logo search
Організація торгівлі

4.3. Перебудова територіальної структури торгівлі

Територіальна структура торгівлі відображає регіональні особливості і пріоритети структурної політики в регіонах. Однак сама регіональна політика відносно територіального розвитку торгівлі тільки формується, тому структура торгівлі складається під впливом некерованих факторів зі значними деформаціями.

Найбільш повну картину територіальної структури можна отримати за допомогою аналізу торгівлі в міській і сільській місцевості, а також за регіонами України.

В Україні за аналогією більшості країн світу концентрація торгівлі історично здійснювалась у містах. Ця закономірність зберігається й нині, але деформовано. У містах, де проживає 2/3 населення, зосереджено 70 % роздрібних підприємств, близько 75 % торговельних площ, 92 % товарообігу. Оптова торгівля, по-суті, вся розташована у місті.

На сільську місцевість з населенням 16 мли осіб (33 %) припадає лише 8 % загального обігу внутрішньої торгівлі. Розрив між товарообігом на одиницю міського і сільського населення — майже 6 разів, і він продовжує збільшуватися (табл. 4.3).

Дані табл. 4.3 підтверджують значні контрасти в територіальній структурі торгівлі. Так, у сільській місцевості забезпеченість населення торговельними площами становить лише 903 м2 на 10000 осіб постійного населення, що у 1,5 рази менше, ніж у міських поселеннях, і у 2,5 рази нижче від нормативу.

Аналогічний стан з товарообігом. Якщо в 1990 р. торгівля на селі займала 28 % у загальному товарообігу, то у 2003 році — 7,6 %. Більше того, з 28,5 тис. сільських поселень 5,8 тис, тобто близько 20 % не мають ні стаціонарних об'єктів торговельного обслуговування, ні пересувної торгівлі.

Істотні деформації спостерігаються у структурі товарообігу на селі. Співвідношення проданих продовольчих і непродовольчих товарів становить 89 : 11, що вказує на надзвичайно вузький сегмент непродовольчих товарів на сільському ринку.

Таблиця 4.3

Динаміка територіальних структурних змін в сфері торгівлі

Основні показники розвитку торгівлі

Рік

Місцевість

Зміни, % (2003 р. до 1991 р.)

міська

сільська

місто

село

Кількість торговельних об'єктів, тис. од.

1991 2003

59,6 57,9

58,725,9

0,91

0,55

Торговельні площі роздрібних підприємств, млн. м

1991 2003

6,74,4

3,51,4

0,68

0,48

Товарообіг на одиницю населення, грн.

2003

1223

187

0,45

0,10

Частка в товарообороті, %:— непродтоварів— продовольчих товарів

1991 2003 1991 2003

54604640

51114989

——

——

Стабілізація сільського ринку пов'язана насамперед з комплексним, системним принципом формування сучасної мережі об'єктів торгівлі, диверсифікації системи торговельного обслуговування, підвищення реальних доходів і платоспроможності сільського населення, "легалізації" значної частини товарообігу.

Зазначені проблеми характерні не тільки для територіальної, а й регіональної структури торгівлі. У межах регіонів спостерігаються очевидні диспропорції і деформації в забезпеченості населення роздрібною мережею, торговельними площами, у структурі товарообігу, рівні споживання, якості обслуговування (табл. 4.4).

Аналіз даних табл. 4.3 показує, що лише в п'ятьох областях забезпеченість населення торговельними площами перевищує 1400 м на 10000 осіб. Отже, відносно нормативу або інших розвинутих країн (5000—5500 м на 10000 осіб) рівень забезпеченості надзвичайно низький. У більшості областей стан забезпеченості є не тільки низьким, але й спостерігається тенденція до скорочення торговельних площ у всіх регіонах.

Щодо забезпеченості населення роздрібними підприємствами, то особливого контрасту за регіонами не спостерігається. Відхилення від середньої забезпеченості по Україні (15 підприємств на 10000 осіб) незначні. За цим показником Україна лідирує серед багатьох країн. Але варто ще раз зауважити, що вітчизняні підприємства мають порівняно невеликі торговельні площі — середній розмір магазину не перевищує 90 м2

У регіональній структурі найбільш виражені деформації склались у товарообігу. Загалом товарообіг на одну особу малий — усього 707 грн на рік. В окремих областях цей показник становить 55—60 % середнього рівня по Україні. А різниця між найвищим і найнижчим рівнем відповідно перевищує 2 рази.

Таблиця 4.4

Регіональна структура сфери торгівлі

№ п/п

Регіони

Забезпеченість населення

Грошові - доходи на одну особу, грн/рік

Товарообіг на одну особу, грн/рік

Частка грошових доходів у товарообігу, %

торг. прощ., м2 на 10000 жителів

торг. підпр. на 10000 жителів

Україна

1350

15

2247,5

707

31,4

1

Автономна Республіка Крим

1275

15

1696

595

35,1

2

Вінницька

1248

16

1425

527

36,9

3

Волинська

1296

16

1939

643

48,0

4

Дніпропетровська

1320

12

3149

779

24,7

5

Донецька

1368

12

2626

640

24,3

6

Житомирська

1512

18

1463

543

37,1

7

Закарпатська

1275

17

1196

720

60,2

8

Запорізька

1313

13

2358

796

33,7

9

Івано-Франківська

975

15

2283

466

36,3

10

Київська

1320

15

1561

666

42,6

11

Кіровоградська

1275

17

1602

558

34,8

12

Луганська

1067

11

2179

439

20,1

13

Львівська

1480

20

1738

779

44,8

14

Миколаївська

1264

16

2498

564

22,6

15

Одеська

1312

16

1907

561

29,4

16

Полтавська

1349

19

2007

745

37,1

17

Рівненська

1190

14

1267

519

40,9

18

Сумська

1558

19

1522

732

48,1

19

Тернопільська

1152

16

1074

411

38,3

20

Харківська

2235

13

2031

877

43,2

21

Херсонська

1196

13

1526

531

34,8

22

Хмельницька

1463

19

1390

484

35,2

23

Черкаська

1358

14

1544

513

33,2

24

Чернівецька

1078

14

1023

606

59,2

25

Чернігівська

1776

21

1564

651

41,6

Усе це вказує на слаборозвинуту систему торговельного обслуговування в регіонах, недостатню роль торгівлі в забезпеченні матеріальних потреб населення, відсутності активної торговельної політики.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які зміни відбуваються в соціальній структурі торгівлі в сучасних умовах?

2. Що таке функціональна структура торгівлі?

3. Чим різняться стара і нова функціональні моделі сфери обігу товарів та послуг?

4. Як можна оцінити систему торговельного обслуговування в регіонах?