logo search
Шпоры по непродтоварам

92.Методи ідентифікації текстильної сировини

Ідентифікування досліджуваних текстильних товарів відбувалося, органолептичними (візуальний, тактильний), механічними (пробою на горіння, мікроскопічними), вимірювальними методами.

Методи ідентифікації, які найчастіше використовуються на практиці це:

Визначення природи волокон. Визначають природу волокон не тільки при наявності самих волокон, а також видаленням ниток (волокон) з текстильного полотна. Застосовують різноманітні методи розпізнавання волокон, але найбільш поширеними є: органолептичні, горіння волокон, мікроскопічні і хімічні.

Органолептичні методи найбільш прості і складаються з визначення зовнішніх ознак волокон (колір, блиск, звитість, товщина, довжина, рівномірність) за товщиною, довжиною, м’якістю або жорсткістю, шовковистістю.

Визначення лицьового і виворітного боку тканини, напрям ниток основи та утоку.

Лицьовий бік тканини визначають за наступними ознаками:

більш чіткий та яскравий набивний малюнок;

ткацький малюнок виглядає більш чітко порівняно з виглядом його на виворітному боці;

тканини саржевих переплетень мають рубчики, які спрямовані зліва вверх направо під кутом 45º;

тканини сатинових та атласних переплетень мають блиск;

У тканині нитки основи розміщені уздовж сувою (куска) і співпадають з напрямом пруга полотна. Пруг, як правило, має більшу щільність ниток на певну ширину (1-3 см) тканини.

Утокові нитки в тканині розміщені перпендикулярно або під невеликим кутом до напряму ниток основи.

Визначення виду переплетення тканини.

Переплетення тканини характеризується порядком взаємного перекриття ниток основи нитками утоку. Переплетення суттєво впливає на зовнішній вигляд і властивості тканини. Основні параметри, що характеризують ткацькі переплетення – рапорт, довжина перекриття, зсув перекриття.

Рапортом переплетення є його найменша ділянка, що повторюється по основі та утоку. Він характеризується числом ниток основи та утоку на ділянці, що повторюється.

Довжина перекриття – це кількість ниток, які одночасно перекриваються нитками протилежної системи.

Зсув перекриття – число ниток, що відділяють перекриття, утворені даною системою в суміжних рядах.