2. Технологія приймання і зберігання товарів в магазинах

Т ехнологія приймання і зберігання товарів в магазинах включає наступні операції:

• розвантаження товарів з транспортних засобів,

• внутрішньомагазинне переміщення товарів,

• приймання товарів за кількістю та якістю,

• зберігання товарів в магазинах,

• підготовка товарів до продажу

Розглянемо операції внутрішньомагазинного переміщення товарів

Операції внутрішньомагазинного переміщення також можуть здійснюватися механізованим та немеханізованим способами. При першому способі використовується різноманітне підйомно-транспортне обладнання.

Приймання товарів за кількістю та якістю повинне здійснюватися тими особами, на яких покладається матеріальна відповідальність за товари і тару, які є в магазині. Ці працівники повинні знати правила і строки приймання товарів, порядок документального оформлення результатів приймання у випадках виявлення розбіжностей за кількістю і якістю, порядок і строки подання повідомлення про виклик представника постачальника.

Приймання товарів за кількістю здійснюється відповідно до Інструкції

«Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю», а приймання товарів за якістю – відповідно до Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначен­ня і товарів народного споживання за якістю».

Норми цих Інструкцій досить широко застосовуються як базові у всіх випа­дках, крім тих, для яких у стандартах, технічних умовах або інших обов'язкових правилах передбачено інший порядок приймання товарів.

Приймання товарів у магазині здійснюється послідовно й одночасно з розванта­жуванням товарів. Основними елементами процесу приймання товарів у магазині є:

• ознайомлення з супровідними документами і перевірка правильності їх офор­млення;

• перевірка відповідності найменування товарів і їх маркування даним супрові­дних документів;

• перевірка кількості місць, стану тари й упаковки;

• перевірка маси брутто;

• перевірка відповідності цін, указаних у супровідних документах, прейскуран­ту або протоколу узгодження договірної ціни;

• розкривання тари;

• перевірка маси нетто або кількості одиниць товару;

• перевірка якості товарів;

• документальне оформлення результатів приймання.

Приймання товарів за кількістю полягає у зіставленні маси, кількості місць та одиниць фактично завезених товарів з даними супровідних документів і маркування. Перевірку кількості товарів ведуть у одиницях вимірювання, вказа­них у супровідних документах. Масу нетто товарів при цьому потрібно визнача­ти в тому порядку, який установлений стандартами, ТУ або іншими обов'язковими для сторін документами.

У тих випадках, коли товари в магазин надійшли без супровідних документів, їх фактична кількість повинна бути визначена і зазначена в акті про фактичну кі­лькість товарів з указанням у ньому відсутніх документів; при цьому отримані то­вари повинні залишатися в магазині на відповідальному зберіганні до прибуття супровідних документів.

Якщо при кількісному прийманні товарів у момент надходження неможливо ви­значити масу нетто товарів, то спочатку перевіряють масу брутто товару, а після звільнення тари від товару визначають фактичну масу тари. Масу брутто при отри­манні товарів і масу тари після її звільнення вказують у відповідних актах.

Приймання товарів за кількістю проводиться, як правило, в такі строки:

а) при надходженні без тари, у відкритій чи пошкодженій тарі — у момент над­ходження в магазин, отримання зі складу постачальника;

б) при надходженні у справній тарі: за масою брутто і кількістю місць — у мо­мент отримання від постачальника; за масою нетто і кількістю одиниць у кожному місці — одночасно з розкриттям тари, але не пізніше ніж через 10 днів з моменту надходження, а товари з обмеженими термінами зберігання — не пізніше 24 годин з моменту отримання товарів.

У разі встановлення розбіжностей за кількістю товарів у тарному місці при­ймання призупиняється, вся партія товарів поміщається у відокремлене приміщен­ня, а про виявлену невідповідність у кількості товарів складається односторонній акт за підписами осіб, які брали участь у прийманні товарів. Акт передається адмі­ністрації торговельного підприємства.

До речі, повідомлення про виклик представника постачальника необхідно направити не пізніше ніж через 24 години після виявлення нестачі (надлишку) то­варів. У повідомленні про виклик представника вказується: найменування продук­ції, її кількість, якість, дати і номери рахунків і транспортних документів, характер нестачі, основні виявлені недоліки, стан пломб, час, на який призначене прийман­ня.

Приймання товарів за якістю полягає в зіставленні якості товару, що надій­шов, та його комплектності, а також тари, упаковки, маркування з вимогами стан­дартів, ТУ, договорів з даними супровідних документів постачальника. Приймання товарів за якістю повинно проводитися з точним дотриманням вимог стандартів, ТУ, інших обов'язкових для сторін правил, а також за супровідними документами, які посвідчують якість і комплектність товарів, — технічного паспорта, сертифіка­та, специфікації та ін.

Перевірка товарів за якістю може бути суцільною або вибірковою, а для визна­чення якості товарів можуть застосовуватися методи лабораторної або органолеп­тичної оцінки. За органолептичними показниками (зовнішній вигляд, запах, смак, консистенція) товари перевіряють попередньо — в місці отримання, а в магазині проводять остаточне приймання.

При місцевому постачанні товари з обмеженими термінами зберігання пови­нні бути прийняті за якістю протягом 24 годин з моменту отримання, а всі інші то­вари — не пізніше ніж через 10 днів; б) при іногородній поставці товарів відповідно 24 години та 20 днів з моменту надходження товарів на склад товароодержувача.

Необхідно викликати представника постачальника і скласти акт про приймання товарів за якістю, де вказати характер виявлених дефектів у товарах, причини та винуватців їх виник­нення.

Товари, щодо якості яких складено такий акт, магазин повинен прийняти на від­повідальне зберігання до отримання рішення постачальника щодо їх дальшого викорис­тання.

Важливою особливістю процесів приймання товарів за якістю в магазинах є те, що чинним законодавством передбачено право підприємств роздрібної торгівлі до­кументально оформляти і висувати відповідні претензії до виробників товарів у зв'язку з виявленням виробничих вад товарів навіть за межами встановлених тер­мінів приймання за якістю.

Працівники роздрібного торговельного підприємства мають право документа­льно оформити акт про виявлення виробничих вад у товарах, якщо вони виявлені під час підготовки товарів до роздрібного продажу або під час роздрібного прода­жу протягом 4 місяців після отримання товарів.

У разі виявлення прихованих вад у товарах відповідний акт повинен бути оформлений протягом 5 днів після виявлення, але не пізніше від 4 місяців від дня надходження товарів на склад підприємства, котре виявило ці недоліки (якщо інші терміни не встановлені договором сторін). При цьому під прихованими вадами розуміють такі, що не можуть бути виявлені під час звичайної для даного товару перевірки і можуть виявитися в процесі зберігання, підготовки до продажу або ви­користання товарів.

Розглянемо наступне питання нашого шоу. Організація і технологія зберігання товарів у магазинах (слайд14). Доповідає студентка, які дано випереджувальне завдання. (Лєна)

Правильна організація зберігання товарів, збереження їх кількості і якості забез­печує максимальне залучення в реалізацію товарів, які завозяться в роздрібну тор­гову мережу, зниження матеріальних витрат і затрат праці, підвищення рентабель­ності торгівлі.

Зберігати товари в магазинах потрібно з урахуванням їх фізико-хімічних влас­тивостей, термінів зберігання та реалізації, черговості надходження в магазин і по­давання в торговий зал, додержуючи правила товарного сусідства з тим, щоб не до­пускати шкідливих впливів одних товарів на інші (передавання запаху, вологості).

Зберігання товарів у магазині необхідно організувати так, щоб при цьому забез­печувалась чіткість і швидкість виконання всіх наступних операцій технологічного процесу, ефективність використання площі приміщень (зон) для зберігання товарів та місткості торгово-технологічного обладнання, виділеного для цієї мети, і ство­рювались оптимальні умови праці для торгового персоналу. Відповідальність за збереження кількості та якості товарів у процесі зберігання їх у магазинах поклада­ється на матеріально відповідальних осіб.

Організація зберігання товарів у магазині забезпечується шляхом виконання комплексу заходів організаційного, технічного і санітарно-гігієнічного, характеру.

Організаційні заходи включають визначення матеріально-відповідальних осіб та заходів щодо охорони товарно-матеріальних цінностей, складання графіків заве­зення товарів з урахуванням ритму їх продажу, визначення оптимальних розмірів завезення товарів, розробку карт розміщення товарів у магазині, забезпечення про­типожежних заходів.

Технічні заходи зі зберігання товарів передбачають вибір і встановлення у відповідних приміщеннях необхідного обладнання, придбання спе­ціального інвентарю та інструментів, визначення режиму й умов зберігання това­рів, здійснення контролю за ними, проведення робіт щодо розширення застосуван­ня тари-обладнання.

Санітарно-гігієнічні заходи охоплюють організацію санітар­ного нагляду, профілактичних і попереджувальних заходів по недопущенню втрат і псування товарів, підтримання температури і вологості повітря, забезпечення вста­новленої кратності повітрообміну та ін.

У технологічному процесі зберігання товарів у магазині виділяють 4 основні операції:

1) розміщування товарів на зберігання;

2) укладання їх у місцях зберіган­ня;

3) створення оптимального режиму зберігання;

4) спостереження і поточний до­гляд за товарами.

Важливе значення для раціоналізації процесу продажу товарів і впровадження прогресивних методів обслуговування покупців має попередня підготовка товарів до продажу.

Необхідність проведення операцій попередньої підготовки товарів до продажу в магазинах обумовлюється тим, що значна частина товарів, вироблених промисло­вими та переробними підприємствами України, надходить у торгівлю в непідготовленому до реалізації стані (у великогабаритній тарі, навалом, розібраними і неукомплектованими). Тому працівники магазинів вимушені виконувати перед подаванням товарів у торговий зал різноманітні операції, які фактично є продов­женням процесу виробництва у сфері обігу.

Попередня підготовка товарів до продажу — це комплекс операцій, які вико­нуються з товаром у магазині перед подання його у торговий зал (до місць прода­жу) і спрямовані на доведення його до повної готовності для продажу покупцям. Характер і обсяги операцій цього комплексу визначаються складністю асортименту

Усі операції попередньої підготовки товарів до продажу поділяють на загальні, яких потребує будь-який товар, і специфічні, які обумовлені конкретними особли­востями окремого товару.

Загальні операції попередньої підготовки товарів до продажу в магазинах пе­редбачають:

• розпаковування — звільнення товару від транспортної тари;

• сортування — групування товарів за товарними групами, видами, розміра­ми, сортами, іншими асортиментними ознаками;

• облагородження (надання товарного вигляду) — очищення від пилу, забру­днень, зачищення верхнього шару товарів, який втратив товарний вигляд, прасу­вання товарів, протирання заводського мастила, усунення дрібних дефектів і т. п.;

• маркування — оформлення і прикріплення (пришивання, приклеювання) до товарів ярликів з указанням найменування виробу, його артикулу, сорту, розміру, ціни;

• комплектування подарункових наборів — об'єднання в єдиний набір това­рів різних назв спільного призначення;

• підготовка товарів до викладання в торговому залі — укладання товарів у спе­ціальну тару, контейнери, лотки.

Виконання операцій попередньої підготовки товарів до продажу в невеликих магазинах покладається на продавців, які здійснюють їх до відкриття магазину; у великих магазинах ці операції виконують спеціально визначені працівники. Важли­вою умовою ефективного здійснення цих операцій є наявність у магазині відповід­ного обладнання, інструментів і матеріалів.

До специфічних операцій підготовки товарів до продажу відносять операції, необхідність виконання яких перед поданням у торговий зал обумовлюється спе­цифікою конкретних товарів. Прикладом таких операцій можуть бути фасування вагових продовольчих, накатування тканин, попереднє нарізання товарів, розрубування м'яса, усунення дрібних дефектів у взутті тощо.