26. Класифікація та асортимент вовняних тканин.

Вовняні тканини отримують з чистововняної та напіввовняної пряжі. Чистововняну пряжу отримують з тонкої, напівтонкої, напівгрубої та грубої вовни або їх різних композицій. Напіввовняну пряжу отримують із суміші вовняного волокна з різними короткими хімволокнами, а також шляхом скручування вовняної пряжі з комплексними хімтиктами або ін видами пряжі. За способом прядіння пряжа буває камвольна (гребінна) й суконна (апаратна). Камвольну пряжу виготовляють із рівномірних за довжиною волокон. Вона хар-ся рівномірністю, гладкістю поверхні та більшою тониною. Суконна пряжа виготовляється з більш короткої і нерівномірної за довжиною вовни. Залежно від тонини вовни вона може бути тонкосуконною й грубо суконною. За структурою вовняна пряжа буває одинична й кручена. За призначенням вовняні тканини поділ на платтяні, костюмні, пальтові, ковдрові, меблево-декоративні, взуттєві тощо. Залежно від способу прядіння вовни тканини бувають:1)Камвольні виробляються з камвольної, чистововняної або напіввовняної скрученої в два кінці пряжі. Тканини мають відкритий тканий малюнок, рівну гладку поверхню.2)Суконні виробляються з більш товстої пухнастої пряжі апаратного способу прядіння. Залежно від товщини вовни ці тканини можуть бути тонкосуконними (пряжа з тонкої, напівтонкої та напівгрубої вовни) й груюосуконними (пряжа з грубої та частково з напівгруюої вовни). Суконні тканини вироб переважно з одиничної пряжі.3)Камвольно-суконні мають у своєму складі (в одній або обох системах ниток) камвольну і суконну пряжу. При цьому суконна пряжа, як правило, застос в поєднанні з камвольною в утоковій системі.Платтяні тканини викор для пошиття жін суконь і блузок, суконь-костюмів, спідниць, штанів, дит одягу, шкільної форми й обмежено – для верхніх чол. сорочок. Вони можуть бути камвольними й тонкосуконними, чистововняними і напіввовняними.Камвольні платтяні тканини найбільш м’які тонкі й малощільні тканини в камвольній групі. Вони виробляються переважно полотняним і жаккардовим переплетенням із крученої й одиничної пряжі, гладкофарбовані, пістряво ткані та меланжеві тканини, а також обмежено вибивні й вибілені.Характерні типи чистововняних платтяних камвольних тканин: крепи, платтяні та платтяно-костюмні тканини. Особливістю крепів є наявність шерехатої й дрібнозернистої фактури поверхні, яка досягається за рахунок застосовування пряжі крепової скрученості або крепового переплетення та відповідної обробки, при якій пряжа крепової скрученості має значну усадку. Платтяні і платтяно-костюмні тканини різняться між собою переважно колористичним оформленням та поверхневою густиною.Найбільш поширеними серед напіввовняних платтяних камвольних тканин є: кашеміри (класичні платтяні й платтяно-костюмні тканини, які вироб-ся простим саржевим переплетенням переважно з клученої вовняно-віскозно-капронової пряжі, гладкофарбовані в широку гаму кольорів, з них шиють шкільну форму, жін спідниці і сарафани, дит костюми), крепи (виробляються з вовняно-нітронової-40% нітрованих волокон- крученої пряжі крепової скрученості або креповим переплетенням; за обробкою – пістрявотканими та з меланжевим ефектом; дрібнозерниста шерехата фактура- креповий ефект); тканини платтяні (відрізняються волокнистим складом, лінійною густиною та структурою основних і утокових ниток, видом переплетення, щільністю, фактурою поверхні, колористичним оформленням тощо); блузкові; сорочкові.Костюмні тканини – камвольні і тонкосуконні, а за волокнистим складом – чистововняні та напіввовняні. Особливість –наявність пістрявотканного або меланжевого ефекту, який нерідко доповнюється ткацьким.Трико- тканина класичного асортименту, із крученої пряжі в основі й утоку, комбінованого або саржевого переплетення, мають характерні кольорові поздовжні просновки, які чітко виділяються на гладкому фоні. Може прикрашатися ще й ткацьким малюнком “ялинка” за рахунок застосування переплетення ламана саржа, а також різними за шириною поздовжніми смужками дрібно візерункового переплетення.Крепи – чисто вовняні камвольні костюмні тканини із крученої пряжі в основі й утоку, з дрібнозернистим креповим ефектом за рахунок застосування пряжі крепової скрученості або дрібновізерункового переплетення. Гладко фарбовані переважно в чорний колір.Бостон – чистововняна камвольна костюмна тканина з крученої пряжі, саржевого переплетення, гладко фарбована у темні кольори (чорний, темносиній тощо).Напіввовняні камвольні тканини. Джинсові тканини – пряжа вовняно-лавсанова, вовняно-капронова та ін, в прокрутку з бавовняною пряжею в одній або обох системах, переважно саржевим переплетенням, з меланжевими і пістрявотканними ефектами. Тканини для штанів – пістряво тканні, меланжеві; дрібно візерункове, саржеве, полотняне переплетення; з крученої вовняно-лавсанової, вовняно-віскозно-лавсанової пряжі. Діагоналі – щільні, важкі, гладко фарбовані, вовняно-лавсанова кручена пряжа, діагоналеве переплетення. Викор для форменого одягу. Шевйот – гладко фарбована, саржеве переплетення, з вовняної і змішаної пряжі в прокрутку з бавовняної, більша жорсткість менша чистота і гладкість поверхні в порівнянні з бостоном. Трико костюмні – вовняно-лавсанова, вовняно-лавсано-віскозна пряжа, дрібновізарункове переплетення, ткацьких або кольоровий малюнок переважно пістряво тканий.Тканини костюмні. Трико – пістрявотканна, полотняного, саржевого та дрібновізарункового переплетення, з відкритим тканим малюнком або малопомітним ворсом, меланжеві та гладко фарбовані з просновками з кольорових і вибілених ниток. Піджачні тканини – одинична і кручена пряжа, саржеве, діагоналеве та дрібновізарункове переплетення, з пістрівотканими малюнками. Джинсові тканини – одинична вовняно-капронова пряжа, саржеве та комбіноване переплетення, пістрявотканна з меланжевими (джинсовими) ефектами. Фланелі – тонкосуконні м’які тканини з одно-або двостороннім начісним ворсом, полотняне, саржеве або дрібно візерункове переплетення, меланжеве або гладко фарбоване. Сукна – тонкосуконні,полотняного або саржевого переплетення, з шільним повстяним застилом, який повністю закриває малюнок переплетення, за обробкою – гладко фарбовані, меланжеві, ворсовані й неворсовані. Шевйоти – гладтофарбовані або меланжеві тонкосуконні тканини, саржеве і комбіноване переплетення, поміткий ворс, який частково закриває малюнок ткацького переплетення.Пальтові тканини. Камвольні тканини. Габардин – однокольорова щільна тканина, складного саржевого або діагоналевого переплетення з чіткопомітким дрібним рубчиком. Це нерівно щільна тканина – щільність в основі удвічі більша, ніж в утоку. За обробкою – гладко фарбовані (пофарбовані у волокні). Тканини чисто вовняні пальтові – камвольно-кручена пряжа різної лінійної густини, дрібно візерункова й півтора шарова, пістрявотканна й гладко фарбована. Пальтові фланелі - м’які тканини переважно саржевого переплетення з футерованою (з наявністю помітного ворсу) лицьовою стороною.Камвольно-суконно-пальтові тканини – двоутокове півторашарове переплетення, із застосуванням на лицевій стороні більш високоякісної (камвольної або чисто вовняної апаратної) пряжі, а на зворотній- менш якісної сировини (пряжі з відновленої вовни, відходів в-ва).Пальтові тонкосуконні тканини – з одиничної або скрученої апаратної пряжі також застосовується фасонна пряжа (вузликова, петльова, з непсами тощо), одношаровим переплетення (дрібно візерунковим, саржевим, комбінованим, жаккардовим тощо), пістряво тканні, меланжеві, гладко фарбовані, ворсові. Драпи – грубі, щільні, важкі пальтові тканини, півтора-і двошарових складних переплетень з одиничної або крученої тонкосуконної пряжі, піддають валянню, тому утворюється щільний повстяних застил, гладко фарбовані, меланжеві та пістряво тканні. Види за хар-ром обробки ворсу: драпи з велюровою об-кою мають на лицевій поверхні пухнастий м’який низько підстрижений ворс, для отримання якого ворс після ворсування підстригають; драпи з касторовою обробкою – ще більш щільно зваляні тканини з густим низько підстриженим та добро запресованим ворсом; драпи з ратиновою обробкою – ворс фігурно викладають у вигляді рубчиків, ялинки тощо.Пальтові грубо суконні тканини – з напівгрубої і грубої вовни, піддаються валянню, тому на поверхні утвор щільний повстяний застил, який повністю закриває малюнок тканого переплетення. Тканини мають значну товщину, жорсткість та поверхневу густину. Високі тепло- і вітрозахисні властивості, пружність, мала усадковість, зминальність, але погано драпірувальність та висока жорсткість, виробляють простим одношаровим переплетенням (саржевим, полотняним, сатиновим). За обробкою меланжеві та гладко фарбовані.Поштучні вовняні тканини. Ковдри – тонкосуконні і грубо суконні, чисто-і напіввовняні, вироб півтора шаровим жаккардовим переплетенням – з однією основою та двома утоками, за обробкою пістряво тканні, меланжеві, гладко фарбовані. В кінці ковдри піддаються сильному звалюванню та одно- або двосторонньому ворсуванню. Пледи – клітчасті суконні вироби, викор чисто- й напіввовняна одинична або кручена суконна пряжа з різних видів вовни, саржевим та жаккардовим переплетенням, пістряво тканні з типовими великими різнокольоровими клітинами. Краї можуть бути з обсипанням або торочкою. Покривала – камвольні та суконні, за волокнистим складом – чисто- і напіввовняні, для досягнення декоративного ефекту викор металізовані нитки метаніту, за обробкою набивні та пістряво тканні. Накидки на крісла – напіввовняні з різних видів змішаної з невеличким вмістом вовни (20 – 48%), виробл жаккардовим переплетенням, краї можуть бути з обсипанням або підрублені, за обробкою пістрявотканні та вибивні. Скатерки – чисто вовняна камвольна пряжа простим, дрібно візерунковим та жаккардовим переплетенням, за обробкою вибивні, краї обсипанням. Хустки головні – камвольні й суконні, за волокнистим складом – чисто- й напіввовняні, саржеве, дрібно візерункове й жаккардове переплетення, за обробкою гладко фарбовані, вибивні (з кремовим та ґрунтовим фоном), пістрявотканні, меланжеві, вишиті, краї – шовковою торочкою або залишатися відкритими (з обсипанням). Шарфи – суконні, саржеве, дрібно візерункове, жаккардове переплетення, розміри за довжиною 70 – 150 см, а за шириною 20 – 30 см.

27. Мідно аміачні волокна: отримання, види, властивості, застосування.

Мідно аміачні волокна отримують з целюлози мідно аміачним способом.

Отримання. Розрізняють три основні стадії: отримання формувального розчину, формування волокон, обробку волокон. Вихідні сполуки: целюлози, мідний купорос, аміак, сірчана кислота, їдкий натрій. Для ви-ва мідно аміачних волокон викор доброякісну деревинну або бавовняну целюлозу з низьким вмістом низькомолекулярних фракцій. Зволожену целюлозу (вологістю 50 – 100%) у вигляді подрібненої маси змішують з гідратом оксиду міді з одночасним подаванням концентрованого розчину аміаку в воді. Процес триває до 10 – 12 годин при інтенсивному перемішуванні реакційної маси. Отриманий розчин ретельно готують до формування волокон: змішують. Фільтрують, вилучають з нього повітря і легкий аміак. Волокна формують лише мокрим методом і переважно двох ванним водяним або лужним способами формування. Для формування застос герметично закриті конічні лійки, у верхній частині який знаходяться фільєри. Дозуючі насоси подають до фільєр формувальний розчин. Одночасно через отвори в лійку (першу ванну) подають пом’якшену воду (при водяному способі) або розчин лугу (при лужному способі). Тоненькі струмені формувального розчину, що виходять із фільєри, потрапляють у потік рідини осаджувальної ванни лійки. Під дією цієї рідини (води або розчину лугу) відбувається осаджування (коагуляція) целюлози і витягування волокон. Обробка волокон включає: промивання від кислоти і солей, вилучення міді, замаслювання і висушування.

Асортимент. Волокна випускаються у вигляді комплексних ниток і штапельованими з довжиною штапельків від 65 до 120 мм. Переважає випуск і використання комплекних ниток. Властивості. Міцність значно нижча від віскозних. Розривне подовження комплексних ниток 12 – 16%, штапельованих волокон – до 35%. У мокромі стані міцність волокон зменшується а подовження помітно зростає. Волокна отримані водяним способом формування, мають однорідну структуру, без зовнішнього шару оболонки, завдяки чому вони легко і рівномірно фарбуються. Викор. Для ви-ва платяних, сорочкових, костюмних тканини і трикотажних виробів, а грубіші – у килимовому ви-ві.