logo search
КОНСПЕКТ КД ІІІ

1. Організація продажу товарів в дрібнороздрібній торговельній мережі

Характеристика підприємств дрібнороздрібної торгівлі

Позамагазинні форми торговельного обслуговування покупців організовуються способом продажу товарів: а) через дрібнороздрібну мережу і торгові автомати; б) через пересувні засоби торгівлі; в) на ярмарках і базарах; г) поштою тощо. Вибір конкретної форми і засобів позамагазинної торгівлі проводиться з врахуванням місцевих умов, насамперед чисельності населення у конкретному населеному пункті, сезонних і кліматичних умов, умов організації суспільного виробництва, наявності підприємств роздрібної торгівлі та їх спеціалізації тощо.

Однією з найбільш розповсюджених форм позамагазинного продажу товарів є роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу, при якій торговельні споруди не мають торговельного залу для покупців. Роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу є за своєю суттю активною формою пропонування товарів щоденного та найчастішого попиту і надання послуг поза межами магазинів. На сучасному етапі розвитку внутрішньої торгівлі в Україні основними перевагами дрібнороздрібної торговельної мережі є можливість швидкого розгортання і передислокації, досить часто- подовжена тривалість роботи протягом доби, а також відносно нижчий рівень цін на пропоновані товари. Разом з тим у загальному складі роздрібної торговельної мережі підприємствам дрібнороздрібної торговельної мережі все-таки відводиться допоміжна роль, оскільки вони не можуть самостійно забезпечити реалізацію всього комплексу завдань організації торговельного обслуговування населення.

Продаж товарів через дрібнороздрібну торговельну мережу регламентується Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затвердженими наказом МЗЕЗторгу України 8.07.96 № 369 і зареєстрованими в Мін'юсті України 23.07.96 за № 372/1397 (Із змінами, внесеними згідно з Наказом МЗЕЗторгу від 7.07.98 № 402) і здійснюється через дві основні групи об'єктів цієї мережі:

1) пункти некапітальної забудови, до яких належать, зокрема, кіоски, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати;

2) засоби пересувної мережі — автомагазини, авто-кафе, авто-розвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.

Дрібнороздрібна торговельна мережа включає насамперед пункти некапітальної забудови — кіоски, палатки і павільйони. Як правило, це недорогі споруди легкої конструкції, будівництво яких не вимагає значних капітальних витрат завдяки можливості використання модульних конструкцій та місцевих матеріалів, що сприяє скороченню термінів будівництва й монтажу.

Павільйони — це споруди полегшеної конструкції легкого некапітального типу з невеликим торговим залом на 2—4 робочих місця і приміщенням для зберігання товарів.

Кіоски і палатки належать до підприємств дрібнороздрібної торгівлі, які мають відокремлені приміщення, але не мають торгового залу для обслуговування покупців.

Кіоски — це дрібні споруди на 1—2 робочих місця без торгового залу та інших видів приміщень. Продаж товарів у кіосках здійснюється через вікна.

Палатки (торгові намети) — це невеликі споруди, як правило, на одне робоче місце без торгового залу з невеликим приміщенням для зберігання поточних запасів товарів.

Об'єкти дрібнороздрібної торговельної мережі дозволяють з найменшими витратами наблизити товари до покупців і в найкоротші строки організувати їх продаж у зручних для покупців місцях та в зручний час. Ці пункти продажу товарів розташовуються на вулицях і площах, у парках, на вокзалах, на автотрасах, на туристичних маршрутах, у місцях масового відпочинку, тобто в місцях великого напливу людей, а також безпосередньо у житлових зонах населених пунктів. У сільській місцевості об'єкти дрібнороздрібної торговельної мережі розташовуються, як правило, в місцях нового житлового будівництва або в місцях, територіально віддалених від діючих магазинів на відстані, що перевищують відстань пішохідної доступності. Територіальна наближеність дрібнороздрібної торговельної мережі до обслуговуваного населення сприяє економії часу покупців на придбання товарів.

Певним недоліком дрібнороздрібної торговельної мережі є те, що її об'єкти недостатньо зручні для демонстрації і вибору товарів, асортимент пропонованих товарів у них є обмеженим, а в процесі-реалізації покупцям надається значно менше додаткових торгових послуг, що суттєво знижує рівень торговельного обслуговування населення. Це пов'язано перш за все з тим, що через дрібнороздрібну торговельну мережу дозволяється продаж продовольчих і непродовольчих товарів лише нескладного асортименту, який проводиться згідно з правилами їх продажу.

Товарний профіль для кожного об'єкта дрібнороздрібної торговельної мережі встановлюється через розроблення і затвердження суб'єктом господарювання асортиментного переліку товарів, який повинен бути узгоджений із територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби. Під час розробки асортиментного переліку необхідно враховувати, що в одному пункті дрібнороздрібної торговельної мережі одночасна торгівля продовольчими і непродовольчими товарами дозволяється лише за умови, що продовольчі товари фасовані, мають герметичну (непошкоджену) упаковку і при цьому додержується принцип товарного сусідства.

Крім того, в дрібнороздрібній торговельній мережі взагалі забороняється продаж:

- продовольчих товарів, якщо при їх продажу відсутні умови для дотримання санітарних норм і правил, а також для додержання температурних режимів, умов зберігання та продажу цих товарів;

- алкогольних напоїв (крім автомагазинів системи споживчої кооперації, що здійснюють виїзну торгівлю у сільській місцевості, за наявності марок акцизного збору);

- тютюнових виробів через стаціонарні пункти, якщо стан приміщень не відповідає вимогам нормативних документів щодо їх зберігання;

- тютюнових виробів без марок акцизного збору;

- алкогольних напоїв і тютюнових виробів працівниками суб'єкта господарювання, яким не виповнилося 18 років;

- технічно складних та великогабаритних товарів;

- тканин, взуття (крім домашнього і робочого), швейних виробів (крім робочого одягу і головних уборів для літнього сезону) та виробів верхнього трикотажу, що потребують примірювання;

- дорогоцінних металів, коштовного каміння та виробів з них;

- вогненебезпечних товарів побутової хімії, піротехнічних іграшок, паливно-мастильних матеріалів (крім тих, що реалізуються через авто-розвозки системи споживчої кооперації);

- виробів, реалізація яких заборонена законодавчими актами, а також товарів, що не мають супровідних документів (товаротранспортна накладна, рахунок-фактура, прибутково-видаткова накладна, документи, що засвідчують належну якість та безпеку товарів тощо), наявність яких обумовлена нормативними документами та актами.

На практиці у кіосках, палатках, павільйонах та інших пунктах продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі здійснюється реалізація продовольчих і непродовольчих товарів (крім складно-технічних товарів та товарів, які потребують створення певних умов при продажу, наприклад приміряння одягу). У павільйонах, палатках, кіосках" обладнаних холодильним обладнанням (як правило, середньо-температурними холодильними камерами невеликої місткості, холодильними прилавками або прилавками-вітринами), проводиться продаж продовольчих товарів з обмеженими термінами реалізації, у т. ч. кондитерських, кулінарних виробів, напівфабрикатів тощо.

Дрібнороздрібна торговельна мережа об'єднує у своєму складі пункти продажу товарів (павільйони, кіоски і палатки), спеціалізовані на реалізації продовольчих товарів (тип "Продукти"), непродовольчих товарів (тип "Промтовари"), товарів змішаного асортименту (тип "Товари щоденного попиту"); розвиваються також підприємства з вузькою товарною спеціалізацією на торгівлі продовольчими товарами — типу "Хліб", "Кондитерські вироби", "Сільгосппродукти", "М'ясо", "Молоко","Овочі-фрукти", "Соки-води", "Морозиво" та ін.; на торгівлі непродовольчими товарами — типу "Канцтовари", "Сувеніри", "Книги", "Госптовари". Широких масштабів набула мережа пунктів продажу друкованих періодичних видань (функціонують такі потужні спеціалізовані торговельні об'єднання, як "Торг-преса", "Союздрук", "Інтерпрес" тощо).

До підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі належать також автозаправні станції, чисельність яких у країні динамічно зростає. Крім реалізації основної продукції, автозаправні станції часто організовують також роздрібну торгівлю товарами народного споживання та надання послуг з громадського харчування (переважно за технологіями "фаст фуд").

Мережа підприємств дрібнороздрібної торгівлі розвивається у трьох основних напрямках: 1) така, що частково замінює магазини у невеликих сільських поселеннях; 2) така, що доповнює магазини; 3) мережа самостійного значення. При цьому з початком ринкових перетворень в Україні мережа підприємств дрібнороздрібної торгівлі перетворилася в один з конкуруючих з мережею магазинів каналів реалізації значних обсягів більшості продовольчих і деяких непродовольчих товарів. Прикладом використання дрібнороздрібної мережі самостійного значення може бути розвиток фірмової торгівлі виробників тютюнових виробів, реалізація періодичних видань через спеціалізовані кіоски; зразком використання її як доповнення до наявної мережі магазинів може бути організація сезонної торгівлі овочами, фруктами, напоями, морозивом, а використання її як замінюючої мережі магазинів найбільшою мірою виявляється при організації дрібнороздрібної торгівлі в сільській місцевості.

Продаж товарів через дрібнороздрібну торговельну мережу у сільській місцевості застосовують перш за все для організації торговельного обслуговування у тих населених пунктах, в яких відсутні стаціонарні підприємства роздрібної торгівлі (магазини).

Організація роботи підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі

Організацію роботи об'єктів дрібнороздрібної торговельної мережі регламентують закони України "Про захист прав споживачів"; "Про підприємництво", Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення, Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, інші нормативні акти, які регулюють торговельну діяльність в цілому.

У сучасних умовах як у містах, так і в сільських населених пунктах розміщення об'єктів некапітального типу дрібнороздрібної торговельної мережі здійснюється відповідно до вимог розділу V Єдиних правил ремонту й утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони (затверджених постановою КМУ від 30.03.94 № 198) з письмового дозволу місцевого органу державної виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) та за погодженням з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду, пожежної охорони, державної автоінспекції та архітектури, а їх будівництво допускається лише в місцях, визначених відповідним дозволом. При розміщуванні підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі необхідно враховувати, що чинним законодавством забороняється торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами на території дошкільних, навчальних, лікувальних закладів, у гуртожитках і на прилеглих територіях, у місцях проведення спортивних змагань та в інших місцях, визначених місцевими органами державної виконавчої влади. Вимоги до приміщень та обладнання підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі теж визначаються згаданими Правилами і поширюються на суб'єкти господарювання всіх форм власності, що здійснюють підприємницьку діяльність у сфері торгівлі та громадського харчування. Цими правилами, зокрема, передбачено, що будівлі стаціонарних пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі, як правило, повинні бути типовими, відповідати вимогам нормативних документів щодо санітарії, охорони праці, техніки безпеки, відповідати естетичним вимогам, архітектурно вписуватись у навколишнє середовище. Рекламно-інформаційне оформлення пункту дрібнороздрібної торговельної мережі повинно бути типовим для даного суб'єкта господарювання.

Для забезпечення належного рівня організації торгово-технологічних процесів у підприємствах дрібнороздрібної торговельної мережі повинні використовуватися відповідні види торгово-технологічного (вимірювальне, контрольно-касове, за потреби — холодильне) обладнання та інвентарю. Стаціонарні пункти дрібнороздрібної торговельної мережі повинні бути обладнані електроосвітленням, а в разі торгівлі напоями на розлив, продовольчими товарами без упаковки та продукцією громадського харчування — ще й підключені до водопровідної та каналізаційної мережі, мати місця для миття рук, обладнання, інвентарю (або посуд одноразового використання), комплект відповідних миючих і дезінфікуючих засобів, бачки з кришками для збирання відходів.

Особливу увагу при організації торгівлі в дрібнороздрібній торговельній мережі необхідно звертати на дотримання вимог нормативно-правових актів, які регламентують порядок заняття торговельною діяльністю, порядок здійснення підприємницької діяльності, їх ліцензування та ін. Так, у пунктах дрібнороздрібної торговельної мережі на видному місці повинні бути розміщені свідоцтво про державну реєстрацію, інформація про адресу і номер телефону суб'єкта господарювання, якому належить даний пункт, прізвище, ім'я та по батькові продавця, а також режим роботи. Пункти дрібнороздрібної торговельної мережі повинні мати копії спеціальних дозволів (ліцензій, сертифікатів) на право здійснення торговельної діяльності, завірені підписом відповідальної особи та печаткою органу, який їх видав. У разі продажу підприємством дрібнороздрібної торгівлі тютюнових виробів та алкогольних напоїв, у даному пункті продажу повинні бути копії ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та роздрібну торгівлю алкогольними напоями, завірені підписом відповідальної особи та печаткою органу, що їх видав. Оригінал дозволу на право торгівлі у відведеному місці та копії ліцензій зберігаються у працівника пункту дрібнороздрібної торговельної мережі і пред'являються ним за вимогою службових осіб органів державного контролю і нагляду та органів внутрішніх справ.

На робочому місці громадянина-підприємця, який здійснює дрібнороздрібну торгівлю без утворення юридичної особи, повинна бути встановлена табличка із зазначенням його адреси, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання та назви органу, що здійснив цю реєстрацію.

У кожному стаціонарному пункті дрібнороздрібної торговельної мережі повинна бути Книга відгуків і пропозицій установленого зразка, яка надається покупцю на першу його вимогу.

Усі працівники дрібнороздрібної торговельної мережі при оформленні на роботу повинні обов'язково пройти інструктаж з питань охорони праці, протипожежної безпеки, санітарного мінімуму, додержання вимог нормативних документів та актів щодо продажу товарів і торговельного обслуговування покупців. Відповідальність за дотримання працівниками дрібнороздрібної торговельної мережі цих вимог несе суб'єкт господарювання, якому підпорядковане дане підприємство.

Працівники пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі, які безпосередньо здійснюють продаж продовольчих товарів, повинні обов'язково проходити систематичне медичне обстеження, результати якого відображаються в особистій медичній книжці, яка зберігається на їх робочому місці. У разі якщо такий працівник не пройшов своєчасно чергове медичне обстеження, він до роботи не допускається.

Під час виконання своїх обов'язків працівники дрібнороздрібної торговельної мережі повинні бути охайно одягнуті у формений чи санітарний одяг і головні убори, додержуватися правил особистої гігієни, підтримувати в належному санітарному стані своє робоче місце, приміщення та навколишню територію, не курити на робочому місці, бути ввічливими з покупцями. Крім того, вони повинні мати при собі паспорт, який пред'являється на вимогу службових осіб органів державного контролю і нагляду та правоохоронних органів.

Чинними Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі забороняється допускати в пункти цієї мережі сторонніх осіб, за винятком представників органів державного контролю і нагляду та правоохоронних органів, які пред'явили службове посвідчення для проведення перевірки в межах компетенції, наданої їм законодавством.

Режим, роботи пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі встановлюється суб'єктом господарювання за погодженням з місцевими органами державної виконавчої влади з урахуванням місця їх розташування, товарної спеціалізації і контингенту обслуговуваних покупців з тим, щоб забезпечити зручності для покупців у ранкові години до відкриття магазинів, в обідню перерву та вечірні години, коли магазини зачинені. Так, наприклад, режим роботи кіосків і палаток, розташованих на ринках, вокзалах, біля кінотеатрів, у зонах відпочинку та ін., повинен орієнтуватися на режим роботи цих закладів та установ, адже від них залежить інтенсивність потенційних потоків покупців; водночас для підприємств, розташованих у житлових зонах міст і в сільських населених пунктах, доцільно обирати такий режим роботи, який був би найбільш зручним для їх мешканців. Установленого режиму роботи повинні дотримуватися суб'єкти господарювання всіх форм власності.

Організація продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі

Суб'єкт господарювання, у підпорядкуванні котрого є пункт продажу дрібнороздрібної торговельної мережі, може здійснювати продаж товарів лише за умови наявності на всі товари, які реалізовуються в ньому, відповідних приймальних документів із зазначенням найменування, кількості, ціни, підписаних керівництвом підприємства або матеріально відповідальною особою, які фактично підтверджують легальність їх походження (належним способом оформлені накладні, рахунки-фактури, транспортні накладні, приймальні акти, забірні листи, завірені печаткою суб'єкта господарювання копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання іноземного сертифіката, копії гігієнічних висновків, документи, що засвідчують відповідність якості товарів вимогам нормативних документів тощо).

Особливі вимоги висуваються в разі реалізації в таких пунктах продажу продукції громадського харчування, на кожну партію якої повинне оформлятися належним чином оформлене посвідчення про якість, а також документ про якість одержаної продукції і ціни за одиницю розфасовки або ваги продукції.

У разі, якщо товари надійшли на реалізацію від громадянина-суб'єкта підприємницької діяльності, вони повинні мати ярлик із зазначенням його прізвища, поштової адреси, номера документа, який засвідчує якість товару.

Приймання та продаж у підприємствах дрібнороздрібної торговельної мережі товарів, які надійшли без таких супровідних документів, а також товарів з простроченими термінами реалізації заборонені.

У стаціонарних пунктах дрібнороздрібної торговельної мережі повинні дотримуватися загальні вимоги до організації торгово-технологічного процесу, в тому числі щодо зберігання товарів, їх підготовки до продажу, реалізації товарів. Так, перед початком торгівлі необхідно перевірити справність ваговимірювальних приладів, електронних контрольно-касових апаратів та інвентарю; усі отримані товари повинні бути розпаковані, розкладені на прилавках і полицях обладнання павільйону чи палатки або на робочій частині кіоску (робочою частиною в кіоску називається робоче місце продавця разом із викладеними на ньому товарами). При цьому забороняється зберігати продовольчі товари на підлозі у відкритій тарі, а також тримати в пункті продажу сторонні речі.

Зразки реалізовуваних товарів (і продукції громадського харчування) повинні виставлятися з урахуванням санітарних правил і вимог товарного сусідства; у разі, якщо продукція громадського харчування або продовольчі товари не мають упаковки, їх потрібно вкрити від пилу прозорою плівкою. Необхідною умовою правильної організації процесів продажу товарів на підприємствах дрібнороздрібної торговельної мережі є наявність належно оформлених ярликів цін та надання покупцям необхідної доступної та достовірної інформації. Тому всі зразки товарів, які є в продажу, повинні бути виставлені у видному для покупців місці і мати ярлики ЦІН (цінники). Крім того, всі реалізовані товари повинні мати нанесену письмово українською мовою інформацію, зміст якої відповідає вимогам ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів".

Працівники підприємства дрібнороздрібної торговельної мережі повинні надавати покупцям повну можливість відібрати товар, ознайомити їх з особливостями, якістю та правилами користування товарами. Для забезпечення відпуску покупцям товарів повною мірою та вагою ваговимірювальні прилади мають бути на видному для покупця місці.

Покупець має право на вільний вибір товару, перевірку його якості, міри, ваги та ціни. На вимогу покупця продавець зобов'язаний надати йому можливість перевірити вагу відпущеного товару, а також ознайомитися з документами, які підтверджують ціну та якість товару.

Відпуск товарів покупцям у підприємствах дрібнороздрібної торговельної мережі проводиться за готівку.

Нефасовані продовольчі товари та продукція громадського харчування повинні відпускатися (передаватися) покупцеві упакованими в папір, паперові серветки, поліетиленові кульки харчового призначення або в тару покупця, непродовольчі товари — в папір, коробки, поліетиленові кульки, інший пакувальний матеріал. При відпуску товарів заборонено змушувати покупців до придбання будь-яких додаткових товарів або одержання замість здачі будь-яких товарів.

У разі продажу товару або продукції громадського харчування неналежної якості продавець зобов'язаний замінити їх на якісні або повернути покупцеві сплачені гроші.

Особливості продажу товарів через торговельні автомати

Застосування для продажу товарів торговельних автоматів дозволяє здійснювати реалізацію товарів у будь-який час доби, коли магазини закриті; при цьому товари відпускаються дуже швидко.

Торговельні автомати, як правило, установлюють на вулицях, у парках, на стадіонах, на виробничих підприємствах (на відкритій місцевості або в закритих приміщеннях). При встановленні торговельних автоматів на відкритій місцевості можливість їх експлуатації обмежується тривалістю теплого сезону року.

Через автомати доцільно реалізовувати товари масового і стійкого попиту, які мають відносно невисоку ціну і стандартну форму або визначене дозування. Основний асортимент товарів при продажу через торговельні автомати включає гарячі (чай, кава, какао-напій) і прохолодні напої (газована вода, квас, соки, безалкогольні напої типу "Пепсі", "Кока-кола" та ін., які реалізовуються як на розлив, так і в дрібній упаковці), кондитерські і хлібобулочні вироби, бутерброди, штучні бакалійні і кондитерські товари, олію, окремі непродовольчі товари частого попиту, газети, листівки, конверти, аудіо- та відеокасети, тютюнові вироби та ін. У практиці зарубіжної торгівлі через торговельні автомати реалізовуються тютюнові, кондитерські вироби, різноманітні напої, молоко, морозиво, готові до вживання м'ясні, рибні, овочеві страви, промислово упаковані непродовольчі товари тощо.

Сучасні торговельні автомати забезпечують продаж різноманітних товарів у поєднанні з наданням послуг щодо рекламування різної продукції, діяльності тих чи інших фірм, видавання довідок та ін. Торговельні автомати (і напівавтомати) виконують функції, пов'язані із прийманням грошей, забезпеченням можливості вибору товару покупцем, здійсненням підготовки товару до продажу (наприклад приготування напою, підігрівання охолоджених страв), управлінням роботою секції видавання товару, видаванням здачі і товарного чека тощо.

Організація продажу товарів через торговельні автомати пов'язана з необхідністю їх товаропостачання і технічного обслуговування, яке покладається на механіків-експлуатаційників. За кожним з таких спеціалістів закріплюється певна група автоматів (до 20 од.). В обов'язки механіка-експлуатаційника входить технічне обслуговування апаратів, вчасне поповнення запасів товарів чи сировини для їх приготування, збір і здавання грошової виручки. Технічне обслуговування проводиться з метою забезпечення безперервної роботи закріплених торговельних автоматів, утримання автоматів у справному стані, здійснення регулювання автоматів для додержання точного відпуску товарів, вжиття заходів для забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей, а також запобігання псуванню товарів у випадку виходу автомата з ладу.

Дальший розвиток торгівлі через торговельні автомати пов'язаний з розробкою нових їх конструкцій, виробництвом універсальних торговельних автоматів для одночасного продажу кількох видів товарів, підвищенням надійності їх експлуатації, зменшенням вартості та експлуатаційних витрат в умовах зростання тарифів на електроенергію тощо.