10.3. Організація тарних операцій у торговельних підприємствах Порядок організації обігу тари в торгівлі
Підприємства торгівлі в процесі своєї основної діяльності виконують значні обсяги робіт з тарою, що охоплюють операції, пов'язані з прийманням тари за кількістю та якістю, її розкриванням та звільненням з-під товарів у міру їх реалізації, тимчасовим зберіганням та нагромадженням до обсягів транспортної партії для повернення постачальникам, вивезенням і здаванням на таро-збиральні підприємства або поверненням постачальникам товарів, документальним оформленням цих операцій тощо. Комплекс операцій, пов'язаних із прийманням тари в торговельному підприємстві, її розкриванням і вивільненням з-під товару, приведенням тари в порядок, організацією правильного зберігання і вчасного повернення, називають таро-обігом.
Основні положення щодо обігу тари визначаються за згодою сторін у положеннях конкретного договору поставки товарів (контракту, угоди купівлі-продажу товарів тощо), котрий укладається між продавцем і покупцем. У цьому документі визначається вид тари, в якій повинен постачатися товар, ціна одиниці тари, порядок повернення, робиться посилання на стандарти чи ТУ, яким повинна відповідати тара, додаткові вимоги щодо якості тари тощо. Поряд з цим порядок обігу окремих видів тари регламентується низкою нормативних документів, зокрема, Правилами застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання (ЗУБВ) в Україні, Правилами повторного використання дерев'яної, картонної тари та паперових мішків в Україні, Інструкціями про порядок приймання продукції матеріально-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та про порядок приймання продукції матеріально-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, Правилами скупки у населення скляної тари з-під харчових продуктів тощо. Ціни на тару встановлюються у прейскурантах цін на окремі види тари, котрі періодично переглядаються органами виконавчої влади або ж затверджуються в договірному порядку.
Згідно з цими документами в підприємствах торгівлі (на складах і в магазинах) під час приймання продукції (товарів) одночасно перевіряється кількісний і якісний стан тари, правильність її клеймування, відповідність стандартам, ТУ, прейскурантам. Приймання тари за кількістю та якістю повинні здійснювати матеріально відповідальні особи підприємства — одержувача, на яких покладені обов'язки з оприбуткування тари та її обліку.
Постачальники в рахунках на оплату товарів зобов'язані окремим рядком виділяти кількість тари і її вартість. Матеріально відповідальні особи на основі супровідних документів (рахунків, рахунків-фактур, накладних та ін.), в яких обов'язково вказується кількість, ціна і вартість тари, повинні перевірити кількість тари, що надійшла з товаром. Під час приймання тари за якістю повинні перевірятися: відповідність тари вимогам стандартів, ТУ чи умовам договору; відповідність фактичної якості тари якості, вказаній в супровідних документах; правильність маркування; правильність цін, їх відповідність цінам, передбаченим у договорі на постачання товару.
У разі виникнення розбіжностей у кількості тари або виявлення тари неналежної якості одержувач товару зобов'язаний скласти відповідний акт, який служить підставою для висунення претензії постачальникові і стягнення з нього штрафних санкцій. При отриманні товарів з тарою від органів транспорту підприємство торгівлі в разі виявлення неналежної якості тари (наприклад підмочування, пошкодження, забруднення мішків) повинен вимагати складення комерційного акта відповідно до Правил, чинних на залізничному чи водному транспорті.
Важливе значення має дотримання встановлених правил відкривання, короткотермінового зберігання тари в підприємствах торгівлі (в магазинах чи на складах) та завершення процесу її обігу в торгівлі.
Тара разового використання після її розкривання і звільнення з-під товарів має утилізуватися. Так, паперова та картонна тара повинна використовуватися як макулатура; відходи дерев'яної тари доцільно спрямувати для ремонту тари, яка його потребує, тощо.
Зворотна (інвентарна) тара, що є власністю конкретного підприємства-виробника товарів, повинна повертатися йому незалежно від того, був товар отриманий безпосередньо від виробника чи від оптового посередника.
Завершення процесу обігу тари багаторазового використання в торгівлі пов'язане з організацією повернення тари тароремонтним підприємствам концерну Укртара або підприємствам-постачальникам товарів. Нині ці процеси регламентуються двома основними документами: 1) Правила застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання в Україні; 2) Правила повторного використання дерев'яної і картонної тари та паперових мішків в Україні.
Так, Правила застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання в Україні передбачають договірний порядок організації збирання і повернення засобів упаковки багаторазового використання (далі — ЗУБВ), до яких належать тара багаторазового використання, допоміжні пакувальні засоби і пакувальні тканини, тара-обладнання, спеціалізовані контейнери, а також універсальні контейнери, що належать окремим підприємствам та організаціям. Виходячи з цього після звільнення від продукції і товарів усі види ЗУБ В піддягають обов'язковому поверненню, якщо інше не передбачене зазначеними Правилами або договором.
Правила застосування, обігу і повернення ЗУБВ в Україні передбачають 30-денний строк повернення ЗУБВ, якщо інше не передбачено спеціальними нормами. Розрахунок строків повернення тари проводиться з дня одержання продукції (товарів) у ЗУБВ від органу транспорту або з часу приймання її на складі відправника чи на складі одержувача. Днем повернення ЗУБВ вважається день здавання їх органу транспорту, що визначається за датою приймально-здавального акта чи розписки про одержання ЗУБВ.
Повернення ЗУБВ здійснюється за рахунок одержувача тари; при поверненні ЗУБВ в супровідних документах повинні вказуватися кількість і тип цих засобів, а також номер сертифіката, за яким здійснюється їх повернення. Такий Сертифікат на засоби упаковки багаторазового використання, що відправлені з продукцією (товарами) кожен відправник зобов'язаний виписувати у двох примірниках, один з яких направляється одержувачеві рекомендованим листом протягом 2 днів після відвантаження продукції (товарів). Якщо розрахунки проводяться не безпосередньо між відправником і одержувачем товарів, то додаткова копія сертифіката направляється платникові.
Засоби упаковки багаторазового використання повинні повертатись у стані, придатному для їх повторного використання, комплектними, очищеними від залишків продукції. При цьому Правилами встановлюються часткові терміни повернення ЗУБВ та регламентується процент повернення окремих видів тари, якщо інше не визначено в договорі сторін.
У разі необґрунтованої відмови постачальника від вивезення або приймання повернутих йому ЗУБВ товароодержувач не несе відповідальності за прострочення повернення відповідної кількості цих засобів і має право на відшкодування завданих збитків. Факт відмови від вивезення або приймання ЗУБВ повинен бути оформлений відповідним актом або позначкою в транспортному документі.
Правилами застосування, обігу і повернення ЗУБВ в Україні встановлюються якісні вимоги до стану тари окремих видів, розглянуті в підрозд. 11.3, на основі яких визначаються розміри оплати ЗУБВ, якщо вона передбачена цими ж Правилами.
Оплата ЗУБВ у разі повернення її підприємству-постачальнику може передбачатись як на умовах відшкодування здавачеві оплачених сум заставної вартості тари, так і з урахуванням якісного стану тари. Так, при отриманні з продукцією (товарами) оплата тканинних мішків проводиться відповідно до їх якісного стану в таких розмірах: • мішки І категорії — 100% ціни придбання мішків І категорії; • II категорії — 80 % ціни придбання мішків І категорії; • III категорії — 60 % ціни придбання мішків І категорії.
Наприклад, одержувачі продукції і товарів у тканинних мішках, зобов'язані забезпечити повернення мішків у такі строки:
З-під Цукру — 20 днів при поставках цукру в межах одного населеного пункту; 45 днів — при міжміських поставках; 90 днів - при зустрічній торгівлі цукром. З-під хлібопродуктів:
а) організаціями споживчої кооперації мішки, що звільнилися, повертаються двічі на місяць не пізніше 15 числа і останнього дня поточного місяця; при цьому у перший строк повертаються мішки у кількості 40 % від місячного надходження мішків;
б) організаціями державної, приватної торгівлі і громадського харчування при поставках продуктів у межах одного міста мішки повинні повертатись один раз на декаду 10, 20 числа і останнього дня місяця: в перші дві декади повертається по ЗО % місячного надходження мішків і останнього дня місяця — 40 %; при поставках хлібопродуктів з інших населених пунктів мішки повинні повертатися 2 рази на місяць не пізніше ніж 15 числа і останнього дня поточного місяця, при цьому за перший раз має бути повернуто не менше ніж 45 % мішків. Процент повернення мішків окремих категорій визначається у договорах на поставку товарів.
Сітчасті мішки з-під картоплі та овочів підлягають поверненню протягом З місяців у кількості 80 % від кількості, що надійшла з продукцією. Подібні норми встановлені і для інших видів ЗУБВ.
Цими ж Правилами щодо тканинних мішків дозволено погашати заборгованість повернення мішків протягом 5 днів після взаємоперевірки розрахунків або ж при одержанні повідомлення про наявність заборгованості.
При поверненні мішків вони оплачуються в такому самому розмірі, але з врахуванням того, що Правилами встановлені норми зниження вартості тканинних мішків на ремонт і обробку від ціни придбання у таких розмірах: на обробку — 2 %, на ремонт — 4%, або ж ці норми визначаються за домовленістю сторін.
Значна частина ЗУБВ, зокрема спеціальні контейнери, тара-обладнання, засоби пакетування, засоби упаковки окремих видів продукції виробничого при. значення тощо, оплаті не підлягає, а їх обіг здійснюється на умовах рівного обміну або термінового повернення.
Матеріальна відповідальність сторін за дотримання встановленого порядку обігу тари та додержання своїх зобов'язань визначається в договорах поставки. За прострочення повернення засобів упаковки багаторазового використання до 15 днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 150 % ціни придбання цих засобів, більше від 15 днів — 300 % з урахуванням раніше знятого штрафу.
У разі втрати засобів упаковки багаторазового використання крім штрафу сплачується її вартість. У разі пошкодження ЗУБВ винна сторона ремонтує їх за власні кошти або ж сплачує вартість ремонту іншій установі.
За відмову від приймання ЗУБВ постачальник продукції або товарів сплачує товаро-здавачу штраф 300 % ціни придбання тари. За поставку всупереч вимогам стандартів, ТУ чи договору продукції без тари чи упаковки або без застосування засобів пакетування у тих випадках, коли це передбачено, винна сторона повинна сплатити штраф у розмірі 5 % від вартості такої продукції.
Відповідно до вимог Правил повторного використання дерев'яної, картонної тари та паперових мішків організація обігу та повторного використання цієї тари покладена на тарні підприємства державного концерну "Укртара". У зв'язку з цим усі торговельні підприємства-одержувачі такої тари зобов'язані укладати договори з тарними підприємствами концерну "Укртара" про повторне використання дерев'яної, картонної тари та паперових мішків, що надходить до них з продукцією і товарами, зазначаючи у них інформацію про кількість тари і паперових мішків, що використовуються підприємством, і кількість тари і паперових мішків, що підлягають здачі на тарне підприємство. Разом з тим здача дерев'яної, картонної тари та паперових мішків вітчизняного та імпортного виробництва може проводитися без обов'язкового укладання договорів. — Тарні підприємства зобов'язані приймати дерев'яну, картонну тару та паперові мішки незалежно від відомчої підлеглості та форм власності тароздавачів.
Правилами передбачено, що ця тара підлягає поверненню у стані, придатному для повторного використання, в такій кількості: дерев'яна — не менше від 85 %, картонна — не менше від 75 % при поставках продукції і товарів в межах одного міста, не менше від 65 % при поставках з інших населених пунктів (у сільській місцевості — не менше від 60 %), паперові мішки — не менше від 60 %. Решта тари, що не придатна до ремонту і повторного використання, підлягає обов'язковій здачі на тарні підприємства як таро-матеріали.
Працівники підприємств-тароздавачів зобов'язані забезпечувати правильне відкривання і збереження дерев'яної і картонної тари, а також підготовку її до повернення на тарні підприємства з додержанням відповідних правил і технології.
Дерев'яна, картонна тара і паперові мішки здаються на тарні підприємства в міру їх вивільнення з-під товарів у тароздавачів і нагромадження до норми завантаження на автомашину, контейнер, вагон, але не пізніше ніж через 30 днів з дня надходження продукції і товарів (з-під свіжої плодоовочевої продукції — через 10 днів). Вивезення тари здійснюється спеціальними автомобілями-таровозами або ж транспортними засобами загального призначення. Вивезення тари може також здійснюватись автомобілями, які завозять товари на торговельне підприємство від постачальників у порядку ЦЗТ, зворотним рейсом.
На підготовлену до вивезення тару виписується видаткова накладна, яка разом з тарою передається водієві автомобіля або експедиторові. Документом, який підтверджує вивезення тари від таро-здавальника, є товарно-транспортна накладна.
Транспортні витрати на здавання, повернення дерев'яної, картонної тари та паперових мішків на відстань до 40 км відносяться на рахунок таро-здавальників, а понад 40 км — розподіляються порівну між таро-здавальником і таро-одержувачем.
Чинними Правилами передбачені також порядок і розміри матеріальної відповідальності сторін за порушення їх вимог. За прострочення повернення (здачі) дерев'яної, картонної тари чи паперових мішків до 15 днів підприємство-тароздавач зобов'язаний сплатити тарному підприємству штраф у розмірі 150% ціни їх придбання, більше від 15 днів — 300 % (з урахуванням раніше знятого штрафу). Таро-здавачам надається пільговий строк — 5 днів для здачі тари, що заборгована. Якщо протягом цього строку заборгована тара буде здана на тарне підприємство, то штраф з таро-здавача не стягується; факт погашення заборгованості по тарі повинен бути підтверджений документально.
Тарні підприємства приймають дерев'яну, картонну тару і паперові мішки з урахуванням якісного стану тари за категоріями якості, що враховується при їх оплаті.
За відмову від приймання тари тарне підприємство сплачує таро-здавачу штраф у розмірі 150 % вартості неприйнятої тари (якщо тара не приймається більше від 15 днів, штраф стягується в розмірі 300 % вартості неприйнятої тари).
Для забезпечення належного порядку організації робіт з обігу та повернення тари (як ЗУБВ, так і дерев'яної, картонної тари і паперових мішків) чинними Правилами передбачене матеріальне стимулювання працівників підприємств-тароздавачів, яке проводиться за рахунок відрахувань від сум, одержаних від здачі тари.
Оплата тари при отриманні її під продукцією і товарами здійснюється в таких розмірах: дерев'яна тара — 40 % від вільної ціни нової тари, картонна тара — 20 % вільної ціни нової тари, паперові мішки для харчових продуктів — 10 % вільної ціни незалежно від того, у нову чи поворотну тару упакована продукція і товари. Решта вартості тари відноситься на собівартість упакованої продукції.
Під час повернення такої поворотної тари на тарне підприємство її оплата проводиться таро-одержувачем у таких розмірах:
1) у стані, що потребує ремонту: дерев'яної ящикової тари — у розмірі 40 % вільної ціни із застосуванням підвищувального коефіцієнта 1,2; дерев'яних бочок — 40 % вільної ціни із застосуванням підвищувального коефіцієнта 1,3; картонної тари — у розмірі 20 % вільної ціни із застосуванням підвищувального коефіцієнта 1,5; паперових мішків — 10% вільної ціни із застосуванням підвищувального коефіцієнта 1,5;
2) оплата відремонтованої дерев'яної, картонної тари та паперових мішків має проводитися в межах ціни нової тари в розмірі, не меншому за 80—95 % вільної ціни (конкретний розмір повинен передбачатися в договорі сторін);
3) дерев'яні і картонні таро-матеріали, що були в користуванні, оплачуються за домовленістю сторін.
Важливу роль в організації тарообігу можуть відігравати тарні склади торговельних підприємств, які займаються збиранням різних видів поворотної тари, її ремонтом, виготовленням нової тари, переробкою непридатної або нестандартної тари, здаванням відремонтованої тари на таро-збиральні або виробничі підприємства. Вони можуть мати власний автотранспорт і організовувати централізоване вивезення тари від оптових покупців товарів, що сприяє економії витрат з повернення тари.
- Розділ 1 організація торгівлі як галузь знань
- 1.1. Поняття організації торгівлі Поняття організації
- Організація торгівлі
- 1.2. Організація торгівлі як навчальна дисципліна та її еволюція Етапи дисципліни
- Необхідність вивчення дисципліни
- 1.3. Функції і завдання дисципліни "Організація торгівлі" Функції, завдання дисципліни
- 1.4. Зв'язок з іншими дисциплінами Зв'язок з іншими дисциплінами
- 1.3. Функції і завдання дисципліни "Організація торгівлі" Функції, завдання дисципліни
- 1.4. Зв'язок з іншими дисциплінами Зв'язок з іншими дисциплінами
- 2.2. Зміст організації торгівлі
- 2.3. Синергетика та організація торгівлі
- Синергічний ефект
- Умови і механізми синергізму
- 2.4. Закони організації
- 2.5. Основні принципи організації в торгівлі
- Загальносистемні принципи
- Принципи організаційної побудови
- Принципи організації процесів
- Розділ 3 організаційні моделі в системі торгівлі
- 3.1. Загальна характеристика торгівлі як системи
- Функції торгівлі
- Ресурси системи
- Елементи системи
- Інтегративність системи
- 3.2. Види суб'єктів торговельної діяльності Види суб'єктів
- Суб'єкти системи
- Розділ 4 структурна перебудова торгівлі
- 4.1. Перебудова соціальної структури торгівлі
- Державна форма торгівлі
- Колективна форма власності
- Приватна форма торгівлі
- 4.2. Перебудова функціональної структури Функціональна структура торгівлі
- 4.3. Перебудова територіальної структури торгівлі
- Розділ 5 організація оптової торгівлі
- 5.1. Поняття оптового ринку як місця і сфери здійснення оптової торговельної діяльності
- Суть оптового ринку матеріальних благ
- Оптовий ринок як сукупність його об'єктів і суб'єктів
- Об'єкти оптового ринку
- Основний контингент суб'єктів оптового ринку
- Характеристика сучасного оптового ринку
- 5.2. Суть і завдання оптової торгівлі — основного складового елементу оптового ринку
- Сутність оптової торгівлі
- Види оптової торгівлі
- Допоміжні функції оптової торгівлі
- Фактори, що впливають на оптову торгівлю
- Роль оптової торгівлі
- Значення оптової торгівлі
- 5.3. Структура та інфраструктура оптової торгівлі
- Структура оптової торгівлі
- Інфраструктура оптової торгівлі
- 5.4. Види оптових підприємств та їх класифікація Поняття оптового торговельного підприємства
- Класифікація оптових підприємств
- Функції оптових торговельних підприємств
- 5.5. Структура і побудова апарату оптового підприємства Структурна побудова оптового торговельного підприємства
- 5.6. Складське господарство оптового підприємства
- 5.6.1. Суть, роль, завдання організації складського господарства Поняття складського господарства
- Завдання розвитку складського господарства
- 5.6.2. Класифікація товарних складів Ознаки класифікації товарних складів
- 5.6.3. Вимоги до будови та влаштування складів Основні ознаки класифікації складських будівель
- Переваги одноповерхових складів
- Вимоги до будови складів
- 5.6.4. Будова і технологічне планування загально-товарних складів Основні групи складських приміщень
- Конструктивні елементи складських споруд
- 5.6.5. Будова і технологічне планування спеціальних складів Види спеціальних складів
- Оперативно-складські приміщення холодильника
- 5.6.6. Розрахунок потреби в складській площі і місткості Елементи загальної площі складу
- Розрахунок потреби в складах за показником "місткість складів у кубічних метрах"
- 5.6.7. Техніко-економічні показники використання складів Техніко-економічні показники роботи складів
- Розмір вантажообігу складу
- Пропускна спроможність складу
- Раціональне використання загальної площі складу
- Коефіцієнт використання об'єму складу
- Собівартість переробки 1 т вантажу в грн.
- Продуктивність праці працівників складу
- Рівень механізації складських робіт
- 5.7. Розміщення та оптимальні розміри оптових підприємств Розміщення оптових підприємств
- Оптимальні розміри оптових підприємств
- Розділ 6 організація оптових закупівель товарів та їх документальне оформлення
- 6.1. Господарські зв'язки як основа організації оптових закупівель товарів Поняття господарських зв'язків
- Класифікація господарських зв'язків
- 6.2. Суть оптових закупівель, їх види. Планування закупівельної роботи Суть оптових закупівель
- Організація оптових закупівель
- 6.3. Маркетингове забезпечення оптових закупівель товарів Завдання і структура маркетингового дослідження ринку
- Вибір постачальників товарів
- План оптових закупівель
- 6.4. Форми і методи закупівель товарів у вітчизняного виробництва Закупівлі товарів за прямими зв'язками
- Закупівлі товарів на ярмарках
- Закупівлі товарів на біржах
- 6.5. Порядок укладання договорів Етапи укладення договору
- Укладання договорів способом електронного обміну даними
- Правила укладення договору
- 6.6. Зміст договору поставки товарів і обґрунтування його умов Суть і структура договору поставки
- Зміст умов договору
- 6.7. Закупівля товарів за державні кошти Форми закупівель
- Організація відкритих торгів
- Тендерна документація
- Тендерна пропозиція
- Розгляд пропозицій
- Торги з обмеженою участю
- Двоступеневі торги
- Запит цінових пропозицій
- Закупівлі товарів у одного постачальника
- Права і обов'язки сторін
- 6.8. Особливості закупівель товарів у іноземних фірм Організація закупівель товарів у інофірм
- Підготовка до укладення контракту
- Укладення зовнішньоторговельного контракту
- Зміст зовнішньоторговельного контракту
- Організація виконання контракту
- 14. Яке значення мають господарські зв'язки торгівлі з промисловістю для економіки держави? розділ 7 організація торгово-технологічного процесу на підприємствах оптової торгівлі
- 7.1. Зміст, принципи організації торгово-технологічного процесу і складу та фактори, які впливають на його побудову Зміст торгово-технологічного процесу складу і принципи його раціональної організації
- 7.2. Технологія розвантажування і внутрішньо-складського переміщування товарів Загальні засади організації розвантажування транспортних засобів
- Особливості організацій і технології розвантажування транспортних засобів
- 7.3. Організація і технологія приймання товарів на складі Загальні засади приймання товарів за кількістю та якістю
- Організація приймання товарів за кількістю
- Організація приймання товарів за якістю
- Особливості приймання товарів за участі експертів тпп
- 7.4. Організація і технологія розміщування та зберігання товарів на складах Загальні основи організації зберігання товарів
- Організація розміщування товарів на складі
- Технологія укладання товарів на зберігання
- Заходи зі збереження товарів на складах
- 7.5. Організація і технологія відбору та відпуску товарів зі складу Загальні основи організації відбору та відпуску товарів
- Організація і технологія відпуску товарів зі складу
- 7.6. Механізація й автоматизація технологічного процесу на підприємствах оптової торгівлі Поняття механізації технологічного процесу
- Комплексна механізація
- Автоматизація складських процесів
- Проблеми механізації в опті
- Поняття системи машин
- 7.7. Управління торгово-технологічним процесом і наукова організація праці на складі Завдання управління торгово-технологічними процесами на складах
- Організація управління операціями торгово-технологічного на складі
- Організація праці на складі
- 7.8. Організація оперативного обліку і контролю за рухом товарів на складі Загальні засади організації обліку руху товарів на складах
- Розділ 8 організація оптового продажу товарів
- 8.1. Форми оптового продажу і види оптового обороту Суть оптового продажу
- Види оптового обігу
- 8.2. Організація продажу товарів зі складу Методи Оптового продажу
- Продаж з особистим відбиранням
- Продаж за телефонними замовленнями
- Метод стандартного постачання
- 8.3. Організація транзитної поставки товарів Види транзитного обігу
- Організація транзитного обігу
- 8.4. Особливості дрібнооптового продажу товарів Організація дрібнооптового продажу товарів у магазинах-складах
- Дрібнооптовий продаж на оптових ринках
- Дрібнооптова посилкова торгівля
- 8.5. Активізація і стимулювання оптового продажу товарів Активізація оптового продажу
- Стимулювання оптового продажу
- Розділ 9 організація товаропостачання і доставки товарів оптовим покупцям
- 9.1. Суть товаропостачання, зміст і основні вимоги до його організації Суть товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- Вимоги і принципи організації товаропостачання
- 9.2. Джерела товаропостачання та їх вибір Джерела товаропостачання
- Методи товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- 9.3. Визначення потреби в товарах, точки замовлення і порядок оформлення замовлення Визначення потреби в товарах
- Визначення точки замовлення
- Оформлення замовлення на завезення товарів
- 9.4. Організація централізованого завезення товарів Суть і зміст централізованого методу товаропостачання
- Оптимізація маршрутів завезення товарів
- 9.5. Технологічні аспекти організації процесу товаропостачання Завдання і напрями проектування технології товаропостачання
- Індустріальні технології товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- Управління товаропостачанням роздрібної торговельної мережі
- Розділ 10 транспортне, тарне та технічне забезпечення технологічних процесів у оптовій торгівлі
- 10.1. Транспортні засоби та їх вибір для забезпечення транспортно-експедиційних операцій в оптовій торгівлі Види і роль транспорту у сфері торгівлі
- Основні види транспортних засобів для перевезень вантажів
- Організація перевезень вантажів залізничним транспортом
- Організація перевезень вантажів автомобільним транспортом
- 10.2. Роль тари та упаковки в організації торгово-технологічних процесів, основні вимоги, види, якість тари Роль і функції тари та упаковки
- Основи класифікації тари
- Вимоги та якість тари
- 10.3. Організація тарних операцій у торговельних підприємствах Порядок організації обігу тари в торгівлі
- Технологія операцій з тарою на підприємствах торгівлі
- 10.4. Обладнання для пакетування і зберігання товарів на оптових підприємствах
- Поняття пакетування вантажів
- Види обладнання для зберігання товарів
- Стелажі
- Роботосистеми
- Підтоварники
- Піддони
- 10.5. Підйомно-транспортне обладнання складів та його використання для механізації складських операцій
- 10.5.1. Класифікація підйомно-транспортного обладнання Призначення підйомно-транспортного обладнання
- 10.5.2. Технічні характеристики та будова основних видів підйомно-транспортного обладнання Види вантажопідйомних машин
- Транспортувальні машини і механізми
- 10.5.3. Вибір підйомно-транспортного обладнання для механізації складських робіт і визначення потреби в ньому
- Добір підйомно-транспортного обладнання
- Продуктивність обладнання
- 10.5.4. Експлуатація підйомно-транспортного обладнання Експлуатація обладнання
- 10.6. Обладнання для фасування та пакування товарів
- Ознаки класифікації обладнання
- Розділ 11 поняття, склад і структура суб'єктів системи роздрібної торгівлі
- 11.1. Види роздрібних торговців та їх характеристика
- Поняття роздрібного торговця
- 11.2. Фази і порядок створення роздрібного торговельного підприємства
- Розроблення комерційної стратеги торговельного підприємства
- Реєстрація суб'єктів роздрібної торгівлі
- 11.3. Організаційна побудова роздрібних торговців
- Характеристика основних організаційно-правових форм роздрібних торговців
- Організаційна структура роздрібних торговців
- Розділ 12 організаційна побудова і розвиток роздрібної торговельної мережі
- 12.1. Суть, принципи і завдання організації роздрібної мережі
- Поняття роздрібної торговельної мережі
- Соціально-економічно значення роздрібної торговельної мережі
- Принципи та вимоги до організації мережі роздрібних торговців
- 12.2. Характеристика основних видів, типів і форматів роздрібних торговців Види роздрібних торговців
- Типи роздрібних торговців
- Поняття формату роздрібного торговця
- Перспективні типи і формати роздрібних торговців
- 12.3. Концентрація і спеціалізація роздрібної мережі
- Концентрація торговельної мережі
- Спеціалізація роздрібних торговців
- 12.4. Територіальне розміщення роздрібної мережі
- Розміщення роздрібних торговельних підприємств
- Перспективні принципи розташування роздрібних торговельних підприємств
- Вибір місця розташування роздрібного торговця
- Фактори, що впливають на регіон і область діяльності торговельного підприємства
- 12.5. Ефективність функціонування роздрібної мережі
- Визначення точки беззбитковості мінімальної рентабельності
- Оптимізація розмірів підприємств
- Загальні показники ефективності функціонування торговельної мережі
- Розділ 13 будова, улаштування і проектування роздрібних торговельних підприємств
- 13.1. Будова і технологічне планування магазинів Приміщення магазину
- Розміщення приміщень магазину
- 13.2. Улаштування і планування торговельних приміщень Вимоги до планувань торговельних залів
- Зона входу-виходу
- Зона викладки товарів
- Вузол розрахунку
- Улаштування кафетеріїв
- Відділи замовлень
- 13.3. Улаштування і планування неторговельних приміщень
- Зона приймання товарів
- Зона зберігання і підготовки товарів до продажу
- Допоміжні приміщення
- 13.4. Дизайн та імідж магазину
- Дизайн магазину
- Зовнішнє оформлення магазину
- Інтер'єр магазину
- Розділ 14 організація торгово-технологічного процесу в магазині
- 14.1. Зміст торгово-технологічного процесу в магазині Суть і принципи організації торгово-технологічного процесу магазину
- 14.2. Технологія приймання і зберігання товарів у магазинах Розвантаження і внутрішньо-магазинне переміщування товарів
- Організація приймання товарів у магазині за кількістю та якістю
- Організація і технологія зберігання товарів у магазинах
- Особливості зберігання окремих товарів
- Підготовка товарів до продажу
- 14.3. Розміщування і викладання товарів Суть і принципи організації розміщування товарів у торговому залі
- Суть і принципи організації викладання товарів
- 14.4. Ефективність використання торгових площ магазинів Суть та система показників ефективності в торгівлі
- Показники ефективності використання торгової площі магазину
- Вимоги до торгових меблів
- 15.1.2. Типізація, уніфікація і стандартизація немеханічного обладнання Значення типізації, уніфікації та стандартизації обладнання
- 15.1.3. Обладнання торгових залів магазинів Види немеханічного обладнання
- 15.1.4. Добір торговельного немеханічного обладнання для оснащення магазинів Визначення потреби в торгових меблях
- 15.2. Реєстратори розрахункових операцій і правила їх експлуатації
- 15.2.1. Необхідність використання реєстраторів розрахункових операцій
- Види рро
- 15.2.2. Вимоги до електронних контрольно-касових апаратів Державний реєстр рро
- 15.2.3. Принципи будови екка
- Основні вузли екка
- 15.2.4. Порядок реєстрації екка
- Реєстрація екка
- 15.2.5. Правила експлуатації екка
- Визначення результату роботи
- 15.3. Характеристика і правила експлуатації вимірювального обладнання
- 15.3.1. Класифікація ваговимірювального обладнання та вимоги до нього
- Ознаки класифікації вагів
- Вимоги до вагів
- 15.3.2. Загальні принципи будови і характеристика основних видів вагів
- 15.3.3. Гирі: класифікація і вимоги до них Класи гир
- 15.3.4. Добір і правила експлуатації ваговимірювального обладнання
- Правила користування звт
- 15.3.5. Міри довжини та об'єму, характеристика та правила експлуатації
- 15.4. Холодильне обладнання
- 15.4.1. Значення холоду в торгівлі та оснащення її холодильним обладнанням
- Сутність охолодження
- 15.4.2. Основи машинного охолодження Сутність машинного охолодження
- Основні вузли компресійної холодильної машини
- 15.4.3. Класифікація та характеристика торговельного холодильного обладнання Класифікація торговельного холодильного обладнання
- 15.4.4. Розрахунок потреби, принципи добору і правила експлуатації холодильного обладнання Вибір холодильного обладнання
- Нормальний режим роботи холодильної машини
- 15.5. Інвентар роздрібного торгового підприємства
- Види торгового інвентарю
- Розділ 16 формування асортименту та управління ним у магазині
- 16.1. Завдання і методи вивчення попиту населення на роздрібних підприємствах Завдання вивчення попиту
- Методи вивчення попиту
- 16.2. Спеціалізація підприємств і планування товарного асортименту
- Стратегії формування асортименту
- Межі спеціалізації магазинів
- 16.3. Формування асортименту товарів у магазинах Принципи формування асортименту
- Етапи формування асортименту
- Формування асортименту у продовольчих магазинах
- Формування асортименту в непродовольчих магазинах
- Асортиментні переліки для магазинів
- Оцінка асортименту товарів
- Розділ 17 організація продажу товарів у магазинах
- 17.1. Класифікація форм і методів роздрібного продажу товарів Суть форм і методів продажу
- Магазинна форма продажу
- Позамагазинні форми продажу
- Особливі форми продажу
- 17.2. Магазинні методи продажу товарів: зміст, організація, ефективність
- Продаж товарів через прилавок обслуговування
- Інші методи продажу товарів у магазинах
- 17.3. Психологічні аспекти процесу продажу товарів Суть психології торгівлі
- Етапи продажу
- Зустріч покупця
- Виявлення потреби
- Мотиви купівель
- Вислуховування покупця
- Аргументація товару
- Демонстрування товару
- Відповідь на заперечення
- Укладення угоди
- 17.4. Дослідження поведінки покупців Основи дослідження
- Типи темпераменту
- Причини конфліктів
- Запобігання конфлікту
- Розвиток конфлікту
- Подолання конфлікту
- 17.5. Методи активізації продажу товарів Суть активних методів продажу
- Виставки-продажі
- Сезонний розпродаж товарів
- Продаж товарів зі знижкою ціни
- Продаж з використанням бізнес-лотереї
- Послідовний продаж товарів
- Продаж товарів з дегустацією
- Продаж через пошту чи за телефоном
- Розділ 18 мерчендайзинг
- 18.1. Зміст та завдання мерчандайзингу Визначення терміну
- Актуальність мерчендайзингу
- 8.2. Комплекс мерчендайзингу як загальний процес управління продажем товарів
- 18.3. Методологічні основи впровадження технологій мерчендайзингу Прибутковість товару як основа рішень
- Формування асортименту товарів
- Організацій внутрішнього простору магазину
- Методи управління потоками покупців
- Візуальна презентація товарів
- Ефективність використання площі та обладнання
- 18.4. Рекламно-інформаційна робота в магазині як елемент мерчендайзингу Просування товарів у роздрібній торгівлі
- Атмосфера та імідж магазину
- 18.5. Управління комплексом мерчендайзингу Контроль комплексу мерчендайзингу
- Проблеми застосування мерчендайзингу
- Суть, зміст і порядок розробки Стандартів мерчендайзингу
- Розділ 19 позамагазинні форми продажу товарів
- 19.1. Організація продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі Характеристика підприємств дрібнороздрібної торгівлі
- Організація роботи підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі
- Організація продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі
- Особливості продажу товарів через торговельні автомати
- 19.2. Організація пересувної торгівлі Характеристика засобів пересувної торгівлі
- Організація роботи автомагазинів
- Загальні засади організації продажу товарів за замовленнями та вдома у покупців
- Порядок продажу товарів на замовлення покупців
- Порядок продажу товарів удома в покупців
- 19.3. Ярмарково-базарна торгівля Поняття та види ярмарків, основи їх організації
- Поняття, види базарів, основи їх організації
- 19.4. Нові форми позамагазинного продажу товарів
- Розділ 20 особливі форми продажу товарів
- 20.1. Комісійний продаж непродовольчих товарів Суть договору комісії
- Приймання товарів на комісію
- Організація продажу і повернення товарів
- 20.2. Продаж товарів у розстрочку Суть продажу товарів у розстрочку
- Правила продажу товарів у розстрочку
- 20.3. Роздрібні аукціони Суть і види аукціонів
- Етапи проведення аукціону
- 20.4. Продаж товарів поштою Види торгівлі поштою
- Організація виконання замовлень
- Розділ 21 електронна торгівля
- 21.1. Сутність і зміст електронної торгівлі Поняття електронної торгівлі
- Особливості електронної торгівлі
- 21.2. Системи і форми електронної торгівлі Системи електронної торгівлі
- Форми електронної торгівлі
- 21.3. Організація Інтернет-магазину
- 21.4. Функціонування Інтернет-магазину
- Розділ 22 організація торгівлі на ринках
- 22.1. Торгівля на ринках як особлива форма торговельно-сервісного обслуговування Сутність торгівлі на ринках
- Роль і значення торгівлі на ринках
- 22.2. Характеристика ринкового господарства і його структурних елементів Поняття ринкового господарства
- Класифікація підприємств ринків
- Організаційно-економічний статус підприємств ринків
- Структурні елементи підприємства ринків
- 22.3. Організація системи послуг у торгівлі на ринках Система послуг у торгівлі на ринках
- 22.4. Особливості організації роботи продовольчих і непродовольчих ринків Загальні вимоги до організації роботи підприємств ринків
- Особливості організації роботи продовольчих ринків
- Особливості організації роботи непродовольчих ринків
- Особливості організації роботи непродовольчих ринків
- Основні види послуг у торгівлі
- 23.2. Стратегія створення і надання системи послуг у підприємствах торгівлі
- Система послуг у галузі торгівлі
- Стратегія суб'єктів торгівлі у створенні системи послуг
- 23.3. Організація надання окремих видів послуг
- Установлення переліку послуг, що можуть надаватися торговельними підприємствами
- Поняття якості послуг
- Організація окремих видів торговельних послуг
- Розділ 24 формування системи торговельного обслуговування на ринку товарів та послуг
- 24.1. Система торговельного обслуговування: суть, зміст, принципи організації
- Особливості організації системи торговельного обслуговування
- Напрями вдосконалення системи торговельного обслуговування
- 24.2. Характеристика складових системи торговельного обслуговування
- Поняття роздрібного торговця
- 24.3. Культура торгівлі та показники її рівня
- Поняття культури торгівлі
- Складові елементи культури торгівлі
- Культура обслуговування покупців
- 24.4. Якість обслуговування та її оцінка
- Поняття якості торговельного обслуговування
- Принципи державного регулювання сфери торгівлі
- Права споживачів
- 25.1.2. Органи захисту прав споживачів
- Основні права Держспоживстандарту України
- Місцеві органи Держспоживстандарту України
- Органи державної податкової служби України
- Державна служба боротьби з економічними злочинами
- Міністерство охорони здоров'я України
- Держцінінспекція
- Органи місцевого самоврядування
- Громадські організації споживачів
- 25.1.3. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів
- 25.2. Контрольні перевірки додержання правил торговельного обслуговування
- 25.2.1. Проведення відбору зразків товарів для перевірки їхньої якості Мета відбору зразків товарів
- Зміст акта відбору зразків товарів
- 25.2.2. Контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами
- Основні вимоги до контрольної перевірки правильності розрахунку зі споживачами
- Послідовність контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами
- Особливості перевірки фактичної кількості, міри, маси й обсягу товарів
- 25.2.3. Перевірка суб'єктів підприємництва працівниками Держцінінспекції Зміст посвідчення, виданого на перевірку цін
- Зміст акта, складеного за результатами перевірки цін
- 25.2.4. Перевірка ведення Книги відгуків і пропозицій Книга відгуків і пропозицій
- 25.3. Контроль за додержання правил користування засобами вимірювальної техніки
- Вимоги до звт під час перевірки
- 25.5. Тимчасове припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг Мета тимчасового припинення діяльності підприємств сфери торгівлі
- Підстава для рішення про тимчасове припинення діяльності суб'єкта господарювання
- 25.6. Упровадження Журналу реєстрації перевірок Мета впровадження Журналу реєстрації перевірок
- Література