Поняття ринкового господарства
- Класифікація підприємств ринків
- Організаційно-економічний статус підприємств ринків
- Структурні елементи підприємства ринків
- 22.3. Організація системи послуг у торгівлі на ринках Система послуг у торгівлі на ринках
- 22.4. Особливості організації роботи продовольчих і непродовольчих ринків Загальні вимоги до організації роботи підприємств ринків
- Особливості організації роботи продовольчих ринків
- Особливості організації роботи непродовольчих ринків
- Особливості організації роботи непродовольчих ринків
- Основні види послуг у торгівлі
- 23.2. Стратегія створення і надання системи послуг у підприємствах торгівлі
- Система послуг у галузі торгівлі
- Стратегія суб'єктів торгівлі у створенні системи послуг
- 23.3. Організація надання окремих видів послуг
- Установлення переліку послуг, що можуть надаватися торговельними підприємствами
- Поняття якості послуг
- Організація окремих видів торговельних послуг
- Розділ 24 формування системи торговельного обслуговування на ринку товарів та послуг
- 24.1. Система торговельного обслуговування: суть, зміст, принципи організації
- Особливості організації системи торговельного обслуговування
- Напрями вдосконалення системи торговельного обслуговування
- 24.2. Характеристика складових системи торговельного обслуговування
- Поняття роздрібного торговця
- 24.3. Культура торгівлі та показники її рівня
- Поняття культури торгівлі
- Складові елементи культури торгівлі
- Культура обслуговування покупців
- 24.4. Якість обслуговування та її оцінка
- Поняття якості торговельного обслуговування
- Принципи державного регулювання сфери торгівлі
- Права споживачів
- 25.1.2. Органи захисту прав споживачів
- Основні права Держспоживстандарту України
- Місцеві органи Держспоживстандарту України
- Органи державної податкової служби України
- Державна служба боротьби з економічними злочинами
- Міністерство охорони здоров'я України
- Держцінінспекція
- Органи місцевого самоврядування
- Громадські організації споживачів
- 25.1.3. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів
- 25.2. Контрольні перевірки додержання правил торговельного обслуговування
- 25.2.1. Проведення відбору зразків товарів для перевірки їхньої якості Мета відбору зразків товарів
- Зміст акта відбору зразків товарів
- 25.2.2. Контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами
- Основні вимоги до контрольної перевірки правильності розрахунку зі споживачами
- Послідовність контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами
- Особливості перевірки фактичної кількості, міри, маси й обсягу товарів
- 25.2.3. Перевірка суб'єктів підприємництва працівниками Держцінінспекції Зміст посвідчення, виданого на перевірку цін
- Зміст акта, складеного за результатами перевірки цін
- 25.2.4. Перевірка ведення Книги відгуків і пропозицій Книга відгуків і пропозицій
- 25.3. Контроль за додержання правил користування засобами вимірювальної техніки
- Вимоги до звт під час перевірки
- 25.5. Тимчасове припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг Мета тимчасового припинення діяльності підприємств сфери торгівлі
- Підстава для рішення про тимчасове припинення діяльності суб'єкта господарювання
- 25.6. Упровадження Журналу реєстрації перевірок Мета впровадження Журналу реєстрації перевірок
- Література