7.7. Управління торгово-технологічним процесом і наукова організація праці на складі Завдання управління торгово-технологічними процесами на складах

Організація виконання на складах підприємств оптової торгівлі складного комплексу операцій та робіт, пов'язаних з підготовкою до надходження, приймання, розміщування їх у місцях зберігання, організацією зберігання, підготовкою до відпуску та відпуском товарів оптовим покупцям повинна забезпечувати високу ефективність їх діяльності, що досягається управлінням ТТЛ на складі.

Під управлінням торгово-технологічними процесами на складі розуміють сукупність прийомів і методів, за допомогою котрих забезпечується виконання різноманітних складських операцій та цілеспрямований вплив на вибір раціональних форм і методів їх організації з метою підвищення ефективності використання трудових, паливно-енергетичних, фінансових ресурсів і високої якості обслуговування оптових покупців.

Основними завданнями управління торгово-технологічними процесами на складі є:

• підвищення якості обслуговування оптових покупців;

• застосування раціональної системи управління асортиментом і товарними запасами на складах оптової бази;

• забезпечення визначення й урахування особливостей роботи кожного складу;

• оптимізація технічного забезпечення складів з метою підвищення продуктивності праці складського персоналу, ефективного використання площ, місткостей і засобів механізації;

• скорочення тривалості циклів складської обробки вантажів;

• вчасне і кваліфіковане проведення операцій приймання товарів за кількістю та якістю та їх оприбуткування на склад;

• застосування прогресивних методів зберігання і складської переробки товарів, які б забезпечували їх збереження та безпеку праці;

• створення умов для планомірного постачання роздрібної торговельної мережі товарами і прискорення їх обігу;

• зниження витрат на виконання операцій торгово-технологічного процесу складу.

Удосконалення управління торгово-технологічним процесом на складі пов'язане з такими організаційними заходами:

• централізація управління торгово-технологічним процесом на основі створення диспетчерської служби підприємства;

• застосування сучасних технічних засобів та технологи управління для оперативного регулювання кожної стадії торгово-технологічного процесу складу;

• автоматизація обробки комерційної, економічної та іншої інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень;

• автоматизація управління окремими технологічними операціями і процесами, забезпечення неперервності управління.

Для реалізації поставлених завдань використовуються різноманітні прийоми і методи управління торгово-технологічними процесами. Засоби і знаряддя праці, які застосовуються для управління торгово-технологічним процесом, називаються засобами управління.

Основними засобами управління торгово-технологічним процесом складу є:

• технологічні карти;

• технологічні графіки;

• мережеві методи планування та управління;

• комп'ютерні системи, системи радіозв'язку, внутрішньо-складське телебачення та інші засоби оргтехніки;

• сканери штрих-кодів та ін.

Засоби управління торгово-технологічними процесами на складах поєднуються з ефективними заходами управління технологічними процесами, якими є, наприклад, оперативне планування та диспетчеризація робіт.

Оптимізація складських операцій досягається завдяки розробленню та використанню технологічних карт і графіків. Технологічна карта — це документ, в якому детально регламентується послідовність і методи виконання складських операцій та перелік документів, котрі мають складатися під час цієї роботи на основі відповідних інструкцій та нормативних документів. Такі карти призначені для ефективного використання засобів праці та робочої сили і уникнення помилок під час виконання певних операцій.

Технологічні карти розробляють на групи товарів з подібними характеристиками, котрі проходять однаковий цикл складської обробки. Складання технологічних карт включає визначення методів, способів і засобів укладання (комплектування) вантажу, переліку і змісту операцій складського опрацювання вантажу, методів і засобів транспортування, розрахунок тривалості виконання окремих операцій і загального циклу робіт, розрахунок кількості необхідних механізмів і обладнання, виконавців робіт тощо. Вони мають бути складені на весь процес складської переробки вантажів або ж на окремі його етапи (надходження товарів, відвантажування товарів тощо). Технологічні карти складають також з урахуванням особливостей організації праці для окремих категорій складських працівників (водіїв підйомно-транспортного обладнання, відбірників). Застосування технологічних карт дозволяє більш раціонально використовувати засоби праці, предмети праці і робочу силу, виключити помилки під час виконання відповідних операцій.

Основою для розробки технологічних карт служать вихідні обставини, з врахуванням котрих визначається зміст роботи (перелік виконуваних операцій), виконавці, а також перелік документів, які складаються в процесі складської переробки товарів. Крім того, в технологічній карті передбачається розділ "Що заборонено або не допускається", в якому сформульовані попередження виконавцям щодо можливих помилок під час виконання складських операцій. При визначенні змісту роботи на основі вихідних конкретних обставин керуються відповідними нормативними документами, інструкціями і т. п. Згідно з вимогами цих самих документів розробляється також розділ "Які документи оформляються ".

Різновидом технологічних карт є карта технологічного процесу складу — документ, який регламентує цикл операцій, котрі виконуються на конкретному складі.

Карта технологічного процесу складу визначає низку конкретних техніко-економічних показників, які характеризують необхідний рівень організації робіт на складі (загальна працеємність операцій, в т. ч. працеємність механізованих та ручних завантажувально-розвантажувальних операцій, загальна кількість операцій з розподілом на завантажувально-розвантажувальні, контрольно-облікові і спеціальні внутрішньо-складські). На цих показниках повинен базуватися розрахунок показників механізації завантажувально-розванажувальних робіт та коефіцієнта перевалки вантажу на складі.

Технологічні графіки — документи, які передбачають і регулюють тривалість та інтенсивність виконання складських операцій у часі.

Технологічні графіки дозволяють спланувати та організувати рівномірну роботу складу чи іншого об'єкта протягом зміни, доби, тижня, декади тощо. Це можуть бути графіки роботи вантажно-розвантажувальних механізмів, графіки подання заявок на завезення товарів зі складу, графіки прибуття покупців на склад або в зал товарних зразків для відбору товарів, графіки роботи експедиційного складу та ін. Технологічні графіки роботи експедиційних складів забезпечують вчасну доставку товарів у роздрібну торговельну мережу, приймання товарів, що надходять у неробочий час, і вчасне оформлення товарно-транспортних документів.

Ефективне управління торгово-технологічним процесом на складі може забезпечуватися також завдяки оперативному плануванню і регламентуванню виконання окремих операцій на основі мережевих методів планування та управління, пов'язаних з розробкою мережевої моделі та мережевого графіка організації торгово-технологічного процесу складу

При мережевому плануванні розробляється мережева модель, тобто схематичне графічне зображення торгово-технологічного процесу складу, яке відображає процес виконання комплексу робіт, спрямованих на досягнення визначеної кінцевої мети (наприклад, для складу нею може бути завантаження товару на транспортний засіб для завезення його клієнтові). У цій схемі весь технологічний цикл розбивається на окремі операції, які виконуються відповідно до логічної послідовності складської обробки 1 т визначеного товару (вантажу) в різній тарі та без тари, вказується тривалість та виконавці кожної включеної до неї роботи, спосіб виконання, дільниця, де виконуються роботи. Завдяки цьому мережева модель набирає форми мережевого графіка, тобто графіка здійснення певних робіт з вказанням термінів виконання, визначених розрахунковим способом на основі норм виробітку, хронометражної оцінки тривалості їх виконання тощо. Мережеві графіки дозволяють скоротити тривалість технологічного процесу складу завдяки оптимізації його структури та усуненню дублювань окремих операцій, зменшити трудомісткість операцій і скоротити затрати ручної праці та ін. Мережеві графіки доцільно використовувати з технологічними картами, розробленими як для всього технологічного процесу, так і для окремих його етапів. Мережеві графіки використовуються для розробки оперативних планів роботи складів або окремих категорій працівників, в яких визначаються конкретні терміни виконання окремих робіт.

Якісне управління торговельними підприємствами та їх технологічними процесами на сучасному етапі розвитку неможливе без широкого використання комп'ютерної техніки, яка дозволяє отримувати інформацію про комерційні процеси, опрацьовувати її в режимі, максимально наближеному до реального, та приймати і передавати відповідні рішення і рекомендації.

Сканувальна техніка (сканери штрих-кодів, локальні сканерні мережі) на складах дозволяє автоматично отримувати інформацію про надходження та відпуск товарів зі складу і використовувати її в загальній системі управління товарними запасами на складі. Особливістю застосування сканувальної техніки на складах оптової торгівлі є використання її для зчитування інформації штрихового кодування групових упаковок, сформованих на палєтах, в контейнерах, пакетах.

Диспетчеризація забезпечує оперативне регулювання всього комплексу складських робіт та його окремих елементів — завантажувально-розвантажувальних робіт, оформлення документів на оприбуткування або відпуск товарів, видавання або відвантажування товарів замовникам тощо.