5.3. Логістичні виробничі системи

З початку 70-х років в Японії, а потім і в інших країнах набула поширення система КАМВАМ, що є механізмом організації безпере­рвного виробничого потоку, здатного до гнучкої перебудови, який функціонує практично за умов відсутності страхових запасів. Тра­диційна концепція організації виробництва виходить з того, що для запобігання простоїв та організації безперервного потоку необхідно створити страховий запас. Японська концепція базується практич­но на повній відмові від страхових запасів. Більше того, менеджери навмисно надають можливість робітникам повною мірою випробу­вати на собі наслідки простоїв. У результаті весь персонал постійно зайнятий виявленням причин збоїв у виробництві та пошуком шля­хів підвищення надійності і запасу міцності системи управління. Після виявлення та усунення причин простоїв керівники ще більше скорочують страховий запас, стимулюючи додаткові зусилля, спрямовані на поліпшення організації виробничого процесу з боку всього персоналу. Згідно з системою КАМВАМ, на відміну від тра­диційного підходу, виробник не має завершеного плану та графіка, він жорстко пов'язаний не загальним планом, а конкретним замов­ленням цеху (споживача) та оптимізує свою роботу не в цілому, а в межах цього замовлення. Конкретні графіки роботи на декаду і мі­сяць відсутні. За технологічним ланцюгом кожний має знати, що він буде виробляти тільки тоді, коли карта КАМВАМ з його продук-

92

цією відкріплена від контейнера на складі, тобто коли продукцію вже відправлено на подальшу обробку.

Конкретний графік послідовності виробничих операцій одер­жують лінії кінцевого складання, чиїм завданням є розмотування клубка інформації у зворотному напрямі. Інакше кажучи, графіки проходження виробництва не переглядаються; вони лише форму­ються рухом карток КАМВАМ.

Система КАМВАМ не є чутливою до змін плану виробництва, оскільки останній формується на кожний день. Звичайно, коливан­ня мають свої параметри, за межами яких система починає давати збої. Ліміт міцності системи КАМВАМ коливається у межах ±10 % заздалегідь збільшеного плану.

Відмінність системи КАМВАМ від традиційної системи плану­вання полягає в тому, що остання функціонує згідно з принципом «виштовхування» раніше визначеної партії деталей чи вузлів на на­ступні операції і не реагує на те, чи потрібні вони там фактично у такій кількості і в цей конкретний час. А система КАМВАМ побудо­вана за цілком протилежним принципом. Ритм праці, обсяг та но­менклатуру деталей, що перебувають у виробництві, визначає не ланк постачання, а випускні лінії кінцевого складання. «Вхід» та «вихід» у системі немов би міняються місцями. Якщо в традиційній системі на «виході» одержується тільки те, що надійшло на «вхо­ді», то у системі КАМВАМ до виробництва «входить» тільки те, що потрібно на «виході». При використанні КАМВАМ з ліній кінцевого складання протягом всього технологічного ланцюга передаються вимоги на «вхід».

Переваги системи «Канбан» особливо помітні порівняно з орга­нізацією виробництва в автомобільній промисловості Японії та ін­ших країн (див. приклад 6). У США та інших розвинутих країнах останнім часом робилися спроби створити комбіновані системи управління КАМВАМ-МКР-П, УіТ-МКР тощо, які, на думку їх розро­бників, дають змогу частково усунути недоліки окремо взятих сис­тем. Комбіновані системи — МКР-ІІ використовується для плану­вання виробництва, КАМВАМ— для оперативного контролю та регулювання виробничого процесу.

93

У США та інших розвинутих країнах з 80-х років набула поши­рення нова логістична система ОРТ (Оргітіхесі Ргосіисгюп Тесппо1о§у) — оптимізована виробнича технологія. У цій системі, розробленій ізраїльськими та американськими вченими, на якісно новій основі набули подальшого розвитку ідеї, закладені у популя­рних логістичних системах КАМВАМ та МКР. Основним принципом системи ОРТ є виявлення «вузьких» місць на виробництві або, за термінологією її творців, критичних ресурсів. Останніми можуть виступати, наприклад, запаси сировини та матеріалів, машини та устаткування, технологічні процеси, персонал. Від ефективності використання критичних ресурсів залежать темпи розвитку вироб­ничої системи, тоді як підвищення ефективності використання ре­шти ресурсів, що дістали назви некритичних, практично не позна­чається на розвитку системи.

У системі ОРТ в автоматизованому режимі розв'язується ряд завдань оперативного і короткострокового управління виробницт­вом, включаючи формування графіка виробництва на один день, тиждень та ін.

94