84.Вовна: типи і види волокон, властивості тканих полотен, показники їх якості

Вовна - натуральне волокно, що отримують від тварин методом стриження (овеча, козяча, верблюдяча вовна) або вичісуванням під час линяння (козячий, кролячий, заячий пух), що піддається прядінню та валянню.Найбільше промислове значення має овеча вовна, її частка у загальному балансі волокон вовни становить 95-97 %, решта -вовна кіз, кролів, зайців та інших тварин. Згідно з діючим стандартом України (ДСТУ 2136-93), за ознаками особливостей будови вовну поділяють на типи. Це, зокрема:

пухові волокна - тонкі, звивисті волокна товщиною до ЗО мкм, що не мають серцевинного каналу;

перехідні волокна, або перехідний волос - волокна товщиною від ЗО до 52 мкм, що мають переривчастий серцевинний канал;

ость - грубі прямі еластичні волокна товщиною від 52 до 200 мкм, що мають безперервний серцевинний канал;

мертвий волос - грубі, позбавлені еластичності та міцності волокна, непридатні для переробки в текстильному виробництві.

Вовну розподіляють на види за видами тварин (овеча, козяча, кроляча), а овечу, крім того, за породами овець. Стандартом передбачені такі види вовни: мериносова вовна - волокна, зістрижені з чистопородних тонкорунних мериносових овець. Руно складається з тонких, дрібно звитих пухових волокон; помісна вовна - волокна, зістрижені з помісних овець. Руно складається переважно з пуху та перехідного волоса; кросбредна вовна - волокна, зістрижені з м'ясної породи овець з довгою вовною. Руно складається переважно з ості середньої та великої звивистості;пояркова вовна - волокна, зістрижені з ягнят шестимісячного віку. Вона складається з пуху, перехідного волоса і тонкої ості; цигайська вовна - волокна, зістрижені з напівтонкорунних цигайських овець. У складі руна переважає пух і тонкий перехідний волос; козяча вовна — волокна, отримані вичісуванням або підстри­ганням кіз. Складається з пуху і остьових волокон;верблюдяча вовна - волокна, отримані вичісуванням або підстриганням верблюдів. Складається з пухових і грубих волокон; оленяча вовна - волокна, отримані вичісуванням і стриженням оленів. Складається з грубого волоса та дуже тонкого пуху; заячий та кролячий пух - волокна, отримані вичісуванням під час линяння кролів пухових порід і зайців.Вовну перелічених типів і за способами отримання називають натуральною. Вона є найбільш цінною. У текстильному виробництві, крім натуральної, переробляють регенеровану (відновлену) вовну — волокна, отримані з вовняних відходів через розскубування, і заводську, яку отримують зі шкур тварин при їх зневолошуванні в процесі вироблення шкури.

Властивості волокон вовни. Довжина вовни залежить від виду та породи тварин і типу волокон. Довжина овечої вовни коливається в межах від 60 до 120 мм. Для визначення довжини вовни будують штапельні діаграми. Товщина - одна з найцінніших властивостей вовни. Характеристики товщини коливаються в досить широких межах (від 10 до 160 мкм) і залежать від виду тварини, її породи, індивідуальних особливостей, умов утримання, типу волокон вовни та багато іишого. Більш доброякісною є вовна тонка і однорідна за товщиною. Звивистість вовни - властивість волокон, з якою пов'язують їх здатність до валяння. Звивистість оцінюють коефіцієнтом звивистості вовни. Міцність волокон вовни порівняно невисока. Вона коливається в межах від 4 до 8 сН/волокно і залежить від багатьох чинників, насамперед від товщини. Тонші волокна набагато міцніші за грубі. Відносне розривне навантаження в середньому дорівнює 10-14 сН/текс.Відносне розривне подовження вовни в сухому стані коливаєтья в межах 20-67 %. Гігроскопічність вовни за стандартних умов сягає 13-15 %. і підвищенням відносної вологості повітря до 85-95 % волокна повни здатні поглинати до 50 % вологи і при цьому залишатися на клик сухими.

У воді волокна вовни набухають. При цьому суттєво збільшується площа поперечного перерізу волокон (на 30-35 %) і дещо зростає довжина — на 1—2 %. Дія лугів на вовну залежить від їх хімічної активності їдкі натрій та калій легко розчинюють вовну при нагріванні і дещо повільніше при нормальних температурах. Дія тепла, нижчими за температуру кипіння супроводжується зменшенням маси волокон, унаслідок висушування, а при температурі 100 – 105 градусів і вище розпочинається термодеструкція каротину. У полум'ї вовна горить і виділяє запах спаленого пір'я. Поза полум'ям горіння припиняється, а на кінчиках волокон утворюються чорні кульки золи. До дії світла і світлопогоди волокна вовни більш стійкі, ніж целюлозні. Проте тривала дія цих чинників призводить до суттєвих змін фізико-хімічних і механічних властивостей волокон вовни: змінюється їх колір, підвищується розчинність у лугах, знижується міцність і зменшується еластичність. Волокна стають жорсткими. Спроможність до валяння вовни. На відміну від усіх текс­тильних волокон вовна здатна до повстяніння, тобто за певних умов під впливом фізико-хімічних і механічних чинників утворює плескаті матеріали різного призначення.