52.Порядок визначення сорту швейних виробів

Якість тканини оцінюється сукупністю її споживчих властивостей, які залежно від призначення, умов експлуатації, волокнистого складу та будови можуть бути різними. Контроль якості тканини – це перевірка відповідності показників якості тканин вимогам нормативно-технічних документів.

Якість швейних виробів контролюють на всіх стадіях їх виготовлення: у процесі підготовки тканин до розкроювання, при їх настиланні і розкроюванні; під час комплектування деталей крою, пошиття, остаточної обробки виробів, їх маркіруванні.

Перевірка якості тканин проводиться органолептичним і лабораторним методом. Залежно від якості готової тканини визначають згідно зі стандартами сортність тканин. Сорт матеріалів для одягу визначають по ряду характеристик: чи наявності відсутності дефектів зовнішнього вигляду, відхиленням від норм фізико-механічних показників, відхиленням від норм міцності фарбування до тих чи інших впливів.

Під час визначення сорту тканини беруть до уваги дефекти місцеві та поширені.

Місцеві дефекти незначні й знаходяться на обмеженій ділянці тканини (пляма, потовщення, заломи, складки і ін.). Поширений дефект – це дефект, властивий для всієї площі тканини або для її більшої частини (розтрат при порушенні технології вибивання тканини, мішкуватість і шишкуватість).

Сортність готових швейних виробів встановлюють згідно з ГОСТ 12566-81 «Вироби швейні побутового призначення. Визначення сортності». Сортність визначають відповідно до вимог стандарту і споживчими властивостями виробів: зовнішнім виглядом, посадкою на фігурі, розмірами, а також відповідно до вимог до виготовлення, асортименту та якості матеріалів, технічної документації на виріб і затвердженими зразками.

На готові швейні вироби встановлено два сорти: I і II.Оцінка рівня якості готового виробу проводиться по 40-бальній системі. Наявність дефектів зовнішнього вигляду знижує оцінку показників якості одягу шляхом віднімання балів з базового значення зниження оцінки.