Тема 7. Планування витрат.

7.1 Мета, завдання та послідовність планування витрат виробництва.

7.2 Класифікація й облік витрат виробництва.

7.3 Методи планування собівартості.

7.4 Методика розрахунку зниження собівартості продукції за окремими факторами.

7.1 Мета, завдання та послідовність планування витрат виробництва.

Собівартість продукції - це виражені у грошовій формі витрати підприємства на виробництво й реалізацію продукції.

Метою планування витрат (собівартості) є оптимізація поточних витрат підприємства, що забезпечує необхідні темпи зростання прибутку й рентабельності на підставі раціонального використання грошових, трудових і матеріальних ресурсів.

При розробленні плану собівартості продукції мають бути розв’язані такі завдання:

• виконання аналізу вартісних показників виробничої діяльності підприємства в цілому й окремих його підрозділів;

• виявлення можливостей й уточнення розмірів зниження собівартості продукції у плановому році порівняно з попереднім періодом;

• складання калькуляції собівартості основних видів продукції, що випускаються;

• виявлення недоцільних витрат й розроблення заходів для їх ліквідації;

• визначення рентабельності виробництва та рентабельності видів продукції, що випускаються;

• оцінка впливу на собівартість, прибуток, рентабельність збільшення витрат на освоєння виробництва нової продукції.

План за витратами підприємства складається з таких розділів:

1. розрахунок зниження собівартості продукції внаслідок впливу на неї техніко-економічних факторів;

2. калькулювання собівартості видів продукції, робіт і послуг;

3. кошторис витрат на виробництво.

Загальний принцип включення певних витрат у собівартість полягає в тому, що через собівартість відшкодовуються витрати підприємства, які забезпечують відтворення усіх факторів виробництва, інші витрати покриваються із прибутку або інвестицій.

Непродуктивні витрати, пов'язані з виробничою діяльністю (брак, недостачі, втрати матеріалів, простої й т.ін.), також включаються у фактичну собівартість, а втрати й порушення договірних зобов'язань (штрафні санкції) компенсуються за рахунок прибутку.