3.1. Поняття логістичної системи, її мета, основні завдання та функції

Система— це сукупність функціонально впорядкованих підсис­тем та елементів, що знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним, утворюють певну закономірну цілісність, єдність, і визначають її при­значення і спрямованість на досягнення заданої мети (Апопій та ін., 2005). Логістична система має ряд властивостей, що забезпечують створення необхідної основи для її функціонування:

• множинність і багатоваріантність підсистем та елементів, що в межах системи спроможні виконувати функції, підпорядковані загальній меті;

• інтегративність якостей, тобто наявність у системи властивос­ тей, яких не мають окремі елементи;

• цілісність і єдність організації завдяки об'єднанню та взаємо­ дії внутрішніх елементів, різнорідних, але сумісних у системі;

• наявність як прямих, так і зворотних стійких та цілеспрямова­ них зв'язків;

• упорядкованість та структурованість внутрішніх зв'язків;

• адаптивність;

• синергізм та емерджентність, тобто спроможність породжува­ ти системний ефект від оптимальної координації діяльності всіх елементів та підсистем;

• конгруентність, що проявляється у сорозмірності (відповідно­ сті) елементів системи між собою та цілями системи;

• еволюційний розвиток, який поєднує циклічні та хаотичні фо­ рми розвитку;

• розвиненість зв'язків із зовнішнім середовищем.

Специфічними ознаками логістичної системи є: наявність пото­кового процесу (матеріального, інформаційного, фінансового та ін.) при розподілі та матеріально-технічному постачанні; здійснення синергічного ефекту, що проявляється у загальному прискоренні матеріального потоку, яке викликає підвищення реакції на бажання клієнтів, зменшення сукупних витрат за рахунок усунення конфлік­тів часткових витрат, підвищення рівня логістичного сервісу, що

36

викликає збільшення додаткової вартості (корисності) для клієнта і формування додаткових конкурентних переваг.

Акцентуючи дещо більшу увагу на окремих властивостях системи, окремі вчені формують різні підходи до визначення логістичної систе­ми. Так, логістична система — цільова інтеграція логістичних елеме­нтів у межах певної економічної системи з метою оптимізації процесів трансформації матеріального потоку (Економічна, 2001). Логістична система — адаптивна система із зворотним зв'язком, що виконує ті чи інші функції та операції, складається, переважно, з декількох підсистем і має досить розвинуті зв'язки із зовнішнім середовищем (Крикавський, 2004). Логістична система— організаційно-управлінський механізм координації, який дає змогу досягти ефекту завдяки чіткій злагодженос­ті у діях спеціалістів різноманітних служб, які беруть участь в управлін­ні матеріальним потоком (Кальченко, 2004).

Як логістичну систему можна розглядати промислове та торго­вельне підприємства, підприємства послуг, об'єднання підпри­ємств, а також інфраструктуру міста, регіону, економіки окремої країни чи групи країн. Функціональні складові елементи (підсисте­ми) логістичної системи зображено на рис. 3.1.

Логістична система складається, як правило, з кількох підсис­тем, включаючи функціональні та ті, що її забезпечують (інформа­ційна, правова, кадрова та ін.); включає матеріальні засоби, що за­безпечують рух товарів логістичним ланцюгом (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запа­си та засоби управління всіма ланками згаданого ланцюга; виконує ті чи інші логістичні функції та операції.

Формування логістичних систем викликало появу ряду термінів: логістичні витрати, логістичні операції, логістичні функції, логіс­тичні процеси, логістичні потоки.

Логістичні витрати — витрати на виконання логістичних опе­рацій (складування, пакування, транспортування тощо). За своїм економічним змістом та чинними стандартами обліку логістичні витрати частково збігаються з витратами на виробництво, транспо­ртування, обіг. У структурі логістичних витрат левову частку (бли­зько 60 %) становлять транспортно-заготівельні витрати, а також витрати на формування і утримання запасів (Крикавський, 2004).

Логістичні операції — відособлена сукупність дій, скерована на перетворення матеріального та супутніх йому потоків (Кальченко, 2000). Традиційними логістичними операціями вважаються складу­вання, транспортування, комплектація, навантаження, розванта­ження, внутрішні переміщення сировини, матеріалів, напівфабри­катів у виробничому процесі (тобто операції з матеріальними потоками); збір, збереження та обробка даних інформаційного по-

37

току; операції з готовою продукцією (товарними потоками), з фі­нансовими та сервісними потоками.

Логістична функція — укрупнена група логістичних операцій, спрямована на реалізацію цілей системи. Базовими логістичними функціями вважають просторово-часову трансформацію товарів (матеріалів) у постачанні, виробництві, збуті (дистрибуції), в межах яких учасники логістичного процесу виконують матеріальні та не­матеріальні операції, пов'язані із переміщенням, складуванням, збереженням тощо. Тобто логістичні функції — це транспортуван­ня, складування, управління замовленнями, пакування, управління запасами тощо (Крикавський, 2004).

Логістичнии процес — трансформація логістичних потоків, що відбувається при головному переміщенні майна (транспортування,

38

складування, вантажно-розвантажувальні роботи, сортування то­що), допоміжних процесах переміщення майна (пакування, позна­чення тощо), а також процесах передачі та опрацювання замовлен­ня (Крикавський, 2004).

Логістичні потоки — матеріальні, фінансові, інформаційні, сервісні потоки тощо (див. розділи 2, 3).

Мета логістичної системи — доставка у потрібне місце необ­хідної кількості та певного асортименту товарів і виробів, макси­мально підготовлених до виробничого або особистого споживання при заданому рівні витрат. Інакше кажучи, мета логістики — до­ставка вантажів «^ші; іп гіте» (точно у строк) при мінімальних ви­тратах трудових та матеріальних ресурсів (Кальченко, 2004).

Функції логістичної системи схематично зображені на рис. 3.2.

39

Перелік функціональних завдань логістичної системи (за умов ринкової економіки) наведено на рис. 3.3 (Кальченко, 2000).

Збільшення

вантажних

одиниць

Розташу­вання

Рис. 3.3. Основні завдання логістичних систем

Узгодження цілей і знаходження компромісу між елементами логістичної системи відбувається на (Економічна, 2001):

• виробничому рівні — між постачанням, виробництвом, збутом, транспортуванням, переробкою та утилізацією відходів, підготовкою виробництва, виготовлення виробу щодо цілей підприємства;

• мікрорівні — між виробником (надавачем послуг), його стру­ ктурними підрозділами та споживачем (замовником і користувачем послуг);

• метарівні— між суб'єктами логістичного ланцюга (постача­ льником, виробником, посередником, споживачем);

• мезо- або макроекономічному рівні — між суб'єктами логіс­ тичної мережі в міжвиробничій кооперації виробників, постачаль­ ників, дистриб'юторів, фінансових організацій, виконавців НДДКР, організацій логістичної та торговельної інфраструктури і регіоном або країною (низкою країн) загалом щодо формування їх економіч­ ного потенціалу, параметрів економічного зростання, впливу на на­ вколишнє середовище, соціальну, політичну сферу та ін.

Слід зазначити, що комплексного, глобального узгодження ці­льових орієнтирів та знаходження компромісів на всіх ієрархічних рівнях практично досягти неможливо, можна тільки винайти комп­роміс, який певною мірою погоджує відносини між декількома сто­ронами, що зумовлено об'єктивними факторами — культурою ви­робничих та інших відносин, правовим забезпеченням, менталі­тетом населення, зовнішньополітичним впливом, рівнем розвине­ності цільових ринків тощо.

40

Ефективне функціонування логістичної системи залежить від вибраної логістичної стратегії та відповідної логістичної координа­ції, що зумовлюється синергічними зв'язками — зв'язками коопе­рації (інтеграції), що спричиняють появу додаткового ефекту і на­бирає форми логістичної синергії (Крикавський, 2004).