Організація перевезень вантажів автомобільним транспортом
Для перевезень торговельних вантажів на короткі відстані найчастіше використовується вантажний автомобільний транспорт, який забезпечує перевезення товарів від станцій залізниць, зі складів виробничих і сільськогосподарських підприємств на склади оптових підприємств і з цих складів в об'єкти роздрібної та дрібно-роздрібної торговельної мережі, для переміщення товарів між магазинами і для виїзної торгівлі.
Основними нормативними документами, які регламентують перевезення вантажів автомобільним транспортом, є Статут автомобільного транспорту і Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні.
В сучасних умовах багато підприємств торгівлі володіють власними засобами автомобільного транспорту і виконують ним перевезення торговельних вантажів. Разом -з тим часто для цих перевезень використовується транспорт спеціалізованих автотранспортних підприємств, які належать до категорії транспорту загального користування.
Підприємства торгівлі висувають до рухомого складу автомобільного транспорту специфічні експлуатаційні і технологічні вимоги. Зокрема, автотранспорт для перевезень товарів народного споживання повинен:
> бути спеціалізованим, тобто: а) відповідати оптимальним умовам перевезень конкретних груп та найменувань товарів; б) забезпечувати механізацію вантажно-розвантажувальних робіт при виконанні транспортно-експедиційних операцій;
> відповідати вимогам розвитку перспективних транспортних систем, зокрема контейнерної транспортної системи;
> бути високоманевровим, мати широкий діапазон вантажопідйомності;
> мати високу прохідність для доставки товарів в умовах торгівлі в сільській місцевості;
> передбачати можливість збільшення габаритів кузова та пристосованість їх для багатоярусного укладання товарів з метою ефективного використання вантажопідйомності транспортних засобів.
Ці підприємства виконують централізовані перевезення вантажів, забезпечують транспортно-експедиційне обслуговування вантажовідправників і вантажоодержувачів, здійснюють прямі, змішані залізнично-автомобільні та водно-автомобільні перевезення вантажів.
Для перевезень торговельних вантажів підприємствами транспорту загального користування необхідно додержувати заведеного порядку їх планування та організації, який базується на укладанні між перевізниками та замовниками (вантажовідправниками або вантажоодержувачами) договорів про перевезення вантажів автомобільним транспортом. Ці договори є основною формою організаційно-правових документів з планування та організації перевезень.
Автомобільним транспортом здійснюються перевезення, які класифікуються за:
> належністю транспорту (транспорт загального користування, відомчий транспорт, власний транспорт підприємницьких організацій та формувань);
> відстанню перевезень (приміські, міжміські, міжнародні);
> способами організації і виконання перевезень (централізовані, децентралізовані, прямі, змішані, комбіновані, контейнерні, пакетні);
> тривалістю перевезення (постійні, сезонні, тимчасові);
> видами вантажів (за видами продукції або видами тари);
> розмірами парти вантажів (масові, партійні, дрібно-партійні).
За умовами договору перевезення вантажів перевізник зобов'язується доставити наданий вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (одержувачеві), а відправник зобов'язується оплатити за перевезення вантажу встановлену плату. У договорі встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення цілісності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і т. ін.), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов'язки сторін, відповідальність тощо.
Відповідно до договору перевізник і замовник у межах квартального плану за 10 днів до початку кожного місяця визначають місячні плани декадними плановими завданнями на перевезення вантажів. На перевезення вантажів автотранспортом замовник надає перевізнику за наявності договору заявку (на день, тиждень, декаду, місяць) встановленої форми. Заявка подається перевізнику в строк, визначений договором, телефонограмою, телетайпом, телеграфом, телексом, іншим фіксованим способом. У цьому разі в заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси завантаження та розвантаження, відстані перевезення та вид упаковки.
Перевезення торговельних вантажів можуть здійснюватися також за разовим договором.
Основними документами, які оформляються на перевезення вантажів автотранспортом, є товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.
Безпосередньо перевезення вантажу покладається на водія автомобіля, а його супровід та охорона вантажу в дорозі — на експедитора, з яким укладається договір про особисту матеріальну відповідальність. Проте досить часто в господарській практиці мають місце випадки, коли функції експедитора за додаткову оплату виконує водій автомобіля, а в деяких випадках експедирування вантажів можуть здійснювати інші посадові особи вантажовідправника або вантажоодержувача, наприклад товарознавці підприємств оптової або роздрібної торгівлі.
Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Вантажовідправник повинен виписати товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів у кількості, не меншій ніж 4 примірники, засвідчити їх підписом і за необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною експедитор (водій) підписує всі її примірники. Перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у вантажовідправника, другий — передається експедитором (водієм) вантажоодержувачу, третій і четвертий примірники, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби — печаткою або штампом), передаються перевізнику.
У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перелічувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж. У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із замовником.
Основними етапами технологічного процесу перевезення вантажів автомобільним транспортом є:
• приймання вантажу до перевезення;
• маркування і пломбування вантажу;
• завантаження автомобіля;
• оформлення документації;
• здійснення процесу перевезення і доставки вантажу одержувачеві;
• розвантаження автомобіля;
• приймання вантажу одержувачем;
• проведення розрахунків за перевезення вантажу.
Для забезпечення збереження вантажу та раціонального використання вантажопідйомності транспортного засобу і об'єму його кузова вантажовідправник зобов'язаний до прибуття автомобіля під завантаження підготувати вантаж до перевезення. З цією метою вантажі укладаються в справну транспортну тару, визначену стандартами, ТУ, договором тощо, а на кожне вантажне місце наноситься маркування. У разі неправильного укладання та упакування товарів або ж при використанні тари, яка не відповідає фізико-хімічним властивостям товарів, майнова відповідальність за пошкодження чи втрату товару покладається на вантажовідправника. У разі, коли передбачається перевезення одним автомобілем товарів для кількох вантажоодержувачів, вантажі мають бути відповідно згруповані.
Час прибуття автомобіля під завантаження відраховується з моменту подання водієм подорожнього листа в пункті завантаження, а час прибуття автомобіля під розвантаження — з моменту подання ним же товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження. На виконання завантажувальних і розвантажувальних робіт виділяється час, який визначається за основними нормами часу простою автомобіля під завантаженням і розвантаженням, установленими залежно від маси вантажу і типу кузова автомобіля. При виконанні цих операцій традиційно додержуються практики, відповідно до якої завантаження вантажів у кузов автомобіля, їх закріплення, накривання та ув'язування виконуються вантажовідправником, а вивантаження вантажів з кузова автомобіля, знімання кріплень та покриттів — вантажоодержувачем; до обов'язків водія входить перевірка відповідності укладання і закріплення вантажу в кузові автомобіля вимогам безпеки руху і забезпечення збереження транспортного засобу. У разі виявлення недоліків щодо укладання чи закріплення вантажу, які загрожують збереженню вантажу, водій повинен повідомити вантажовідправника з метою ліквідації виявлених відхилень (порушень).
Завантаження автомобіля має здійснюватися до повного використання об'єму його кузова, але при цьому забороняється перевищувати вантажопідйомність автомобіля. У разі перевезень легковагових вантажів вантажовідправник може (і повинен) використовувати можливості для підвищення рівня використання автомобілі (наприклад за рахунок нарощування його бортів).
Важливою умовою підготовки вантажів до перевезення є визначення їх кількості, насамперед маси. Визначення маси вантажу проводиться засобами вантажовідправника спільно з представником автотранспортного підприємства. У разі перевезень вантажів у критих автомобілях (з кузовом типу "фургон") і причепах, контейнерах, цистернах, опломбованих вантажовідправником, масу вантажу визначає він сам.
Завантаження (а також розвантаження) вважається закінченим після вручення водієві оформлених товарно-транспортних накладних.
У пункті призначення вантажі повинні здаватися вантажоодержувачеві за масою і кількістю місць у тому самому порядку, в якому вони приймалися від вантажоодержувача. Вантаж у пункті призначення мас видаватися тільки тому представникові вантажоодержувача, який указаний у товарно-транспортній накладній. У разі прибуття вантажів у справних автомобілях, причепах, контейнерах, цистернах з непошкодженими пломбами відправника, вони видаються без перевірки маси, якісного стану вантажу і кількості вантажних місць. Також можуть здаватися без перевірки маси навальні або насипні вантажі, які прибули в пункт призначення без ознак нестачі, але це можливе лише в разі відсутності у вантажоодержувача автомобільної ваги. У разі перевезення тарно упакованих і поштучних вантажів їх видають на основі перевірки за участі представника автотранспортного підприємства маси і стану вантажу тільки кожного пошкодженого місця. Для цього пошкоджені місця розкривають і перевіряють вантаж за товарно-транспортними накладними.
Перевірку маси, кількості місць і якісного стану вантажу за участі представника автотранспортного підприємства обов'язково потрібно проводити в пункті призначення в разі:
> прибуття вантажу в несправному кузові транспортного засобу або в справному кузові, але з пошкодженими пломбами чи з пломбами іншої вантажної станції;
> прибуття вантажів з обмеженими термінами зберігання з порушенням термінів доставки цього вантажу або встановленого транспортного режиму під час транспортування;
> прибуття вантажу, який завантажувався автотранспортним підприємством;
> видавання вантажу зі складу транспортного підприємства.
За підсумками приймання вантажів у разі виявлення нестачі, псування або пошкодження вантажу оформляється відповідний акт (див. підрозд. 8.3), про що робиться запис у товарно-транспортній накладній. Якщо ж відхилень від товарно-супровідних документів не виявлено, то факт отримання вантажу підтверджується підписом матеріально відповідальної особи і печаткою (штампом) вантажоодержувача в 3 примірниках товарно-транспортної накладної, два з яких повертаються водієві (експедиторові).
Розвантаження автомобіля, як правило, проводиться силами і засобами вантажоодержувача. Після вивантаження товару вантажоодержувач повинен очистити кузов автомобіля, а після перевезення вантажів з обмеженими термінами зберігання, сирих тваринних продуктів, тварин, птиці — промити (пропарити, продезінфікувати) кузов або ж оплатити ці роботи в разі здійснення їх підприємством транспорту.
При організації перевезень необхідно правильно визначати потрібну кількість автомобілів для доставки окремих вантажів з метою ефективного використання парку автомобілів.
Потреба в автомобілях для перевезення окремих вантажів визначається за формулою
де Азаг — загальна кількість автомобілів; Qзаг — загальна кількість вантажу, що підлягає перевезенню; Qа – добова продуктивність автомобіля, яка розраховується за формулою (2) у раз) перевезень за лінійними маршрутами і за формулою (3) - за кільцевими маршрутами.
де L — відстань від вантажовідправника до вантажоодержувача, км; S — загальна довжина одного маршруту (відстань перевезення), км; V — середня швидкість руху автомобіля на маршруті, км/год.; Тз — час на заїзд у проміжні пункти, хв.; Кз — загальна кількість заїздів автомобіля за один рейс; Тн.р — час простою автомобіля під навантаженням і розвантажуванням, хв.; Трм — плановий час роботи автомобіля ("перебування в наряді"), год.; DТрз — різниця між часом роботи вантажоодержувачів і часом, протягом якого завозяться товари, год.; Вн — нормативна вантажопідйомність автомобіля, тонн; Кв.н.в. — коефіцієнт статичного використання номінальної вантажопідйомності автомобіля, од.
Оплата перевезень вантажів автомобільним транспортом проводиться відповідно до укладеного договору на перевезення вантажів. Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належно оформлених подорожніх листів разом з товарно-транспортними накладними, а при користуванні автомобілями, робота яких оплачується виходячи з часу роботи автомобіля у замовника — тільки подорожніх листів.
Для характеристики ефективності використання автотранспорту заведено визначати:
- показники, які характеризують рівень використання рухомого складу вантажного автотранспорту (коефіцієнти технічної готовності, випуску і використання рухомого складу, коефіцієнти статичного і динамічного використання вантажопідйомності автомобіля, коефіцієнт використання пробігу, середня відстань поїздки з вантажем і середня відстань перевезення, час простою під завантаженням-розвантаженням, час у наряді, технічна та експлуатаційна швидкість);
- результативні показники роботи рухомого складу (кількість поїздок, загальна відстань перевезень і пробіг з вантажем, обсяг перевезень і транспортна робота).
- Розділ 1 організація торгівлі як галузь знань
- 1.1. Поняття організації торгівлі Поняття організації
- Організація торгівлі
- 1.2. Організація торгівлі як навчальна дисципліна та її еволюція Етапи дисципліни
- Необхідність вивчення дисципліни
- 1.3. Функції і завдання дисципліни "Організація торгівлі" Функції, завдання дисципліни
- 1.4. Зв'язок з іншими дисциплінами Зв'язок з іншими дисциплінами
- 1.3. Функції і завдання дисципліни "Організація торгівлі" Функції, завдання дисципліни
- 1.4. Зв'язок з іншими дисциплінами Зв'язок з іншими дисциплінами
- 2.2. Зміст організації торгівлі
- 2.3. Синергетика та організація торгівлі
- Синергічний ефект
- Умови і механізми синергізму
- 2.4. Закони організації
- 2.5. Основні принципи організації в торгівлі
- Загальносистемні принципи
- Принципи організаційної побудови
- Принципи організації процесів
- Розділ 3 організаційні моделі в системі торгівлі
- 3.1. Загальна характеристика торгівлі як системи
- Функції торгівлі
- Ресурси системи
- Елементи системи
- Інтегративність системи
- 3.2. Види суб'єктів торговельної діяльності Види суб'єктів
- Суб'єкти системи
- Розділ 4 структурна перебудова торгівлі
- 4.1. Перебудова соціальної структури торгівлі
- Державна форма торгівлі
- Колективна форма власності
- Приватна форма торгівлі
- 4.2. Перебудова функціональної структури Функціональна структура торгівлі
- 4.3. Перебудова територіальної структури торгівлі
- Розділ 5 організація оптової торгівлі
- 5.1. Поняття оптового ринку як місця і сфери здійснення оптової торговельної діяльності
- Суть оптового ринку матеріальних благ
- Оптовий ринок як сукупність його об'єктів і суб'єктів
- Об'єкти оптового ринку
- Основний контингент суб'єктів оптового ринку
- Характеристика сучасного оптового ринку
- 5.2. Суть і завдання оптової торгівлі — основного складового елементу оптового ринку
- Сутність оптової торгівлі
- Види оптової торгівлі
- Допоміжні функції оптової торгівлі
- Фактори, що впливають на оптову торгівлю
- Роль оптової торгівлі
- Значення оптової торгівлі
- 5.3. Структура та інфраструктура оптової торгівлі
- Структура оптової торгівлі
- Інфраструктура оптової торгівлі
- 5.4. Види оптових підприємств та їх класифікація Поняття оптового торговельного підприємства
- Класифікація оптових підприємств
- Функції оптових торговельних підприємств
- 5.5. Структура і побудова апарату оптового підприємства Структурна побудова оптового торговельного підприємства
- 5.6. Складське господарство оптового підприємства
- 5.6.1. Суть, роль, завдання організації складського господарства Поняття складського господарства
- Завдання розвитку складського господарства
- 5.6.2. Класифікація товарних складів Ознаки класифікації товарних складів
- 5.6.3. Вимоги до будови та влаштування складів Основні ознаки класифікації складських будівель
- Переваги одноповерхових складів
- Вимоги до будови складів
- 5.6.4. Будова і технологічне планування загально-товарних складів Основні групи складських приміщень
- Конструктивні елементи складських споруд
- 5.6.5. Будова і технологічне планування спеціальних складів Види спеціальних складів
- Оперативно-складські приміщення холодильника
- 5.6.6. Розрахунок потреби в складській площі і місткості Елементи загальної площі складу
- Розрахунок потреби в складах за показником "місткість складів у кубічних метрах"
- 5.6.7. Техніко-економічні показники використання складів Техніко-економічні показники роботи складів
- Розмір вантажообігу складу
- Пропускна спроможність складу
- Раціональне використання загальної площі складу
- Коефіцієнт використання об'єму складу
- Собівартість переробки 1 т вантажу в грн.
- Продуктивність праці працівників складу
- Рівень механізації складських робіт
- 5.7. Розміщення та оптимальні розміри оптових підприємств Розміщення оптових підприємств
- Оптимальні розміри оптових підприємств
- Розділ 6 організація оптових закупівель товарів та їх документальне оформлення
- 6.1. Господарські зв'язки як основа організації оптових закупівель товарів Поняття господарських зв'язків
- Класифікація господарських зв'язків
- 6.2. Суть оптових закупівель, їх види. Планування закупівельної роботи Суть оптових закупівель
- Організація оптових закупівель
- 6.3. Маркетингове забезпечення оптових закупівель товарів Завдання і структура маркетингового дослідження ринку
- Вибір постачальників товарів
- План оптових закупівель
- 6.4. Форми і методи закупівель товарів у вітчизняного виробництва Закупівлі товарів за прямими зв'язками
- Закупівлі товарів на ярмарках
- Закупівлі товарів на біржах
- 6.5. Порядок укладання договорів Етапи укладення договору
- Укладання договорів способом електронного обміну даними
- Правила укладення договору
- 6.6. Зміст договору поставки товарів і обґрунтування його умов Суть і структура договору поставки
- Зміст умов договору
- 6.7. Закупівля товарів за державні кошти Форми закупівель
- Організація відкритих торгів
- Тендерна документація
- Тендерна пропозиція
- Розгляд пропозицій
- Торги з обмеженою участю
- Двоступеневі торги
- Запит цінових пропозицій
- Закупівлі товарів у одного постачальника
- Права і обов'язки сторін
- 6.8. Особливості закупівель товарів у іноземних фірм Організація закупівель товарів у інофірм
- Підготовка до укладення контракту
- Укладення зовнішньоторговельного контракту
- Зміст зовнішньоторговельного контракту
- Організація виконання контракту
- 14. Яке значення мають господарські зв'язки торгівлі з промисловістю для економіки держави? розділ 7 організація торгово-технологічного процесу на підприємствах оптової торгівлі
- 7.1. Зміст, принципи організації торгово-технологічного процесу і складу та фактори, які впливають на його побудову Зміст торгово-технологічного процесу складу і принципи його раціональної організації
- 7.2. Технологія розвантажування і внутрішньо-складського переміщування товарів Загальні засади організації розвантажування транспортних засобів
- Особливості організацій і технології розвантажування транспортних засобів
- 7.3. Організація і технологія приймання товарів на складі Загальні засади приймання товарів за кількістю та якістю
- Організація приймання товарів за кількістю
- Організація приймання товарів за якістю
- Особливості приймання товарів за участі експертів тпп
- 7.4. Організація і технологія розміщування та зберігання товарів на складах Загальні основи організації зберігання товарів
- Організація розміщування товарів на складі
- Технологія укладання товарів на зберігання
- Заходи зі збереження товарів на складах
- 7.5. Організація і технологія відбору та відпуску товарів зі складу Загальні основи організації відбору та відпуску товарів
- Організація і технологія відпуску товарів зі складу
- 7.6. Механізація й автоматизація технологічного процесу на підприємствах оптової торгівлі Поняття механізації технологічного процесу
- Комплексна механізація
- Автоматизація складських процесів
- Проблеми механізації в опті
- Поняття системи машин
- 7.7. Управління торгово-технологічним процесом і наукова організація праці на складі Завдання управління торгово-технологічними процесами на складах
- Організація управління операціями торгово-технологічного на складі
- Організація праці на складі
- 7.8. Організація оперативного обліку і контролю за рухом товарів на складі Загальні засади організації обліку руху товарів на складах
- Розділ 8 організація оптового продажу товарів
- 8.1. Форми оптового продажу і види оптового обороту Суть оптового продажу
- Види оптового обігу
- 8.2. Організація продажу товарів зі складу Методи Оптового продажу
- Продаж з особистим відбиранням
- Продаж за телефонними замовленнями
- Метод стандартного постачання
- 8.3. Організація транзитної поставки товарів Види транзитного обігу
- Організація транзитного обігу
- 8.4. Особливості дрібнооптового продажу товарів Організація дрібнооптового продажу товарів у магазинах-складах
- Дрібнооптовий продаж на оптових ринках
- Дрібнооптова посилкова торгівля
- 8.5. Активізація і стимулювання оптового продажу товарів Активізація оптового продажу
- Стимулювання оптового продажу
- Розділ 9 організація товаропостачання і доставки товарів оптовим покупцям
- 9.1. Суть товаропостачання, зміст і основні вимоги до його організації Суть товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- Вимоги і принципи організації товаропостачання
- 9.2. Джерела товаропостачання та їх вибір Джерела товаропостачання
- Методи товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- 9.3. Визначення потреби в товарах, точки замовлення і порядок оформлення замовлення Визначення потреби в товарах
- Визначення точки замовлення
- Оформлення замовлення на завезення товарів
- 9.4. Організація централізованого завезення товарів Суть і зміст централізованого методу товаропостачання
- Оптимізація маршрутів завезення товарів
- 9.5. Технологічні аспекти організації процесу товаропостачання Завдання і напрями проектування технології товаропостачання
- Індустріальні технології товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- Управління товаропостачанням роздрібної торговельної мережі
- Розділ 10 транспортне, тарне та технічне забезпечення технологічних процесів у оптовій торгівлі
- 10.1. Транспортні засоби та їх вибір для забезпечення транспортно-експедиційних операцій в оптовій торгівлі Види і роль транспорту у сфері торгівлі
- Основні види транспортних засобів для перевезень вантажів
- Організація перевезень вантажів залізничним транспортом
- Організація перевезень вантажів автомобільним транспортом
- 10.2. Роль тари та упаковки в організації торгово-технологічних процесів, основні вимоги, види, якість тари Роль і функції тари та упаковки
- Основи класифікації тари
- Вимоги та якість тари
- 10.3. Організація тарних операцій у торговельних підприємствах Порядок організації обігу тари в торгівлі
- Технологія операцій з тарою на підприємствах торгівлі
- 10.4. Обладнання для пакетування і зберігання товарів на оптових підприємствах
- Поняття пакетування вантажів
- Види обладнання для зберігання товарів
- Стелажі
- Роботосистеми
- Підтоварники
- Піддони
- 10.5. Підйомно-транспортне обладнання складів та його використання для механізації складських операцій
- 10.5.1. Класифікація підйомно-транспортного обладнання Призначення підйомно-транспортного обладнання
- 10.5.2. Технічні характеристики та будова основних видів підйомно-транспортного обладнання Види вантажопідйомних машин
- Транспортувальні машини і механізми
- 10.5.3. Вибір підйомно-транспортного обладнання для механізації складських робіт і визначення потреби в ньому
- Добір підйомно-транспортного обладнання
- Продуктивність обладнання
- 10.5.4. Експлуатація підйомно-транспортного обладнання Експлуатація обладнання
- 10.6. Обладнання для фасування та пакування товарів
- Ознаки класифікації обладнання
- Розділ 11 поняття, склад і структура суб'єктів системи роздрібної торгівлі
- 11.1. Види роздрібних торговців та їх характеристика
- Поняття роздрібного торговця
- 11.2. Фази і порядок створення роздрібного торговельного підприємства
- Розроблення комерційної стратеги торговельного підприємства
- Реєстрація суб'єктів роздрібної торгівлі
- 11.3. Організаційна побудова роздрібних торговців
- Характеристика основних організаційно-правових форм роздрібних торговців
- Організаційна структура роздрібних торговців
- Розділ 12 організаційна побудова і розвиток роздрібної торговельної мережі
- 12.1. Суть, принципи і завдання організації роздрібної мережі
- Поняття роздрібної торговельної мережі
- Соціально-економічно значення роздрібної торговельної мережі
- Принципи та вимоги до організації мережі роздрібних торговців
- 12.2. Характеристика основних видів, типів і форматів роздрібних торговців Види роздрібних торговців
- Типи роздрібних торговців
- Поняття формату роздрібного торговця
- Перспективні типи і формати роздрібних торговців
- 12.3. Концентрація і спеціалізація роздрібної мережі
- Концентрація торговельної мережі
- Спеціалізація роздрібних торговців
- 12.4. Територіальне розміщення роздрібної мережі
- Розміщення роздрібних торговельних підприємств
- Перспективні принципи розташування роздрібних торговельних підприємств
- Вибір місця розташування роздрібного торговця
- Фактори, що впливають на регіон і область діяльності торговельного підприємства
- 12.5. Ефективність функціонування роздрібної мережі
- Визначення точки беззбитковості мінімальної рентабельності
- Оптимізація розмірів підприємств
- Загальні показники ефективності функціонування торговельної мережі
- Розділ 13 будова, улаштування і проектування роздрібних торговельних підприємств
- 13.1. Будова і технологічне планування магазинів Приміщення магазину
- Розміщення приміщень магазину
- 13.2. Улаштування і планування торговельних приміщень Вимоги до планувань торговельних залів
- Зона входу-виходу
- Зона викладки товарів
- Вузол розрахунку
- Улаштування кафетеріїв
- Відділи замовлень
- 13.3. Улаштування і планування неторговельних приміщень
- Зона приймання товарів
- Зона зберігання і підготовки товарів до продажу
- Допоміжні приміщення
- 13.4. Дизайн та імідж магазину
- Дизайн магазину
- Зовнішнє оформлення магазину
- Інтер'єр магазину
- Розділ 14 організація торгово-технологічного процесу в магазині
- 14.1. Зміст торгово-технологічного процесу в магазині Суть і принципи організації торгово-технологічного процесу магазину
- 14.2. Технологія приймання і зберігання товарів у магазинах Розвантаження і внутрішньо-магазинне переміщування товарів
- Організація приймання товарів у магазині за кількістю та якістю
- Організація і технологія зберігання товарів у магазинах
- Особливості зберігання окремих товарів
- Підготовка товарів до продажу
- 14.3. Розміщування і викладання товарів Суть і принципи організації розміщування товарів у торговому залі
- Суть і принципи організації викладання товарів
- 14.4. Ефективність використання торгових площ магазинів Суть та система показників ефективності в торгівлі
- Показники ефективності використання торгової площі магазину
- Вимоги до торгових меблів
- 15.1.2. Типізація, уніфікація і стандартизація немеханічного обладнання Значення типізації, уніфікації та стандартизації обладнання
- 15.1.3. Обладнання торгових залів магазинів Види немеханічного обладнання
- 15.1.4. Добір торговельного немеханічного обладнання для оснащення магазинів Визначення потреби в торгових меблях
- 15.2. Реєстратори розрахункових операцій і правила їх експлуатації
- 15.2.1. Необхідність використання реєстраторів розрахункових операцій
- Види рро
- 15.2.2. Вимоги до електронних контрольно-касових апаратів Державний реєстр рро
- 15.2.3. Принципи будови екка
- Основні вузли екка
- 15.2.4. Порядок реєстрації екка
- Реєстрація екка
- 15.2.5. Правила експлуатації екка
- Визначення результату роботи
- 15.3. Характеристика і правила експлуатації вимірювального обладнання
- 15.3.1. Класифікація ваговимірювального обладнання та вимоги до нього
- Ознаки класифікації вагів
- Вимоги до вагів
- 15.3.2. Загальні принципи будови і характеристика основних видів вагів
- 15.3.3. Гирі: класифікація і вимоги до них Класи гир
- 15.3.4. Добір і правила експлуатації ваговимірювального обладнання
- Правила користування звт
- 15.3.5. Міри довжини та об'єму, характеристика та правила експлуатації
- 15.4. Холодильне обладнання
- 15.4.1. Значення холоду в торгівлі та оснащення її холодильним обладнанням
- Сутність охолодження
- 15.4.2. Основи машинного охолодження Сутність машинного охолодження
- Основні вузли компресійної холодильної машини
- 15.4.3. Класифікація та характеристика торговельного холодильного обладнання Класифікація торговельного холодильного обладнання
- 15.4.4. Розрахунок потреби, принципи добору і правила експлуатації холодильного обладнання Вибір холодильного обладнання
- Нормальний режим роботи холодильної машини
- 15.5. Інвентар роздрібного торгового підприємства
- Види торгового інвентарю
- Розділ 16 формування асортименту та управління ним у магазині
- 16.1. Завдання і методи вивчення попиту населення на роздрібних підприємствах Завдання вивчення попиту
- Методи вивчення попиту
- 16.2. Спеціалізація підприємств і планування товарного асортименту
- Стратегії формування асортименту
- Межі спеціалізації магазинів
- 16.3. Формування асортименту товарів у магазинах Принципи формування асортименту
- Етапи формування асортименту
- Формування асортименту у продовольчих магазинах
- Формування асортименту в непродовольчих магазинах
- Асортиментні переліки для магазинів
- Оцінка асортименту товарів
- Розділ 17 організація продажу товарів у магазинах
- 17.1. Класифікація форм і методів роздрібного продажу товарів Суть форм і методів продажу
- Магазинна форма продажу
- Позамагазинні форми продажу
- Особливі форми продажу
- 17.2. Магазинні методи продажу товарів: зміст, організація, ефективність
- Продаж товарів через прилавок обслуговування
- Інші методи продажу товарів у магазинах
- 17.3. Психологічні аспекти процесу продажу товарів Суть психології торгівлі
- Етапи продажу
- Зустріч покупця
- Виявлення потреби
- Мотиви купівель
- Вислуховування покупця
- Аргументація товару
- Демонстрування товару
- Відповідь на заперечення
- Укладення угоди
- 17.4. Дослідження поведінки покупців Основи дослідження
- Типи темпераменту
- Причини конфліктів
- Запобігання конфлікту
- Розвиток конфлікту
- Подолання конфлікту
- 17.5. Методи активізації продажу товарів Суть активних методів продажу
- Виставки-продажі
- Сезонний розпродаж товарів
- Продаж товарів зі знижкою ціни
- Продаж з використанням бізнес-лотереї
- Послідовний продаж товарів
- Продаж товарів з дегустацією
- Продаж через пошту чи за телефоном
- Розділ 18 мерчендайзинг
- 18.1. Зміст та завдання мерчандайзингу Визначення терміну
- Актуальність мерчендайзингу
- 8.2. Комплекс мерчендайзингу як загальний процес управління продажем товарів
- 18.3. Методологічні основи впровадження технологій мерчендайзингу Прибутковість товару як основа рішень
- Формування асортименту товарів
- Організацій внутрішнього простору магазину
- Методи управління потоками покупців
- Візуальна презентація товарів
- Ефективність використання площі та обладнання
- 18.4. Рекламно-інформаційна робота в магазині як елемент мерчендайзингу Просування товарів у роздрібній торгівлі
- Атмосфера та імідж магазину
- 18.5. Управління комплексом мерчендайзингу Контроль комплексу мерчендайзингу
- Проблеми застосування мерчендайзингу
- Суть, зміст і порядок розробки Стандартів мерчендайзингу
- Розділ 19 позамагазинні форми продажу товарів
- 19.1. Організація продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі Характеристика підприємств дрібнороздрібної торгівлі
- Організація роботи підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі
- Організація продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі
- Особливості продажу товарів через торговельні автомати
- 19.2. Організація пересувної торгівлі Характеристика засобів пересувної торгівлі
- Організація роботи автомагазинів
- Загальні засади організації продажу товарів за замовленнями та вдома у покупців
- Порядок продажу товарів на замовлення покупців
- Порядок продажу товарів удома в покупців
- 19.3. Ярмарково-базарна торгівля Поняття та види ярмарків, основи їх організації
- Поняття, види базарів, основи їх організації
- 19.4. Нові форми позамагазинного продажу товарів
- Розділ 20 особливі форми продажу товарів
- 20.1. Комісійний продаж непродовольчих товарів Суть договору комісії
- Приймання товарів на комісію
- Організація продажу і повернення товарів
- 20.2. Продаж товарів у розстрочку Суть продажу товарів у розстрочку
- Правила продажу товарів у розстрочку
- 20.3. Роздрібні аукціони Суть і види аукціонів
- Етапи проведення аукціону
- 20.4. Продаж товарів поштою Види торгівлі поштою
- Організація виконання замовлень
- Розділ 21 електронна торгівля
- 21.1. Сутність і зміст електронної торгівлі Поняття електронної торгівлі
- Особливості електронної торгівлі
- 21.2. Системи і форми електронної торгівлі Системи електронної торгівлі
- Форми електронної торгівлі
- 21.3. Організація Інтернет-магазину
- 21.4. Функціонування Інтернет-магазину
- Розділ 22 організація торгівлі на ринках
- 22.1. Торгівля на ринках як особлива форма торговельно-сервісного обслуговування Сутність торгівлі на ринках
- Роль і значення торгівлі на ринках
- 22.2. Характеристика ринкового господарства і його структурних елементів Поняття ринкового господарства
- Класифікація підприємств ринків
- Організаційно-економічний статус підприємств ринків
- Структурні елементи підприємства ринків
- 22.3. Організація системи послуг у торгівлі на ринках Система послуг у торгівлі на ринках
- 22.4. Особливості організації роботи продовольчих і непродовольчих ринків Загальні вимоги до організації роботи підприємств ринків
- Особливості організації роботи продовольчих ринків
- Особливості організації роботи непродовольчих ринків
- Особливості організації роботи непродовольчих ринків
- Основні види послуг у торгівлі
- 23.2. Стратегія створення і надання системи послуг у підприємствах торгівлі
- Система послуг у галузі торгівлі
- Стратегія суб'єктів торгівлі у створенні системи послуг
- 23.3. Організація надання окремих видів послуг
- Установлення переліку послуг, що можуть надаватися торговельними підприємствами
- Поняття якості послуг
- Організація окремих видів торговельних послуг
- Розділ 24 формування системи торговельного обслуговування на ринку товарів та послуг
- 24.1. Система торговельного обслуговування: суть, зміст, принципи організації
- Особливості організації системи торговельного обслуговування
- Напрями вдосконалення системи торговельного обслуговування
- 24.2. Характеристика складових системи торговельного обслуговування
- Поняття роздрібного торговця
- 24.3. Культура торгівлі та показники її рівня
- Поняття культури торгівлі
- Складові елементи культури торгівлі
- Культура обслуговування покупців
- 24.4. Якість обслуговування та її оцінка
- Поняття якості торговельного обслуговування
- Принципи державного регулювання сфери торгівлі
- Права споживачів
- 25.1.2. Органи захисту прав споживачів
- Основні права Держспоживстандарту України
- Місцеві органи Держспоживстандарту України
- Органи державної податкової служби України
- Державна служба боротьби з економічними злочинами
- Міністерство охорони здоров'я України
- Держцінінспекція
- Органи місцевого самоврядування
- Громадські організації споживачів
- 25.1.3. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів
- 25.2. Контрольні перевірки додержання правил торговельного обслуговування
- 25.2.1. Проведення відбору зразків товарів для перевірки їхньої якості Мета відбору зразків товарів
- Зміст акта відбору зразків товарів
- 25.2.2. Контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами
- Основні вимоги до контрольної перевірки правильності розрахунку зі споживачами
- Послідовність контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами
- Особливості перевірки фактичної кількості, міри, маси й обсягу товарів
- 25.2.3. Перевірка суб'єктів підприємництва працівниками Держцінінспекції Зміст посвідчення, виданого на перевірку цін
- Зміст акта, складеного за результатами перевірки цін
- 25.2.4. Перевірка ведення Книги відгуків і пропозицій Книга відгуків і пропозицій
- 25.3. Контроль за додержання правил користування засобами вимірювальної техніки
- Вимоги до звт під час перевірки
- 25.5. Тимчасове припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг Мета тимчасового припинення діяльності підприємств сфери торгівлі
- Підстава для рішення про тимчасове припинення діяльності суб'єкта господарювання
- 25.6. Упровадження Журналу реєстрації перевірок Мета впровадження Журналу реєстрації перевірок
- Література