logo
Логістика

8.5. Організація роботи виробничого транспорту

Транспортне господарство підприємства — сукупність зага­льнозаводських та цехових підрозділів що забезпечують перемі­щення людей та вантажів між окремими виробничими дільницями, цехами, робочими місцями та за межами підприємства.

Головна мета транспортного господарства — вчасне пере­міщення вантажів і людей по вказаним маршрутам з найменшими витратами на здійснення транспортування та операції по заванта­женню та розвантаженню.

Склад та структура транспортного господарства підприємства залежать від наступних факторів:

155

  1. транспортний відділ;

  2. транспортний цех або цехи (цех автомобільного транспорту, цех залізничного транспорту тощо);

  3. ремонтний цех.

Зазвичай до складу транспортного цеху входять:

  1. бюро перспективного планування;

  2. бюро технічного нормування та організації перевезень;

  3. конструкторсько-технологічне бюро;

  4. диспетчерське бюро;

  5. ремонтне бюро.

Класифікація виробничих транспортних засобів:

1) за призначенням перевезень: а. зовнішній;

Ь. міжцеховий; с. внутрішній.

2) за режимом роботи:

3) за напрямком переміщення вантажів:

4) за видами транспортних засобів:

5) за рівнем механізації:

6) в залежності від можливості переміщення транспортного за­ собу виділяють дві групи транспортних засобів (рис. 8.3):

156

Види транспорту в залежності від можливості переміщення

С таціонарні транспортери

Нестаціонарні транспортери

1

Не пов'язані з підлогою

3 опорою на площину підлоги

Транспортери

Рольганги

|

Не пов'язані з підлогою

Пов'язані з підлогою

Підвісні транспортери крани

Вилочні підйомники дистанційно кероване транспорту­вання

Рис. 8.3. Класифікація транспорту залежно від можливості переміщення

До стаціонарних транспортних засобів належать ті, за допо­могою яких вантажі пересуваються за відповідними горизонталь­ними, вертикальними та похилими напрямками. Стаціонарні при­строї споживають малу кількість енергії, відрізняються невеликими витратами на обслуговування, їм властива надійність і безпека. Стаціонарні пристрої можуть створюватись як без опори на підлогу (піднімання вантажів здійснюється за допомогою конструкції, що кріпиться на стелі), так і з опорою на підлогу. Наприклад, констру­кції, пов'язані з підлогою:

До пересувних належать транспортні засоби, які виконують ве­ртикальне транспортування (підйомники, в т.ч. ліфти, мостові, пор­тальні та інші крани), або горизонтальне пересування — як система на вагонетках (карах). Горизонтально-пересувні пристрої поділя­ють на ті, що вимагають опори, та вільні:

Горизонтально-пересувні, що вимагають опори:

157

Великого значення набувають сьогодні транспортні засоби без водія та із дистанційним управлінням (індукційні або оптич­ні). Вони створюють конкуренцію стаціонарним транспортним за­собам, до яких належать:

Безлюдні транспортні системи добре пристосовані для раціона­лізації логістичних функцій та можуть використовуватись як на ча­стково механізованих, так і повністю автоматизованих підприємст­вах. Вдосконалення технології та зв'язок із центральною комп'ютерною системою забезпечує їх економічність, велику гнуч­кість і високий ступінь використання.

Безлюдні системи охоплюють такі елементи: вагонетки; при­строї для пересування; пристрої для управління.

Переваги транспортних систем з дистанційним управлінням по­винні розглядатись поряд із їхніми недоліками:

• складність проїзду в різних виробничих приміщеннях (напри­ клад, вузькі шляхи, високі бар'єри, неочікувані перешкоди і т.ін.).

Визначення необхідної кількості виробничих транспортних засобів

Потреба підприємства у транспортних засобах визначається за­лежно від розміру вантажопотоків та загального вантажообігу.

Вантажопотік — це кількість вантажів (виміряна у натураль­них показниках — кг, т, м3 тощо), що переміщуються у заданому напрямку за одиницю часу.

Вантажообіг — сума всіх вантажопотоків, що переміщуються виробничим транспортом за одиницю часу.

Для визначення загального вантажообігу на підприємстві скла­дається шахова відомість.

158

Шахова відомість це таблиця, в рядках якої зазначені відправ­ники вантажу, в стовпчиках — одержувачі, причому підрозділи підприємства заносяться в стовпчики в тому самому порядку, в якому вони розміщені у рядках. На перехресті однакових підрозді­лів ставиться знак «х» — самі собі вони нічого не відправляють і не отримують. Потім у клітини заносяться відповідні значення. При­клад шахової відомості наведено в табл. 8.4. Шахова відомість служить основою для складання схеми вантажопотоків.

Схема вантажопотоків — графічне зображення даних шахо­вої відомості на генеральному плані підприємства (рис 8.4). При побудові схеми потрібно враховувати, що товщина стрілок повинна бути пропорційна обсягу вантажопотоків.

Таблиця 8.4

ШАХОВА ВІДОМОСТЬ ВАНТАЖООБІГУ

Відправники

Одержувачі

Всього

склад сирови­ни та матеріа­лів

меха­нічний цех

складаль­ний цех

склад го­тової про­дукції

Склад сировини та матеріалів

X

400

100

500

Механічний цех

X

350

350

Складальний цех

X

500

500

Склад готової продукції

X

Всього

400

450

500

1350

Схема вантажопотоків використовується для організації ванта­жопотоків, проектування доріг та оптимізації роботи транспорту.

Інформація що необхідна для вибору виду та розрахунку не­обхідної кількості транспортних засобів:

  1. категорія вид, вага, габарити та конфігурація вантажу;

  2. відомості про маршрут (відстань, стан доріг, інтенсивність руху транспорту);

  3. дані про обсяг та режим перевезень;

  4. дані, що характеризують транспортні засоби та пристрої, що використовуються для завантаження та розвантаження;

  5. транспортні тарифи.

159

400 ^

Склад сировини та матеріалів

у-

Механічний

Складальний

цех

цех

Склад готової продукції

500

Рис. 8.4. Схема вантажопотоків

Вибір та розрахунок кількості транспортних засобів відбуваєть­ся у два етапи. На першому етапі проводиться вибір виду та типу транспортного засобу та засобів механізації завантажувально-розвантажувальних робіт. Основним критеріями вибору витупають часові характеристики перевезення та якість транспортних робіт при мінімальних витратах. На другому етапі проводиться розраху­нок кількості транспортних засобів.

Розрахунок транспортних засобів перервної дії проводиться у наступній послідовності на основі урахування добового вантажо­обігу:

доб

б

(8.25)

де 2Доб — добовий вантажообіг при перевезенні даного виду ван­тажів, т/д.,

#доб — добова продуктивність транспортного засобу, т/д.

Добовий вантажообіг при перевезенні даного виду вантажів ви­значається за формулою

бдоб -

д

"■н '

(8.26)

де ()р — річний (квартальний) вантажообіг кожного найменування

вантажів, т/рік;

Д — кількість робочих днів у році (кварталі);

Кн— коефіцієнт нерівномірності перевезень, розрахований по підприємству в цілому.

160

Коефіцієнт нерівномірності перевезень по підприємству в ціло­ му визначається за формулою н=— » (8.27)

г^доб.серед

де бдобмакс — максимальний добовий вантажообіг по заводу в ціло­му, т/д.;

бдоб.серед — середньодобовий вантажообіг по підприємству в ці­лому, т/д.

Середньодобовий вантажообіг по підприємству в цілому визна­чається за формулою:

бдоб.серед = -тг > (8.28)

де (2^ —річний (квартальний) вантажообіг, т/рік.,

Д — кількість робочих днів у році (кварталі). Добова продуктивність транспортного засобу визначається за формулою

?доб=#ц-^ц> (8-29)

де ^п — рейсова (циклова) продуктивність транспортного засобу,

т/цикл,

тц — кількість транспортних циклів за добу, цикл/д.

Рейсова (циклова) продуктивність транспортного засобу визна­чається за формулою

% = <7Н ■ К , (8-30)

де #н — номінальна вантажопідіймальність транспортного засо­бу, т,

Кгр — коефіцієнт використання вантажопідіймальності.

Кількість транспортних циклів за добу визначається за форму­лою

тп=^, (8.31)

Ц

де Ряхв — добовий фонд часу роботи транспортного засобу, хв.; Гц — час їздки (транспортного циклу), хв. Час їздки можна визначити за формулою 8.23.

161

Кількість транспортних засобів безперервної дії розраховується за формулою:

ЛГН=-^- (8.32)

Яг

де ??г — вантажообіг за годину, т/год.

дг — продуктивність транспортного засобу, т/год.

162

РОЗПОДІЛЬЧА ЛОГІСТИКА