Організація приймання товарів за кількістю
Приймання товарів за кількістю полягає у визначенні кількості товарів, що надійшли покупцеві, і зіставленні фактично] їх кількості з даними транспортних і супровідних документів відправника (постачальника, виробника) та умовами договору, угоди, контракту. У разі відсутності супровідних документів (або їх частини) приймання товарів не припиняється, але додатково складається акт про фактичну наявність вантажу, в якому також перераховуються документи, яких бракує.
Перевірку кількості товарів проводять у тих одиницях виміру, які зазначені у супровідних документах. Якщо відправник (постачальник, виробник) вказав не тільки масу товарів, але й кількість вантажних місць, то під час приймання необхідно визначити як масу товарів, так і кількість місць.
Як правило, приймання товарів за кількістю здійснюють способом суцільного підрахунку кількості одиниць, визначення міри або маси товарів у даній партії (окрім товарів у фабричній упаковці). Проведення вибіркової перевірки кількості товарів з поширенням ЇЇ результатів на всю партію товарів допускається лише у випадках, передбачених державними стандартами, технічними умовами чи укладеними угодами.
Визначення маси вантажів може здійснюватися різними способами, зокрема, зважуванням, обмірюванням, за трафаретом або за стандартом; при цьому найточнішим способом визначення маси товарів вважається їх зважування.
Масу насипних, навальних, наливних вантажів (товарів), які надходять без транспортної тари, визначають зважуванням транспортного засобу разом з наявними в ньому товарами або розрахунком маси даного вантажу за його об'ємом і питомою вагою.
Основними елементами процесу приймання за кількістю товарів у транспортній тарі є:
• підрахунок кількості тарних місць, визначення маси брутто;
• розкривання тари;
• підрахунок кількості одиниць або зважування товарів (визначення маси нетто);
• звіряння з транспортними та супровідними документами;
• укладання товарів на піддони.
Порядок і терміни приймання товарів за кількістю визначається місцем проведення приймання товарів, видом упаковки, характером поставки (місцева чи іногородня — з інших населених пунктів).
Якщо товари перевозяться і видаються підприємством транспорту, то приймання товарів за кількістю з участю його представника здійснюється в місці розкривання опломбованих або в місці розвантажування неопломбованих транспортних засобів (чи контейнера), або на складі підприємства транспорту.
Приймання за кількістю товарів на складі постачальника (виробника) здійснюється при вивезенні товарів з цього складу силами і за кошти торговельного підприємства-одержувача товарів. У таких випадках товари у справній тарі приймаються попередньо — за кількістю вантажних місць і масою брутто, а остаточне їх приймання за кількістю проводиться на складі одержувача; винятком є випадки, при яких існує можливість без порушення транспортної упаковки (зовнішньої тари) виявити кількість одиниць товарів. Товари без тари, у відкритій або пошкодженій тарі приймаються на складі постачальника (виробника) в один етап — остаточно.
При прийманні вантажу від підприємств транспорту підприємство-одержувач зобов'язане перевірити стан збереження вантажу, зокрема:
> перевірити наявність на транспортних засобах (вагони, цистерни, автофургони, трюми судна) та на контейнері пломб відправника або транспортної організації пункту відправки (станція, порт, пристань), їх цілісність, чіткість відбитків, справність транспортних засобів, контейнерів, тари, а також наявність захисного маркування на вантажних місцях;
> звірити відповідність найменування вантажу і транспортного маркування на кожному тарному місці даним транспортного документа;
> домогтись від транспортної організації здавання вантажу за кількістю місць або масою у випадках, передбачених чинними на транспорті правилами чи іншими нормативно-регламентними документами;
> отримати запис на транспортному документі про приймання вантажу без перевірки кількості місць або маси, якщо такий факт дійсно мав місце.
Якщо при прийманні вантажу встановлена несправність транспортного засобу, пломби, наявність пломби проміжної станції, пошкодження упаковки, пошкодження або псування вантажу, невідповідність найменування і маси вантажу або кількості місць даним, вказаним у транспортному документі, а також в інших передбачених нормативними документами випадках, вантажоодержувач зобов'язаний вимагати переважування вантажу і перевірки фактичної кількості товарів та їх якості. При цьому вантажоодержувач зобов'язаний,вимагати від органу транспорту складання комерційного акта, котрий повинен бути оформлений до отримання вантажу від органів транспорту, акта загальної форми, акта про технічний стан (технічного акта), а при доставці вантажу автотранспортом, на котрому комерційні акти не складаються, — відмітки на товарно-транспортній накладній або складання акта про фактичну кількість та якість товару.
Незатарені вантажі, прийняті до перевезення, маса котрих була визначена підприємством транспорту, вантажоодержувач зобов'язаний перевірити способом суцільного переважування або перерахунку. Незатарені вантажі за масою (нетто) або кількістю товарних одиниць необхідно приймати одночасно з вивантажуванням їх з технічного засобу, бо в іншому разі неможливо виявити місце, час, причину і винуватця зникнення товарів.
Якщо товари прибули у справному транспортному засобі і справними пломбами вантажовідправника, їх не переважують, про що робиться відмітка на накладній (на зворотному боці залізничної накладної).
На складі одержувача проводиться приймання товарів, доставлених постачальником. У цьому разі приймання товарів, як правило, також проводиться за кількістю місць і масою брутто, хоч одержувач товарів має право вимагати від постачальника розкриття тари і перевірки маси нетто й кількості одиниць товару в кожному тарному місці.
Приймання товарів на складі має проводитися з точним додержанням вимог стандартів, технічних умов на конкретний вид товарів, інших обов'язкових для сторін правил та умов договорів, угод, контрактів.
Попереднє приймання товарів, що надходять на склад покупця у справній тарі, проводиться під час розвантажування транспортних засобів. Після цього товар (укладений на піддони) надходить на дільницю приймання, де відбувається остаточне приймання.
Якщо товари отримані в пошкодженій тарі, то підприємство торгівлі — одержувач зобов'язане провести в момент доставки товарів на склад приймання їх за масою нетто і кількістю товарних одиниць.
При надходженні на склад одержувача товарів у контейнері без тари їх приймають за кількістю відразу в момент відкривання контейнера; якщо ж товари запаковані в тару, то при відкриванні контейнера визначають кількість місць, а на дільниці приймання товарів визначається кількість товарних одиниць або маса нетто.
Важливо пам'ятати, що приймання товарів, які отримані в справній гарі, за масою нетто і кількістю товарних одиниць у кожному місці має проводитися на складі кінцевого покупця, тому на складах підприємств оптової торгівлі розкривання тари з прийманням товарів за кількістю товарних одиниць і масою нетто проводиться лише у випадках, передбачених договором, угодою, контрактом, або при невідповідності фактичної маси брутто та маси брутто, вказаної в супровідних документах.
За неможливості переважування товарів без тари визначення маси нетто проводиться способом перевірки маси брутто в момент отримання товарів і маси тари після звільнення її з-під товарів. Результати перевірки оформляються актами.
Акт про масу тари має бути складений ніж через пізніше від 10 днів після її звільнення.
Акт про масу тари з-під вологої продукт? має бути складений негайно після звільнення тари з-під продукції.
В акті про результати перевірки маси тари має бути вказана маса нетто продукції, визначена відніманням від маси брутто маси тари.
У всіх випадках, коли кількість товарів, установлена при їх прийманні, відповідає даним, вказаним у транспортних і супровідних документах, приймання товарів оформляється накладенням на супроводжувальний документ постачальника штампа підприємства-покупця (одержувача товарів) зі вказівкою дати, номера штампа, кількості й суми прийнятого товару, а також підписом матеріально відповідальної особи, яка приймала товар (інколи накладення штампа замінюється складанням прибуткової накладної). Підписуючи документ, приймаюча особа повинна зробити запис, що товар прийнятий без відкриття тари й перевірки вмісту, якщо таке дійсно мало місце.
Виявивши невідповідність кількості тарних одиниць вантажу, одержувач зобов'язаний призупинити приймання, забезпечити збереження отриманих товарів до прибуття постачальника, здійснити заходи з недопущення змішування даної партії з однорідним товаром, який уже зберігається на складі (для цього існують конфліктні камери). Про виявлену нестачу мас бути складений односторонній акт про виявлення розбіжностей за підписами осіб, котрі проводили приймання товарів.
Одержувач товарів зобов'язаний одночасно із призупиненням приймання товарів для участі у перевірці їх кількості і складання двостороннього акта викликати телеграмою або телефонограмою представника місцевого постачальника, а якщо товари отримані в оригінальній упаковці або в непошкодженій тарі виробника, котрий не є відправником, — представника місцевого виробника. Представник постачальника, який перебуває в іншому населеному пункті, викликається в тих випадках, коли це передбачено договором чи іншими документами.
Якщо під час приймання тарних місць виявлена невідповідність фактичної маси брутто окремих місць масі, зазначеній у супровідних чи транспортних документах або ж на трафареті, одержувач не повинен розкривати тару чи упаковку.
У повідомленні про виклик представника постачальника має бути зазначено:
— найменування товарів, дата і номер рахунка-фактури або номер транспортного документа, якщо до моменту виклику рахунок не отриманий;
— кількість товарів, яких не вистачає, і характер нестачі (кількість окремих місць, внутрішньо-тарна нестача, нестача в пошкодженій тарі тощо);
— стан пломб;
— вартість товарів, яких не вистачає;
— час, на який призначено приймання товарів за кількістю, і місце (адреса), в якому має проводитись остаточне приймання партії товарів.
Якщо під час приймання встановлена правильність маси брутто, але виявлена нестача товарів при перевірці маси нетто або кількості товарних одиниць в окремих місцях, то одержувач зобов'язаний призупинити приймання решти місць, зберегти і пред'явити представнику постачальника (виробника) тару та упаковку розкритих місць і товари, які знаходились всередині них. Одночасно з призупиненням приймання одержувач повинен викликати представника постачальника (виробника) для продовження приймання і складання двостороннього акта.
За неявки представника постачальника (виробника) за викликом одержувача, а також у випадках, коли виклик представника постачальника не є обов'язковим, запрошується представник незаінтересованої організації або представник громадськості. Повноваження на участь у прийманні товарів підприємство-відправник може надати не тільки своєму працівникові, але й іншому підприємству, розташованому в місці отримання товарів. У такому разі дане підприємство може виділити зі свого штату представника, видавши йому відповідне посвідчення, в якому вказується документ, котрим дане підприємство вповноважене відправником приймати участь у брати товарів.
Повідомлення про виклик представника постачальника необхідно передати протягом 24 годин після виявлення розбіжностей за кількістю товарів (для товарів, що швидко псуються, — негайно). Не пізніше від наступного після отримання такого повідомлення дня іногородній постачальник (відправник) зобов'язаний повідомити, чи буде направлений його представник для участі в остаточному прийманні товарів.
Представник місцевого постачальника зобов'язаний з'явитися не пізніше від наступного дня після отримання виклику (для товарів, що швидко псуються, — 4 год.); представник іногороднього постачальника — не пізніше ніж у 3-денний термін після отримання виклику, не враховуючи часу для проїзду, якщо інший строк не встановлений договором. До закінчення строків прибуття представника відправника повинні бути збережені товари, тара і всі пакувальні матеріали.
Приймання товарів за кількістю може проводитися також за участі так званого представника громадськості — особи, затвердженої рішенням комітету профспілки підприємства — одержувача. За згодою постачальника приймання може здійснюватись односторонньо — підприємством-товароодержувачем.
У прийманні товарів повинні брати участь компетентні, але не матеріально відповідальні і не підпорядковані їм особи, а також особи, які не зв'язані з обліком, прийманням і відпусканням матеріальних цінностей. Особи, котрі залучаються до участі у прийманні, мають бути ознайомлені з Інструкцією про приймання і суворо додержувати її вимог, у ході роботи здійснювати всі заходи з виявлення причин і місця виникнення нестачі товарів.
Посвідчення представника громадськості, призначеного для участі в прийманні товарів, має містити такі дані: • дата видачі посвідчення та його номер; • прізвище, ім'я, по-батькові, місце роботи і посада особи, якій видане посвідчення; • зазначення конкретного товару (партії товарів), у прийманні якого уповноважений брати участь представник; • дата і номер рішення профспілкового комітету, котрим призначений даний представник громадськості для участі в прийманні партії товарів.
Посвідчення підписується керівником підприємства або його заступником і завіряється печаткою підприємства.
Посвідчення є разовим і видається на приймання конкретної партії товарів. Посвідчення не може видаватися на певний період.
У разі необхідності призначення представника громадськості для участі в прийманні товарів у вихідні або святкові дні посвідчення видається в останній передвихідний або передсвятковий день на кожен день окремо без зазначення конкретно) партії товарів.
Особи, котрі здійснюють приймання товарів за кількістю, можуть своїм підписом підтверджувати тільки ті факти, котрі були встановлені за їх участі. Запис в акті даних, не встановлених безпосередньо учасниками приймання, забороняється під загрозою карної відповідальності. Представники інших підприємств чи громадськості не можуть отримувати від підприємства — одержувача винагороду за участь у прийманні товарів.
Приймання товарів, як правило, проводиться без перерви. Якщо у зв'язку із тривалістю перевірки або з інших поважних причин робота переривалася, одержувач зобов'язаний забезпечити збереження продукції і можливості якнайскорішого закінчення ЇЇ приймання. Про перерву в роботі, її причини та умови зберігання товарів під час перерви робиться запис в акті приймання.
Якщо під час приймання товарів виявлена нестача або надлишок товарів проти даних, вказаних у транспортних і супровідних документах, то за результатами двостороннього приймання (приймання з участю представника незацікавленої організації чи громадськості) в день закінчення складається Акт про виявлення розбіжностей за кількістю товарів під час приймання.
В акті про виявлення розбіжностей за кількістю товарів під час приймання зазначаються:
s найменування товару (вантажу), адреси відправника і одержувача;
s дата і номер: акта про нестачу (одностороннього акта), телеграми (телефонограми про виклик представника постачальника (відправника, виробника), рахунка-фактури і транспортної накладної, комерційного акта (якщо він був складений);
s місце і час приймання товарів;
s дані про осіб, котрі брали участь у прийманні товарів, їх посвідчення;
s дата відправлення і прибуття товарів, час видачі вантажу, розкривання вагона чи контейнера, його доставки на склад одержувача;
s стан тари і упаковки в момент огляду товару, а також маркування тари;
s умови зберігання товарів на складі одержувача до приймання, відомості про способи визначення кількості продукції, якої не вистачає, і підтвердження про користування справними вагами та іншими вимірювальними приладами, повіреними у встановленому порядку;
s ким зважені, опломбовані та відвантажені товари, справність пломб, фактична маса товарів згідно з даними документів та за трафаретом;
s точна кількість товарів, якої не вистачає, і їх ціна;
s детальний висновок про причини і місце виникнення нестачі (надлишку) товарів.
Акт повинні підписувати всі особи, які брали участь у прийманні товарів за кількістю. У разі коли особа, яка брала участь у прийманні товару, не згодна зі змістом акта, вона зобов'язана підписати його з зазначенням своїх зауважень.
До акта приймання товарів за кількістю (акт про виявлення розбіжностей за кількістю товарів лід час приймання) додаються копії супровідних документів або порівнювальної відомості, ярлики з кожного тарного місця, квитанції станції (порту, пристані) призначення про перевірку маси, пломби від тарних місць з виявленою нестачею, транспортний документ або його копія, акт про нестачу (надлишок) товарів (вантажу), посвідчення уповноваженого представника постачальника (виробника, відправника), документ із даними вимірювань чи зважувань фактичної кількості товару, інші документи про причини виникнення нестачі (аналізи вологості продукції, комерційні акти та ін.).
Акти приймання товарів за кількістю реєструються в спеціальному журналі і зберігаються в порядку, встановленому підприємством-одержувачем.
Акт приймання товарів за кількістю (акт про виявлення розбіжностей за кількістю товарів під час приймання) затверджується керівником торговельного підприємства не пізніше від наступного дня після його оформлення. Претензія про виявлення нестачі (повідомлення про надлишки виявленої продукції) пересилається відправнику (постачальнику) у 10 — денний термін після складання акта про нестачу.
Yandex.RTB R-A-252273-3- Розділ 1 організація торгівлі як галузь знань
- 1.1. Поняття організації торгівлі Поняття організації
- Організація торгівлі
- 1.2. Організація торгівлі як навчальна дисципліна та її еволюція Етапи дисципліни
- Необхідність вивчення дисципліни
- 1.3. Функції і завдання дисципліни "Організація торгівлі" Функції, завдання дисципліни
- 1.4. Зв'язок з іншими дисциплінами Зв'язок з іншими дисциплінами
- 1.3. Функції і завдання дисципліни "Організація торгівлі" Функції, завдання дисципліни
- 1.4. Зв'язок з іншими дисциплінами Зв'язок з іншими дисциплінами
- 2.2. Зміст організації торгівлі
- 2.3. Синергетика та організація торгівлі
- Синергічний ефект
- Умови і механізми синергізму
- 2.4. Закони організації
- 2.5. Основні принципи організації в торгівлі
- Загальносистемні принципи
- Принципи організаційної побудови
- Принципи організації процесів
- Розділ 3 організаційні моделі в системі торгівлі
- 3.1. Загальна характеристика торгівлі як системи
- Функції торгівлі
- Ресурси системи
- Елементи системи
- Інтегративність системи
- 3.2. Види суб'єктів торговельної діяльності Види суб'єктів
- Суб'єкти системи
- Розділ 4 структурна перебудова торгівлі
- 4.1. Перебудова соціальної структури торгівлі
- Державна форма торгівлі
- Колективна форма власності
- Приватна форма торгівлі
- 4.2. Перебудова функціональної структури Функціональна структура торгівлі
- 4.3. Перебудова територіальної структури торгівлі
- Розділ 5 організація оптової торгівлі
- 5.1. Поняття оптового ринку як місця і сфери здійснення оптової торговельної діяльності
- Суть оптового ринку матеріальних благ
- Оптовий ринок як сукупність його об'єктів і суб'єктів
- Об'єкти оптового ринку
- Основний контингент суб'єктів оптового ринку
- Характеристика сучасного оптового ринку
- 5.2. Суть і завдання оптової торгівлі — основного складового елементу оптового ринку
- Сутність оптової торгівлі
- Види оптової торгівлі
- Допоміжні функції оптової торгівлі
- Фактори, що впливають на оптову торгівлю
- Роль оптової торгівлі
- Значення оптової торгівлі
- 5.3. Структура та інфраструктура оптової торгівлі
- Структура оптової торгівлі
- Інфраструктура оптової торгівлі
- 5.4. Види оптових підприємств та їх класифікація Поняття оптового торговельного підприємства
- Класифікація оптових підприємств
- Функції оптових торговельних підприємств
- 5.5. Структура і побудова апарату оптового підприємства Структурна побудова оптового торговельного підприємства
- 5.6. Складське господарство оптового підприємства
- 5.6.1. Суть, роль, завдання організації складського господарства Поняття складського господарства
- Завдання розвитку складського господарства
- 5.6.2. Класифікація товарних складів Ознаки класифікації товарних складів
- 5.6.3. Вимоги до будови та влаштування складів Основні ознаки класифікації складських будівель
- Переваги одноповерхових складів
- Вимоги до будови складів
- 5.6.4. Будова і технологічне планування загально-товарних складів Основні групи складських приміщень
- Конструктивні елементи складських споруд
- 5.6.5. Будова і технологічне планування спеціальних складів Види спеціальних складів
- Оперативно-складські приміщення холодильника
- 5.6.6. Розрахунок потреби в складській площі і місткості Елементи загальної площі складу
- Розрахунок потреби в складах за показником "місткість складів у кубічних метрах"
- 5.6.7. Техніко-економічні показники використання складів Техніко-економічні показники роботи складів
- Розмір вантажообігу складу
- Пропускна спроможність складу
- Раціональне використання загальної площі складу
- Коефіцієнт використання об'єму складу
- Собівартість переробки 1 т вантажу в грн.
- Продуктивність праці працівників складу
- Рівень механізації складських робіт
- 5.7. Розміщення та оптимальні розміри оптових підприємств Розміщення оптових підприємств
- Оптимальні розміри оптових підприємств
- Розділ 6 організація оптових закупівель товарів та їх документальне оформлення
- 6.1. Господарські зв'язки як основа організації оптових закупівель товарів Поняття господарських зв'язків
- Класифікація господарських зв'язків
- 6.2. Суть оптових закупівель, їх види. Планування закупівельної роботи Суть оптових закупівель
- Організація оптових закупівель
- 6.3. Маркетингове забезпечення оптових закупівель товарів Завдання і структура маркетингового дослідження ринку
- Вибір постачальників товарів
- План оптових закупівель
- 6.4. Форми і методи закупівель товарів у вітчизняного виробництва Закупівлі товарів за прямими зв'язками
- Закупівлі товарів на ярмарках
- Закупівлі товарів на біржах
- 6.5. Порядок укладання договорів Етапи укладення договору
- Укладання договорів способом електронного обміну даними
- Правила укладення договору
- 6.6. Зміст договору поставки товарів і обґрунтування його умов Суть і структура договору поставки
- Зміст умов договору
- 6.7. Закупівля товарів за державні кошти Форми закупівель
- Організація відкритих торгів
- Тендерна документація
- Тендерна пропозиція
- Розгляд пропозицій
- Торги з обмеженою участю
- Двоступеневі торги
- Запит цінових пропозицій
- Закупівлі товарів у одного постачальника
- Права і обов'язки сторін
- 6.8. Особливості закупівель товарів у іноземних фірм Організація закупівель товарів у інофірм
- Підготовка до укладення контракту
- Укладення зовнішньоторговельного контракту
- Зміст зовнішньоторговельного контракту
- Організація виконання контракту
- 14. Яке значення мають господарські зв'язки торгівлі з промисловістю для економіки держави? розділ 7 організація торгово-технологічного процесу на підприємствах оптової торгівлі
- 7.1. Зміст, принципи організації торгово-технологічного процесу і складу та фактори, які впливають на його побудову Зміст торгово-технологічного процесу складу і принципи його раціональної організації
- 7.2. Технологія розвантажування і внутрішньо-складського переміщування товарів Загальні засади організації розвантажування транспортних засобів
- Особливості організацій і технології розвантажування транспортних засобів
- 7.3. Організація і технологія приймання товарів на складі Загальні засади приймання товарів за кількістю та якістю
- Організація приймання товарів за кількістю
- Організація приймання товарів за якістю
- Особливості приймання товарів за участі експертів тпп
- 7.4. Організація і технологія розміщування та зберігання товарів на складах Загальні основи організації зберігання товарів
- Організація розміщування товарів на складі
- Технологія укладання товарів на зберігання
- Заходи зі збереження товарів на складах
- 7.5. Організація і технологія відбору та відпуску товарів зі складу Загальні основи організації відбору та відпуску товарів
- Організація і технологія відпуску товарів зі складу
- 7.6. Механізація й автоматизація технологічного процесу на підприємствах оптової торгівлі Поняття механізації технологічного процесу
- Комплексна механізація
- Автоматизація складських процесів
- Проблеми механізації в опті
- Поняття системи машин
- 7.7. Управління торгово-технологічним процесом і наукова організація праці на складі Завдання управління торгово-технологічними процесами на складах
- Організація управління операціями торгово-технологічного на складі
- Організація праці на складі
- 7.8. Організація оперативного обліку і контролю за рухом товарів на складі Загальні засади організації обліку руху товарів на складах
- Розділ 8 організація оптового продажу товарів
- 8.1. Форми оптового продажу і види оптового обороту Суть оптового продажу
- Види оптового обігу
- 8.2. Організація продажу товарів зі складу Методи Оптового продажу
- Продаж з особистим відбиранням
- Продаж за телефонними замовленнями
- Метод стандартного постачання
- 8.3. Організація транзитної поставки товарів Види транзитного обігу
- Організація транзитного обігу
- 8.4. Особливості дрібнооптового продажу товарів Організація дрібнооптового продажу товарів у магазинах-складах
- Дрібнооптовий продаж на оптових ринках
- Дрібнооптова посилкова торгівля
- 8.5. Активізація і стимулювання оптового продажу товарів Активізація оптового продажу
- Стимулювання оптового продажу
- Розділ 9 організація товаропостачання і доставки товарів оптовим покупцям
- 9.1. Суть товаропостачання, зміст і основні вимоги до його організації Суть товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- Вимоги і принципи організації товаропостачання
- 9.2. Джерела товаропостачання та їх вибір Джерела товаропостачання
- Методи товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- 9.3. Визначення потреби в товарах, точки замовлення і порядок оформлення замовлення Визначення потреби в товарах
- Визначення точки замовлення
- Оформлення замовлення на завезення товарів
- 9.4. Організація централізованого завезення товарів Суть і зміст централізованого методу товаропостачання
- Оптимізація маршрутів завезення товарів
- 9.5. Технологічні аспекти організації процесу товаропостачання Завдання і напрями проектування технології товаропостачання
- Індустріальні технології товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- Управління товаропостачанням роздрібної торговельної мережі
- Розділ 10 транспортне, тарне та технічне забезпечення технологічних процесів у оптовій торгівлі
- 10.1. Транспортні засоби та їх вибір для забезпечення транспортно-експедиційних операцій в оптовій торгівлі Види і роль транспорту у сфері торгівлі
- Основні види транспортних засобів для перевезень вантажів
- Організація перевезень вантажів залізничним транспортом
- Організація перевезень вантажів автомобільним транспортом
- 10.2. Роль тари та упаковки в організації торгово-технологічних процесів, основні вимоги, види, якість тари Роль і функції тари та упаковки
- Основи класифікації тари
- Вимоги та якість тари
- 10.3. Організація тарних операцій у торговельних підприємствах Порядок організації обігу тари в торгівлі
- Технологія операцій з тарою на підприємствах торгівлі
- 10.4. Обладнання для пакетування і зберігання товарів на оптових підприємствах
- Поняття пакетування вантажів
- Види обладнання для зберігання товарів
- Стелажі
- Роботосистеми
- Підтоварники
- Піддони
- 10.5. Підйомно-транспортне обладнання складів та його використання для механізації складських операцій
- 10.5.1. Класифікація підйомно-транспортного обладнання Призначення підйомно-транспортного обладнання
- 10.5.2. Технічні характеристики та будова основних видів підйомно-транспортного обладнання Види вантажопідйомних машин
- Транспортувальні машини і механізми
- 10.5.3. Вибір підйомно-транспортного обладнання для механізації складських робіт і визначення потреби в ньому
- Добір підйомно-транспортного обладнання
- Продуктивність обладнання
- 10.5.4. Експлуатація підйомно-транспортного обладнання Експлуатація обладнання
- 10.6. Обладнання для фасування та пакування товарів
- Ознаки класифікації обладнання
- Розділ 11 поняття, склад і структура суб'єктів системи роздрібної торгівлі
- 11.1. Види роздрібних торговців та їх характеристика
- Поняття роздрібного торговця
- 11.2. Фази і порядок створення роздрібного торговельного підприємства
- Розроблення комерційної стратеги торговельного підприємства
- Реєстрація суб'єктів роздрібної торгівлі
- 11.3. Організаційна побудова роздрібних торговців
- Характеристика основних організаційно-правових форм роздрібних торговців
- Організаційна структура роздрібних торговців
- Розділ 12 організаційна побудова і розвиток роздрібної торговельної мережі
- 12.1. Суть, принципи і завдання організації роздрібної мережі
- Поняття роздрібної торговельної мережі
- Соціально-економічно значення роздрібної торговельної мережі
- Принципи та вимоги до організації мережі роздрібних торговців
- 12.2. Характеристика основних видів, типів і форматів роздрібних торговців Види роздрібних торговців
- Типи роздрібних торговців
- Поняття формату роздрібного торговця
- Перспективні типи і формати роздрібних торговців
- 12.3. Концентрація і спеціалізація роздрібної мережі
- Концентрація торговельної мережі
- Спеціалізація роздрібних торговців
- 12.4. Територіальне розміщення роздрібної мережі
- Розміщення роздрібних торговельних підприємств
- Перспективні принципи розташування роздрібних торговельних підприємств
- Вибір місця розташування роздрібного торговця
- Фактори, що впливають на регіон і область діяльності торговельного підприємства
- 12.5. Ефективність функціонування роздрібної мережі
- Визначення точки беззбитковості мінімальної рентабельності
- Оптимізація розмірів підприємств
- Загальні показники ефективності функціонування торговельної мережі
- Розділ 13 будова, улаштування і проектування роздрібних торговельних підприємств
- 13.1. Будова і технологічне планування магазинів Приміщення магазину
- Розміщення приміщень магазину
- 13.2. Улаштування і планування торговельних приміщень Вимоги до планувань торговельних залів
- Зона входу-виходу
- Зона викладки товарів
- Вузол розрахунку
- Улаштування кафетеріїв
- Відділи замовлень
- 13.3. Улаштування і планування неторговельних приміщень
- Зона приймання товарів
- Зона зберігання і підготовки товарів до продажу
- Допоміжні приміщення
- 13.4. Дизайн та імідж магазину
- Дизайн магазину
- Зовнішнє оформлення магазину
- Інтер'єр магазину
- Розділ 14 організація торгово-технологічного процесу в магазині
- 14.1. Зміст торгово-технологічного процесу в магазині Суть і принципи організації торгово-технологічного процесу магазину
- 14.2. Технологія приймання і зберігання товарів у магазинах Розвантаження і внутрішньо-магазинне переміщування товарів
- Організація приймання товарів у магазині за кількістю та якістю
- Організація і технологія зберігання товарів у магазинах
- Особливості зберігання окремих товарів
- Підготовка товарів до продажу
- 14.3. Розміщування і викладання товарів Суть і принципи організації розміщування товарів у торговому залі
- Суть і принципи організації викладання товарів
- 14.4. Ефективність використання торгових площ магазинів Суть та система показників ефективності в торгівлі
- Показники ефективності використання торгової площі магазину
- Вимоги до торгових меблів
- 15.1.2. Типізація, уніфікація і стандартизація немеханічного обладнання Значення типізації, уніфікації та стандартизації обладнання
- 15.1.3. Обладнання торгових залів магазинів Види немеханічного обладнання
- 15.1.4. Добір торговельного немеханічного обладнання для оснащення магазинів Визначення потреби в торгових меблях
- 15.2. Реєстратори розрахункових операцій і правила їх експлуатації
- 15.2.1. Необхідність використання реєстраторів розрахункових операцій
- Види рро
- 15.2.2. Вимоги до електронних контрольно-касових апаратів Державний реєстр рро
- 15.2.3. Принципи будови екка
- Основні вузли екка
- 15.2.4. Порядок реєстрації екка
- Реєстрація екка
- 15.2.5. Правила експлуатації екка
- Визначення результату роботи
- 15.3. Характеристика і правила експлуатації вимірювального обладнання
- 15.3.1. Класифікація ваговимірювального обладнання та вимоги до нього
- Ознаки класифікації вагів
- Вимоги до вагів
- 15.3.2. Загальні принципи будови і характеристика основних видів вагів
- 15.3.3. Гирі: класифікація і вимоги до них Класи гир
- 15.3.4. Добір і правила експлуатації ваговимірювального обладнання
- Правила користування звт
- 15.3.5. Міри довжини та об'єму, характеристика та правила експлуатації
- 15.4. Холодильне обладнання
- 15.4.1. Значення холоду в торгівлі та оснащення її холодильним обладнанням
- Сутність охолодження
- 15.4.2. Основи машинного охолодження Сутність машинного охолодження
- Основні вузли компресійної холодильної машини
- 15.4.3. Класифікація та характеристика торговельного холодильного обладнання Класифікація торговельного холодильного обладнання
- 15.4.4. Розрахунок потреби, принципи добору і правила експлуатації холодильного обладнання Вибір холодильного обладнання
- Нормальний режим роботи холодильної машини
- 15.5. Інвентар роздрібного торгового підприємства
- Види торгового інвентарю
- Розділ 16 формування асортименту та управління ним у магазині
- 16.1. Завдання і методи вивчення попиту населення на роздрібних підприємствах Завдання вивчення попиту
- Методи вивчення попиту
- 16.2. Спеціалізація підприємств і планування товарного асортименту
- Стратегії формування асортименту
- Межі спеціалізації магазинів
- 16.3. Формування асортименту товарів у магазинах Принципи формування асортименту
- Етапи формування асортименту
- Формування асортименту у продовольчих магазинах
- Формування асортименту в непродовольчих магазинах
- Асортиментні переліки для магазинів
- Оцінка асортименту товарів
- Розділ 17 організація продажу товарів у магазинах
- 17.1. Класифікація форм і методів роздрібного продажу товарів Суть форм і методів продажу
- Магазинна форма продажу
- Позамагазинні форми продажу
- Особливі форми продажу
- 17.2. Магазинні методи продажу товарів: зміст, організація, ефективність
- Продаж товарів через прилавок обслуговування
- Інші методи продажу товарів у магазинах
- 17.3. Психологічні аспекти процесу продажу товарів Суть психології торгівлі
- Етапи продажу
- Зустріч покупця
- Виявлення потреби
- Мотиви купівель
- Вислуховування покупця
- Аргументація товару
- Демонстрування товару
- Відповідь на заперечення
- Укладення угоди
- 17.4. Дослідження поведінки покупців Основи дослідження
- Типи темпераменту
- Причини конфліктів
- Запобігання конфлікту
- Розвиток конфлікту
- Подолання конфлікту
- 17.5. Методи активізації продажу товарів Суть активних методів продажу
- Виставки-продажі
- Сезонний розпродаж товарів
- Продаж товарів зі знижкою ціни
- Продаж з використанням бізнес-лотереї
- Послідовний продаж товарів
- Продаж товарів з дегустацією
- Продаж через пошту чи за телефоном
- Розділ 18 мерчендайзинг
- 18.1. Зміст та завдання мерчандайзингу Визначення терміну
- Актуальність мерчендайзингу
- 8.2. Комплекс мерчендайзингу як загальний процес управління продажем товарів
- 18.3. Методологічні основи впровадження технологій мерчендайзингу Прибутковість товару як основа рішень
- Формування асортименту товарів
- Організацій внутрішнього простору магазину
- Методи управління потоками покупців
- Візуальна презентація товарів
- Ефективність використання площі та обладнання
- 18.4. Рекламно-інформаційна робота в магазині як елемент мерчендайзингу Просування товарів у роздрібній торгівлі
- Атмосфера та імідж магазину
- 18.5. Управління комплексом мерчендайзингу Контроль комплексу мерчендайзингу
- Проблеми застосування мерчендайзингу
- Суть, зміст і порядок розробки Стандартів мерчендайзингу
- Розділ 19 позамагазинні форми продажу товарів
- 19.1. Організація продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі Характеристика підприємств дрібнороздрібної торгівлі
- Організація роботи підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі
- Організація продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі
- Особливості продажу товарів через торговельні автомати
- 19.2. Організація пересувної торгівлі Характеристика засобів пересувної торгівлі
- Організація роботи автомагазинів
- Загальні засади організації продажу товарів за замовленнями та вдома у покупців
- Порядок продажу товарів на замовлення покупців
- Порядок продажу товарів удома в покупців
- 19.3. Ярмарково-базарна торгівля Поняття та види ярмарків, основи їх організації
- Поняття, види базарів, основи їх організації
- 19.4. Нові форми позамагазинного продажу товарів
- Розділ 20 особливі форми продажу товарів
- 20.1. Комісійний продаж непродовольчих товарів Суть договору комісії
- Приймання товарів на комісію
- Організація продажу і повернення товарів
- 20.2. Продаж товарів у розстрочку Суть продажу товарів у розстрочку
- Правила продажу товарів у розстрочку
- 20.3. Роздрібні аукціони Суть і види аукціонів
- Етапи проведення аукціону
- 20.4. Продаж товарів поштою Види торгівлі поштою
- Організація виконання замовлень
- Розділ 21 електронна торгівля
- 21.1. Сутність і зміст електронної торгівлі Поняття електронної торгівлі
- Особливості електронної торгівлі
- 21.2. Системи і форми електронної торгівлі Системи електронної торгівлі
- Форми електронної торгівлі
- 21.3. Організація Інтернет-магазину
- 21.4. Функціонування Інтернет-магазину
- Розділ 22 організація торгівлі на ринках
- 22.1. Торгівля на ринках як особлива форма торговельно-сервісного обслуговування Сутність торгівлі на ринках
- Роль і значення торгівлі на ринках
- 22.2. Характеристика ринкового господарства і його структурних елементів Поняття ринкового господарства
- Класифікація підприємств ринків
- Організаційно-економічний статус підприємств ринків
- Структурні елементи підприємства ринків
- 22.3. Організація системи послуг у торгівлі на ринках Система послуг у торгівлі на ринках
- 22.4. Особливості організації роботи продовольчих і непродовольчих ринків Загальні вимоги до організації роботи підприємств ринків
- Особливості організації роботи продовольчих ринків
- Особливості організації роботи непродовольчих ринків
- Особливості організації роботи непродовольчих ринків
- Основні види послуг у торгівлі
- 23.2. Стратегія створення і надання системи послуг у підприємствах торгівлі
- Система послуг у галузі торгівлі
- Стратегія суб'єктів торгівлі у створенні системи послуг
- 23.3. Організація надання окремих видів послуг
- Установлення переліку послуг, що можуть надаватися торговельними підприємствами
- Поняття якості послуг
- Організація окремих видів торговельних послуг
- Розділ 24 формування системи торговельного обслуговування на ринку товарів та послуг
- 24.1. Система торговельного обслуговування: суть, зміст, принципи організації
- Особливості організації системи торговельного обслуговування
- Напрями вдосконалення системи торговельного обслуговування
- 24.2. Характеристика складових системи торговельного обслуговування
- Поняття роздрібного торговця
- 24.3. Культура торгівлі та показники її рівня
- Поняття культури торгівлі
- Складові елементи культури торгівлі
- Культура обслуговування покупців
- 24.4. Якість обслуговування та її оцінка
- Поняття якості торговельного обслуговування
- Принципи державного регулювання сфери торгівлі
- Права споживачів
- 25.1.2. Органи захисту прав споживачів
- Основні права Держспоживстандарту України
- Місцеві органи Держспоживстандарту України
- Органи державної податкової служби України
- Державна служба боротьби з економічними злочинами
- Міністерство охорони здоров'я України
- Держцінінспекція
- Органи місцевого самоврядування
- Громадські організації споживачів
- 25.1.3. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів
- 25.2. Контрольні перевірки додержання правил торговельного обслуговування
- 25.2.1. Проведення відбору зразків товарів для перевірки їхньої якості Мета відбору зразків товарів
- Зміст акта відбору зразків товарів
- 25.2.2. Контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами
- Основні вимоги до контрольної перевірки правильності розрахунку зі споживачами
- Послідовність контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами
- Особливості перевірки фактичної кількості, міри, маси й обсягу товарів
- 25.2.3. Перевірка суб'єктів підприємництва працівниками Держцінінспекції Зміст посвідчення, виданого на перевірку цін
- Зміст акта, складеного за результатами перевірки цін
- 25.2.4. Перевірка ведення Книги відгуків і пропозицій Книга відгуків і пропозицій
- 25.3. Контроль за додержання правил користування засобами вимірювальної техніки
- Вимоги до звт під час перевірки
- 25.5. Тимчасове припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг Мета тимчасового припинення діяльності підприємств сфери торгівлі
- Підстава для рішення про тимчасове припинення діяльності суб'єкта господарювання
- 25.6. Упровадження Журналу реєстрації перевірок Мета впровадження Журналу реєстрації перевірок
- Література