logo search
prog_fvv_2015_ms_expert

Ііі. Програма фахового вступного іспиту для здобуття ступеня магістра з базової освіти.

Змістовні модулі дисциплін

Розділи програми фахового вступного іспиту для здобуття ступеня магістра з базової освіти складені на основі програм дисциплін, що увійшли до складу державного іспиту. Під час підготовки до іспиту рекомендується коригування з літературою, список якої наведено наприкінці кожної програми.

Модуль 1. Теоретичні основи товарознавства.

Тема 1. Предмет, об’єкти, методологія товарознавства: функції товарознавства – загальнопрофесійна, маркетингу, організаційно-комерційна, аналітична. Споживна вартість і споживна цінність як категорія і предмет товарознавства. Методологія товарознавства. Споживні властивості товарів: соціального призначення, функціональні, експлуатаційні, ергономічні, естетичні, екологічні. Номенклатура показників споживних властивостей товарів.

Тема 2. Теоретичні основи формування потреб людини і споживання продовольчих та непродовольчих товарів: потреби як необхідна властивість функціонування людини. Класифікація потреб. Ієрархічна структура потреб. Типи споживання – утилітарний, пасивний, престижний, перетворювальний, творчий. Типологія споживачів. Теорії харчування людини. Раціональні нормативи споживання непродовольчих товарів.

Тема 3. Хімічний склад як основа формування споживних властивостей продовольчих товарів: поживні властивості харчових продуктів та їх хімічний склад. Харчові продукти як хімічна і біологічна система. Харчова, енергетична, біологічна, фізіологічна цінність харчових продуктів. Засвоюваність харчових продуктів. Вплив неорганічних речовин харчових продуктів на формування їхніх споживчих властивостей. Вода, форми зв’язку води з сухими речовинами: фізико-механічні, фізико-хімічні та хімічні. Вільна вода і вода зв’язана, значення співвідношення вільної та зв’язаної води для прояву властивостей продукту. Вплив органічних речовин харчових продуктів на формування їхніх споживних властивостей (вуглеводи, пектинові сполуки, ліпіди і ліпоїди, глікозиди, азотмісткі речовини, ферменти, фенольні сполуки, ароматичні речовини, вітаміни). Фізіологічна роль макро- і мікроелементів для організму людини.

Тема 4. Фізичні властивості та їх значення для оцінки якості товарів: фізичні властивості та їх вплив на формування споживних властивостей товарів. Густина і шпаруватість як показники якості товарів. Структурно-механічні властивості. Розподілення речовин за міцністю структури. Кристалічні структури. Коагуляційні структури. Показники структурно – механічних властивостей: пластичність, пружність, еластичність, в’язкість, адгезія. Оптичні властивості товарів, їх визначення за допомогою зорового відчуття. Оптична активність. Теплофізичні властивості товарів Врахування теплофізичних показників при зберіганні товарів. Сорбційні властивості продуктів та їх вплив на споживну цінність товарів. Сорбційні процеси, що відбуваються в продуктах: адсорбція, абсорбція, хемосорбція, капілярна конденсація, десорбція. Вологообмін між продуктами й зовнішнім середовищем. Рівноважна вологість. Значення гігроскопічності при зберіганні товарів. Чинники, які впливають на гігроскопічність товарів.

Тема 5. Якість товарів. Методологічні основи оцінки якості товарів: якість продукції як сукупність властивостей і характеристик продукції. Зв'язок між якістю і конкурентоспроможністю товарів. Показники якості продукції – одиничні, комплексні, визначальні, інтегральні, базові. Значення показників якості – оптимальні, граничні, відносні. Рівень якості товару. Показники, що використовуються для визначення рівня якості товарів: показники призначення, довговічності та технологічності, ергономічні і естетичні, показники уніфікації, патентно-правові, економічні. Методологічні основи оцінки якості товарів. Кваліметрія, основні принципи кваліметрії. Особливості оцінювання якості продовольчих і непродовольчих товарів. Методи дослідження якості товарів: вимірювальний, реєстраційний, розрахунковий, органолептичний, експертний, соціологічний.

Тема 6. Асортимент, класифікація та кодування товарів: асортимент товарів. Визначення поняття «асортимент», «сортимент». Показники асортименту: структура, повнота, широта, взаємозамінність, стабільність, новизна. Групування товарів за ступенем новизни: нові товари вищого світового рівня, інноваційні, модернізовані, удосконалені, традиційного вжитку, морально застарілі. Груповий та розгорнутий асортимент. Якісний і кількісний аналіз структури асортименту. Формування торгового асортименту. Класифікація товарів для формування торгового асортименту за ознаками вимоги сфери споживання з урахуванням типології споживачів, умов життєдіяльності, видів діяльності.

Суть, мета і значення класифікації. Елементи класифікації: об’єкт, класифікаційна одиниця, класифікаційні основи, групування, глибина класифікації, масштаб класифікації, класифікатор. Визначення понять «вид», «підвид», «тип», «марка», «клас», «підклас» товару. Фасетний та ієрархічний методи класифікації, їхня сутність і правила побудови, класифікатор товарної продукції.

Ознаки спільності об’єктів класифікації. Групування ознак від загального через особливе до одиночного. Системи класифікації товарів: початкова, торгівельна, економіко-статистична, митна, товарів, що підлягають обов’язковій сертифікації, акцизному збору та ін.

Кодування товарів. Сутність і цілі кодування товарів. Основні терміни, поняття і визначення: алфавіт, розгляд коду, структура і довжина кодового позначення. Методи кодування товарів, суть реєстрового і класифікаційного методів. Артикуляція товарів, види і значення артикулів.

Тема 7. Основи збереження якості і маси товарів у процесі товароруху: товарорух як система. Зовнішні та внутрішні чинники, які впливають на зміни споживних властивостей товарів в процесі товароруху. Класифікація процесів, які відбуваються під час зберігання, транспортування товарів. Фізичні процеси та чинники, які впливають на якість товарів – температура, відносна вологість повітря, механічні сили. Хімічні процеси – меланоїдиноутворення, ферментативне потемніння, денатурація білків, карамелізація цукрів. Біохімічні процеси – дихання, гідроліз, автоліз. Мікробіологічні процеси – бродіння, гниття, пліснявіння. Класифікація продуктів за їх здатністю до тривалого зберігання. Оптимальні режими зберігання. Методи і способи досягнення запланованого режиму зберігання товарів.

Види втрат маси продуктів. Причини їх виникнення і заходи попередження.

Пакування і його вплив на формування споживних властивостей та конкурентоспроможність товарів. Пакування як важливий носій інформації про товар. Тара і пакувальні матеріали, їхні функціональні властивості. Вимоги до якості і безпеки засобів пакування. Критерії оцінки і дослідження якості упаковки.

Тема 8. Методи консервування харчових продуктів та їх вплив на споживні властивості товарів: наукові принципи зберігання продовольчих і непродовольчих товарів. Консервування як засіб збільшення термінів зберігання без суттєвих змін їхньої якості. Принципи консервування: біоз, анабіоз, ценоанабіоз, абіоз.

Класифікація методів консервування харчових продуктів. Фізичні методи: консервування низькими (охолоджування і заморожування) і високими (пастеризація, стерилізація, тиндалізація) температурами, обробка іонізуючим випромінюванням, струменями ультрависокої (УВЧ) і надвисокої (НВЧ) частоти, ультразвуком, опромінюванням ультрафіолетовими променями (УФП). Фізико-хімічні методи: консервування висушуванням, кухонною сіллю, цукром, за допомогою в’ялення. Біохімічні методи: консервування квашенням (соління, замочування) плодів, овочів. Хімічні методи консервування: маринування, копчення, етиловим спиртом, використання антибіотиків, антисептиків. Консервуючі фактори, умови їхнього формування і вплив на якість і збереження товарів.

Тема 9. Види і засоби інформації про товар: види інформації про товар та їхня характеристика. Інформація: маркувально-довідкова, маркувально-умовна, рекламно-довідкова, експлуатаційно-супровідна. Вимоги до змісту і форми інформації згідно з Законом України «Про захист прав споживачів» і нормативної документації. Характеристика маркування як основного засобу товарної інформації. Вимоги до маркування. Види носіїв і зміст виробничого товарного маркування. Інформаційні товарні знаки як вид і елемент маркування товару. Класифікація інформаційних знаків маркування товарів.

Вплив інформації на торговельну діяльність, економічну ефективність торговельної діяльності, раціональність і ефективність споживання. Значення і роль експлуатаційних документів у дотриманні правил безпеки споживання, оптимальних умов використання, споживних властивостей товару, правил догляду у сферах обігу і споживання.

Після вивчення відповідних розділів абітурієнт повинен знати:

− методи та прийоми товарознавчої оцінки споживних властивостей окремих груп товарів за допомогою органолептичних, фізико-хімічних методів;

− чинники формування та збереження споживних властивостей товару у процесі виробництва, зберігання та товароруху; класифікацію і кодування товарів;

− методи оцінювання якості та встановлення відповідності товару нормативній документації, сертифікатам; прогнозування перспектив розвитку споживчого ринку;

− принципи ідентифікації товару за класифікаційними ознаками; організації роботи щодо приймання, зберігання, підготовки до продажу товарів.