2. Фінансова й кредитна політика держави.

Визначальним елементом сучасного ринкового господарства є фінансова й кредитна політика держави, яка має забезпечувати регулювання стану ринкового середовища, нормальний перебіг еко­номічних і соціальних процесів, повне задоволення суспільних потреб у фінансових ресурсах.

Плани і програми реалізуються переважно через фінансові засоби регулювання і передовсім через бюджетне планування.

Державний бюджет — це затверджений у законодавчому по­рядку розпис доходів і видатків держави здебільшого на один рік. Сукупність визначених у бюджеті доходів разом з відповідними цільовими чи спеціальними фондами характеризує консолідований розмір фінансових ресурсів, які має держава й котрі вона може витратити на різні потреби. Бюджетне планування як важливий елемент фінансової політики держави за своїм змістом відображає процес формування та використання загального обсягу фінансо­вих ресурсів держави.

Використовуються різні методи формування дохідної частини державного бюджету: методи формування бюджету через систему оподаткування юридичних і фізичних осіб; надходжень від зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів госпо­дарювання та від приватизації державних підприємств; внесків підприємств та організацій у спеціальні загально­державні фонди; відрахування на геологорозвідувальні роботи; центра­лізацію певної частини амортизаційних відрахувань; кошти від про­дажу військового майна; різні збори та інші неподаткові доходи.

Напрямки використання ресурсів державного бюд­жету в цілому є заздалегідь передбаченими. За обсягом (часткою в загальних видатках) головними з них визнають: фінансування народного господарства, включаючи розвиток пріоритетних галу­зей та структурну перебудову економіки, наукових і соціально-куль­турних установ, оборони; здійснення заходів із соціального захис­ту населення; видат­ки на зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів господарювання, утримання владних структур, субвенції місцевим бюджетам, по­повнення оборотної касової готівки, створення резерву Кабінету Міністрів України.

Розвинуті ринкові взаємовідносини між суб'єктами господарювання можливі за активно діючої грошово-кредитної системи, яка має забезпечувати ефективне управління грошовим обігом і кредитом. Якщо грошова підсистема— це вста­новлена державою форма організації грошового обігу, то кредитна відображає сукупність кредитних відносин та інститутів, котрі організують функціонування цих відносин. Кредитними називають ті відносини, що складаються з приводу мобілізації тимчасово вільних грошових коштів підприємств, бюджету та населення.

Кредит характеризує економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позич­ки в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою заздалегідь встановленого відсотка за користування нею. Кредитування здійснюється на певних засадах: точне встановлення строку повернення, цільовий характер, належне матеріальне забезпечення та плата за користування. У всіх країнах незалежно від міри розвитку ринкових відносин існують три фор­ми кредиту — державний, банківський і комерційний.

Державний кредит — особлива кредитна форма, коли позичаль­ником або кредитором є держава чи місцеві органи влади, а сам кредит набуває вигляду цінних паперів, які реалізуються в основ­ному фінансово-кредитними установами, — облігації, скарбницькі зобов'язання, сертифікати ощадного банку. Державний кредит ви­користовується для покриття частки державних видатків та регу­лювання економічних процесів, особливо якщо державний бюд­жет є дефіцитним.

Найбільш поширеною формою надання грошових коштів у тимчасове користування юридичним та фізичним особам і державі є банківський кредит. Більшість позичок, що їх надають банки, мають забезпечення, тобто видаються кредитором під за­ставу майна клієнта. Надання незабезпечених кредитів — це вияв особливої до­віри банку до свого клієнта, котра виникає на підставі глибокого знання економічного становища позичальника. Незабезпеченими є також кредити банків, які надаються бюджету на покриття дер­жавного боргу.

Таблиця

ВИДИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУ ЗА ВІДПОВІДНИМИ КЛАСИФІКАЦІЙНИМИ ОЗНАКАМИ

Комерційний кредит — надається в товарній формі продавця­ми покупцям у вигляді відстрочки платежу за продані товари. Та­кий кредит оформляється векселем. У міжнародних економічних відносинах різновидом комерційного є фірмовий кредит; він відбирає грошово-кредитні відносини між фірмами або іншими госпо­дарськими суб'єктами різних країн і надається у вигляді поставки товарів (послуг) з відстрочкою платежу, а оформляється здебіль­шого переказним векселем (траттою) або відкритим рахунком.