2. Показники ефективності комерційної діяльності

П ід час формування системи показників ефективності комерційної діяльності бажано

дотримуватися єдиних принципів, які повинні використовуватися в кількісному вимірюванні ефективності народного господарства в цілому та

Інших нидів діяльності. До них можна віднести:

• забезпечення взаємозв'язку критерію і системи конкретних показників ефективності;

• відображення ефективності використання всіх видів застосову­ваних ресурсів та витрат;

• можливість застосування показників ефективності в управлінні підприємством, прийнятті рішень та виконанні різних операцій;

• використання системи показників для виявлення резервів під­вищення результативності всіх видів діяльності.

Систему показників ефективності комерційної класифікація діяльності фірми, що побудована на вищезгаданих показників принципах, можна подати так:

• інтегральний показник ефективності комерційної діяльності - це такий показник, який дає загальну оцінку результативності суб'єкта комерційної діяльності за певний період (сукупних ресурсів);

• узагальнюючі показники вимірюють ефективність виконання окремих видів діяльності: функціональної (суто торговельної), господар­ської та соціальної;

• специфічні показники використовуються для всебічної оцінки рівня і динаміки ефективності окремих комерційних операцій, витрат, по­тужностей, устаткування, видів матеріальних ресурсів. Ці показники є та­кож результативними, оскільки визначаються співвідношенням ефекту до витрат чи ресурсів, що його забезпечують.

Вище згадані показники, доповнюють техніко-економічні, за допо­могою яких можна більш детально кількісно оцінити ефективність комер­ційної діяльності. Такі показники за своєю суттю не є результативними, але дають кількісне уявлення про діяльність комерційної фірми, напри­клад, розмір товарообігу, площу торговельного залу тощо.

Використання інтегрального показника ефективності комерційної діяльності дозволяє порівнювати результативність роботи окремих комер­ційних фірм. До його виміру застосовуються різні підходи.

Теоретично його значення буде найбільш повним, якщо вимірюва­ти його відношенням загального ефекту (економічного і соціального) до сукупних ресурсів, що використовувалися в процесі комерційної діяльнос­ті. Проблема практичної реалізації такого показника, з одного боку, поля­гає в тому, що не кожний із видів ефективності ресурсів підлягає кількіс­ному виміру, а з іншого боку не завжди вартісні значення складових ефек­тів і ресурсів є зіставними між собою, тобто виникає проблема з визначен­ням загального ефекту чи сукупних ресурсів. Однак тільки таке визначен­ня інтегрального показника за своїм змістом було б найбільш адекватним суті критерію ефективності комерційної діяльності. Тому на практиці за­стосовується визначення інтегрального показника комерційної діяльності як похідної від значення узагальнюючих показників. Шляхом визначення узагальнюючих показників дається кількісна оцінка ефективності здійс­нення окремих видів діяльності комерційної фірми: функціональної, гос­подарської і соціальної.

Узагальнюючий показник функціональної діяльності (Еф) визнача­ється за формулою:

де Тф - річний обсяг роздрібного товарообігу;

Ос - середньорічна вартість основних фондів;

Об - середньорічна вартість оборотних коштів;

Ф₃ - фонд заробітної плати торговельних працівників за рік.

У даній формулі як вартісне вираження затрат живої праці в торгівлі прийнято витрати на заробітну плату. Разом з тим слід мати на увазі, що заробітна плата тільки частково виражає вартість трудових ресурсів фірми і не враховує частку вартості затрат трудових ресурсів на створення додаткового продукту, який працівники фірми одержують у формі вина­городи через суспільні фонди споживання. Було б доцільно вартісну оцін­ку трудових ресурсів дати як величину новоствореної вартості на фірмі. Проте визначення такого показника утруднюється у зв'язку з відсутністю відповідної інформації. Тому затрати трудових ресурсів у вартісній формі слід виражати через витрати на заробітну плату.

Узагальнюючий показник ефективності господарської дія­льності (Е_Г) визначається для комерційної фірми співвідношенням:

де П - річний прибуток;

В_О - витрати обігу за рік;

Е_Н- нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

К - сума капітальних вкладень за рік.

Показники Еф і Е_Г дають кількісне уявлення про економічну роботу підприємства. Отже, економічна ефективність (Е_Е) може визначатися од­ним показником:

Специфічні показники ефективності вимірюють результативність використання окремих видів ресурсів чи витрат.

Ефективність використання трудових ресурсів (Ет._Р.), що застосовується в діяльності комерційних фірм визначається відношенням розміру товарообігу, або іншого показника, що виражає ефект комерційної діяль­ності до величини трудових ресурсів. Вартість трудових ресурсів прирівнюється до витрат на оплату праці.

Т_Ф - розмір товарообігу за певний проміжок часу, грн.;

В_{Т Р} - витрати на оплату праці працівників фірми, грн.

Як ефект ари розрахунку цього показника можна використовувати І«Іч І* розмір доданої вартості, створеної підприємством , а в якості ресурсів - кількість працівників.

Ефективність використання матеріальних ресурсів (Е_{М. Р}) вимірюється фондовіддачею.

,

де В₀.ф - вартість основних фондів.

Показник ефективності використання фінансових ресурсів (E_ФР) розраховується відношенням товарообігу до вартості оборотних коштів.

де Во.к. - вартість оборотних коштів, грн.

Специфічні (окремі) показники ефективності комерційної діяль­ності можуть визначатись для окремих елементів результату роботи фір­ми чи з врахуванням окремих елементів ресурсів. 3 допо­могою системи показників ефективності комерційної діяльності можна

визначити конкурентоспроможність, інвестиційну привабливість класного підприємства чи інших фірм, правильно приймати комерційні рішення, дати оцінку результатів роботи за певний період час та позицій на ринку.

Для визначення ефективності комерційної діяльності можна використати інший підхід. Наприклад, шляхом виділення результатів і витрат па одну комерційну операцію. Основною операцією в комерційній діяльності є: укладення договору.

Для оцінки виконання комерційних договорів використовується коефіцієнт виконання комерційного договору (К_В):

,

де Од, Оф - кількість товару, поставленого за договором і фактично.

Якщо комерційний договір виконується з відхиленням фактичних цін від договірних, розраховується індекс виконання комерційного дого­вору за вартістю:

,

де Р_К - оптова ціна за комерційним договором.

Розраховується показник абсолютного відхилення комерційного договору ( ), коли передбачається поставка різних видів товару, кожно­му з яких відповідає своя ціна.

Переважно товар, отриманий за комерційним договором, плануєть­ся для подальшого перепродажу за вищими цінами. Тому при недопоставці товарів має місце втрачена вигода, яка визначається як різниця між ва­ртістю товару в роздрібних цінах за умовами договору,

де Р_р - фактична роздрібна ціна продажу.

Розрахунок показників відхилення поставки від умов комерційного договору дозволяє зіставити розрахункову і фактичну ефективність.

Пошук і використання резервів у комерційній діяльності є неод­мінною умовою підвищення конкурентоспроможності, досягнення стабі­льності та укріплення позицій на ринку.