1.3. Предмет, об'єкт, мета, завдання та функції логістики

Ускладнення виробництва та загострення конкуренції в сучасних економічних умовах вимагають більш чіткого взаємозв'язку логісти­ки із стратегічними цілями фірм, а також активізації ролі логістики у підвищенні гнучкості фірм, їх здатності швидко реагувати на ринкові зміни. Логістика зорієнтована на використання синергічних залеж­ностей та ефектів, передбачає оптимізацію роботи системи, спрямо­вана на мінімізацію сукупних витрат у процесі руху матеріальних та інформаційних ресурсів, починаючи з вибору постачальника і закін­чуючи доставкою та післяпродажним обслуговуванням.

У зв'язку з цим предметом логістики є логістичні процеси, пов'язані зі зміною параметрів розміщення, часу, форми матеріаль­них і супроводжуючих їх потоків на підприємствах (Крикавський, 2004), а об'єктом — логістичні потоки.

Розрізняють загальні і підпорядковані їм локальні завдання ло­гістики.

Головним загальним завданням є досягнення з найменшими ви­тратами максимальної пристосованості фірм до мінливої ринкової ситуації, підвищення на ринку власної частки та одержання переваг перед конкурентами. Одне із загальних завдань логістики полягає

17

також у створенні інтегрованої ефективної системи регулювання й контролю за матеріальними та інформаційними потоками, які забез­печували б високу якість постачання продукції. З цим завданням тіс­но пов'язані такі проблеми, як забезпечення взаємної відповідності матеріальних та інформаційних потоків, контролювання матеріаль­ного потоку та передача даних до єдиного центру, визначення стра­тегії і технології фізичного переміщення товарів та коригування стратегій розвитку підприємств на необхідність їх функціонування як ланок логістичних ланцюгів, розробка способів управління рухом товарів, встановлення форм стандартизації напівфабрикатів та паку­вання, визначення обсягів виробництва, транспортування і складу­вання, уникнення розбіжностей між потребами та можливими заку­півлями і виробництвом, підпорядкування дій, пов'язаних з логістичними процесами, вимогам забезпечення споживачам пропо­зиції оптимального рівня та якості обслуговування.

Прикладами локальних завдань логістики є: оптимізація вироб­ничих запасів та максимальне скорочення часу на зберігання та транспортування вантажів; своєчасне забезпечення підприємства сировиною, енергоносіями, допоміжними матеріалами; забезпечен­ня цілеспрямованого та своєчасного просування товарів усередині та за межами підприємства з оптимальними витратами.

Відсутність тісного зв'язку логістики з активною ринковою стратегією часто призводить до того, що сама по собі закупівля си­ровини, напівфабрикатів, комплектуючих стає мотивом для випус­ку тієї чи іншої продукції без належного попиту на неї, що у нині­шній ринковій ситуації може призвести до банкрутства фірми.

Цілями сучасної логістики є:

• своєчасне постачання відповідної кількості, якості та асорти­ менту всіх матеріалів до місця їх споживання;

• зміна запасів матеріалів згідно з інформацією про наявну мо­ жливість їх швидкого придбання;

• узгодження політики продажу товарів з політикою їх вироб­ ництва;

• зниження оптимального розміру партії постачань та обробки;

• виконання всіх замовлень з найвищою якістю та у стислі терміни. Сукупність поставлених цілей є ідеалом, прагненням досягти стра­ тегічної мети, яка дістала назву «Шість правил логістики», а саме:

1. Товар — за потребою.

2. Якість товару — висока.

3. Кількість — достатня.

4. Час доставки — найзручніший.

5. Місце доставки — куди потрібно.

6. Витрати — мінімальні.

18

Мета логістичної діяльності досягається тоді, коли додержу­ються ці шість правил, тобто коли потрібний товар високої якості, необхідної кількості, у найзручніший для замовника час буде до­ставлено у зазначене ним місце з мінімальними витратами.

У досягненні логістичних цілей провідну роль відіграє розробка стратегії логістики в таких сферах, як проектування виробу, техно­логічних процесів, проектування управління виробництвом, органі­зацією та інформаційною системою (Гончаров, 1997).

Основними функціями логістики є:

1. інтеграційна, що передбачає створення інтегрованих органі­ заційних та інформаційно-регуляційних систем, які гарантують і стимулюють реалізацію намічених цілей, згладжування поєднання логістичних дій з іншими функціями підприємства у внутрішніх сферах діяльності підприємства (у субсистемах постачання, вироб­ ництва, збуту), на рівні суміжних логістичних субсистем (поста­ чання і виробництва, виробництва і збуту, збуту і постачання), у рамках логістичних процесів і сфер на рівні підприємства, в ієрар­ хічному виконанні (формування логістичного менеджменту), між підприємствами у формі інтегрованих систем постачальників і отримувачів (формування комерційних зв'язків підприємства з по­ стачальниками та клієнтами), ланцюгів поставок на мета- і макро- економічному рівнях;

2. координаційна, яка передбачає узгодження діяльності різних ланок виробничого і збутового процесів;

3. регулювальна, яка передбачає управління запасами, складсь­ кими процесами, оперативне управління виробництвом і т.д.;

4. контролююча, пов'язана із збиранням, обробкою, вивченням та оцінюванням інформації про дотримання вимог програм, планів, договорів, угод з постачальниками матеріальних ресурсів і потреб кінцевих споживачів;

5. плануюча, спрямована на розробку взаємопов'язаних планів обробки матеріальних потоків усередині підприємства та за його межами, визначення обсягів та напрямків матеріальних потоків, прогноз потреб у матеріальних ресурсах, перевозах і т.п.;

6. обслуговуюча, яка передбачає визначення номенклатури по­ слуг, їх обсягів, оцінку якості наданих послуг тощо.

Реалізація концепції логістики дає відповідь на такі запитання:

• коли і де будуть вироблені ресурси?

• коли і де вони будуть складовані?

• коли і куди вони мають бути доставлені?

Зазначимо, що в даному випадку термін «ресурси» трактується у широкому розумінні цього слова, тобто це матеріали, готові ви­роби, енергія та робоча сила.

19