2. Основні принципи державного регулювання економіки полягають у:

а) використанні адміністративних важелів щодо суб’єктів господарювання, максимальному використанні впливу державних органів на господарюючі об’єкти;

б) мінімальному втручанні державних органів в економічні процеси, впливі державних органів на соціально – економічні процеси за допомогою економічних важелів і нормативів;

в) обов’язковому використанні в процесі державного регулювання економіки методів, що застосовуються сусідніми державами, обов’язкове використання макроекономічних індикативних планів.

3. До методів державного регулювання належать:

а) економічні та адміністративні;

б) вирівнювання темпів росту окремих галузей промисловості, максимально вигідні умови господарювання для великих підприємств;

в) усі відповіді вірні.

4. Макроекономічне планування ґрунтується на:

а) розробці директивних планів;

б) розробці індикативних планів;

в) планах розвитку окремих підприємств.

5. Результатом бюджетного планування є формування:

а) суми коштів, спрямованих на споживання в плановому періоді;

б) Державного бюджету;

в) державних цільових фондів.

6. Дохідна частина Державного бюджету формується за рахунок:

а) податкових надходжень;

б) пожертв громадян;

в) благодійних внесків іноземних громадян та організацій.

7. Відносини, що складаються між суб’єктами господарювання та іншими інституціями з приводу мобілізації тимчасово вільних грошових коштів, називаються:

а) договірними;

б) страховими;

в) кредитними.

8. Найбільш розповсюдженими формами кредиту є:

а) державний;

б) банківський;

в) комерційний.

9. Податок – це:

а) ставка сплати прибутку підприємства до місцевого бюджету;

б) фіксована сума сплати до державного цільового ринку;

в) обов’язків платіж, що стягується до бюджету з юридичних і фізичних осіб.

10. Непрямий податок, який стягується за товари, що ввозяться в країну, вивозяться з неї або прямують транзитом, називається:

а) торговельна квота;

б) мито;

в) акцизний збір.

11. Державне замовлення як засіб державного регулювання економіки передбачає:

а) обов’язкове залучення до процесу задоволення державних потреб у певних видах продукції іноземних виробників;

б) формування необхідних для задоволення державних потреб обсягів і складу продукції;

в) фінансування виконання державного замовлення виключно за рахунок підприємства.

12. Державне замовлення є обов’язковим для:

а) приватних підприємств в обсягах, чітко зафіксованих органами місцевої влади;

б) акціонерних товариств, незважаючи на економічну невигідність виконання державного замовлення;

в) підприємств – монополістів на певному ринку товарів незалежно від форми власності.

13. За масштабом прогнозування виділяють такі прогнози:

а) макроекономічні, міжгалузеві, міжрегіональні;

б) розвитку економічних, політичних, соціальних відносин;

в) пошукові, перспективні, короткострокові.

14. Методи прогнозування діляться на такі групи:

а) фактографічні, евристичні;

б) евристичні, ресурсні;

в) ресурсні, статистичні.

15. Функціями прогнозування є:

а) рекомендуюча, передбачувальна;

б) стратегічна, нормативна;

в) усі відповіді вірні.

16. За часом передбачення прогнози бувають:

а) коротко - , середньо - , довгострокові;

б) галузеві, регіональні;

в) нормативні.

17. Мета планування – це:

а) спосіб встановлення планових показників;

б) ліквідувати негативний вплив на підприємство мінливості середовища в якому воно функціонує;

в) поділяти основні завдання на пів – завдання і встановити зв’язки між ними.

18. Основними перевагами планування в умовах ринку порівняно з директивним планування є:

а) самостійне здійснення всього комплексу планової роботи;

б) проведення «зверху» основних показників діяльності;

в) самостійного вибору розмірів матеріального стимулювання.

19. Основними методами планування є:

а) ресурсний, факторний, нормативний, балансовий;

б) соціальний, виробничо – технічний, господарський;

в) всі відповіді вірні.

20. Ресурсний метод планування використовується при:

а) обмеженості окремих видів продукції;

б) незначній ємності ринку;

в) при монопольному становищі підприємства або слабкій конкуренції.

21. Найважливішими принципами планування є правильне обґрунтування та вибір мети і кінцевих результатів діяльності підприємства:

а) оптимальність використання ресурсів, системність і безперервність планування, збалансованість;

б) суб’єктивна оцінка майбутнього тану підприємства, мобільність, врахування життєвого циклу товарів;

в) всі відповіді вірні.

22. Нормативний метод планування передбачає розрахунок планових показників на основі:

а) прогресивних норм використання ресурсів з відрахуванням зміни цих норм у плановому році;

б) середніх норм використання ресурсів у плановому році;

в) норм використання матеріальних ресурсів на одиницю продукції.

23. Підприємство може обрати одну із таких базових стратегій:

а) скорочення, диверсифікація, поглинання;

б) стабілізації, зростання, виживання;

в) всі відповіді вірні.

24. Стратегія - це:

а) забезпечення майбутнього стану підприємства;

б) генеральна комплексна програма дії, яка визначає для підприємства його головні цілі, пріоритетні проблеми та розподіл ресурсів для їх досягнення;

в) плани підприємства щодо охоплення певної частини ринку.

25. Середньострокові плани передбачають:

а) деталізацію перспективних планів щодо обсягу випуску продукції;

б) деталізацію стратегічних планів на перші роки діяльності;

в) зазначення конкретних виконавців.

26. Оперативне планування охоплює такі напрями:

а) організацію матеріально – технічного забезпечення підприємства;

б) календарне планування, диспетчеризація;

в) виробниче планування, планування збуту продукції.

27. Місія підприємства – це:

а) основна ціль підприємства, головна причина його існування;

б) аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства;

в) діагностичний етап стратегічного планування.

28. Основні ознаки тактичного планування:

а) доповнюють стратегічні плани, мають вузьке спрямування, визначають практичні, конкретні засоби для досягнення намічених цілей;

б) наслідки будуть зрозумілі через тривалий період і їх важко виправити, окреслюють місію та цілі діяльності підприємства і засоби їх досягнення;

в) всі відповіді вірні.

29. Основні ознаки стратегічного планування:

а) доповнюють стратегічні плани, мають вузьке спрямування, визначають практичні, конкретні засоби для досягнення намічених цілей;

б) наслідки будуть зрозумілі через тривалий період і їх важко виправити, окреслюють місію та цілі діяльності підприємства і засоби їх досягнення;

в) всі відповіді вірні.

30. У процесі оперативного планування здійснюється:

а) детальна розробка планів окремих цехів, дільницю, бригад на короткі проміжки часу;

б) планування маркетингової діяльності та зовнішньоекономічної діяльності;

в) науково – дослідні, конструкторсько – технологічні та експериментальні роботи.

31. Бізнес – план підприємства – це:

а) план виробництва і реалізації на наступний рік;

б) план, спрямований на обмеження використання ресурсів;

в) комплексний плановий документ підприємницької діяльності, що містить заходи, спрямовані на одержання прибутку.

32. Основні відмінності між традиційним поточним планом і бізнес – планом зводяться до такого:

а) бізнес – план розробляється для підприємств з іноземними інвестиціями, поточний – лише з вітчизняними;

б) поточний план затверджується вищестоящими організаціями, бізнес – план – органами самоврядування;

в) поточний план розробляється для внутрішнього використання, бізнес – план – для пред’явлення зовнішнім інвесторам і клієнтам.

33. Метою розробки бізнес – плану може бути:

а) для пред’явлення в галузеві органи управління;

б) техніко – економічне обґрунтування створення і функціонування підприємств, для залучення зовнішніх інвесторів;

в) всі відповіді вірні.

34. Бізнес – план розробляється на:

а) 10 – 15 років;

б) терміни чітко не визначені;

в) 3 – 5 років.

35. Зміст і структура бізнес – плану законодавчо визначена:

а) Кабінетом Міністрів України;

б) не регламентується;

в) Верховною Радою.

36. Які можуть бути форми презентації бізнес – плану:

а) письмова;

б) усна;

в) всі відповіді вірні.