93. Нитки і пряжа: визначення, способи отримання, показники якості

Нитки – гнучкі протяжні і міцні тіла необмеженої довжини з малими поперечними розмірами щодо довжини, які використовують для виготовлення текстильних виробів та складаються з коротких та безмежно довгих волокон. До категорії ниток відносять і їх особливий різновид – пряжу – це нитки. Отримані в процесі прядіння з виключно коротких натуральних і хімічних волокон, з'єднаних через скручування або склеювання. Пряжу отримують в процесі прядіння з коротких природних чи штапельованих хім волокон. З'єднання волокон при прядінні відбувається внаслідок їх скручування і наявності сил зчеплення, які при цьому виникають. Склеюванням можна отримати ряжу, з спеціально підготовлених для цього волокон. Прядіння склад з 3-х етапів: 1 – підготовка волокон до прядіння (сукупність процесів, у результаті яких отримують стрічку – напівпродукт, приблизно круглого перерізу), 2- попереднє прядіння, або отримання рівниці зі стрічки, 3 – власне прядіння – отримання пряжі з рівниці. Спочатку волокна розпушують(також іде очищення) на тіпальних машинах, потім їх змішують (різних сортів та видів), розчісують на кардних чи гребінних пристроях ( для забезпечення розміщення волокон уздовж стрічки, рівниці і готової пряжі для максимального використання їх міцності та очищення) та отримують ватку, з якої формують стрічки, а зі стрічок – рівниці.Змішану пряжу також отримують з'єднанням стрічок з різних волокон. Однорідну пряжу отримують такими способами:Гребінний – найтонша пряжа, отримана з довгих тонких і добре паралелізованих волоконКардна – проміжне місце між гребінною і апаратною. Апаратна - з більш коротких волокон низьких сортів або відходів, тому вона пухната і менш міцна. Бавовняну пряжу виробляють гребінним, кардним і апаратними способами, лляну – з чесаного льону (кужіль) отримують пряжу гребінним, з коротких волокон (пачос) - кардним способом. Використовують мокре (рівницю перед витягуванням змочують для для зменшення жорсткості волокон і кращого їх зсучування, для отримання більш тонкої і міцної пряжі) або сухе прядіння. Інколи викор і апаратне прядіння. Для шовкової пряжі викор гребінний, кардний та апратний способи, для вовняної – гребінний чи камвольний( буває тонкогребінний чи грубогребінний способи) і апаратний (суконний), хім волокна преробляють на пряжу переважно гребінної чи кардною системами. Змішану пряжуотримують такими спосабами:Однониткова – скручування або сукання елементарних волокон,Трощена – пряжа склад з декількох подовжених складених ниток, не скручених між собою,Кручена – скручення 2-х чи більше поодиноких ниток. Поділяють таку пряжу на фасовану( на поверхні є вузлики, петлі, потовщення) і армовану ( сердечник оповитий за довжиною волокнами чи нитками).