97.Полівінілхлоридні і поліолефінові волокна: отримання, види, властивості і галузі застосування

Поліефірні волокна є продуктами поліконденсації багатоатомних спиртів з багатоосновними кислотами. Нині відомий цілий ряд поліефірів, що мають здатність до волокноутворення, але для виготовлення волокна застосовуються не всі з них.

Полівінілхлоридні волокна виготовляють з полівінілхлориду, додатково хлорованого полівінілхлориду і суполімерів полівінілхлориду. До чистих полівінілхлоридних волокон зараховують ПВХ, віклон, PSU, ровіль, еластон та ін.

Вихідними сполуками для отримання ПВХ волокон є продукти переробки нафти, вугілля, вапна і хлору – етилен, ацетилен і хлористий водень.різними методами хімічного синтезу з цих та іню вихідних сполук отримують проміжний продукт – вінілхлорид

.Ас-т волокон. Полівінілхлоридові волокна виробляють у вигляді моноволокон, комплексних ниток і шпательованими, блискучими і матованими, нефарбованими і фарбованими в масі; короткі волокна – прямими і хвилястими.

Влас-ті. Залежно від призначення волокна формують різної товщини також вони дуже міцні (міцність на розрив 10-18 сН/текс).модуль пружності найнижчий порівняно з іншими хімічними волокнами. Усі ПВХ волокна мають високу стійкість проти витирання.волокна не стійкі до дії тепла. При температурі≈100⁰Свони розм’якшуються, з підвищ.температури – зморщується, в полум’ї не спалахують, а згорають без плавлення, тому що температура їх плавлення вища за температуру розпаду.

Викор-ня. Переважають технічні галузі – вир-во тканин для фільтрувальних прокладок, електро-, тепло-, і звукоізоляційних матеріалів, спецодягу тощо. Поряд із цим волокна цієї підгрупи широко викор-ть в трикотажній пром-ті для вир-ва полотен для лікувальної білизни, для отримання трикотажної замші, тканин для верху взуття, килимових виробів тощо.