Тактичне планування діяльності підприємств.
Складання середньо - та короткострокових планів належить до тактичного планування діяльності будь-якого підприємства. Тактичне планування за певними ознаками істотно відрізняється від розробки й практичного здійснення стратегії. Існують три аспекти цієї різниці.
• Перший — часовий: що віддаленіші наслідки має план, що важче від нього відмовитись, то більш стратегічним він є. Це означає, що стратегічне планування зв'язане з рішеннями, наслідки яких даватимуться взнаки протягом тривалого періоду і які буде складно виправити. Тактичні плани лише конкретизують та доповнюють стратегічні.
• Другий — за охопленням сфер впливу: стратегічне планування справляє ширший і глибший вплив на діяльність підприємства, а тактичне має вузьке спрямування.
• Третій—сутнісно-змістовий: якщо стратегічні плани окреслюють місію та підпорядковані цій місії цілі діяльності підприємства. а також принципово важливі загальні засоби досягнення таких, то тактичні мають чітко визначити всю сукупність конкретних практичних засобів, необхідних для здійснення намічених цілей.
Отже, завжди існує певна відносність, умовність у розподілі часових горизонтів планування (і відповідно планових документів стратегічного значення й тактичного забезпечення) на довго-, середньо- та короткострокові плани. Але тривала практика планової роботи визначила період в один рік як найбільш прийнятний для розробки тактичних короткострокових планів. Середньострокові плани розробляються на період у кілька років для конкретизації, деталізації завдань довгострокового стратегічного плану. Можна стверджувати, що середньостроковий план — це кількісно визначена на певний період стратегія підприємства за всіма або за найважливішими субстратегіями.
Середньо- і короткострокові плани взаємозв'язані; вони складаються за єдиною методологією та мають однакову структуру, показану на рисунку.
Змістова характеристика тактичних планів передбачає також виокремлювання за певними ознаками показників, що за ними встановлюються планові завдання, визначається ступінь їхнього виконання, оцінюється діяльність підприємства взагалі.
За економічним змістом показники поділяють на натуральні та вартісні. Натуральні показники необхідні для матеріально-речового виразу та обґрунтування плану: кількість продукції, що виробляється, необхідні матеріали, устаткування та ін. Вартісні показники використовуються для характеристики загальних обсягів виробництва, темпів його розвитку, розмірів витрат, доходів тощо. Між натуральними та вартісними показниками існує тісний зв'язок та взаємозалежність. Вартісні показники розраховуються на підставі натуральних, але водночас, виходячи з узагальненої вартісної оцінки витрат та результатів, стимулюють раціональне використання ресурсів, зростання ефективності виробництва.
За економічним призначенням показники поділяють на кількісні та якісні. Перші характеризують абсолютні обсяги виробництва та ресурсів, що споживаються: обсяг продукції, матеріалів, виробничі фонди, кількість працівників тощо. Другі показують ефективність використання виробничих ресурсів і всього процесу виробництва:
продуктивність праці, матеріаломісткість продукції, фондовіддача, собівартість продукції тощо.
Розрізняють також абсолютні й відносні показники. Перші характеризують те чи те явище абсолютно, без порівнювання з іншими показниками. Зробити таке порівняння дають змогу відносні показники. Наприклад, кількість працівників, як абсолютний показник дає інформацію про ступінь використання фактора живої праці, але якщо цей показник співвіднести з обсягом виробництва чи порівняти обсяг виробництва з кількістю працівників, то матимемо відносний показник трудомісткості одиниці продукції (продуктивності праці одного працівника).
Маркетингова діяльність (плани маркетингу для основних виробів і загальний план для всієї продукції підприємства) Виробнича діяльність (випуск продукції в натурі і за вартістю, обґрунтування виробничої програми підприємства) Науково – дослідні, конструктурсько – технологічні та експериментальні роботи (нові технології та вироби)
Фінансова діяльність (баланс доходів і витрат, взаємовідносини з бюджетом, кредитні відносини)
Праця, кадри, соціальний розвиток колективу (персонал, фонд заробітної плати, продуктивність, умови праці та побуту)
- Тема 7: Система планування на підприємстві
- Державне економічне регулювання первинних суб'єктів господарювання.
- Економічні функції держави за умов домінування ринкової системи господарювання.
- Форми державного регулювання діяльності підприємств та організацій.
- 1. Макроекономічні планування (прогнозування).
- 2. Фінансова й кредитна політика держави.
- 3. Система оподаткування суб’єктів господарювання.
- 4. Державні контракти і замовлення.
- Прогнозування розвитку підприємств
- 5. Принципи та зміст економічного прогнозування.
- Довгострокові та короткострокові прогнози розвитку підрприємств.
- Планування діяльності суб’єктів господарювання об’єктивна необхідність планування.
- Методичні основи планування.
- Загальновживана класифікація методів планування діяльності та розвитку підприємства
- Система планів на конкретному підприємстві.
- Стратегія планування.
- Тактичне планування діяльності підприємств.
- Основні розділи
- Поточне планування діяльності підприємств.
- Бізнес – плани підприємства (організації).
- Тема: «Система планування на підприємстві»
- 1. Економічні функції держави включають:
- 2. Основні принципи державного регулювання економіки полягають у: