14.Механічні властивості волокон.

До механічних відносять властивості волокон, що характеризують їх відношення до дії різних сил - стискання, згинання, розтягнення тощо. Під їх дією змінюються форма волокон, їх розміри, наступає руйнування. Все залежить від характеру сили, її величини, швидкості і часу дії, умов навколишнього середовища та особливостей експериментальних досліджень.

Міцність на розрив. Під розривним навантаженням розуміють найбільше зусилля, яке витримує зразок до моменту розрива. Якщо волокна розтягують до їх руйнування, випробування називають напівцикловими, найчаще використовуюють саме цей вид досліджень. Ці дослідження проводять з використанням різних за конструкцією розривних машин і отримують при цьому або розраховують такі головні характеристики:

Розривне навантаження - максимальне зусилля, яке витримує волокно до розриву.

Розривна напруга - відношення розривного навантаження до площі поперечного зрізу волокна. Відносне розривне навантаження - відношення розривного навантаження волокна до його лінійної густини.

Подовження абсолютне - збільшення довжини волокна внаслідок розтягнення до розриву. Розмірність: мм. Подовження відносне - відношення у відсотках приросту довжини волокна (після розриву волокна і досягнення ним деформації) до його початкової довжини. Якщо волокна протягом певного часу навантажують зусиллям, меншим за розривне, а потім розвантажують і залишають у спокої, то такі випробування відносять до одноциклових. Якщо волокна розтягують багаторазово і прикладають зусилля, значно менші за розривне навантаження, то такі випробування називають багатоцикловими. Вони дають змогу оцінити стійкість волокон до багаторазового розтягнення, знаходити залишкову циклову деформацію, межу стійкості та визначати інші характеристики втомлюваності волокон.

Стійкисть до зминання. Зминання тканин – це наслідок пластичної і уповільненої еластичної деформації при згинані, в результаті яких на тканині залишаються складки і морщини. Складки, які утворилися в результаті високоеластичної деформації тканини, з часом зникають, а складки, які утворилися за рахунок пластичної деформації – залишаються. Якщо тканина багато разів вигинаеться на одном і том же місці, то можуто утворитися стійкі складки, які тяжко видалити при прасуванні. Зминання тканин понижує якість тканини, погіршення зовнішнього виду тканини при експлуатації прискорює їх “износ”, тому має сутєве значення при оцінці якості текстильних виробів.

Стійкість до стиснення. Більшість тканин може деформуватися при дії на них сил стиснення, при цьому, товщина їх зменшується до певного розміру без значної зміни довжини і ширини. Для ворсових (бахрома, велюра и т.д.) і “начесно - ворсових” тканин стійкість до стиснення є важливим показником, так, яка вони повині тривалий час зберігати ворсовий “застил” і пористу структуру

Стійкість до багаторазових згинань. Стійкість тканин до згинання залежить від жорсткості волокна, від пряжи, обробки тощо. Стійкість тканини до “розрушения” під впливом багаторазових згинань виражається числом подвійних згинів тканини, які вона витримує до “розрушения”. Найбільшою стійкістю до “розрушения” мають тканини із капронового волокна , а найменше – із ацетонового.

Стійкістьдо стирання. Стійкість до стирання – важливий показник експлуатаційних властивостей тканин, так як по ньому можна судити “о продолжительности срока служби ткани, которие при експлуатации часто подвергаютца истирающим воздействиям”. Стійкість тканини до стирання залежить від вида волокна, пряжи, переплетення, плотности, характера поверхні, маси 1 м.кв. вида обробки. Випробовують на машинах ІТ-3М, для шерсти – ТІ -1М.