5. Загальні вимоги до організації торгівлі на ринках.
Загальні вимоги до організації роботи підприємств ринків визначаються Правилами торгівлі на ринках та іншими нормативними документами місцевих органів влади та контролюючих органів. Цими нормативними актами встановлюється сукупність вимог до функціонування підприємств ринків, організації на них ринкового торгу, створення належних умов для всіх суб'єктів торгівлі на ринках і надання комплексу організаційних, торговельно-технологічних і побутових послуг.
Найпершою основною вимогою до підприємства ринків є належна його державна реєстрація як суб'єкта підприємницької діяльності в місцевих органах державної виконавчої влади. Тільки після державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності ринок може розпочинати власну діяльність зі створення умов для ведення ринкового торгу. .
Торгівлю на ринках можуть здійснювати громадяни, громадяни-підприємці, сільськогосподарські та інші підприємства, їх об'єднання незалежно від форм власності, торгово-закупівельні підприємства (далі — продавці).
Після проходження державної реєстрації підприємство ринків самостійно вирішує і погоджує з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби питання, що стосуються типорозміру і виду технічного виконання ринку в цілому і його функціональних зон, планування території ринку, розміщення торгових місць, приміщень і торгових об'єктів, забезпечення їх торгово-технологічним обладнанням.
При цьому підприємства ринків повинні органічно вписуватися в містобудівельні й архітектурно-планувальні параметри населеного пункту, в якому вони розміщуються. Зокрема, вони повинні мати зручне сполучення пасажирського транспорту загального користування, відокремлені від проїжджої частини стоянки для автотранспорту, безпечні для руху пішоходів підземні чи наземні переходи до пасажирського транспорту загального користування, електроенергію, телефонний зв'язок, водопостачання, туалет та каналізацію.
Відповідно до спеціалізації підприємства ринків або частин змішаного ринку, всередині його функціональних зон виділяються спеціалізовані зони. У спеціалізованих зонах обладнуються столи-прилавки, за якими влаштовуються ринкові торгові місця. Столи-прилавки повинні бути зручними для ведення ринкового торгу, розмішуватися з дотриманням санітарних і протипожежних правил, забезпечувати вільний прохід покупців по ринку і доступ до товарів.
Для реалізації товарів у порядку виїзної торгівлі й організації тематичних ярмарків-базарів використовуються спеціально розмічені майданчики на ринку чи поблизу з ним, ізольовані від пішоходів. На цих майданчиках в окремих зонах проводиться реалізація продовольчих і непродовольчих товарів з автомобілів та інших транспортних засобів. Забороняється проведення виїзної торгівлі (ярмарків-базарів) на транспортних автостоянках і рух транспортних засобів за наявності пішоходів.
Спеціалізовані зони, столи-прилавки і майданчики для ведення виїзної торгівлі забезпечуються внутрішньою інформацією, наочними позначеннями, а окремі торгові місця нумеруються. Реалізація товарів асортименту, що не відповідає спеціалізації зони, не дозволяється, а особи, що самовільно порушують цей порядок, позбавляються торгового місця без повернення плати за його використання.
Комплексний характер торгівлі на ринках досягається за рахунок відкриття на території ринку або поруч з ним магазинів, підприємств громадського харчування і побутового обслуговування, пунктів телефонного зв'язку, кас з продажу квитків на транспорт, готелю тощо.
Для ефективної організації і проведення обслуговування учасників ринкового торгу підприємства ринків розвивають власну інфраструктуру Через розвиток структурних елементів матеріально-технічної бази ринку, оснащення необхідним торговельно-технологічним і допоміжним обладнанням та інвентарем. З цією самою метою вони організовують склади-холодильники і складські не охолоджувані приміщення для тимчасового зберігання надлишків завезеної на ринок продукції. Наявні елементи інфраструктури і матеріальної бази ринку використовуються ним для надання платних послуг ринковим торговцям. Вартість платних послуг розраховується адміністрацією ринку самостійно на підставі калькуляції.
Адміністрація ринку повинна вживати постійних заходів для підвищення рівня обслуговування і дотримання вимог законодавства щодо захисту прав споживачів, недопущення до реалізації заборонених, неякісних і фальсифікованих товарів, контролю правильності використання засобів вимірювання, додержання громадського порядку.
На відміну від відвідувачів ринку (потенційних покупців), для яких вхід на ринок є безплатним, ринкові торговці (продавці) за право зайняти ринкове торгове місце щодня сплачують вартість ринкового збору. Ринковий збір належить до місцевих зборів, а тому його розмір установлюється місцевими Радами народних депутатів. До платників ринкового збору не належать довгострокові орендарі окремих приміщень ринку, які провадять стаціонарну торгівлю, громадське харчування або надання інших послуг.
Інформація про ставки ринкових зборів, розміри плати за окремі види послуг ринку має бути вивішена біля кас і пунктів прокату ринку. Оплата вартості ринкового збору і платних послуг на ринках проводиться за участі адміністраторів і контролерів через касу ринку з обов'язковим використанням належним чином зареєстрованих електронних контрольно-касових апаратів. Ринковому торговцю видається касовий чек, що не тільки підтверджує факт оплати, але і є підставою для ведення ринкового торгу. Касові чеки повинні зберігатися ринковим торговцем до закінчення дня торгівлі і не можуть передаватися іншим особам.
При отриманні у прокат обладнання й інвентарю ринковий торговець вносить заставну плату, розмір якої встановлюється підприємством ринків, але не може перевищувати їх поточної вартості у діючих цінах. Після повернення справних взятих напрокат обладнання й інвентарю, ринковому торговцю повертається вартість застави, але в разі їх втрати або псування винуватець відшкодовує ринку завданий збиток.
Доволі високими є загальні вимоги до підприємств ринків з погляду захисту прав споживача.
Зокрема, в доступному і видному місці біля входу на ринок повинні розміщуватися стенди з інформацією про:
- спеціалізацію ринку, його назву, підпорядкованість, режим роботи;
- план території — розміщення окремих об'єктів, напрями пішохідних і транспортних маршрутів;
- чинні Правила торгівлі на ринках, Ветеринарно-санітарні правила, вимоги територіальних управлінь захисту прав споживачів і Держстандарту;
- чинні ставки ринкового збору і тарифи плати за послуги ринку;
- планове закриття ринку (його частини) для проведення санітарних заходів, ремонту чи технічного переобладнання не пізніше 5 днів до початку;
- місцезнаходження Книги відгуків і пропозицій у приміщенні адміністрації ринку.
Підприємство ринків не тільки повністю відповідає за відповідний санітарний, технічний і протипожежний стан території ринку, але й виступає гарантом найбільш повного захисту прав споживача. Зокрема, ринкові торговці (продавці) під контролем адміністрації ринку повинні на вимогу покупців надавити повні і точні відомості про свій товар, бути ввічливими й охайно одягненими, упаковувати товар у власну або тару покупця. При цьому їм забороняється курити, приймати їжу і з'являтися на робочому (торговому) місці у нетверезому стані.
Придбавши на ринку неякісний товар, товар з вадами або дефектами, покупець має беззастережне право повернути його продавцю, замінивши його на рівноцінний якісний або отримавши назад сплачену суму.
Підприємство ринків повинно найповніше відповідати вимогам екологічної і санітарної безпеки. Робота ринків жодним чином не повинна погіршувати санітарний стан місцевості, негативно впливати на умови проживання мешканців прилеглої житлової зони і населеного пункту в цілому та не створювати перешкод для руху транспорту і пішоходів.
Працівники ринку, зайняті обслуговуванням, повинні бути вдягнені у відповідний санітарним вимогам формений одяг, регулярно проходити медичне обстеження, результати якого заносяться в особисті санітарні книжки. Санітарні книжки і зареєстрований санітарний журнал ринку повинен зберігатися в дирекції ринку.
Відповідно до чинних санітарних норм підприємства ринків повинні бути забезпечені ізольованими санітарно-гігієнічними пристроями, місцями для збору відходів і сміття, водогоном для миття рук тощо. Для підтримання належного санітарного стану відходи і сміття повинні регулярно вивозитися, а стаціонарні пункти торгівлі і торгові місця — волого прибиратися після закінчення торгівлі. За умови захищеності товарів ринкової реалізації від забруднення проводиться поточне прибирання впродовж усього дня торгівлі.
Ринок самостійно або за приписом санітарного лікаря передбачає регулярне проведення спеціальних санітарних заходів — дезінфекції, дезінсекції, дератизації і санітарних днів з прибирання приміщень і території.
Загальною вимогою до підприємств ринків є також виділення необхідних приміщень і засобів зв'язку для роботи правоохоронних і контролюючих органів.
- Розділ 4. Особливості комерційної діяльності в роздрібній торгівлі
- Тема 4.1. Поняття, склад і структура суб’єктів системи роздрібної торгівлі
- 1. Характеристика роздрібних торговців
- 2 Види роздрібних торговців
- 3. Порядок створення роздрібного торговельного підприємства
- Розробка комерційної стратегії торговельного підприємства
- Реєстрація суб'єктів роздрібної торгівлі
- 4. Організаційна побудова роздрібних торговців
- Тема 4.2. Побудова і розміщення роздрібної торговельної мережі
- 1. Поняття роздрібної торговельної мережі, її соціально-економічне значення
- 2. Класифікація, спеціалізація, типізація торговельної мережі.
- Види роздрібної мережі
- Спеціалізація і типізація торговельної мережі Переваги і недоліки спеціалізації
- Напрями спеціалізації
- Типізація магазинів
- Типізація міських магазинів
- Типізація магазинів в сільській місцевості
- Основні напрямки розвитку і розміщення мережі магазинів Напрямки розвитку
- Розміщення мережі магазинів
- Сільська місцевість
- 4. Ефективність використання торговельної мережі
- 4.3.Засади влаштування магазинів
- 1. Будова і технологічне планування магазинів
- Приміщення магазину
- Розміщення приміщень магазину
- 2. Улаштуання і планування торговельних і неторговельних приміщень
- Вимоги до планування і влаштування торговельних залів:
- Зона входу-виходу
- Зона викладки товарів
- Вузол розрахунку
- Зона приймання товарів
- Зона зберігання і підготовки товарів до продажу
- Допоміжні приміщення
- 3. Дизайн та імідж магазину.
- Дизайн магазину
- Зовнішнє оформлення магазину
- Інтер'єр магазину
- Тема 4.4. Формування асортименту та управління ним в магазині
- 1. Поняття і класифікація асортименту товарів
- 2. Принципи формування асортименту
- 3. Етапи формування асортименту
- 4. Формування асортименту у продовольчих і непродовольчих магазинах Формування асортименту в продовольчих магазинах
- Формування асортименту в непродовольчих магазинах
- 5.Асортиментні переліки для магазинів
- 4.5 Організація торгово-технологічного процесу в магазині
- 1. Зміст торгово-технологічного процесу в магазині
- 2. Технологія приймання і зберігання товарів в магазинах
- 3. Розміщування і викладання товарів Суть і принципи організації розміщування товарів у торговому залі
- Суть і принципи організації викладання товарів
- 4. Ефективність використання торгових площ магазинів
- Тема 4.6. Організація продажу товарів в магазинах
- 1. Класифікація форм і методів роздрібного продажу товарів Суть форм і методів продажу
- Магазинна форма продажу
- Позамагазинні форми продажу
- Особливі форми продажу
- 2. Характеристика магазинних методів продажу товарів: зміст, організація, ефективність Продаж товарів через прилавок обслуговування
- Організація продажу товарів за методом самообслуговування
- Інші методи продажу товарів у магазинах
- 3. Методи активізації продажу товарів
- Виставки-продажі
- Сезонний розпродаж товарів
- Продаж товарів зі знижкою ціни
- Продаж з використанням бізнес-лотереї
- Послідовний продаж товарів
- Продаж товарів з дегустацією
- Продаж через пошту чи за телефоном
- Тема 4.7. Психологічні аспекти продажу товарів. Дослідження поведінки покупців
- 1. Суть психології торгівлі
- 2. Характеристика етапів продажу
- 1. Зустріч покупця
- 2. Виявлення потреби
- Мотиви купівель
- 3. Аргументація товару
- Демонстрування товару
- 4. Відповідь на заперечення
- 3. Основи дослідження поведінки покупців
- 4. Типи темпераменту
- 5. Причини та способи запобігання конфлікту. Заходи щодо подолання конфлікту Причини конфліктів
- Запобігання конфлікту
- Розвиток конфлікту
- Подолання конфлікту
- Тема 4.9. Позамагазинні форми продажу товарів
- 1. Організація продажу товарів в дрібнороздрібній торговельній мережі
- 2. Організація пересувної торгівлі
- 3. Ярмарково-базарна торгівля
- 4. Нові форми позамагазинного продажу товарів
- Тема 4.10 особливі форми продажу товарів
- Комісійний продаж непродовольчих товарів
- Продаж товарів у розстрочку
- Правила продажу товарів у кредит
- Продаж товарів на аукціонах
- 5.. Продаж товарів поштою
- Тема 4.11. Електронна торгівля
- 1. Поняття та особливості електронної торгівлі
- Особливості електронної торгівлі
- 2. Системи і форми електронної торгівлі Системи електронної торгівлі
- Форми електронної торгівлі
- 3. Організація інтернет-магазину, його функціонування організація інтернет-магазину
- Функціонування інтернет-магазину
- Тема 4.12. Організація торгівлі на ринках
- 1. Сутність торгівлі на ринках, її роль і значення. Поняття ринкового господарства
- Поняття ринкового господарства
- 2. Класифікація підприємств ринків
- 3. Структурні елементи підприємства ринку
- 4. Система послуг у торгівлі на ринках
- 5. Загальні вимоги до організації торгівлі на ринках.
- 6. Особливості організації роботи продовольчих ринків.
- 7. Особливості організації роботи непродовольчих ринків.
- Розділ 5. Ризики комерційної діяльності, шляхи їх пом’якшення
- 1.Суть і зміст комерційного ризику
- 2.Класифікація ризиків.
- 2. За рівнем виникнення ризики можуть бути класифіковані на:
- 3.Аналіз і оцінка комерційного ризику. Методи аналізу ризиків
- Методи аналізу ризиків
- 5.Способи зниження ризиків
- Розділ 6. Ефективність комерційної діяльності торгового підприємства
- 1. Суть, методи, критерій ефективності комерційної діяльності Суть ефективності комерційної діяльності
- 2. Показники ефективності комерційної діяльності