15.4. Планування реалізації заходів організаційно-технічного розвитку та показники оцінки їх ефективності

Планування організаційно-технічного розвитку підприємства проводиться в декілька етапів:

- визначаються головні завдання на плановий період, проводиться комплексний аналіз технічного й організаційного рівня виробництва й економічних показників, уточнюються ресурси, які характеризують технічний розвиток;

- виявляються можливості розширення, впровадження основних напрямів науково-технічного прогресу: вдосконалення технології та продукції, яка випускається, застосування нових технологічних процесів і прогресивних матеріалів, механізація й автоматизація виробництва. Визначаються кількісні завдання підрозділами підприємства щодо технічного й організаційного розвитку;

- проводяться економічні розрахунки, організуються конкурси та розгляд пропозицій працівників підприємства, проводяться відбір і техніко-економічна оцінка заходів;

- плани підприємства та його підрозділів взаємоузгоджуються, документально оформляються, затверджуються й доводяться до виконання.

Основні показники технологічного рівня підприємства групуються за такими ознаками:

- ступінь технічної оснащеності праці (фондоозброєність праці, енергоозброєність праці);

- рівень прогресивності технології (структура технологічних процесів за трудоміст­кістю, частка нових технологій за обсягом або трудомісткістю продукції, середній вік застосованих технологічних процесів, коефіцієнт використання сировини і матеріалів);

- технічний рівень устаткування (продуктивність, потужність, надійність, довго­вічність, питома металомісткість, середній строк експлуатації, частка прогресивних видів обладнання в загальній кількості, частка технічно та економічно застарілого обладнання в загальному парку);

- рівень механізації та автоматизації виробництва (ступінь охоплення робіт механі­зованою працею, частка обсягу продукції, що виробляється за допомогою автомати­зованих засобів праці).

Оцінювання організаційно-технічного рівня виробництва, його підвищення після реалізації плану ОТР з урахуванням впливу на параметри діяльності підприємства в цілому проводять за системою показників, які можна поділити на такі групи:

Показники, що характеризують науково-технічний рівень підприємства:

• напрями інноваційних розробок;

• наявність науково-технічних ресурсів;

• питома вага продукції, що відповідає сучасним техніко-технологічним рішенням;

• ступінь оновлення продукції;

• рівень скорочення життєвого циклу виробів;

• рівень якості продукції;

• частка застарілих видів продукції.

Показники, що визначають техніко-технологічний рівень виробництва:

• рівень автоматизації та механізації виробництва;

• коефіцієнт фізичного спрацювання устаткування;

• середній вік технологічного устаткування;

• рівень прогресивності технологічних процесів;

• середній вік технологічних процесів;

• коефіцієнт технологічної оснащеності виробництва;

• фондоозброєність праці;

• енергоозброєність праці;

• механоозброєність праці;

• коефіцієнт використання сировини й матеріалів;

• рівень утилізації відходів виробництва;

• рівень забруднення навколишнього середовища;

• питома вага екологічно чистої продукції.

Показники, що визначають організаційний рівень виробництва:

• рівень спеціалізації виробництва;

• рівень кооперації виробництва;

• коефіцієнт змінності роботи технологічного устаткування;

• час на виконання замовлення;

• працемісткість продукції;

• час на розроблення та запуск у виробництво нового виду продукції;

• укомплектованість штатного розпису фірми, %;

• питома вага основних виробничих робочих у загальній кількості всіх працівників підприємства, %;

• плинність кадрів за один рік, %;

• втрати робочого часу, %;

• показник травматизму;

• коефіцієнт (показник) пропорційності часткових виробничих процесів за потужністю;

• коефіцієнт безперервності виробничих процесів;

• коефіцієнт паралельності виробничих процесів;

• коефіцієнт прямотечійності виробничих процесів;

• коефіцієнт ритмічності виробничих процесів;

• рівень підготовки виробництва, його обслуговування та оперативне управління;

• прогресивність застосованих технічних засобів та інформаційних технологій в управлінні підприємством.

Тема 16. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ВИРОБНИЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ

16.1. Якість продукції: основні поняття, терміни і визначення

16.2. Зміст і методи оцінювання рівня якості продукції

16.3. Процес управління якістю на підприємстві

16.4. Інструменти підвищення якості продукції

16.1. Якість продукції: основні поняття, терміни і визначення

У сучасних умовах переходу до ринкової економіки серед безлічі проблем, пов'язаних із забезпеченням, виживанням і наступним нормальним розвитком підприємства й організації, головною і вирішальною є проблема якості продукції, робіт і послуг. Найближчими роками в найкращому становищі опиняться ті підприємства, що зможуть забезпечити не тільки найвищу продуктивність праці, а й високу якість, новизну та конкурентоспроможність продукції.

Поняття і строки, використовувані у сфері управління якістю, визначаються міжнародними і національними стандартами. Міжнародний стандарт 180:8402—94 містить строки щодо якості, пояснює їх сутність і те, як вони застосовуються в стандартах 180:9000 "Системи якості".

Якість — це сукупність характеристик об'єкта щодо його спроможності задовольняти встановлені і передбачувані потреби.

Об'єкт — це загальне поняття, що може бути індивідуально описане і розглянуте, тобто включає не тільки продукцію, а й діяльність або процес, організацію або особу.

Продукція виступає як результат діяльності або процесу. Відповідно до Держстандарту 15467—79 "Управління якістю продукції. Основні поняття, строки і визначення" якість продукції — це сукупність властивостей, що зумовлює її спроможність задовольняти визначені потреби відповідно до призначення.

Продукція розглядається як матеріалізований результат процесу трудової діяльності, що має корисні властивості і призначений для задоволення потреб суспільного або особистого характеру. Результати праці можуть бути упредметненими (сировина, матеріали, технічні пристрої, харчові продукти та ін.) і неупредметненими (енергія, інформація).

Зважаючи на те, що властивість продукції є вихідною характеристикою її якості, розглянемо основні поняття і строки.

Властивість продукції — це об'єктивна здатність, що виявляється під час створення, експлуатації або споживання виробу. Строк "експлуатація" застосовується до такої продукції, що у процесі використання витрачає свій ресурс, а "споживання" стосується тієї, яка під час її використання витрачається сама.

Продукція має прості та складні властивості, наприклад: надійність виробу є складною властивістю, що зумовлена відносно простими його властивостями — безвідмовністю, довговічністю, ремонтопридатністю і здатністю зберігатися.

Ознакою продукції є якісна або кількісна характеристика будь-яких її властивостей або станів. До якісних ознак належать колір матеріалу, форма виробу, наявність на поверхні деталі антикорозійного або декоративного покриття, спосіб скріплення деталей виробу (зварювання, клепка), спосіб настроювання або регулювання технічних пристроїв (ручний дистанційний, напівавтоматичний). Якісні ознаки можуть мати альтернативний характер і тільки два взаємовиключних варіанти, наприклад наявність або відсутність захисного покриття на деталях, наявність або відсутність дефектів.

Показник якості продукції — це кількісна характеристика одного або декількох властивостей продукції, що становлять її якість, розглянуту щодо визначених умов її створення, експлуатації і споживання. Багато показників якості продукції є функціями її параметрів. Так, показник довговічності свердла залежить від ширини направляючої стрічечки (геометричного параметра) і від механічних характеристик матеріалу свердла (структурних параметрів). Розглянуті поняття "ознака", "параметр", "показник якості продукції" дозволяють визначити взаємозв'язки між ними (рис. 15.1).

Залежно від характеру розв'язуваних завдань щодо оцінювання якості продукції показники можна класифікувати за різними ознаками (табл. 16.1).

Таблиця. Класифікація показників якості продукції

Крім поданих у таблиці основних ознак класифікації і груп показників якості використовуються і такі, які характеризуються як однорідність властивостей (функціональні, ресурсозберігаючі, природоохоронні) і як форма надання властивостей (абсолютні, відносні, питомі).

Одиничні показники характеризують одну з властивостей продукції, можуть стосуватися як одиниці продукції, так і сукупності одиниць однорідної продукції, наприклад: наробіток виробу на відмову (год), питома витрата палива (г.к.с), потужність (к.с), максимальна швидкість руху (км/год).

Показники призначення характеризують властивості продукції, що визначають основні функції, для виконання яких вона призначена, і зумовлюють сферу її застосування. Вони поділяються на показники функціональної і технічної ефективності; конструктивні; показники складу і структури.

Показники надійності характеризують властивості безвідмовності, довговічності, ремонтопридатності і здатності зберігатися.

Безвідмовність виявляє властивості виробу безупинно зберігати працездатність протягом деякого часу або деякого наробітку, що виражається в імовірності безвідмовної роботи, середньому наробіткові до відмови, інтенсивності відмов.

Ремонтопридатність це властивість виробу, що полягає в пристосуванні його до попередження і виявлення причин виникнення відмов, ушкоджень і усунення їхніх наслідків шляхом проведення ремонтів і технічного обслуговування. Одиничними показниками ремонтопридатності е: імовірність відновлення працездатного сталу, середній час відновлення. Відновлюваність виробу характеризується середнім часом відновлення до заданого значення показника якості і рівнем відновлення.

Зберігайність — властивість продукції зберігати справний і працездатний, придатний до споживання стан протягом і після збереження та транспортування. Одиничними показниками здатності зберігатися можуть бути: середній строк зберігання і призначений строк зберігання.

Довговічність — це властивість виробу зберігати працездатність до настання граничного стану зі встановленою системою технічного обслуговування і ремонтів. Одиничними показниками довговічності є; середній ресурс, середній строк служби. Поняття "ресурс" застосовується під час характеристики довговічності з наробітку виробу, а "строк служби" — під час характеристики довговічності за календарним часом.

Ергономічні показники характеризують систему "людина — виріб — середовище використання", враховують комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних та психологічних властивостей людини та поділяються на такі групи:

- гігієнічні (освітленість, температура, випромінювання, вібрація, шум);

- антропометричні (відповідність конструкції виробу, розмірам і формі тіла людини, розподілові ваги людини);

— фізіологічні (відповідність конструкції виробу силовим і швидкісним можливостям людини);

- психологічні (відповідність виробу можливостям сприйняття і засвоєння інформації).

Показники економічності визначають досконалість виробу за рівнем витрат матеріальних, паливно-енергетичних і трудових ресурсів на його виробництво й експлуатацію (споживання). Це насамперед собівартість, ціна покупки, ціна споживання, рентабельність та ін.

Естетичні показники характеризують інформаційно-художню виразність виробу (оригінальність, стильову відповідність, відповідність моді), раціональність форми (відповідність форми призначенню, конструктивному рішенню, особливостям технології виготовлення і застосовуваних матеріалів), цілісність композиції (пластичність, упорядкованість графічних образотворчих елементів).

Показники технологічності стосуються таких властивостей конструкції виробу, що визначають його пристосованість до досягнення оптимальних витрат під час виробництва, експлуатації і відновлення заданих значень показників якості. Вони є визначальними для показників економічності. Одиничні показники технологічності — питома трудомісткість, матеріаломісткість, енергоємність виготовлення й експлуатації виробу, тривалість циклу технічного обслуговування і ремонтів.

Показники стандартизації й уніфікації характеризують насиченість виробу стандартними, уніфікованими й оригінальними складовими, які входять в його деталі, вузли, агрегати, комплекти і комплекси. До цієї групи належать коефіцієнти застосовності, повторюваності, уніфікації виробу або групи виробів.

Патентно-правові показники характеризують ступінь патентного захисту, патентної чистоти технічних рішень, використаних у виробі, що визначає її конкурентоспроможність на внутрішньому і зовнішньому ринку.

Екологічні показники визначають рівень шкідливих впливів на навколишнє середовище в процесі експлуатації або споживання виробу. До них належать: вміст шкідливих домішок, що викидаються в навколишнє середовище; імовірність викиду шкідливих часток, газів і випромінювань, рівень яких не повинен перевищувати гранично допустимої концентрації.

Показники безпеки характеризують особливості продукції, що забезпечують під час її використання безпеку людини (обслуговуючого персоналу) та інших об'єктів. Вони повинні відображати вимоги до заходів і засобів захисту людини в умовах аварійної ситуації, не санкціонованої і не передбаченої правилами експлуатації в зоні можливої небезпеки.

Показник, за яким приймається рішення оцінювати якість продукції, називається визначальним. Властивості, що враховуються визначальним показником, можуть характеризуватися одиничними й узагальнюючими показниками якостями.

Узагальнюючі показники є середньою величиною, що враховує кількісні оцінки основних властивостей продукції та їх коефіцієнтів вагомості.

Оптимальним значенням показника якості продукції є такс значення, за якого досягається найбільший корисний ефект від експлуатації продукції за умови заданих витрат на її створення й експлуатацію.

Зазначені показники якості можуть бути використані для оцінки продукції виробничого призначення. Показники якості предметів споживання аналогічні даних, однак вони повинні враховувати специфіку призначення і використання цих предметів.

Особливості оцінки якості продукції виробничо-технічного призначення і предметів споживання відображають у галузевій нормативно-технічній документації, що регламентує вибір номенклатури показників якості, методики їх розрахунку і сферу застосування.