85.Штучні текстильні волокна: хімічний склад, будова, властивості і галузі застосування

Текстильним волокном називають довге, міцне та гнучке тіло з малим поперечним розміром та обмеженої довжини, придатне для виготовлення пряжі та текстильних виробів. Текстильне волокно повинно мати комплекс властивостей, які дозволяють використовувати текстильні вироби в різних умовах.

Штучними називають волокна отримані хімічною переробкою природних високомолекулярних сполук (білки, целюлоза та ефіри). Синтетичними називають волокна отримані з високомолекулярних сполук виготовляємих синтезом з простих вуглеводів (ацетилен, бензол тощо).

Штучні волокна, отримують з природних високомолекулярних сполук.

Сировиною для таких волокон служать полімери, що зустрічаються в природі в готовому вигляді (целюлоза, білки). Штучне волокно являє собою тонку безперервну нитку. Тканина з такої пряжі, має рівну гладку поверхню з явним малюнком переплетення. З штучних волокон виробляють матеріали: ацетат, віскоза, штапель, модалом. Ці тканини приємні на дотик, довго залишаються сухими і мають прекрасні повітропроникні властивості. Сьогодні, завдяки новітнім технологіям, тканини з штучних волокон не тільки не поступаються за своїми фізико-хімічними та експлуатаційним властивостям натуральним тканинам, але і є їх гідною заміною.

До штучним волокнам відносяться:

- Гідратцеллюлозние: віскозні, ліоцелл і мідно-аміачні

- Ацетілцеллюлозние: ацетатні і тріацетатние

- Білкові: казеїнові і зеіновие

Віскозні і ацетатні волокна - це штучні волокна рослинного походження, одержувані з целюлози або відходів бавовни.

Часто штучні волокна застосовують не у вигляді довгих ниток (шовку), а у вигляді штапелю — різаних некручених волокон кілька сантиметрів завдовжки. Штапель можна використовувати для прядіння разом з іншими волокнами, наприклад шерстю.